Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Рубрика Кабала українською

Врата перевтілень. Частина друга

Продовження. Першу частину читайте тут .

Хаїм Віталь

(5) Однак тлумачення цього питання залежить від того, що будемо роз’яснювати. Бо є відмінність між Асія та іншими трьома світами в їхній сукупності. Знай, що в самому (світі) Асія це таким чином, що той, чий корінь в Малхут де-Асія, – просто саме його нефеш в Малхут де-Асія. Однак, разом з тим, завдяки виправленню своїх дій очищає ступень за ступенем свою нефеш, допоки не підніметься вона сама в Кетер де-Асія, – підійметься та включиться туди буквально. Але, тим не менш, коли піднімається до Кетера Асія, все ж вона там лише у властивості Малхут Кетеру Асія, бо її корінь тільки з категорії Малхут. Але він повинен реально очиститься до того, як підніметься до Кетера де-Асія...

Читать далее

Рабаш про мету милосердя

Милосердя

(Стаття 4, 1986р.)

Сказано в книзі Зогар про милосердя: “Не раніше, ніж після Аврама став називатися Авраамом, бо до цього не був обрізаний, а зараз обрізаний. І як став обрізаним, – возз’єднався із Творцем. І тому став називатися “Авраам” із додатковою буквою “гей”. Як написано: “Ось порядок створення їх, – неба і землі”, і це вчить, що “гей” та всі знаки імені вказують, що заради Авраама, який означає властивість милосердя, створений світ ” (в івриті слова “створив їх” та “Авраам” складаються з тих самих букв)...

Читать далее

Врата перевтілень. Частина перша

Від редакції. Ми починаємо публікувати книгу видатного кабаліста шістнадцятого століття Хаїма Віталя, яка пояснює порядок перевтілень душ. Цей кабалістичний твір був написаний на основі уроків його вчителя, великого кабаліста Іцхака Лурії Ашкеназі (Арі, Арізаль), і власних духовних осягнень автора. Текст твору непростий і більшою мірою призначений для читачів, які вже осягнули основи кабали. Але, ймовірно, він також може бути корисний і тим, хто тільки починає свою духовну роботу. Головне при читанні цього тексту: слід намагатися уникати матеріалізації сприйняття того, що викладено в матеріалі. Корисно також перед читанням вивчити тексти Бааль Сулама: Передмову до книги Зогар і розділ “Внутрішнє споглядання” десятої частини Вчення про десять сфірот...

Читать далее

Рабаш про поняття “молитва мас” в духовній роботі. Частина друга

Закінчення. Першу частину читайте тут.

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Молитва мас

(Стаття 7, 1986р.)

Тут є дві сторони:

1) Малхут називається маси, тому що включає в себе всі душі;
2) молитва мас, – тому що молимося для мас, щоб маси заслужили піднятися до відчуття важливості Тори і заповідей, тобто заслужили рівня шістсот тринадцять вкладів, де є вище світло в кожній із заповідей.

Зрештою, виходить, що з двох сторін вникає одна...

Читать далее

Рабаш про поняття “молитва мас” в духовній роботі. Частина перша

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Молитва мас

(Стаття 7, 1986р.)

Сказав рабі Шимон: “Молитва мас піднімається до Творця, і Він прикрашається нею, тому що вона постає в декількох різновидах: один просить милості, інший – мужності, третій – жалості, і молитва складається з декількох сторін: правої, лівої, середньої. І оскільки складається молитва з декількох сторін, вона стає короною, що покладена на голову вічного праведника, на Єсод, котрий впливає на Нукву, а від неї – на все суспільство...

Читать далее

Рабаш про погань і святість в духовній роботі. Частина друга

Завершення. Першу частину читайте тут.

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Що означає в духовній роботі: “Того, хто оскверняє себе, оскверняють згори”

(Стаття 26, 1989р.)

І звідси зрозуміємо, чому святість зобов’язана живити кліпот, бо інакше вони не змогли б існувати. Адже бажання завдати насолоди створінням призводить до того, що якщо у створінь немає хоча б у чомусь блага й насолодиу них немає права на існування, і вони повинні померти...

Читать далее

Рабаш про погань і святість в духовній роботі. Частина перша

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Що означає в духовній роботі: “Того, хто оскверняє себе, оскверняють згори”

(Стаття 26, 1989р.)

У книзі Зогар (глава Беаалотха , п.23, коментар Сулам, п.67) сказано: “Що значить “В далекій дорозі”[1]? Це тому, що того, хто оскверняє себе, оскверняють нагорі. … Виходить, що він у далекій дорозі від того місця і від того шляху, якого тримаються нащадки Ісраелю. Адже він тримається далекої дороги, тобто віддалився від наближення до вас, до Ісраелю… і мається на увазі сітра ахра, яка є далекою від святості… (п...

Читать далее

Рабаш про поняття “хліб недоброзичливця”

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі

(Стаття 13, 1989р.)

У книзі Зогар, в розділі Шмот (стор.7, в коментарі Сулам, п.21) сказано: “Раби Хія заговорив: “Не їж хліба недоброзичливця”[1], бо хліб чи насолода від цієї недоброзичливої людини не варті того, щоб його їли та насолоджувалися ним. Якби Ісраель, зійшовши в Єгипет, не скуштували хліба єгиптян, не були б залишені в єгипетському вигнанні і (єгиптяни) не змогли б заподіяти їм шкоди”. А в п.23 (Зогар) говорить: “Бо немає поганого хліба в світі, окрім хліба недоброзичливця. Як сказано: “Не можуть єгиптяни їсти з євреями хліб, бо це огида для єгиптян”[2]. Іншими словами, вони не могли бачити як євреї їдять...

Читать далее

Рабаш про мету духовної роботи

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Шаматі

Мета духовної роботи

(стаття 24)

Почуто шістнадцятого шевата (13 лютого 1941 р.)

Відомо, що основне – це завдавати насолоди Творцеві. Але що значить віддача? Адже це настільки звичне для всіх слово, а звичка притуплює смак. Тому потрібно добре розібратися: що ж означає слово “віддача”.

Справа в тому, що в дії віддачі, яку вчиняє людина, бере участь її бажання отримати насолоду (тобто бажання насолодитися можна використовувати, якщо воно виправлене)...

Читать далее

Зогар про складнощі у створенні людини. Частина друга

Завершення. Першу частину читайте тут.

Глава Берешит, частина 1

Створімо людину

І тому Аба, який відноситься до властивості думки, мовить, а зодчий-Іма призводить цю думку до виконання відразу ж, без зволікання. Тому що захар і некева – як світло й клі, і Аба вважається властивістю вищого світла, а Іма вважається носієм екрану, на який вище світло здійснює зівуґ. І хоча Аба, тобто вище світло, здійснює співударяння з екраном Іми для того, щоб створити кожен зі ступенів світу Ацилут, все ж цей співудар не є співударянням, званим “проголошення вустами”, що відбувається між двома окремими об’єктами, – але так само, як у випадку з думкою людини: як тільки вона вирішила діяти, органи діють...

Читать далее