Від редакції: робота над перекладом українською двох книг, – глави Берешит (ч.2) й частини четвертої Вчення про десять сфірот триває. Для наших україномовних читачів публікуємо ще один фрагмент з глави Берешит (ч.2).
Глава Берешит, частина друга
Сім чертогів парцуфа Аба ве-Іма світу Брія
Четвертий чертог, Ґвура
102) Четвертий чертог відрізняється від всіх чертогів, тому що в ньому є чотири чертоги, один всередині іншого, і всі вони представляють собою один чертог. Ці чотири чертоги є чотирма судовими палатами. Внутрішня – для засудження душ, а три судові палати, що оточують її, призначені для інших видів судів. І цей чертог є властивістю Ґвура, а не Тіферет. Тут перебуває дух, званий “заслуга”, тому що в цьому місці гріхи всіх людей світу обертаються на заслуги, і цей дух приймає все це. Іншими словами, той, хто удостоюється його, удостоюється схилити себе і весь світ на чашу заслуг.
103) Від духу “заслуга” виходять сімдесят світел. Всі вони іскряться одночасно, і всі вони світять у вигляді кіл, бо не розповсюджуються в світінні згори вниз, як інші світла. Ці світла поєднуються одне з одним, світять одне в іншому і містяться одне в одному.
“Поєднуються” – вказує на те, що є між ними збіг за властивостями, тому що духовне злиття є нічим іншим як збігом за властивостями. “Світять одне в іншому” – вказує на те, що світла змішуються одне з одним, щоб світити разом як один. “Містяться одне в одному” – вказує на те, що потребують одне одного, тому що не зможуть світити одне без іншого. Якби бракувало одного з них, то вони не могли б світити. Всі заслуги світу знаходяться перед цими світлами. Іншими словами, в їхньому світлі видно, як всі гріхи світу перевертаються на чашу заслуг.
Пояснення сказаного. Всі створіння світу знаходяться у повній довершеності в такій мірі, що не було подібної радості у Творця, – як в той день, коли були створені небо і земля. Однак людина може розділити з Ним цю радість тільки після того, як зробить повне повернення від любові. Але до цього вона не може радіти ані сама, ані створінням світу, а навпаки, відчуває перед собою світ, сповнений страждань і болю настільки, що говорить: “Земля віддана в руки нечестивого”[1], – як тілесні болі, так і душевні , тобто скоєні прогріхи.
І все це спіткало людину тому, що йде вона проти природи творіння, тому що світ створений лише заради віддачі, тобто для занять Торою і благих діянь, щоб приносити радість Творцю її, а не насолоджувати себе. Як сказано: “Все створив Творець в ім’я Нього”[2], – для того, щоб створіння доставляли Йому радість. Однак спочатку, як сказано: “Диким ослятком народжується людина”[3] – тобто, вся її турбота лише насолодити себе, і немає в ній взагалі бажання віддавати, і стверджує вона: “Все, створене Творцем – в ім’я мене і заради моєї насолоди”, – тобто, вона хоче поглинути весь світ і що є в ньому заради свого задоволення і блага.
Тому затвердив Творець страждання тяжкі й гіркі, які відчувають у бажанні отримати для себе, закладеному в людині з моменту її народження, – як тілесні болі, так і душевні. І, таким чином, якщо вона буде займатися Торою і заповідями навіть заради власного задоволення, все ж завдяки світлу в ній вона відчує жахливу низовину і порочність, які властиві природі отримання для себе. І тоді направить вона серце своє на те, щоб відокремити себе від цієї природи отримання і повністю присвятити себе тільки роботі доставляння радості своєму Творцеві, як сказано: “Все створив Творець в ім’я Нього”2.
І тоді розкриє Творець очі людини і побачить вона перед собою світ, наповнений абсолютною досконалістю, в якому немає ані найменшого недоліку. І тепер вона може розділити радість, яка була під час створення світу. І про це сказали мудреці: “Удостоївся – схилив себе і весь світ на чашу заслуг”, тому що куди б не спрямувала (людина) свій погляд, вона бачить тільки благо і досконалість. І не бачить в діянні Творця взагалі ніяких недоліків – одні тільки заслуги.
А що стосується матеріальних і духовних страждань, які відчувала до здійснення повернення, є тут два шляхи.
- Все, що робить Творець – все робить на благо, оскільки людина бачить, що без тих тяжких болів, які відчувала через те, що була занурена в природу отримання для себе, вона б ніколи не удостоїлася повернення. І тому вона благословляє за це зло, немов благословляє за добро, оскільки без цього зла вона би не удостоїлася блага. Виходить, що всі вони були на благо.
- Розуміння того, що це теж на благо, тобто не лише ці біди стали причиною блага, але і самі біди обернулися і стали благом завдяки дуже великим світлам, якими Творець світить у всіх цих бідах, настільки, що вони перетворюються, обертаючись благом, – як тілесні страждання, так і душевні, тобто прогріхи. І таким чином, прогріхи перетворилися і придбали форму заслуг. А ті світла, які перетворять гріхи на заслуги – це сімдесят світел чертога, які ми розглядаємо. І завдяки їм чертог називається Заслуга.
Із сукупності всіх сімдесяти світел виходять два світла, що розцінюються як один, які завжди знаходяться перед ними. Пояснення. Ці сімдесят світел обертають гріхи людей на заслуги. І ось тоді вважаються гріхи і заслуги двома світлами, врівноваженими між собою. Іншими словами, достойності гріхів такі ж, як гідності заслуг, , по важливості своїй одні нічим не менші від інших. І вони встановлюються і світять завжди перед сімдесятьма світлами, і завжди є свідченням для них.
104) Цим сімдесяти світлам відповідають сімдесят призначених правителів, від яких виходять всі суди в світі, що знаходяться зовні і оточують всі ці чотири чертоги зовні. Однак сімдесят світел і два світла, що встановлюються перед ними, є внутрішніми, найпотаємнішими. Як сказано: “Живіт твій – ворох пшеничних колосків, облямований ліліями”[4]. “Живіт твій” – внутрішня суть, так само, як і внутрішні органи, що знаходяться всередині тіла. “Пшеничні колоски (хітім)” – вказують на гріхи (хатаїм), тобто ті гріхи, які обернулися на заслуги завдяки сімдесяти двом світлам, що є самими внутрішніми в чотирьох цих палатах. І тому сказано про них: “Живіт твій – ворох пшеничних колосків”.
Однак “облямований ліліями” зовні, вказують на суди. І це – сімдесят призначених правителів, які чинять всі суди в світі. І сказано, що ці сімдесят правителів відповідають сімдесяти світлам. Мається на увазі, що хоча всі гріхи і покарання походять від сімдесяти правителів, все ж ті не мають своєї власної влади, а служать сімдесяти світлам, бо їхнє призначення – підготувати нижніх стати гідними отримання великого розкриття цих сімдесяти світел. І тому вважається, що сімдесят призначених правителів оточують зовні ці чертоги та сімдесят світел.
105) Перед цими сімдесятьма світлами проходять всі заслуги і всі діяння тих, хто живе в світі, для розгляду в суді. Іншими словами, ці сімдесят світел є вищим судом, і вони судять всіх жителів світу. Два світла, що встановлюються перед ними, свідчать про діяння жителів світу. Тому що є сім очей Творця, котрі спостерігають за всім світом.
Очі означають нагляд. І є сім мір у нагляді Творця, тобто Хесед-Ґвура-Тіферет-Нецах-Год-Єсод-Малхут (ХАҐАТ НЕХІМ), звані “сім очей Творця”. Інакше кажучи, сім видів управління, які готують жителів світу до здобуття вищої насолоди і блага. Все, що відбувається в світі, як добро, так і зло, записується в своєму вигляді точно в тій самій дії і точно в тій самій заслузі, і вони існують та встановлені навічно. Іншими словами, ніщо не зникає в світі, – як погані діяння, так і добрі, але будь-яка дія записується у вигляді своєму за допомогою семи очей Творця, і дають їй, тим самим, вічне існування.
І ці два світла бачать й розглядають будь-яке діяння і свідчать перед сімдесятьма світлами, які є вищим судом. І після того, як ці сімдесят світел вислуховують їх свідоцтва, ці сімдесят світел виносять вирок і проводять суди як на благо, так і на зло, згідно зі свідоцтвом цих двох світел.
Пояснення. У стані досконалості два ці світла, світло прогріху і світло заслуг, взаємно врівноважені, бо злодіяння стають у нього заслугами[5]. І тоді сімдесят світел, тобто сімдесят членів вищого Сангедріну, судять, згідно їхнім свідченням про благий намір, всі дії на благо. Але якщо два цих світла не врівноважені, і світло заслуг є більшим, ніж світло гріхів, то в цій мірі є помітна нестача в поганих діяннях, за які людина, що скоїла їх, повинна здійснити повернення від любові.
І це визначається як свідчення з боку цих двох світел про поганий намір у вчинках, скоєних цією людиною. І тоді всі сімдесят світел виносять судовий вирок на зло, допоки ця людина не зробить повернення від любові, і вони обернуться остаточними заслугами, і тоді будуть два цих світла рівними за значимістю. Таким чином, сімдесят світел здійснюють суд над людиною згідно зі свідоцтвом двох цих світел, – врівноважені вони чи ні, і судять, згідно із мірою нестачі, до тих пір, поки вони не будуть врівноважені.
Тут, в цьому чертозі, знаходиться місце заслуги. Іншими словами, сказане про проведення судів, що вони як на благо, так і на зло, розкривається не тут, але за допомогою наповнення, яке виходить від сімдесяти світел і сходить вниз. Там пізнається зло, але тут воно є тільки заслугою.
106) У дусі цього чертогу, званому “заслуга”, від якого виходять сімдесят світел, записуються три букви “йуд-гей-вав יהו”. Пояснення. Десять сфірот – це “йуд-гей-вав-гей יהוה”. “Йуд-гей יה” – Хохма і Біна. “Вав ו”- Тіферет, що включає Хесед-Ґвура-Тіферет-Нецах-Год-Єсод (ХАҐАТ НЕГІ). Нижня “гей ה” – Малхут. Дух, від якого виходять сімдесят світел – це “йуд-гей-вав יהו”, тільки дев’ять перших сфірот, властивість захар, що не включає нижню “гей ה”, тобто властивість нуква.
Коли літери “йуд-гей-вав יהו” зливаються з Малхут, званою місцем, тобто нижньою “гей ה”, літери “йуд-гей-вав יהו”записуються в цьому дусі і не виходять звідти. Пояснення. Будь-який ступінь виходить за допомогою ударного поєднання (зівуґу де-акаа) вищого світла, котрий представляє собою дев’ять перших сфірот і властивість захар, з екраном, наявними в Малхут, у властивості нукви. І тоді піднімається відбите світло від Малхут і облачає вище світло, тобто дев’ять перших сфірот, знизу нагору. І завдяки цьому облачанню встановлюються ці дев’ять перших сфірот і зв’язуються з цим ступенем.
Тому сказано: “Коли літери “йуд-гей-вав יהו”, – вище світло і властивість захар, – “зливаються з нижньої “гей ה”, з Малхут”, – тобто в ударному поєднанні (зівуґ де-акаа) зі сторони вищого світла, зі сторони захара, до Малхут, до нукви. Тоді створюється дух, що включає сімдесят світел, і тоді записуються в цьому дусі літери “йуд-гей-вав יהו”, дев’ять перших сфірот, і не виходять звідти, тому що відбите світло облачає їх, і вони зв’язуються з його допомогою завдяки силі цього облачання.
Потім виходить одне світло, що світить чотирьом сторонам, і це світло породжує три інших світла. Бо ті десять сфірот, які вийшли знизу догори, вважаються десятьма сфірот де-рош, і це дух, котрий включає сімдесят світел і двох свідків. І відомо, що після того, як був здійснений зівуґ де-акаа і створив десять сфірот рош , поширюється Малхут де-рош згори вниз та породжує дві властивості ґуф: ХАҐАТ до хазе, – ҐАР де-ґуф, і НЕГІ від хазе і нижче, – до закінчення раглаїм (ніг). І відомо, що ХАҐАТ від хазе і вище є досконалими в чотирьох властивостях Хохма-Біна-Тіферет-Малхут, які відповідають чотирьом створінням лев-бик-орел-чоловік. Однак в НЕГІ, що розташовані від хазе і нижче, є тільки три властивості Хохма-Біна-Тіферет, і бракує лику людини, Малхут.
Після того, як вийшли “йуд-гей-вав יהו” де-рош в зівузі де-акаа, виходить одне світло, яке світить в чотирьох сторонах, тобто світло Малхут де-рош розповсюджується та випромінює світло згори вниз властивості ХАҐАТ від хазе і вище, де є чотири сторони Хохма-Біна-Тіферет-Малхут. І це світло породжує три інших світла, тобто від ХАҐАТ виходять і розповсюджуються НЕГІ, що розташовані від хазе і нижче, і це тільки три сторони Хохма-Біна-Тіферет, однак лику людини бракує там.
Три цих світла Хохма-Біна-Тіферет є трьома палатами суду, що здійснюють інші судові розгляди того, що відбувається в світі, котрі не є судами душ, тобто стосуються багатства, бідності, хвороб, відновлення здоров’я та інших справ, за які судиться світ. І цей дух, що включає сімдесят світел і двох свідків, є властивістю “йуд-гей-вав יהו” в рош, що світять знизу вгору. І ці сімдесят світел, що виходять від нього, символізують сімдесят членів Сангедріну, які здійснюють суди душ.
А світла, що розташовані від хазе і нижче, які виходять від нижньої “гей ה” в рош, котрі представляють собою три сторони, – це три судові палати, які ведуть інші суди, які не є судами душ, коли всі три з’єднані разом[6]. І кожна з цих трьох сторін складається з усіх трьох, і тому вони є трьома судовими палатами.
І не значаться судові палати в чотирьох сторонах від хазе і вище, тому що там знаходяться укриті хасадім, в яких немає розкриття світіння Хохми, і ніякі суди не можуть утримуватися там, тому що суди панують тільки в тому місці, де є світіння Хохми. І причина цього в тому, що взагалі не було скорочення на світло хасадім.
Один чертог для сімдесяти перших світел, який є внутрішнім з чертогів. А три зовнішніх по відношенню до нього чертоги – для трьох інших судових палат. Інакше кажучи, цей чертог складається з чотирьох чертогів, які розташовані один усередині іншого. І сімдесят світел, що символізують сімдесят членів Сангедріну і двох свідків, знаходяться в чертозі, що є самим внутрішнім з усіх. А три інші судові палати знаходяться в трьох чертогах, що оточують внутрішній чертог.
107) Цей дух піднімається, включаючи до себе все світла, що знаходяться внизу, тобто чотири світла від хазе і вище й три світла від хазе й нижче, та породжує одне святе створіння, що вивергає вогонь. Очі цього створіння подібні до людських, – для того щоб спостерігати за тисячею тисяч і десятьма тисячами десятків тисяч воїнств, які вершать суд. Всі ті, хто вершить суд, беруть вироки, винесені судом, і відкривають чи перекривають потоки наповнення світу, та довершують суд, звертаючи його (рішення) до виконання.
Пояснення. Дух, що включає в себе сімдесят світел, є властивістю ҐАР і рош та позначається “йуд-гей-вав יהו”. А це створіння виходить, головним чином, від духу і від сімдесяти світел в ньому. Однак для того, щоб створити його з рош і ґуф (досл. з головою і тілом), цей дух теж повинен включати в собі властивість ґуф, тобто чотири світла і ще три, що відносяться до властивості ґуф. Тому це створіння може довершити і привести до виконання рішення суду, прийняте сімдесятьма світлами, бо вони є його коренем.
Слова “очі цього створіння подібні до людським” вказують на те, що очі цього створіння відносяться до властивості ҐАР, якій належить сімдесят світел та властивість “лик людини”. “Очі” означають спостереження, тому сказано: “Для того, щоби спостерігати за тисячею тисяч і десятьма тисячами десятків тисяч воїнств, що вершать суд”, бо оскільки вони відносяться до властивості рош, вони підіймаються до властивості, яка відповідає їм в світі Ацилут, тобто до парцуфу Атік, що є властивістю рош світу Ацилут. Сфірот Атіку мають числове значення “сто тисяч”, а десять його сфірот – це “тисяча тисяч”. І сказано про Атіка у пророка Даніеля: “Тисяча тисяч служать йому”[7].
Крім цього, в Атіку ще відбувається прихований зівуґ, який походить від Малхут, що прихована в РАДЛА[8], і в цій властивості кожна сфіра в ньому має числове значення “десять тисяч тисяч”, а десять сфірот – “десять тисяч десятків тисяч”. І про них йдеться у Даніеля: “І десять тисяч десятків тисяч стоять перед ним”7. І оскільки ті, хто приводять до виконання рішення суду, що винесені сімдесятьма світлами, котрі відносяться до властивості рош і отримують від Атіка, який є відповідною ним властивістю, є також і у них ці два числа, наявні в Атіку – “тисяча тисяч”7 від розкритого зівуґу і “десять тисяч десятків тисяч”7 від прихованого зівуґу.
[1] Писання, Йов, 9:24.
[2] Писання, Притчі, 16:4.
[3] Писання, Йов, 11:12.
[4] Писання, Пісня пісень, 7:3.
[5] Див. вище, п.103, зі слів: “Пояснення сказаного…”.
[6] Див. Зогар, главу Берешит, частина 1, п.172.
[7] Писання, Даніель, 7:10. “І сидів старець в роках… Вогняна ріка витікає і протікає перед ним, тисяча тисяч служать йому, і десять тисяч десятків тисяч стоять перед ним”.
[8] РАДЛА – абревіатура слів “Рейша де ло-ет’яда”, тобто непізнаваний рош Атіка.
Також рекомендуємо: “Зогар: четверо увійшли до Пардесу“, “Зогар про місце осягнення Творця“, “Рабаш про роботу в лініях“, “Рабаш про порядок внутрішньої роботи“.