Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина третя

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Другу частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

14. І подібно до вищеописаного питання я роз’яснив колись вислів мудреців: “Той, для кого Тора його – це ремесло його”. У зайнятті Торою пізнається величина віри його, оскільки слово “ремесло його” (“умануто”) складається з тих же букв, що і “віра його” (“емунато”). Це подібно до того, як людина, яка вірить своєму товаришеві, позичає йому гроші. Можливо, вона повірить йому лише на одну ліру, а якщо той попросить дві ліри, – то відмовиться позичити. А може, вона повірить йому на сто лір, але не більше цього. А може, довірить йому в борг до половини своїх статків, але не всі статки цілком. А можливо також, що вірить йому так, що довірить йому все, що має, без будь-якої тіні страху, – і цей останній вид віри розглядається як досконала віра. Однак в попередніх випадках вважається вірою недосконалою, а частковою, – не важливо, більшою вона є, чи меншою.

Так, одна людина, виходячи з величини своєї віри в Творця, приділяє лише одну годину в день зайняттям Торою і роботою. Інша – дві години, відповідно до міри своєї віри в Творця. А третя не нехтує жодною миттю свого вільного часу для занять Торою і роботою. І мовиться, що лише віра останньої людини є досконалою, оскільки вірить Творцеві у розмірі всіх своїх статків. Тоді як віра першої та другої поки ще є не зовсім досконалою.

15. Таким чином чітко прояснилося, що нема чого людині очікувати, що зайняття Торою й заповідями ло лішма призведе її до лішма, доки не дізнається в душі своїй, що удостоїлася віри в Творця і Тору Його, як годить. Тому що тоді світло Тори повертає її до джерела, і удостоїться дня Творця, який весь – світло. Тому що святість віри очищає очі людини аби насолодилася світлом Його, – аж до того, коли світло, що в Торі, повертає її до джерела.

Однак ті, хто позбавлений віри, є подібними до кажанів, котрі не можуть бачити в світлі дня, оскільки перевертається для них світло дня на морок жахливіший, ніж пітьма ночі, бо живляться лише від нічної тьми. Так само й ті, хто позбавлений віри, – очі їхні сліпнуть при світлі Творця. І тому обертається для них світло на темряву, і еліксир життя перетворюється для них на смертельну отруту. І про них каже написане: “Горе тим, хто жадає дня Господня! Навіщо він вам, день Господній? Це морок, а не світло!”. Тому необхідно спочатку вдосконалити себе довершеною вірою.

16. І цим пояснюється проблема з Тосфот (трактат Тааніт, 7): “Кожен, хто займається Торою лішма, – Тора його стає для нього еліксиром життя. А кожен, хто займається Торою ло лішма, – Тора його стає для нього смертельною отрутою. І запитали: “Хіба не сказано, що “завжди буде людина займатися Торою, хоча б і ло лішма, тому що від ло лішма прийде до лішма”?

І згідно з роз’ясненим слід провести простий поділ на:

– того, хто займається Торою заради заповіді вивчання Тори, – який в будь-якому випадкові повинен вірити у винагороду й покарання, хоча і поєднує самонасолоду та особисту вигоду з наміром завдати насолоди Творцеві своєму, – тому світло, що в ній, повертає його до джерела, і він приходить до лішма;

– того, хто займається Торою не заради заповіді вивчання Тори, – оскільки він не вірить у винагороду й покарання до такої міри, щоб докласти для неї стільки зусиль, але лише заради свого власного задоволення докладає зусиль, – і тому стає для нього (Тора) отрутою смерті, бо світло, що в ній, обертається для нього на пітьму.

17. І згідно з цим зобов’язується той, хто вивчає, перш ніж приступати до навчання, зміцнитися у вірі в Творця та в Його управління винагородою й покаранням, як сказано мудрецями: “Вірним є Той, на Кого ти працюєш, щоб дати тобі винагороду за працю твою” (Піркей Авот – “Речення отців”, гл.6, п.5). І спрямує зусилля свої заради заповідей Тори. І на цьому шляху удостоїться насолодитися світлом, що в ній, – так, що і віра його зміцниться та зросте чудесною дією цього світла. Як сказано: “Лікуванням буде це для тіла твого та відсвіженням для кісток твоїх” (Писання, Мішлей, 3:8).

І тоді безумовно буде готовим серце його, бо з ло лішма прийде до лішма. Так, що навіть у того, хто знає сам, що ще не удостоївся віри, є надія досягти цього за допомогою занять Торою. Бо якщо зверне серце своє і розум свій на те, щоб удостоїтися з її допомогою віри в Творця, – то немає вже для тебе заповіді більшої за цю; як сказали мудреці: “Прийшов Хавакук і поставив (заповіді) на одну: праведник вірою своєю жити буде” (трактат Макот, 24).

І більш того, немає для нього іншої ради, крім цієї, як сказано (трактат Бава Батра, 16:1): “Сказав Раба: “Просив Йов звільнити весь світ від категорії суду. Сказав перед Ним: “Владика світу, Ти створив праведників, Ти створив грішників, хто ж стане на заваді Тобі!?”. Пояснює Раші: “Ти створив праведників доброю основою, створив грішників злою основою, тому ніхто не буде врятований від руки Твоєї, бо хто ж стане на заваді Тобі? Мимоволі грішать ті, хто грішать!”. І що відповіли товариші Йова? (Писання, Йов, 15:4): “При тому знищуєш ти страх перед Богом і молитву до Бога перетворюєш на ніщо”. “Створив Творець злу основу, і створив Тору в приправу, на протидію йому”. Коментує Раші: “Створив Він Тору – приправу, яка скасовує “злочинні роздуми”. Як сказано (трактат Кідушин, 30): “Якщо нашкодив тобі цей нечестивець, тягни його в бейт-мідраш. Якщо камінь він – розтане”. Тому не є підневільними вони, бо можуть врятувати себе”.

18. І ясно, що вони не можуть звільнити себе від суду, якщо скажуть, що прийняли цю приправу; адже все ще є в них злочинні роздуми. Тобто вони перебувають ще в коливаннях, не доведи Боже, і все ще зла основа не зникла. Бо ясно, що Творець, благословен Він, Який створив злу основу й дав їй силу, – знав і те, як створити вірні ліки та приправу аби виснажити сили злої основи та винищити її абсолютно.

І якщо хтось займався Торою та не зміг віддалити від себе злу основу, то це тому лише, що або не доклав через недостатність зусиль і праці, обов’язкових для заняття Торою (як сказано: не вір тому, хто каже: “Не трудився і знайшов”), або, можливо, – вони набрали необхідну “кількість” зусиль, але недбалими були в “якості”. Тобто не звернули розум свій і серце своє протягом часу заняття Торою на те, щоб удостоїтися притягнути світло, що в Торі, яке приносить віру в серце людини, а займалися, відволікаючи свою увагу від головного, що вимагається від Тори, – а це світло, котре приводить до віри. І хоча спочатку мали його на увазі, – відвернули свою увагу від нього під час навчання.

Але так чи інакше, не слід звільняти себе від суду під приводом примусу, оскільки зобов’язують мудреці твердженням: “Створив Я злу основу, – створив йому Тору в приправу”. Бо якби було тут якесь виключення, то питання Йова залишалося б в силі.

19. І всім тим, що прояснилося досі, я усунув величезну претензію, котра пред’являється у зв’язку з тим, що написано равом Хаїмом Віталем у передмові до книги Шаар aкдамот (“Врата передмов”) і в передмові до книги Ец Хаїм (“Древо життя”):

“І нехай не скаже людина: “Піду я та буду займатися мудрістю Кабали”, перш ніж позаймалася Торою, Мішною і Талмудом. Бо вже сказали наші мудреці: хай не увійде людина в сад (“пардес”), доки не наповнить шлунка свого м’ясом і вином. Оскільки це подібно до душі без тіла, для якої немає винагороди, діяння і розрахунку, доки не зв’яжеться з тілом, – ставши єдиним цілим, – що виправлене заповідями Тори, 613 заповідями. А також навпаки: якщо займається мудрістю Мішни та Вавилонським Талмудом і не приділяє час вивченню таємниць Тори та вкритої її частини, – це подібно до тіла, що сидить у пітьмі без душі людської – свічі Творця, котра світить в ньому. І тоді тіло висихає, не вдихаючи від джерела життя.

Тому учень Мудреця, котрий займається Торою лішма, повинен спочатку займатися мудрістю Тори, Мішни і Талмуда, – скільки зможе розум його витримати це; а потім буде займатися пізнанням свого Владики шляхом вивченням Істинної мудрості. Як наказав цар Давид синові своєму Шломо: “Пізнай Бога – отця твого, і служи Йому” (Писання, Діврей га-ямім, 28:9). Але якщо людині цій буде тяжко і важко при вивченні Талмуда, краще їй відкласти його, після того як спробувала в ньому своє щастя, та зайнятися Істинною мудрістю.

І це те, про що сказано: “І тому той, хто вивчає, і який не побачив гарної ознаки в навчанні своєму за п’ять років, – вже не побачить її (трактат Хулін, стор. 24). Але кожен, кому легко дається вивчення, зобов’язаний приділяти одну або дві години на день вивченню Галахи та докласти зусиль у вирішенні складних питань, що виникають в простому розумінні (пшат) Галахи”.

Читати далі…

Також рекомендуємо: “Рабаш про баження отримувати в духовному“, “Зогар: четверо увійшли до Пардесу“, “Рабаш про основу осягнення“, “Зогар про два ступіня уподібнення людини Творцеві