Продовження. Чотирнадцяту частину читайте тут.
Хаїм Віталь
(94) Роз’яснімо сутність заборонних заповідей. Знай, що є (прогріхи у) заповідях “не роби”, коли повернення і День спокути відпускають гріхи, а є коли потрібні страждання для їхньої спокути. Але існують тяжкі злочини, (покарання за які) відсікання (душі) та смерть (за рішенням) суду тощо, які не спокутуються до смерті. І у них є відмінності. Бо якщо це злочин не з тих, коли тіло винищується, а (гріх) спокутується підйомом при воскресінні з мертвих, – як написано мудрецями: “І це ті, які не мають частини в майбутньому світі, що померли віровідступниками (безбожниками)…”, – то ця нефеш перевтілиться для виправлення того, в чому грішила, а перше тіло знищується і пропадає, як згадано. А якщо ж вона не з цієї категорії, – перше тіло не пропадає. Однак ця нефеш перевтілюється у друге тіло у поєднанні з певною іскрою зі свого кореня, яка втілюється (туди) як господар цього тіла. І в цьому перевтіленні вона виправляється там разом із ним, називаючись гостем, а не господарем.
(95) Знай також, що людина, яка спокусила товариша на якийсь злочин, котрий призводить до кругообороту, при тому, що сама не згрішила, прийде в ібурі разом з тим, який перевтілюється, доки не виправить гріх. І тоді той, хто спокусив, піде звідти. І знай, що недостатньо самій людині (виправлення) лише деталей, в яких утримується його нефеш нагорі, але (слід виправити) всі частини Асія, Єцира тощо. І це допомагає (зрозуміти), чому я написав тут, що незважаючи на те, що є окремі заповіді в кожному органі, необхідно, щоби (людина) сповнився у всіх шестиста тринадцяти заповідях. Однак на мою скромну думку, сказане (може бути) пояснене інакше. А саме, – якщо нефеш людини, наприклад, з Нукви Асія, їй недостатньо виправити саме цю властивість, завдяки якому увійде до нього властивість його руаха з Нукви де-Єцира. Але необхідне виправлення також усіх частин нефеш з частин Асія, – а саме Малхут Зеїр Анпіна де-Асія, Малхут Іми, Аби та Аріха де-Асія. Адже всі вони – це частини її нефеш в її повноті, будучи НАРАНХАЙ, що існують в Асія, і всі вони називаються досконалою нефеш де-Асія. І тоді почне набувати нефеш у руаху де-Єцира в своїй частині. Але (перед тим людина) повинна сповнити всю Асія у її сукупності. Раз так, є у світі лише одна лише нефеш. І це також доводить, що людина має виправити лише малий корінь, з якого вона висічена.
(96) А тепер роз’яснімо питання руаха і нешами, хоча ці аспекти з’ясовані вище. Виправлення руаха де-Єцира – шляхом занять Торою належним чином, лішма[1], в Торі згідно Мішни, Талмуду тощо. Виправлення нешами де-Брія залежить від знання таємниць Тори та (осягнення) внутрішнього (сенсу) у мудрості Зогара. В іншому місці ми написали, що виконання заповідей, здійснюване без наміру, виправляє світ Асія, яким є нефеш. Заняття Торою без наміру виправляє (світ) Єцира, що є руахом. А виконання заповідей чи заняття Торою із наміром виправляє (світ) Брія, котрий є нешамою. В іншому місці я написав, що думка і злиття з (іменами) АВАЯ де-САГ, Еке ЄХО (אהיה יה”ו) та Еке ашер Еке (אהיה אשר אהיה) приносить користь для нешами, котра приходить з Брія. Заняття Торою у мовленні – це користь для руаха з Єцира. А виконання практичних заповідей, зокрема тих, що залежать від ходьби, таких як відвідування хворих, проводи гостей, участь у похороні, приносить користь для нефеш з Асія.
(97) Сказав автор Хаїм: все це згідно з моєю скромною думкою[2].
(Перше). Насправді, щоб нефеш стала досконалою і зійшла на своє місце в процесі цього кругообороту, необхідні дві умови. Перша (умова), звана повним виправленням нефеш, полягає у виконанні всіх двохсот сорока восьми заповідей “роби”. Друга (умова) полягає у виправленні шкоди, якої завдала нефеш, якщо вчинила якийсь злочин із трьохсот шістдесяти п’яти заповідей “не роби”. І відомо, що руах не входить у тіло, доки нефеш не завершить (свого виправлення) у двох згаданих умовах. Так ось, якщо ця нефеш, (будучи) однією окремою іскрою, якій неможливо розділитися більше, і яка через цю простоту не називається завершеною нефеш, сповнилася в двох згаданих умовах, вона вже називається досконалою нефеш та підготовлена для отримання руаха. А потім, якщо людина прогрішить, це ушкодження не завдасть шкоди нефеш, а лише тільки руаху.
Друге. Незважаючи на те, що вона сповнилася в усіх двохсот сорока восьми виконавчих заповідях, якщо (людина) здійснила прогріх (у якійсь) з них, котрий перешкоджає воскресінню з мертвих цьому тілу, ця нефеш одна перевтілюється у друге тіло, і там виправляє згадане ушкодження, бо заповіді вже виконані нею. А потім, під час воскресіння, входить до цього другого тіла, а перше тіло буде винищене зі світу. І, тим більше, – коли буде так, що не сповнить усі двісті сорок вісім заповідей дії в першому тілі.
Третє. Якщо вона не сповнить усі двісті сорок вісім виконавчих заповідей у першому тілі, але не завдасть шкоди якимось прогріхом, а також якщо завдасть шкоди певним прогріхом, який не належить до тих, що знищують тіло при воскресінні з мертвих, тоді вся вона перевтілюється сама у друге тіло в реальному кругообороті. А потім під час воскресіння ця нефеш розділиться на частини, що існували (раніше). Бо жодна частина з них не називається повною нефеш. Для тих частин, які виконали заповіді “роби”, приготовлене перше тіло, вони повернуться туди під час воскресіння, – адже в ньому виконувались ці заповіді. І, незважаючи на це, також необхідне перевтілення цих частин у друге тіло, бо вони не є однією повною нефеш, і повинні перебувати також і в другому тілі при виконанні інших заповідей, яких бракує. І якщо згрішила якимось злочином у першому тілі, виправлятиме його тепер у другому тілі, і терпітиме з ним страждання та переживання смерті. Частини, що виконали у другому тілі заповіді, яких бракує, повстануть у другому тілі під час воскресіння, бо в ньому їх виконали. І якщо якійсь прогріх завдав шкоди другому тілу, покарання (для нього) не характерне для перших частин взагалі. А якщо це друге тіло повністю завершило двісті сорок вісім виконавчих заповідей, а також не завдало шкоди якимось гріхом, тоді увійде до нього також увесь руах за життя. І так само після воскресіння, – у друге тіло увійде весь руах разом з деякими частинами нефеш.
Четверте. Якщо нефеш сповниться усіма двомастами сорока вісьмома виконавчими заповідями в першому тілі та завдасть шкоди якимось легким прогріхом, як згадано вище, перевтілиться тоді у другому тілі разом з іншою, новою нефеш. І це називається подвійним кругооборотом. І якщо отримує випробування стражданнями та смертю, то це у покарання за її прогріх, а не покарання за гріхи, що скоєні у другому тілі. Але у заповідях, здійснених в другому тілі, вона має винагороду. І під час воскресіння вона повернеться в перше тіло, а друге тіло здобуде нову нефеш, бо вона у нього основна. І знай, що ця нова нефеш, якщо не була буквально з кореня першої нефеш, не втілюється з нею, а (втілюється лише) якщо ці двоє нефашот насправді будуть двома іскрами з одного кореня.
Також знай, що цей кругооборот першої нефеш зветься ібуром з погляду на те, що вона не отримує покарання за прогріхи другого тіла, і також оскільки наприкінці, у воскресінні, повернеться в перше тіло. І це сама суть третьої відмінності, – вона у кругообороті разом з рештою частин у другому тілі деяких частин нефеш, які вже виправилися. Бо стадія кругооборотів виправлених частин з цієї точки зору зветься ібуром з вищезгаданої причини.
І на мою скромну думку, в цьому четвертому виді немає повного втілення для першої нефеш, – лише весь той час, який там необхідний для повернення: поки не компенсує шкоду першого тіла, зазнаючи страждань і мук другого тіла. І коли за життя сповнює (своє виправлення), – йде нагору. А якщо не завершує (отримання свого) покарання, – (йде) тільки зі смертю, тобто перебуває там, доки не переживе страждання смерті другого тіла. І тому цей процес називається ібуром, який подібний до кругооборота. І такий самий процес у третьому виді. Бо перші частини перебувають у таємниці повного кругообороту, доки не виконають заповіді, яких бракує. А коли сповняться, вони виходять з нього за життя. А якщо не сповнять, – перебувають там, поки не помре.
З іншого боку, ми бачимо іншу відмінність у двох згаданих видах. Коли заповіді, яких бракує для цієї нефеш, досі не виконані жодною з передуючих їй іскрою з іскор кореня її нефеш, (людина) повинна прийти у повне втілення до дня смерті. А якщо завдяки попереднім іскрам вони виконані, – достатньо їй згаданого кругооборота, який зветься ібуром. Але в іншому місці роз’яснено, що заради виконання заповідей їй буде достатньо ібура.[3]
[1] Досл.: “заради неї” , – тобто заради того, щоб принести задоволення Творцеві.
[2] Тобто все те, що викладене нижче, є думкою Хаїма Віталя, сформованою з того, що отримано ним від його вчителя Арі.
[3] Примітка укладача: “Сказав Шмуель: все це я зібрав з моїх записів, виділивши із зібраного мною те, що казав батько зі (слів) Арі, благословенної пам’яті. І це добре роз’яснена “просіяна крупа” з усіх тлумачень кругооборотів душ.
Далі буде…
Також рекомендуємо: “Рабаш про мету милосердя“, “Молитва перед молитвою“, “Твердиня, оплот спасіння мого “.