Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина дванадцята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Одинадцяту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

92. І з усього сказаного проясниться те, про що запитали (мудреці): як же зобов’язала нас Тора заповіддю любові, в той час як взагалі не є в нашій владі займатися цією заповіддю і доторкатися до неї навіть будь-яким дотиком. І тепер ти зрозумієш, що саме про це застерігали нас наші мудреці: “Трудився й не знайшов – не вір”. А також: “Нехай завжди буде людина займатися Торою й заповідями ло лішма, бо з ло лішма приходить лішма” (трактат Псахім, 50). І про це також свідчить сказане (Писання, Мішлей, 8): “І ті, хто шукають Мене, – знайдуть Мене”.

93. І ось висловлювання мудреців (трактат Мегіла, 6): “Сказав рабі Іцхак: “Якщо скаже тобі людина: “Трудився і не знайшов”, – не вір. “Не трудився і знайшов”, – не вір. “Трудився і знайшов”, – вір “.

Ми ж поставили питання про висловлення: “Трудився і знайшов”, – вір”, яке, на перший погляд, суперечить саме собі, – адже праця відповідає придбанню, а знахідка відповідає тому, що приходить до нього без будь-якої турботи й несподівано. І варто було б йому сказати: “Трудився і купив”.

Однак знай, що вираз “знахідка”, який згадується тут, вказує на написане: “І ті, хто шукає Мене, – знайдуть Мене”. І мається на увазі знайдення лику Творця, оскільки сказано в книзі Зогар, що не знаходять Його, благословенний Він, (ніде), окрім як в Торі. Тобто за допомогою зусиль в Торі удостоюються віднайти розкриття лику Творця. І тому точними були мудреці у своїх словах і сказали: “Трудився і знайшов”, – вір”. Тому що праця – в Торі, а знахідка – в розкритті лику Його управління.

І навмисно не сказали: “Трудився й удостоївся”, – вір” або “Трудився і купив”. Тому що тоді була б можливість помилитися в цих словах: як ніби отримання чи придбання мають на увазі придбання однієї лише Тори. І тому точними були у слові “знайшов”, – з тим щоб вказати, що мається на увазі дещо, яке є понад придбанням Тори, – тобто знайдення розкриття лику Його управління.

94. І тим самим пояснюється сказане: “Не трудився і знайшов, – не вір”. Адже, на перший погляд, це дивно: кому прийде в голову, що можна удостоїтися Тори без необхідності працювати над нею. Однак це ґрунтується на фразі (Писання, Мішлей, 8:17): “І ті, хто шукає Мене, – знайдуть Мене”, що означає, що кожен, – від малого до великого, – хто бажає Його, негайно Його знаходить. Бо на це вказує вираз “шукають Мене”. І можна було б подумати, що не потрібно особливих зусиль, і навіть маленька людина, котра не готова докласти до цього жодного зусилля, теж знайде Його. Про це застерегли нас наші мудреці, щоб ми не вірили такому трактуванню, бо зусилля тут є необхідними, а (якщо) “не трудився і знайшов, – не вір”.

95. І звідси зрозумій, чому називається Тора “життям”, як сказано: “Дивись, запропонував Я тобі сьогодні життя і добро” (Тора, Дварім, 30:15). А також: “Обери життя”. А також: “Життя для того, хто знайшов її” (Писання, Мішлей, 4:22). Тому що це слідує зі сказаного: “Бо в світлі лику Царя – життя” (Писання, Мішлей, 16:15). Оскільки Творець є джерелом усього життя і всього блага. І тому життя притягається до тих гілок, які зливаються зі своїм джерелом, – а це сказано про тих, хто працював і знайшов світло Його лику в Торі, тобто удостоїлися розкриття очей в Торі чудесним осягненням, доки не удостоїлися розкриття лику, що означає осягнення істинного управління, гідного Його імені “Добрий”, а звичай Доброго – приносити добро.

96. І ті, хто удостоївся, вже не можуть відсторонити себе від виконання заповіді як личить, подібно до людини, котра нездатна відсторонитися від чудесної насолоди, що прийшла до неї в руки. А також тікають від порушення, як від пожежі. І про них сказано: “А ви, котрі злиті з Богом Всесильним вашим, – живете всі сьогодні”, бо любов Його приходить і виливається на них природною любов’ю по природних каналах, що вготовані людині природою створіння. Бо тепер злита гілка зі своїм корінням як слід. І життя проливається до неї безперервно великим достатком зі свого джерела. І тому називається Тора “життям”.

97. І тому попередили нас мудреці у багатьох місцях про обов’язкову умову в занятті Торою: щоб було саме лішма. Тобто так, щоб удостоївся завдяки їй життя, тому що це – Тора життя. І для цього вона була дана нам, як сказано: “Обери життя”. І тому зобов’язана кожна людина під час заняття Торою працювати в ній і докладати розум свій і серце своє, щоб знайти в ній світло “лику Царя життя”. Тобто – осягнення явного управління, званого “світлом лику”.

І кожна людина здатна на це, як сказано: “І ті, хто шукають Мене, – знайдуть Мене”. І як сказано: “Трудився і не знайшов”, – не вір”. І зовсім трохи не вистачає людині для цього: тільки лише зусилля. І про це сказано: “Кожен, хто займається Торою лішма, – Тора його стає для нього еліксиром життя” (трактат Тааніт, 7, стор.1). Тобто, щоби доклав розум свій і серце своє аби удостоїтися життя, що і є значенням “лішма”.

98. Тепер ти побачиш, що те, про що запитали коментатори з приводу заповіді любові, сказавши, що ця заповідь не в наших руках, оскільки любов не приходить шляхом насильства і примусу, – це зовсім не складне питання, бо це цілком в наших руках, тому що кожна людина може здійснити подальші кроки на Торі, доки не знайде пізнання відкритого управління Творця, як сказано: “Трудився і знайшов, – вір”.

І коли удостоюється відкритого управління, то любов вже слідує до людини сама собою по природничих каналах. А той, хто не вірить, що можна удостоїтися цього своїми зусиллями, – з будь-якої причини, – неодмінно виходить, що він не вірить словам наших мудреців, а уявляє собі, що зусиль недостатньо для кожної людини; і це суперечить сказаному: “Трудився і не знайшов, – не вір”. А також суперечить сказаному: “І ті, хто шукає Мене, – знайдуть Мене”. “Ті, хто шукає”, – тобто будь хто, від малого до великого. Однак, звичайно ж, потрібне йому зусилля.

99. І з того, що роз’яснене, зрозумій сказане: “Кожен, хто займається Торою ло лішма, – Тора його стає для нього смертельною отрутою” (трактат Тааніт, 7, стор.1). А також сказано “Істинно, Ти – Бог, який вкривається” – про те, що Творець укриває Себе в Торі. І ми запитали: адже розум підводить до того, що Творець прихований саме в суєтах цього світу, які поза Торою, – а не в самій Торі, де і є лише єдине місце розкриття? І ще запитали: це утаєння, – коли Творець вкриває Себе, аби шукали Його та знаходили Його, – навіщо воно мені?

100. І з того, що пояснене, ти добре зрозумієш, що це вкриття, яким Творець приховує Себе аби забажали Його, означає вкриття лику, яке має місце з Його творіннями у двох стадіях: одинарне приховання і приховання всередині приховання. І каже нам Зогар: нехай не виникне думки, ніби Творець бажає залишитися в стадії управління вкриття лику від Своїх створінь. Але подібно це до людини, що навмисно приховує себе, аби її товариш шукав та знайшов її.

Так само і Творець: в той час, коли поводиться зі Своїми створіннями, приховуючи лик, – це лише тому, що хоче, щоби створіння побажали розкриття Його лику та знайшли Його. Тобто тому, що немає ніякого шляху і підходу у створінь, щоб змогли вони удостоїтися світла лику Царя життя, якби (Він) не вів себе з ними спочатку способом вкриття лику. Таким чином, всі утаєння – це лише просто підготовка до розкриття лику.

Читати далі…

Також рекомендуємо: “Сутність духовного осягнення“, “Зогар: четверо увійшли до Пардесу“, “Зогар про місце осягнення Творця“, “Тора називається середньою лінією“.