Переклад редакції сайту “Зоар с комментарием Сулам” з матеріалів збірки “Даргот Сулам”
Права, досконалість та істина (стаття 48)
Якщо людина вірить у велич і важливість Творця та вірить, що виконуючи заповіді Творця, завдає Йому задоволення, бо служить Йому, – а це зазвичай відбувається в той час, коли людина відчуває себе відносно до Творця, як маленька щодо великого в поколінні, – та оскільки в природі існує закон, що менший скасовує себе перед більшим, то навіть при найменшій послузі Творця, вірячи, що все приходить від Нього і все знаходиться під Вищим управлінням, вона перебуває в радості та задоволена тим, що, нехай навіть на найкоротший час, але у неї є можливість служити Цареві. І це називається “права”, досконалість та істина.
Права й ліва (стаття 61)
Зівуґ (злиття для оживлення світів) – це “зівуґ де-лопасик” (безперервний, вічне злиття), що являє собою хасадім мехусім (покритими хасадім). Зівуґ для народження душ, – “зівуґ пасик” (переривчастий), неповне злиття, – є ступенем Хохма.
З правої сторони можуть існувати, але не народжувати. Тоді як ліва сторона (Хохма), звана недоліком, може породити другий стан.
Хафец хесед, який радіє своїй долі, – у нього є життя, але він не може народжувати тому, що добре йому й так, – і навіщо йому бажати іншого стану?
Злиття для оживлення світів є постійним злиттям, і воно дає життя. Злиття для народження душ – це злиття неповне, тобто непостійне. І потрібно працювати на з’єднання обох.
Приклад матеріального рівня: для того щоб пробудити до життя, – не мовиться про той (стан), коли не треба будити до життя, що походить від властивості “Хафец хесед”, – задоволеного своєю долею.
Але не так, коли повинні народжувати, – адже не завжди повинні цим займатися. Народження нового стану відбувається завдяки нестачі, але не завжди людина повинна займатися недоліками.
Три лінії (стаття 27)
Існують три лінії: права, ліва й середня, де права і ліва знаходяться у протистоянні одна з одною, і кожна бажає усунути іншу.
Виходячи з цього, можливі три варіанти:
1) одна усуває іншу;
2) кожна з них бажає усунути іншу, але не в змозі цього зробити, і тому залишаються в протистоянні;
3) укладається мир між ними.
Права лінія називається досконалістю. Тобто, перебуваючи в ній, людина відчуває себе щасливою і досконалою в цьому світі, тому що здійснюючи самоаналіз, вона бачить, що є простою людиною, яка не має жодних переваг у порівнянні з іншими, але саме її обрав Творець прислужувати Собі. І навіть, незважаючи на те, що це прислуговування не є постійним, а наприклад, – раз на місяць або раз на тиждень, – при тому, що вона бачить, що майже немає людей, які б, як вона прислужували Творцеві, навіть хоча б один раз в житті, – то вже тільки від цього така людина отримує життєві сили. А якщо є у неї такі життєві сили, – вона в змозі тоді займатися Торою і заповідями та множити свої добрі вчинки.
Але для подальшого піднесення необхідно також йти і по лівій лінії, де існує перевірка своїх вчинків і думок: “Чи дійсно ці думки спрямовані на те, щоб прислужувати Царю, доставляючи цим Йому насолоду? Або ці думки лише заради власного задоволення?”. І тоді ліва лінія бажає усунути праву, тобто бажає піддавати перевірці всі дії людини, і не дає їй зробити жодної доброї дії. Але її мудрість множиться від таких дій.
Однак людина повинна в основному йти по правій лінії, тобто здійснювати добрі справи, відчуваючи себе у довершеному стані, прислужуючи Царю і вірячи, що всіма своїми діями вона приносить задоволення Творцеві.
Але разом з тим, у неї має бути час йти, також, і по лівій лінії, – тобто у самоперевірці, – але при цьому ліва лінія повинна бути у підпорядкуванні правій. Це означає, що людина не повинна ставити самоціллю йти по лівій лінії, – а тільки для того, щоби за допомогою її поліпшити праву. Тобто, – показати тим самим, що не дивлячись на те, що існує в неї усвідомлення та перевірка свого стану, вона все одно йде вище свого розуму, по правій лінії, званій “віра”.
І це називається, що вона йде по середній лінії, яка усуває протистояння між правою і лівою лініями, віддаючи перевагу правій. І це визначається як зворотна сторона духовного ступеню. Але за допомогою цієї єдності удостоюється потім досягти передньої, – лицьової сторони духовного ступеню, коли світло мудрості, світло Хохма, вдягається у світло милосердя, світло хасадім, що призводить до з’єднання Зеір Анпіна і Нукви в стані “панім бе-панім”.
Виправлення ліній (стаття 7)
Виправлення в трьох лініях: права визначається білим світлом (ловен де-аба) властивістю Творця, хасадім, – тобто укоріненням світла Хохма всередину Малхут (бажання отримати світло Творця). І від того, що існує скорочення на бажання отримувати для себе, Малхут (створіння) зобов’язана повернутися в нижній стан, бо неспроможна подолати (зробити екран на) світло Хохма, яке надходить, щоби не насолодитися заради себе.
І це значить, що людина відчуває, що немає речі більш огидної, ніж працювати на себе. Але отримувати для інших (леашпія) поки що не в силах. А тому необхідно звернутися до “одем де-іма”, тобто до лівої лінії.
Це подібно до людини, яка має п’ять органів чуттів. І щоб всі вони були задіяні для якоїсь певної мети, необхідно перевірити їх під час дії “ловен де-аба”. І тоді побачить (людина), що не варто застосовувати (їх) для себе, бо відчуває, що спустошена та не має ніяких відчуттів й життєвих сил, і знаходиться як уві сні. А використовувати (їх) і працювати з духовними властивостями і відчуттями не може, бо ще не осягнула (їх), – і в цьому також є мета та просування.
А життєві сили працювати на Творця, – “отримувати, щоб віддавати” то, що вже осягнула, людина повинна отримувати від лівої лінії “одем де-іма”. Це називається: Малхут (створіння) насолоджується та підживлюється з Біни – джерела бажання віддавати (леашпіа). Тобто, щоб її бажання отримувати (рацон лекабель), перейнялося бажанням віддавати (ашпаа). І якщо зробить поєднання цих двох протилежних прагнень (зівуґ), – свою внутрішню духовну роботу, – то буде благословенною у всіх своїх справах. А це означає, що вище світло об’єднає ці дві сили в новий стан – середню лінію (кав емцаї). Тобто, вище світло об’єднає ці дві лінії, – праву й ліву, – і цей оптимальний новий стан називається “шлемут” – повна досконалість і гармонія.
Три учасники (стаття 114)
“Троє беруть участь у створенні людини: Творець, батько і мати”.
Права лінія означає батька, який дає біле. Людина повинна дати пробудження знизу, – це є клі, тобто потребою, і це – як “перевага світла з пітьми”.
А мати дає червоне, тобто ліву лінію, тобто червоне світло, коли видно, що неможливо йти цим шляхом. І це означає “ліва відштовхує”, – тобто, коли людина бачить, що її відштовхують зі шляху досягнення Творця.
Тоді як “права наближає” – означає, що вона вірить, що здатна йти, і наскільки вона пов’язана з духовним, – вона задоволена і дякує Творцеві.
А коли у неї є і права й ліва лінії, та вона бачить яка між ними відстань, і коли вона розуміє, по суті, що лише приходить очиститися, але не здатна, – тоді Творець дає їй душу. І тоді вона досягає ступеню “людина”.