Барух Ашлаг (Рабаш)
Стаття 12, 1990 р.
Мета творення полягає в тому, щоби всі створіння відчули Творця як абсолютно доброго управителя ними, – аби людина відчула, що отримує від Творця тільки хороше та всім іншим створінням Творець дає тільки добре. Виправлення створіння – в тому, щоб не відчувати сорому при отриманні насолод. Виправлення є необхідним, щоби задоволення не відчувалося в егоїстичних бажаннях, а відчувалося тільки в тому випадку, якщо людина може отримати його з наміром заради Творця.
Але щоб людина могла існувати до того, як приходить до виправленого стану, – отримання насолоди заради Творця, – а без отримання насолоди людина не в змозі існувати, бо створена Творцем у бажанні отримувати задоволення, бо мета Творця полягає в насолоджуванні створінь, – сталося розбиття духовних келім. Можливість отримувати, яка необхідна для існування насолоди до досягнення виправлення, виникла внаслідок розбиття духовних бажань (судин, “клі”) в світі Некудім з отриманням в результаті цього альтруїстичними духовними бажаннями егоїстичних намірів. В результаті падіння бажань з духовного рівня в егоїстичний, насолоду, що наповнювала їх, – світло (ор), – повернулося до свого Джерела, але його маленькі порції, – іскри світла (нер дакік), – залишилися в розбитих егоїстичних бажаннях та оживлюють їх до моменту виправлення. В результаті назва створіння (бажання) змінилося з духовного, чистого (кдуша), альтруїстичного клі на матеріальне, нечисте (кліпу), егоїстичне клі. Частинка світла, що залишилася в егоїстичних бажаннях, є подібною до іскри у порівнянні зі світлом в альтруїстичних бажаннях.
Порядок виправлення починається з правої лінії. Права лінія завжди називається досконалою. Але в чому досконалою? Це має завжди різні форми і тому назва “права лінія” має різні значення. Якщо людина віддалена від Тори і заповідей, вважається, що знаходиться в лівій лінії, оскільки віддалена від духовного, яке є досконалістю людини. Природно, що ми не говоримо взагалі про тих, хто не має ніякого відношення до Тори, – невіруючих, як їх називають, – а лише про тих, хто дотримуються Тори й заповідей, – поки що тільки в дії. Тому називаються їхні дії “одна лінія”, оскільки неможливо говорити про праву лінію, якщо немає ще в людини лівої, або навпаки.
Тому ті, хто починає роботу в дії, називаються такими, що працюють в одній лінії, бо вони тільки починають (духовну роботу). Але відносно тих, які не виконують в дії заповіді, які не мають ніякого відношення до релігії, вони називаються такими, працюють у правій лінії, оскільки відчувають свою досконалість. А нерелігійні називаються щодо них “лівої лінією”.
А якщо ми говоримо про тих, хто бажає працювати над зміною свого наміру від “для себе” до “заради Творця”, то ті, хто працюють тільки у виконанні заповідей дією, називаються недосконалими, і тому називаються “лівими”, які не мають досконалості, а ті, хто бажають набути наміру працювати заради Творця, – “правими”.
Але у відчутті самої людини, – не істинного його духовного рівня, а тільки такого, що виконує заповіді в дії, – він сам відчуває себе досконалим у своєму виконанні. І його стан оцінюється ним як права лінія, досконалість. А в роботі по виправленню наміру така людина відчуває себе недосконалою, бо не в змозі вийти з-під влади егоїзму, і такий стан оцінюється ним як ліве, бо все, що потребує виправлення, називається лівим. Тому той, хто бажає працювати заради Творця, щоб була досконалість в його діях, але під час контролю своєї роботи бачить, що ще не досягнув досконалості, оцінює цей стан як ліве щодо його роботи у виконанні дій без намірів.
Однак, якщо людина не в змозі зробити навіть щось заради Творця, все одно вона відчуває себе досконалою в своїх діях, кажучи, що є в неї велике щастя в житті від того, що може хоча б зробити дію, котра бажана Творцеві, – навіть без наміру. Що це Творець підніс людину тим, що дав їй думку й бажання займатися Торою та заповідями в дії без наміру, яка зветься правим, оскільки людина відчуває себе в досконалості. Що треба віддати велику подяку Творцеві за це. Тому вона входить поступово у правий стан. А коли переходить до наміру і бачить усі свої недоліки, то залишається їй лише просити Творця про допомогу, – дати сили виправити свої наміри та діяти заради Творця. І це називається лівим станом, щодо попереднього правого. Коли ж удостоївся допомоги Творця, – може діяти альтруїстично, але тільки “віддаючи”, бо лише віддавати, не отримуючи, легше, ніж отримувати заради Творця.
Коли дія і намір протилежні, – такий стан називається правою лінією відносно минулого стану, коли бажав, але не міг працювати заради Творця, що стало причиною молитви Творцю про допомогу. Але зараз, коли Творець вже допоміг йому, і він може віддавати заради Творця, він дякує Творцеві за досконалість, якої досяг, – це називається правим станом, а одержуване світло називається “хасадім”, світло виправлення створіння, що дає сили виправити намір.
Проте, цей стан є досконалим лише щодо виправлення створіння. Однак щодо мети творення це стан ще є недосконалим, бо людина повинна досягти мети творення. Стан виправлення вважається досконалим і правої лінією тому, що людина віддає подяку Творцеві за досягнуте, – можливість віддавати заради Творця. Проте, оскільки ще відсутні в людини сили отримувати заради Творця, – цей стан визначається як недосконалий.
Якщо ж удостоїлася людина сил отримувати заради Творця світло Хохма, то цей стан визначається як довершений щодо минулого, коли удостоївся тільки світла хасадім, – світла виправлення створіння, – що зветься зараз лівим і недосконалим відносно мети творення. Але отримання світла Хохма заради Творця також вважається недосконалим, лівим, оскільки вимагає постійного контролю. Адже дія отримання і намір віддачі є протилежними, а тому необхідним є стан, званий середньою лінією, – світло хасадім, що включає світло Хохма. Світло Хохма – для виконання мети творення, і світло хасадім – для виправлення створіння.
Середня лінія, яка називається Торою, поєднує в собі ліву та праву лінії і дозволяє використовувати світло мети творення, насолоду, яка вготована Творцем для людини, – світло Хохма, – розкриття величі Творця, самого Творця. Але до поєднання світла Хохма зі світлом хасадім не може світло Хохма відчуватися, світити в клі людини інакше, як тільки на ступеню “Тора”, що означає світіння Хохма спільно зі світлом хасадім, – в середній лінії. Тора називається “середня лінія” або “Зеір Анпін”, який поєднує, включає до себе дві лінії: ліву лінію, – мета творення, світло Хохма, розкриття Творця (гілуй Елькуто ле нівраав, квод Ашем), – в облачанні в праву лінію, – виправлення створіння, світло хасадім. Тільки поєднання двох ліній дозволяє світлу Хохма світити, проявлятися, відчуватися людиною, і досягає вона стану “Тора (одержуване світло), Ісраель (людина) і Творець (Джерело) – одне ціле”.
Ханука уособлює собою свято світла Хохма, що прийшло до людей, яким, проте, не можна користуватися через відсутність світла хасадім, – виправленого наміру, – тобто через відсутність середньої лінії, що поєднує насолоду світлом Хохма з правильним наміром його отримання, – світлом хасадім. А Пурім уособлює собою наявність світла хасадім, званого МАН, отриманого від молитов і посту. Шавуот, – середня лінія, – отримання Тори.
Переклад редакції сайту “Зоар с комментарием Сулам” за електронним виданням творів Рабаша, том 3.
Також рекомендуємо: “Рабаш про роботу в лініях” “Рабаш про порядок внутрішньої роботи“, “Зогар: Адам – це середня лінія, яка містить в собі все“, “Зогар про інструменти єднання дуальності“.