Книга «Зоар для всех» («Зоар ле-Ам») – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Зогар: Адам – це середня лінія, що містить в собі все

Від редакції: допоки триває робота з перекладу другої книги серії “Зогар для всіх”, – частини першої глави Берешит, – ми продовжуємо публікувати окремі уривки з цього вічного джерела мудрості, що вже перекладені.

Переклад з видання МАК “Книга Зоар. Глава Берешит, часть первая” здійснений редакцією сайту “Зогар з коментарем Сулам”.

Глава Берешит, частина перша

Створімо людину (фрагмент)

412) В час, коли Творець побажав створити людину, здригнулися всі вищі й нижні. Оскільки всі світи залежать від Його діянь, – будь це на зло, або на благо. Таким чином, створення людини стосується всіх. Тому здригнулися, оскільки злякалися, що може згрішити. У шостий день він піднімався по східцях своїх, доки не піднявся до бажання вищого, і тоді світить джерело всіх світел.

413) І відкрив він східні ворота, оскільки звідти виходить світло, щоби світити світу.

Пояснення сказаного. Всі дії, які відбувалися в обов’язковому порядку при створенні парцуфів ЗОН, повинні бути повторені у вигляді зівуґу для породження душі. А порядок створення парцуфів ЗОН наведений в короткій фразі: “Три виходять з одного, один удостоюється трьох”. Це означає, що Зеір Анпін спочатку піднімається в МАН до ІШСУТ та узгоджує там між правою і лівою лініями ІШСУТ на ступеню хасадім, що виходить там на екран точки хірік, і тоді все три лінії включаються одна в одну, і в ІШСУТ виходять три мохін ХАБАД.

І це означає, що “три” – тобто, ХАБАД (Хохма-Біна-Даат) парцуфа ІШСУТ, “виходять з одного” – Зеір Анпіна. Тому що завдяки його узгодженню двох наявних там ліній почали світити там три ці види мохін, і тому “один”, – Зеір Анпін, – “удостоюється трьох”, – теж встановлюється в цих трьох мохін ХАБАД, тому що всієї величини світіння, яке виходить у вищому завдяки нижньому, удостоюється також і нижній.

І весь цей шлях ЗОН повинні пройти заново для того, щоби породити душу Адама Рішона. І спочатку Зеір Анпін повинен піднятися в МАН до ІШСУТ, щоб узгодити між правою та лівою лініями в них, і цей підйом Зеір Анпіна в ІШСУТ відноситься в основному до Єсода Зеір Анпіну, тому що він є носієм екрану точки хірік.

Шостий день, Єсод Зеір Анпіну, піднімається по своїх сходах в МАН до бажання вищого, до парцуфу ІШСУТ, та узгоджує там між правою й лівою лініями ІШСУТ. І завдяки узгодженню його розкриваються там три мохін ХАБАД, як сказано: “Три виходять з одного”. “І тоді світить джерело всіх світел”, – тому що три види мохін ХАБАД, які вийшли в ІШСУТ завдяки узгодженню Зеір Анпіна, є першими мохін світіння Хохми, що розкриваються в світах. Оскільки Хохма Аріх Анпіну прихована і не світить парцуфам світу Ацилут, і все світіння Хохми, що світить в Ацилуті, виходить тільки від Біни, яка знову стає Хохмою і розкривається в ІШСУТ.

Таким чином, мохін, які вийшли в ІШСУТ і сповнилися завдяки узгодженню Зеір Анпіна, є першими мохін у всьому світі Ацилут. А потім і Зеір Анпін удостоюється цих трьох мохін, як сказано: “Один удостоюється трьох”. І таким чином “відкрив він східні врата”, – тобто Зеір Анпін, званий “схід”, відкривається, щоби світити трьома цими мохін так само, як ІШСУТ, “оскільки звідти виходить світло, щоб світити світу”, – тому що від парцуфа ІШСУТ виходить це світло до Зеір Анпіна.

Тут необхідно пам’ятати, що чотири сторони світу – це назва чотирьох властивостей ХУБ ТУМ (Хохма-Біна-Тіферет-Малхут). А в ЗОН – це ХУҐ ТУМ (Хесед-Ґвура-Тіферет-Малхут). Південь – це права сторона, Хесед. Північ – ліва сторона, Ґвура. Схід – це Зеір Анпін і Тіферет, тобто середня лінія. Захід – Нуква Зеір Анпіну й Малхут, яка отримує від трьох ліній, південь-північ-схід.

Південь – права лінія, Хесед, розкрив силу свого світіння, яку успадкував від рош, тобто від ІШСУТ, і посилився у східній стороні, Зеір Анпіні. Пояснення. Після того, як Зеір Анпін отримав мохін у вигляді трьох ліній від ІШСУТ, він притягнув до себе праву лінію, хасадім, тому що основою Зеір Анпіну є вкриті хасадім, і він не потребує світіння Хохми, що притягається за допомогою лівої лінії, званої “північ”. Однак насправді він притягнув всі три лінії, що представляють собою південь-північ-схід. Однак права лінія, тобто південь, посилилася у довершеності своїй та приховала інші світла, зробивши їх непомітними. Тобто зміцнилася у владі своїй та скасувала інших.

Схід, Зеір Анпін, посилився у північній стороні, тобто знову розкрив в собі світіння лівої лінії, яке притягнув від ІШСУТ, і це називається точкою шурук. І прокинулася північна сторона, розповсюдившись в Зеір Анпіні, і прикликала з великою силою захід, тобто Нукву Зеір Анпіну, аби зблизитися та взаємодіяти з нею. Тоді західна сторона, Нуква, піднялася до північній і встановила зв’язок з нею. Пояснення. Основа будови Нукви походить від лівої лінії, тобто від північної сторони. І тому Зеір Анпін пробудив у собі північну сторону, щоб вона розповсюдилася на всю свою величину та облачилася в Нукву. “І прикликав з великою силою захід”, – тому що світіння північного боку відбувається з великою силою, бо при світінні її застигають все світла Малхут.

Потім південь, тобто права сторона і Хесед, з’являється та утримується в західній стороні, тобто Нукві. І виходить, що оточують її південь і північ, звані огорожею саду. Пояснення. Після того, як Нуква встановлює зв’язок зі свіченням північної сторони, вона замерзає і стає застиглим морем. Доки не повертається Зеір Анпін і не притягає до неї південну сторону, світло хасадім, наявне в правій лінії. І тоді одягається світіння Хохми північної сторони у світіння хасадім південної, і розкриваються її світла, щоби світити в світах. І крім цього стають два цих світла, південне й північне, такими, що охороняють Нукву від кліпот та судів. Тому що південний вітер усуває всі суди, а північний вітер підкоряє всіх зовнішніх і кліпот. І вважається тому, що вони охороняють її так само, як огорожа охороняє сад від чужих.

Тоді східна сторона, Зеір Анпін, робить зівуґ (поєднання) із західною стороною, Нуквою. І західна сторона перебуває в радості. І тоді попросила вона у всіх, сказавши: “Створімо людину за образом Нашим і подобою Нашою”[1], – щоб була вона, таким чином, в чотирьох сторонах, південь-північ-схід-захід, а також верх і низ, тобто в ВАК (в шести закінченнях). І тоді Зеір Анпін зливається з Нуквою і породжує душу Адама Рішона. І тому Адам вийшов з місця Храму – з Нукви Зеір Анпіну, званої Храмом.

414) “І сказав Всесильний (Елокім): “Створімо людину”1. Творець сказав, тобто притягнув до нижніх, які виходять зі сторони вищих, ім’я в числовому значенні Адам, – тобто ім’я МА (мем-гей מה, 45). Пояснення. Вищі – це ІШСУТ, у яких є тільки дві лінії, права й ліва, у властивості “холам шурук”, і це МІ й ЕЛЄ, і вони закриті. Нижні – це ЗОН, у яких є екран точки хірік, екран імені МА, який за допомогою ступеню хасадім, що виходить на цей екран, узгоджує між правою та лівою лініями ІШСУТ та ІШСУТ відкриваються, переставши бути закритими, і виходять в них три мохін ХАБАД, що і називається “три виходять з одного”.

І завдяки цьому також і ЗОН удостоюються цих мохін. Тому що всієї міри, котра викликана нижнім у вищому, удостоюється також і нижній. Як сказано: “Один удостоюється трьох”. І це означає, що нижній виходить зі сторони вищого, тому що ЗОН самі по собі не є гідними отримати мохін. Але оскільки вони викликали вихід мохін нагорі, в ІШСУТ, то удостоїлися їх також і вони. І тому вважається, що в ЗОН мохін приходять зі сторони вищих, а не з їхньої власної сторони.

І так само, як були створені мохін де-ЗОН від ІШСУТ, – так само створюється душа Адама Рішона від ЗОН. Бо після того, як ЗОН отримали мохін від ІШСУТ та Аба ве-Іми, і вони піднялися до них та вдягнули їх, то стали абсолютно рівними ступеню Аба ве-Іми й ІШСУТ, і тоді створили Адама Рішона точно тими ж шляхами, якими Аба ве-Іма створили їх. Тому що зараз вважаються ЗОН вищими (властивостями), а душа Адама Рішона – нижніми. Тому спочатку скоротилися ЗОН так само, як і ІШСУТ, й опустили букви ЕЛЄ до душі Адама, а потім знову підняли їх на свій ступінь. І тоді піднялася разом з ними душа Адама Рішона.

І так само, як в ІШСУТ, – так само утворилися зараз в ЗОН дві лінії, права й ліва – МІ ЕЛЄ. І світла їх перекриваються, а у Адама Рішона є зараз екран точки хірік, котрий є екраном імені МА, і він узгоджує між двома лініями ЗОН, відкриваючи їх та усуваючи приховання. В міру мохін, що викликані в ЗОН душею Адама Рішона, удостоюється їх, також, і він сам. Таким чином, вихід мохін від душі Адама Рішона був таким саме, як і у випадку нижніх, що виходять зі сторони вищих.

І сказане Творцем: “Створімо людину” означає, що він притягнув ці мохін до нижніх, які виходять зі сторони вищих, тобто це нижні, які є носіями екрану точки хірік і здатні узгодити між двома лініями, які є у вищих відносно них, – вони стають причиною виходу мохін у вищих, а також удостоюються їх самі. І тому це ім’я становить в гематрії МА (מה 45), – так само, як і числове значення слова Адам (אדם 45). Тобто це властивість середньої лінії, яка є носієм екрану точки хірік імені МА, котрий здійснює узгодження у вищих та притягає від них також до себе; і таким чином вийшла та набула всієї своєї досконалості душа Адама Рішона.

Адам походить від властивості вищого вкриття, тобто містить в собі дві лінії від вищих, від ІШСУТ, праву й ліву, які до узгодження третьою лінією були перекриті. І Адам також є властивістю букв, оскільки містить в собі середню лінію, яка є властивістю всіх нижніх, званих “отійот (літери)”. Бо вищі вважаються “таамім (тонами)” і “некудот (огласовками)”, а нижні – “отійот (літерами)”. Таким чином, людина містить в собі все, що нагорі, й усе, що внизу.

Три літери в імені Адам (אדם). “Алеф א” імені Адам вказує вгору, – на вищі Аба ве-Іму, від яких виходить права лінія, МІ. Закрита “мем ם” імені Адам – це “мем ם” в уривку: “Для зміцнення (ле-марбе לםרבה) влади”[2]. І ця “мем”, хоча і знаходиться в середині слова, все ж прийнято її позначати закритою “мем ם”, як і в кінці слова. І вона вказує на ІШСУТ, від яких виходить ліва лінія ЕЛЄ.

“Далет ד”, – нижня буква в імені Адам, яка є закритою із західної сторони, тобто ця “далет ד” включена до Нукви від хазе Зеір Анпіну й нижче, котра зветься західною стороною, – вказує на екран точки хірік, носієм якого є Нуква, звана західною стороною. І завдяки йому  виходить ступінь хасадім, і він стає середньою лінією, що узгоджує між правою, тобто буквою “алеф א” імені Адам, та лівою, – буквою “мем ם” імені Адам.

І це є сукупністю мохін, наявних нагорі і внизу. Тому що по трьох цих шляхах виходять мохін в ІШСУТі й ЗОН, а також в душі Адама Рішона, – після того, як встановлюються нагорі, в ЗОН, завдяки узгодженню екрану Адама, встановлюються також внизу, в самому Адамі. Тому що всієї величини світіння, яке розкриває нижній нагорі, удостоюється також і він сам.

415) Коли ці літери, – “алеф א” “далет ד” “мем ם”, котрі є розкриттям в ЗОН нових мохін ХАБАД, опустилися вниз, в душу Адама Рішона, – всі як одна у довершеності своїй, тобто узгоджені середньою лінією та включені одна до одної, – Адам знаходиться у властивості захар (чоловічій) й некева (жіночій). Хасадім цієї душі вважаються властивістю “захар (чоловічою)”, а ґвурот – властивістю “некева (жіночою)”. І “некева” перебувала у злитті з його стороною, доки Творець не навів на нього сон і він не заснув. І він був скинутий в місце нижнього Храму.

416) І розділив його Творець, тобто відділив нукву від захара. І підготував її, як готують наречену, і привів її до нього. Про це написано: “І взяв Він одну з його сторін”. “Взяв Він одну” – тому що було у нього дві сторони, але Він взяв одну з них. А та сторона, яку не взяв – це перша Ліліт, яка була першою дружиною Адама Рішона, і була віддалена від нього.

417) Ліліт була “підтримкою проти нього”, як сказано: “А для людини не знайшов підтримки проти нього”, тому що вона була поганою кліпою, і він не покладався на неї. І вона була з ним до того часу, коли сказано: “Недобре чоловікові бути одному, зроблю йому підтримку проти нього”, бо тоді вона була відокремлена від нього. Людина являла собою все створіння, тому повинна була з’явитися в світ досконалою. Тому була віддалена від нього Ліліт, та й дана Хава замість неї.

[1] Тора, Берешит, 1:26. “І сказав Всесильний: “Створімо людину за образом Нашим і подобою Нашою”.
[2] Пророки, Єшаягу, 9:6.

Рекомендуємо додатково: “Твердиня – оплот спасіння мого”, “Зоор: сотворение, падение и возрождение человека” (рос.), “Зоар: основа работы человека – между добром и злом” (рос.), “Букви рабі Амнона Саба”.