Глава Пкудей
Прекрасне місце, відрада усієї землі
38) “Прекрасне місце, відрада усієї землі, гора Цион, на північному краю міста Царя великого”[1]. Коли Творець створив світ, Він кинув один дорогоцінний камінь під трон величі[2], і той занурився в саму безодню. Один край каменя занурився в безодню, а інший край каменя утворює виступ нагорі. І цей інший край нагорі – всього лише одна точка, що знаходиться в центрі світу, з якого вона поширилася вправо і вліво, та на всі боки, і світ став отримувати життя в цій центральній точці. Сам камінь називається “підвалиною (штія שתיה)”, оскільки від нього був насаджений весь світ у всіх сторонах. Ще пояснюється, що слово “штія” складається з букв “шат йуд-гей (основа Творця יה שת)”, тому що Творець закладає її, щоб бути основою світу і насадженням всього.
Світ спочатку був створений у властивості суду, у властивості скороченої Малхут. “Побачив Він, що світ не може існувати”, – бо келім (бажання) тих, хто живе у світі, котрі походять від скороченої Малхут, були непридатними отримати вище світло через скорочення, яке покладене на Малхут. “Поєднав з ним властивість милосердя”, – Біну, – бо підняв Малхут в місце Біни, яка є властивістю милосердя, і після того, як Малхут піднялася в місце Біни, утворилося там закінчення ступеню під Хохмою, в середині Біни. І Малхут набула двох клі, придатних для отримання прямого світла, – половину Біни і Тіферет.
Бо коли Малхут перебуває в місці Біни, Біна і Тіферет знаходяться під Малхут, і тому вони включаються до неї так, що все це місце, від місця Біни до Малхут, стає місцем Малхут. Один її край занурений в місце Малхут властивості суду внизу, а інший край знаходиться нагорі, всередині сфіри Біна.
І ця дія відбулася на кожному окремому ступені, і також – у всій сукупності світів. Бо п’ять світів: це АК і АБЄА. АК – Кетер, світ Ацилут – Хохма, світ Брія – Біна, світ Єцира – Зеір Анпін, світ Асія – Малхут. І підняв Творець цю Малхут з властивості Асія в місце під Ацилут, що є Хохмою, і завершив нею світ Ацилут. Саме це називається, що “Творець кинув камінь”, – від закінчення Ацилуту до Асія.
Оскільки три світи БЄА знаходяться під Малхут, що закінчує Ацилут, вони включаються до неї і вважаються всі властивістю Малхут. І вона поширилася від закінчення Ацилуту до світу Асія так, що вона занурена в Асія, а другий її край знаходиться у закінченні Ацилуту, в Малхут Ацилуту, що знаходиться там і зветься центральною точкою, оскільки вона знаходиться посеред світів, під Хохмою, якою є світ Ацилут .
Малхут називається “каменем”, а внаслідок її підйому в місце Біни називається “дорогоцінним (каменем)”. І “Творець кинув її”, – тобто дав їй силу поширитися від місця Біни, званого “троном величі”, до місця занурення її в Малхут властивості суду внизу, яка зветься “безоднею”. І Він включив її в середину всіх ступенів, що знаходяться в цьому місці і які представляють собою ВАК Біни й Тіферет до нижньої Малхут. І в місці Біни знаходиться основа Малхут, звана тому центральною точкою, тому що вона знаходиться посередині ступеню, в місці Біни кожного ступеня.
Неправильно питати: адже Малхут піднялася в місце Біни, під Хохму, чому ж кажуть, що “Він кинув один дорогоцінний камінь під трон величі”, тобто під Біну? Оскільки ҐАР Біни не виходять за межі ступеню через закінчення Малхут під Хохмою, і тільки лише ВАК Біни виходить через закінчення Малхут, однак ВАК кожного ступеня вважаються нижньою частиною ступеню. Тому мовиться: “Під трон величі”.
І сказано: “З якого вона поширилася вправо і вліво, і на всі боки”, “оскільки від нього був насаджений весь світ у всіх сторонах”. Усі мохін та підйом нижнього до вищого, щоб отримати мохін, залежать від цієї центральної точки, тобто від Малхут, що піднялася в Біну, бо завдяки опускання її на своє місце, піднімаються Біна і ТУМ нагору, повертаючись на свій ступінь, та беруть разом з собою також нижнього, і він отримує мохін від вищого. Таким чином, все це відбувається за допомогою цієї центральної точки.
Ця дія відбувається на всіх ступенях. А Зогар описує тут ступінь “земля” світу Асія, що включає десять видів земель, десять сфірот, розташованих від безодні, що представляє собою зовнішню Малхут цих земель і знаходиться в океані, який оточує Малхут цих земель, до ВАК ступеню Біна цих земель, тобто до землі, на якій живемо ми. Це місце поширення Малхут та вищий край її – в землі, на якій живемо ми, а нижній край занурений в безодню.
Слово “штія” складається з букв “шат йуд-гей (основа Творця יה שת)”, бо Він помістив (шат) Малхут в місце Біни, званої “йуд-гей”. “Щоб бути основою світу і насадженням всього”, бо завдяки цьому світи набули келім, придатних для отримання вищого світла. І завдяки цьому також був підготовлений підйом нижнього, щоб отримати мохін від вищого, і тому вона є основою всього і насадженням всього.
39) У трьох видах поширилася ця земля навколо точки, тобто навколо Малхут, що знаходиться всередині цього світу. У першому розповсюдженні навколо цієї точки встановлюється вся чистота і прозорість цієї землі, і там (розташований) він (світ). Воно (розповсюдження) знаходиться нагорі, вище від всієї землі, навколо цієї точки. Друге розповсюдження відбувається навколо першого, і не має такої чистоти і прозорості, як перше розповсюдження. Однак воно тонке і чисте у порівнянні з чистотою ґрунту, більш ніж будь-який інший ґрунт. Третє розповсюдження – темне, і глибина ґрунту найбільша, в порівнянні з усіма. І навколо цього розповсюдження знаходяться води океанської безодні, яка оточує весь світ. Таким чином, ця точка знаходиться в центрі, а всі види поширення світу знаходяться навколо неї.
40) Перше поширення – це Храм та всі його приміщення і двори, і всі його виправлення, та й Єрушалаїм, і все місто, яке розташоване всередині між стін. І тому він чистий і прозорий більш, ніж вся земля. Друге поширення – це вся земля Ісраеля, яка набула святості. Третє поширення – це вся інша земля, місце поселення інших народів, і океанська безодня оточує все.
Зогар розповідає про землю, яка належить цьому світові і складається з десяти сфірот, і Малхут всіх земель, піднявшись у Біну цих земель, завершила там цей ступінь так, що Малхут поширюється від ВАК Біни земель до глибин океанської безодні. І це зовнішня Малхут, що відноситься до Малхут земель. Таким чином, основна точка Малхут розташована над ВАК Біни цих земель, яка називається центральною точкою і основою Малхут, що підсолоджена в Біні, а закінчення її занурене у безодню.
Вона охоплює чотири властивості ВАК Біни цих земель, звані “земля, що заселяється”:
- Вища властивість в ній – Храм і місто Єрушалаїм всередині меж стін.
- Від Тіферет її до Єсоду – земля Ісраеля.
- Малхут в ній – землі інших народів.
- Безодня – зовнішня Малхут.
Чотири цих властивості оточують одна іншу, а центральна точка знаходиться всередині їх усіх, в місці святая святих, і вона називається “каменем підвалини (евен штія)”.
41) Кольори ока оточують центральну точку ока, і в ній міститься сила бачення усього ока, подібно до центральної точки, що знаходиться всередині землі, котра є властивістю бачення усього, і там знаходиться святая святих, ковчег і завіса, які є властивістю бачення всього. Таким чином, ця точка є властивістю бачення усього світу. Тому сказано про неї: “Прекрасне місце, відрада всій землі, гора Цион”. “Прекрасним” називається тому, що вид його прекрасний. “Місце” – це віта дерева, тобто Зеір Анпін, який є красою всього.
42) Краса і вигляд світу не можуть проявитися в світі до тих пір, поки не завершиться побудова і зведення Скинії, і не буде поміщений ковчег в святилище. З цього часу розкривається вигляд всього в світі, тобто Шхіна, і виправляється світ. І ти, хто удостоївся приходять до Скинії і до ковчегу, доки не досягають центральної точки, що розташована в ній, яка видом своїм є найпрекраснішою. А коли вони приходять туди, Аарон вимовляє слова: “Ось місце покою Мого навіки, тут перебувати буду, тому що його забажав”.
43) Кнесет Ісраель вимовила ці слова у той час, коли був зведений Храм, і Аарон піднявся на місце своє. Творець проголошує ці слова про Кнесет Ісраель у той час, коли Ісраель виконують волю Його, бо тоді сидить Творець на троні величі, з милосердям ставлячись до світу, і тоді благословення, мир і любов всього воцаряються в ньому. Тоді промовляє Він: “Ось місце покою Мого навіки”.
44) В час, коли всі майстри почали виконувати свою роботу, ця робота, яку вони почали виконувати, сповнюється сама собою. Як сказано: “І завершилася вся робота Скинії”[3] – тобто, вона сповнилася сама собою.
45) Подібно до цього сказане: “І завершилися небо і земля”[4], – тобто сповнилися самі собою. Але сказано: “Завершив Творець у сьомий день”[5], – адже Творець закінчив і сповнив їх, а не самі вони? Зрозуміло, хоча і завершуються всі роботи, – в той же час, весь світ ще не досягає своєї досконалості, поки не настає сьомий день. Бо з настанням сьомого дня завершуються всі роботи, і завершує в цей день Творець весь світ, як сказано: “І завершив Творець в сьомий день труд Свій, який робив”. В цей сьомий день стала завершеною вся виконана Ним робота, тому: “І завершив Творець в сьомий день”.
46) Коли зводився Храм, вся виконана робота завершувалася сама собою. Майстри починали її, а робота ця показувала їм, як робити її, і була записана перед ними, і ця робота завершувалася сама собою. Як сказано: “І коли будувався цей дім”[6], – оскільки він добудовувався сам. І також сказано: “З привезених цілісних каменів будувався він”6, – оскільки сам будувався. Так в будь-якій роботі, яка є святістю, – вона сповнюється сама собою.
47) Дух святості проголосив на очах усього Ісраеля, сказавши: “І Бецалель, син Урі, сина Хура, з коліна Єгуди, зробив все, що повелів Творець Моше, а разом з ним Ооліав, син Ахісамаха”. “А разом з ним” – означає, що Ооліав не робив роботи сам, а тільки з Бецалелєм. “А разом з ним” означає – не самостійно, бо Бецалель – права лінія, а Ооліав – ліва. Звідси видно, що ліва завжди включена до правої. Тому сказано: “І ось, Я призначив разом з ним Ооліава”[7]. Один – права, інший – ліва, і ліва включена до правої.
[1] Писання, Псалми, 48: 3.
[2] Пророки, Єрміягу, 17:12. “Місце святилища нашого, трон величі, піднесене відпочатку”.
[3] Тора, Шмот, 39:32.
[4] Тора, Берешит, 2:1.
[5] Тора, Берешит, 2:2.
[6] Пророки, Мелахім 1, 6:7.
[7] Тора, Шмот, 31:6.
Також радимо: “Букви рабі Амнона Саби“, “Рабаш про бажання отримувати в духовному“, “Зогар про місце, з якого виходить управління святом і душами“, “Рабаш про надбання людини в духовній роботі“.