Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Рубрика Кабала українською

Рабаш про стани в роботі Творця. Частина перша

Переклад з івриту Міжнародної Академії кабали.

Барух Ашлаґ (РАБАШ)

Ви постаєте сьогодні всі

Стаття 19, 1984 р.

Коментатори питають про те, що написано: “Ви постаєте сьогодні, всі ви: голови ваші, коліна ваші, старійшини ваші й наглядачі ваші, кожна людина Ісраелю”, – що починається в множині, “ви”, а закінчується виразом в однині, “кожна людина Ісраелю”. Ось, автор книги “Маор ве шемеш”[1] поясняє, що тим, що говорить [Писання] в одному вислові і у множині й в однині, – натяк...

Читать далее

Рабаш про основу служіння Творцеві

Переклад з івриту Міжнародної академії кабали.

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Шаматі

Що означає, що сітра ахра зветься «малхута блі таґа»

(стаття 17)

Почуто в 1941 році, Єрусалим

Ось, таґа (арам. «корона») означає Кетер. Кетер, за сутністю, є створювачем і коренем. А святість (властивість віддачі) – вона пов’язана із коренем. Тобто, святість називається так, бо вона тотожна за властивостями з її коренем.

Це означає, що так само як і бажання нашого кореня, тобто Творця, – лише віддавати, я...

Читать далее

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина вісімнадцята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Завершення. Сімнадцяту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

145.І знай про вдягання Тори в три категорії реальності: світ, рік, душа, та у види їхнього існування в цьому світі, – матеріальні, як сказано вище; звідси є у нас заборона, скверна й вада, котрі приходять у відкритій Торі; причому роз’яснилося вище, що Творець вдягнений в неї, як сказано: “Тора і Творець – єдині”, але у великому вкритті, оскільки ці матеріальні облачення – суть крила, що покривають та приховують Його...

Читать далее

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина сімнадцята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Шістнадцяту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

134. І бажано знати цей вищий закон: немає для тебе ніякого розкриття, окрім як там, де було вкриття. Як і в справах цього світу, де відсутність передує виникненню; і проростання пшениці розкривається лише там, де була вона посіяна та згнила. Так само і у вищих речах: укриття та розкриття співвідносяться як ґніт і світло, яке горнеться до нього. Бо через будь-яке вкриття, яке приходить до виправлення, розкривається світло, що відноситься до виду цього приховання. І світло, яке розкрилося, горнеться до нього, як вогонь до ґніту...

Читать далее

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина шістнадцята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. П’ятнадцяту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

126. І з проясненого зрозуміло, що якщо сама людина не страждає із суспільством, то виходить, що навіть в той час, коли удостоїлася повернення з трепоту, – тобто міри середнього, – написано про неї: “А ось – веселощі й радість”...

Читать далее

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина п’ятнадцята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Чотирнадцяту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

120. І про це говорить рабі Ельазар, син рабі Шимона: “Оскільки весь світ судиться по його більшості, то й індивідуум судиться по його більшості”. І оскільки каже про весь світ, то не може сказати, – як написано: щоб бачив їх, ніби половина з них є винною, а половина – виправданою. Адже цей ступінь приходить до людини лише тоді, коли удостоюється розкриття лику і повернення з трепоту...

Читать далее

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина чотирнадцята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Тринадцяту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

110. І до цих пір роз’яснили ми лише залежну любов на двох її рівнях. Але все ще потрібно зрозуміти, – як удостоюється людина прийти зі своїм Владикою до двох стадій незалежної любові?

І в цьому питанні потрібно добре зрозуміти сказане в трактаті Кідушин (стор.40): “Нехай людина завжди буде бачити себе, ніби вона є наполовину винною, а наполовину – виправданою...

Читать далее

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина тринадцята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Дванадцяту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

100. І з того, що розтлумачене, ти добре зрозумієш, що це вкриття, котрим Творець приховує Себе, щоби забажали Його, означає приховання лику, що має місце з Його створіннями у двох стадіях: одинарне приховання та приховання всередині приховання. І каже нам Зогар: нехай не виникне думки, ніби Творець бажає залишитися в стадії управління укриттям лику від Своїх створінь. Але подібним є це до людини, що навмисно приховує себе, аби його товариш шукав та знайшов його...

Читать далее

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина дванадцята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Одинадцяту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

92. І з усього сказаного проясниться те, про що запитали (мудреці): як же зобов’язала нас Тора заповіддю любові, в той час як взагалі не є в нашій владі займатися цією заповіддю і доторкатися до неї навіть будь-яким дотиком. І тепер ти зрозумієш, що саме про це застерігали нас наші мудреці: “Трудився й не знайшов – не вір”. А також: “Нехай завжди буде людина займатися Торою й заповідями ло лішма, бо з ло лішма приходить лішма” (трактат Псахім, 50)...

Читать далее

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина десята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Дев’яту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

72. Друга – це “любов, що не залежить ані від чого”. Котра означає, що пізнав ступінь свого товариша, – що вона чудова, і набагато перевищує все мислиме й уявлюване; і тому зливається його душа з ним у нескінченно великій любові. Але і тут є дві міри.

Перша міра, – до того як дізнається про всі звичаї та справи свого товариша з іншими; і тоді ця любов визначаєть...

Читать далее