Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Зогар про два ступеня уподібнення людини Творцеві. Частина третя

Продовження. Другу частину читайте тут.

Передмова книги Зогар

Зі Мною ти у співпраці

65) І про це сказано: «Бо як небеса нові й земля нова, які створюю Я»[1]. Сказано не «створив», а «створюю» – в теперішньому часі, оскільки завжди створює нові небо й землю з цих відкриттів і таємниць Тори. І про це сказано: «І вкладу Я слова Свої в уста твої, і в тіні Своєї руки укрию тебе аби влаштувати небеса та заснувати землю»1. Сказано не «ці небеса (га-шамаїм השמים)», а просто «небеса (шамаїм שמים)», без визначальної «гей ה», оскільки це не вказує на наявні небеса, а на заново відкриті небеса, що утворилися внаслідок висловів Тори.

«Сказано не “створив “, а “створюю”». Вказує цим, що не слід помилятися в тлумаченні сказаного: «Нові небеса і нова земля», приймаючи їх за щось, що пройшло виправлення один раз і цього достатньо, – оскільки це не так. Але це відноситься до постійної роботи, – адже праведники, які вже сповнені довершеністю вищого світіння, продовжують безперервно створювати нові небо й землю. І про це сказано, що «праведники йдуть від досягнення к досягненню»[2].

І наводиться доказ цьому, – адже сказано: «Небеса нові і земля нова, які створюю Я»10, а не сказано: «Які Я створив». Таким чином, ці небо і земля оновлюються безперервно завдяки заново відкритому в Торі цими завершеними праведниками. І також наводить на доказ сказане: «Влаштувати небеса (шамаїм שמים)», – адже якби це відбувалося відразу, то слід сказати: «Влаштувати ці небеса (га-шамаїм השמים)», з визначальною «гей ה». Але сказане просто «небеса (шамаїм שמים)» – означає, що це відбувається безперервно.

66) «І в тіні Своєї руки укрию тебе»[3] – в час, коли Тора була передана Моше, зібралося безліч вищих ангелів, бажаючи спалити його полум’ям вуст своїх, і тоді Творець прикрив його. А тепер, коли заново відкрите слово Тори підіймається й прикрашається та постає перед Творцем, Він прикриває це слово і вкриває цю людину, щоб тим не було відомо про них, а тільки Творцю, і щоби не ревнували його; і тоді утворюється з цього слова нове небо та нова земля. І це означає: «І в тіні Своєї руки укрию тебе аби влаштувати небеса й заснувати землю». Звідси видно, що будь-яке слово, яке приховане від очей, піднімається в ім’я вищого блага. Як сказано: «В тіні Своєї руки укрию тебе»12. І укрите воно і приховане від очей саме в ім’я вищого блага. І це означає: «Влаштувати небеса й заснувати землю», як ми вивчали, – тобто для того аби утворилися завдяки цьому нові небо і земля.

«І в тіні Своєї руки укрию тебе»12 – мається на увазі облачення, що виходить від небозводу і вдягає та вкриває ступень мохін. І це вбрання є властивістю «тінь», яка вкриває мохін та приховує їх від чужого ока, і вони нікому не відомі, окрім самого Творця. І це необхідно для того, щоби приховати ці великі ступені від ангелів-служителів аби вони не заздрили йому (цій людині).

Причина цієї заздрості ангелів полягає в тому, що будучи чистими в основі своїй, коли дивляться на праведника, вони виявляють в ньому гадані недоліки через заздрість до того високого ступеня, якого він удостоївся. А потім обвинувачі чіпляються за ті недоліки, які відкрили в ньому ангели. І тому, коли вдягається ступінь в облачення цього небокраю, це вбрання визначає для нього величину ступеню аби не отримати від нього більше, ніж тільки в ім’я блага вищого. Таким чином, праведник захищений від заздрості ангелів, бо він при цьому може бути повністю захищеним від нанесення йому шкоди на цьому ступені, нарівні з ангелами.

І сказано: «Будь-яке слово, приховане від очей, піднімається в ім’я вищого блага» – це натяк, що «око бачить, а серце бажає». І він не може вберегтися, щоб думка його була чистою та спрямованою лише на завдання насолоди Творцеві своєму, але отримує також і заради власної вигоди. Але коли це приховане від очей, тобто при вдяганні в облачення небокраю, він упевнений, що не отримає більше, ніж те, що сходить на благо вищого. І тому сказано: «І укрите воно і приховане від очей саме в ім’я вищого блага».

67) «І сказати Циону: “Ти – Мій народ”»1, – тобто сказати тим вратам і словам, де одні гарніші за інших, тобто цим відкриттям в Торі: «Ти – Мій народ». Читай не: «Ти – Мій народ (амі עַמי)», де «айн ע» має знак огласування «патах», а читай: «Ти зі Мною (імі) עִמי», де «айн ע» має знак огласування «хірік», що означає – «бути у співпраці зі Мною». Як Я «створив небо і землю» реченнями Своїми, як сказано: «Словом Творця небеса створені»2, – і ти так само – аби твоїми висловами мудрості ти створив нові «небо» й «землю». Щасливі ті, хто докладають старанності в Торі.

Отримання називається вратами, які відкриті для отримання. Віддача за допомогою МАН називається словами. І сказано, що «одні гарніші за інших», – тобто вони вдягаються одне в одне і завдяки цьому стають гарнішими.

68) Можна стверджувати, що слово оновлення кожної людини створює це, навіть – того, хто не знає, що говорить. Але слід знати, що той, хто не направив шлях свій до таємниць Тори, і оновив слова, не знаючи їхнього справжнього значення, як належить, це оновлене слово піднімається, і до цього слова виходить з ущелини великої безодні людина підступна[4], майстерна у брехні. І вона долає п’ятсот парсаот, щоби отримати це слово, та забирає його, і йде з цим словом у свою розколину та створює в ній обманний небосхил, званий «хаос».

Пояснення сказаного. МАН, який піднімають праведники аби завдати насолоди Сотворителю, тобто в ім’я вищого блага, називається «заново відкритими словами Тори». Бо вони відкриваються заново внаслідок вищого зівуґу, і завдяки ним ЗОН отримують нові мохін, доки не удостоюються за допомогою цього «влаштувати небеса та заснувати землю». І стають співробітниками Творця, тому що «небо і земля» оновлюються за допомогою їхніх слів.

Але «той, хто не направив шлях свій до таємниць Тори», – тобто нетямущий у шляхах Творця та такий, що не вміє оберегти себе аби не завдати шкоди вищим ступеням, – хоча він каже сам собі, що має намір діяти в ім’я вищого блага, проте вводить себе в оману. І він не буде знати, що має намір отримати особисту вигоду, – але ж в душі своїй він повинен знати це точно. Таким чином, вина його є дуже великою, тому що дає він сили кліпот вбивати людей.

Тому сказано: «І оновив слова, не знаючи їхнього достовірного значення, як належить», – тобто піднімає МАН для вищого зівуґу, але не знає з повною достовірністю, що робиться це саме так. І тоді виходить, що він «людина підступна, майстерна у брехні, і вона долає п’ятсот парсаот, щоб отримати це слово».

«Виходить з ущелини великої безодні людина підступна, майстерна у брехні», – тому що у кліпот теж є захар і нуква. Захар називається обманом, а нуква зветься брехнею. Справа в тому, що захар кліпи не такий вже й поганий, як нуква. І коли він сам по собі, він не вводить людей в оману ім’ям Творця, а навіть навпаки, – говорить гарне на перший погляд. Але він лише недоброзичливий, як сказано: «Не їж хліба недоброзичливця. “Їж та пий!” – скаже він тобі, а серце його не з тобою»[5]. І кожен, хто попадається в його сіть, вимовляє ім’я Творця марно[6], тому що він відокремлений від Творця і не може отримати жодного наповнення.

Як сказано: «Про кожного гордівника мовить Творець: “Не можемо Я й він перебувати в одному й тому ж самому місці”»[7]. Адже оскільки він має намір отримати особисту вигоду, вихвалятися, хизуватися тощо, то потрапляє в руки недоброзичливця. І виходить, що МАН, який піднімається ним, не притягує жодного наповнення згори, і він вимовляє ім’я Творця марно. Тому захар кліпи називається обманом, – адже Творець не може бути пов’язаний з такою людиною та перебувати з нею в тому ж місці.

А нуква кліпи називається брехнею. Бо після того, як ця людина попалася до сіті захара, званого обманом, у того є сила зробити зівуґ зі своєю нуквою – кліпою, яка несе зло й гіркоту, котра підробляє ім’я Творця і користується ним для обману. І тоді вона, опускаючись, спокушає людину, а піднімаючись вгору, звинувачує та забирає душу в нього.

Тому називається він людиною підступною. Адже спочатку «”Їж і пий!” – скаже він тобі»14, – тобто щоби людина підняла МАН до Творця і викликала наповнення для піднесеної мети, – і постає перед нею ніби зі сторони святості, а потім, завдяки силі свого обману, здійснює зівуґ з нуквою великої безодні та за допомогою її брехні забирає душу і вбиває людину.

І тому мовлено: «Виходить з ущелини (нукви) великої безодні людина підступна, майстерна у брехні» – бо стає він майстерним у брехні тільки за допомогою нукви великої безодні, спільно з якою він діє, але не завдяки власній властивості.

«І він долає п’ятсот парсаот, щоби отримати це слово». ЗОН нечистоти зі сторони свого кореня мають лише ВАК і точку, що протистоять ВАК і точці парцуфа ЗОН святості. І у них взагалі немає ні місця, ні сил, щоб утримуватися в Біні. Однак за допомогою цього слова, тобто підйому МАН нижнім, захар нечистоти отримує сили подолати ЗАТ Біни, що сходять до ЗОН святості та представляють в основі своїй лише п’ять сфірот ХАҐАТ Нецах Год, звані «п’ятсот парсаот», оскільки сфірот Біни обчислюються «сотнями».

І сказано, що він (захар кліпи) «долає п’ятсот парсаот, щоби отримати це слово», – оскільки відразу ж, в момент підйому МАН, він отримав сили перейти не в своє місце, – в п’ять нижніх сфірот ХАҐАТ Нецах Год Біни, званих «п’ятсот парсаот», – аби отримати це слово, МАН, котрий підняла людина, яка не знала достеменно, – чи є її наміром завдання насолоди її Творцеві.

«І йде з цим словом в свою розколину (нукву), і створює в ній обманний небосхил, званий “хаос”». Іншими словами, він робить зі своєю нуквою великої безодні зівуґ на ці МАН та притягує до себе світла святості, в свій уділ та до своєї будови, яка є подібною до нових небес святості, створених за допомогою МАН святості. І ці небеса, які він притягнув своїм зівуґом, відносно захара звуться обманним небосхилом, а відносно спільної дії з нуквою великої безодні, називаються небосхилом хаосу. Тому що «хаос» – це чоловіче ім’я, а ім’я нукви – «безодня». І сказано, що «створив обманний небосхил» – за допомогою своєї властивості, «званої хаос», в результаті спільних дій з безоднею, тобто нуквою.

[1] Пророки, Єшаягу, 66:22. «Бо як небеса нові і земля нова, які створюю Я, зміцнені будуть переді Мною, – слово Творця, – так зміцнене буде сім’я ваше та ім’я ваше».
[2] Вавилонський Талмуд, трактат Брахот, арк. 64:1.
[3] Пророки, Єшаягу, 61:16.
[4] Писання, Притчі, 16:28. «Людина підступна поширює розбрат, а той, хто ремствує, заперечує Володаря».
[5] Писання, Притчі, 23:6,7.
[6] Тора, Шмот, 20: 7. «Не вимовляй імені Творця, Всесильного твого, марно!».
[7] Вавилонський Талмуд, трактат Сота, арк. 5:1.

Далі буде…

Також рекомендуємо: “І був вечір, і був ранок“, “Немає нікого окрім нього“, “Зогар: Адам – це середня лінія, що містить у собі все“, “Рабаш про істинну молитву“.

Оставьте комментарий

Чтобы оставить комментарий, заполните форму.
*Все комментарии проходят модерацию.

Вы можете использовать HTML теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>