Завершення. Третю частину читайте тут.
Передмова книги Зогар
Зі Мною ти у співпраці
69) Цей підступний чоловік пролітає по обманному небосхилу шість тисяч парсаот за один раз. І тільки-но цей обманний небосхил встановлюється, відразу виходить блудниця й захоплює цей обманний небосхил та діє разом з ним. І вийшовши звідти, вона вбиває багато тисяч й десятків тисяч. Бо в той час, коли вона знаходиться на цьому небосхилі, їй надані право та можливість здійнятися та миттєво перетнути весь світ.
Пояснення. Мохін, які сходять до нього на цьому небосхилі, належать до сітри ахра, яка протистоїть Хохмі святості, сфірот якої обчислюються «тисячами». І він «пролітає по цьому небосхилу», утримуючись в ньому, «шість тисяч парсаот за один раз», – шість сфірот ХАҐАТ НЕГІ Хохми, звані «шість тисяч парсаот», оскільки вони відносяться до Хохми.
«І тільки-но цей обманний небосхил встановлюється, відразу виходить блудниця й захоплює цей обманний небосхил та діє разом з ним». Іншими словами, після того, як доповнюються нові небеса кліпи захара, які звуться лише обманними, показує свою силу нуква великої безодні. І сила її захоплює цей небосхил, користуючись ім’ям Творця з метою обману, і вона парить небосхилом, і тоді небосхил називається «хаос».
«І вийшовши звідти, вона вбиває багато тисяч й десятків тисяч. Бо в той час, коли вона знаходиться на цьому небосхилі, їй надані право й можливість здійнятися та миттєво перетнути весь світ». І оскільки вона діє разом з ним на цьому небосхилі, вона посилюється і зростає ще більше, ніж ступінь захара, адже захар виростає лише до рівня ВАК Хохми, званих «шість тисяч парсаот», а нуква, завдяки йому, виростає до десяти повних сфірот, тобто до цілого світу.
«І їй надані право й можливість здійнятися та в одну мить перетнути весь світ», – весь світ у десять сфірот. «В одну мить», – як сказано: «І який гнів Його? Одну мить»[1]. Тому великою є сила її, щоби губити людей тисячами і десятками тисяч, як сказано: «Бо багатьох погубила вона»[2].
І, так само, як завдяки підйому МАН праведниками вибудовуються завжди нові «земля й небо» в святості, так само через підйом МАН тими, хто не вміє істинно служити Творцеві, весь час вибудовуються «небо й земля» кліпот. Як сказано: «Одне проти іншого створив Творець»[3].
70) І про це сказано: «Горе вам, тим, хто тягне гріх вервями обману, та провину – як канатами возовими»[4]. «Гріх» – захар, «провина» – некева, тобто та сама блудниця. Той, хто грішить, – «тягне гріх», тобто захара, цими «вервями обману». А потім сказано: «Та провину – як канатами возовими», – тобто він залучає некеву, звану «провина», і вона посилюється там аби здійматися та губити людей. Тому сказано: «Бо багатьох погубила вона». Хто погубила? Саме ця провина, що губить людей. І хто викликав це? Учень мудрого, який не осягнув вчення, та навчає.
Пояснення. Вже говорилося, що «захар кліпи не такий вже й поганий, як нуква»[5], – оскільки він уподібнює себе святості. Як сказано: «”Їж і пий!” – скаже він тобі, а серце його не з тобою»14. І тому він називається обманом. Але, внаслідок цього він володіє найбільшою силою захоплювати людей у свої сіті. І після того, як людина потрапила до його сіті, він приступає до зівуґу зі своєю нуквою, і тоді «провину (тягне) – як канатами возовими», і вона затягує людину у велику безодню. Тому що обман лише зв’язує людину вервями, оволодіваючи нею, як сказано: «Горе вам, тим, хто тягне гріх вервями обману». Але потім цю людину він повергає перед своєю нуквою. І тоді: «І провину (тягне) – як канатами возовими», – і ця провина кидає у велику безодню і вбиває її. Тому сказано, що це та сама провина, яка губить людей.
71) Сказав рабі Шимон товаришам: «Прошу я вас, не сповіщайте устами вашими слово Тори, якого ви не збагнули і не почули як слід від великого Древа. Аби вам не було поставлене в провину марне знищення великої кількості людей». Всі в один голос вигукнули: «Нехай врятує нас Милосердний!»
Іншими словами: «Якщо ви самі пізнали, – то добре, а якщо ні – ви повинні почути від великого Древа, як служити належним чином Творцеві», – тобто від великої людини, на яку можна покластися, аби вам не було поставлене в провину марне знищення великої кількості людей.
72) Торою створив Творець світ. Ми вже з’ясовували, що вираз: «І була я в Нього вихованкою, і була радістю кожен день»[6], – має на увазі Тору, яка була насолодою для Творця дві тисячі років, перш ніж був створений світ[7]. І Він дивився в неї раз, і два, і три, і чотири рази, а потім повідомив їм, і в кінці здійснив нею дію аби навчити людей, – як не помилятися в ній. Як сказано: «Тоді Він побачив (мудрість) і встановив її, затвердив, ще й випробував, та передав людині»[8]. І тут: «побачив» – в перший раз, «встановив» – у другий раз, «затвердив» – в третій раз, «ще й випробував» – у четвертий раз. «А потім повідомив їм», – тобто як сказано: «І передав людині».
73) І за ці чотири рази, яким відповідає сказане: «Тоді Він побачив (мудрість) і встановив її, затвердив, ще й випробував», – Творець створив те, що створив. І доки Він не зробив своєї дії, Він навів спочатку чотири слова: «Спочатку (берешит) створив (бара) Всесильний (Елокім) ет», – разом чотири, а потім сказано: «Небо». І їм відповідають ті чотири рази, коли Творець дивився в Тору, перш ніж привів свою дію до виконання.
«Чотири рази» – це ХУБ (Хохма й Біна) ТУМ (Тіферет та Малхут). «Тоді Він побачив» – Хохма, «і встановив її» – Біна, «затвердив» – Зеір Анпін, «ще й випробував» – Малхут. А після цих чотирьох облачень Творець створив те, що створив. І на них же вказують чотири перших слова в Торі: «берешит» – Хохма, «бара» – Біна, «Елокім» – Зеір Анпін, «ет» – Малхут. А після цих чотирьох облачень було створене небо.
[1] Вавилонський Талмуд, трактат Брахот, арк. 7:1.
[2] Писання, Притчі, 7:26. «Не блукай шляхами її, бо багатьох погубила вона».
[3] Писання, Коелет, 7:14.
[4] Пророки, Єшаягу, 5:18.
[5] Див. п.68.
[6] Писання, Притчі, 8:30.
[7] Див. п.22.
[8] Писання, Йов, 28:27.
Також рекомендуємо: “Букви рабі Амнона Саби“, “Рабаш про бажання отримувати в духовному“, “Зогар про утворення святів та їхню будову“, “Нагорода в роботі“.