Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина друга

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Першу частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

7. Тепер ти осмислиш обидві сторони монети в питанні про заняття Торою і заповідями. Одна сторона – шлях Тори, тобто велика підготовча робота, коли людина повинна підготувати чистоту тіла свого, перш ніж удостоїться саме виконання Тори і заповідей. І тоді, безумовно, займається Торою і заповідями не лішма, а з домішками наміру заради власного задоволення: адже ще не встиг очистити тіло своє від бажання отримувати насолоди від суєт цього світу. І в цей час покладено на нього жити життям страждань і працювати в Торі, як сказано в Мішні.

Однак коли закінчив і завершив шлях Тори, і вже очистилося тіло його, та воно підготовлене для того, щоб виконувати Тору і заповіді лішма, – аби надати задоволення Творцеві його, – саме тоді він приходить до іншої сторони монети: до життя в насолоді та великому спокої, що і було задумом творіння “принести благо створінням Його”, – тобто до найщасливішого життя і в цьому світі, і в світі майбутньому.

8 І ось чітко прояснюється велика різниця між наукою Тори та іншими науками світу: бо осягнення інших наук світу зовсім не покращує життя в цьому світі, оскільки навіть просто забезпечення не дадуть йому за муки й страждання, які терпить протягом днів свого життя. Тому не зобов’язаний він виправляти тіло своє, а достатньо йому лише праці, яку виконує задля них. Такими є всі придбання цього світу, що купуються за допомогою зусиль і праці, котрі до них вкладені.

Однак не такою є справа із заняттям Торою та заповідями, все завдання яких – підготувати людину, щоб була гідною отримати все те благо, котре вміщене в задумі творіння “принести благо створінням Його”. Тому, звичайно, повинна очистити своє тіло, аби була достойною та гідною цього Божественного блага.

9. І так само чітко прояснюється те, про що говорить Мішна: “Якщо зробиш так – щасливий ти в цьому світі”. Оскільки саме це мали на увазі (мудреці): вказати, що щасливе життя в цьому світі уготоване лише для того, хто завершив шлях Тори. Тоді як обмеження в їжі, питті, сні та життя в стражданнях, що вказані тут, мають місце тільки під час його перебування на шляху Тори. І це в точності мали на увазі, кажучи: “Такий шлях Тори”.

Коли ж закінчив цей шлях в “ло лішма”, живучи в стражданнях та обмеженнях, то завершує Мішна словами: “Щасливий ти в цьому світі”, оскільки удостоїшся того щастя і блага, які вміщені в задумі творіння, і весь світ набуде для тебе сенсу. Тобто навіть цей світ. І, тим більш, – світ майбутній.

10. І сказано в книзі Зогар (глава Берешит, 31, стор.2) про написане в (Торі, главі) Берешит: “І сказав Всесильний: “Нехай буде світло!”, і виникло світло”: “Нехай буде світло” – для цього світу, “і виникло світло”, – для світу майбутнього”. Сенс в тому, що при первісній дії в образі своєму створені були, і у всій висоті своїй створені були, – тобто в усій досконалості та пишноті своїй. І відповідно до цього світло, що створене в перший день творіння, вийшло у всій своїй досконалості, включаючи також і життя в нашому світі у всій витонченості та принаді, – в мірі, що виражена в словах: “Нехай буде світло”.

Але щоби підготувати місце для вибору і роботи, зупинився та приховав його для праведників, на майбутнє, як сказали мудреці. Тому сказали вони чистою мовою своєю: “Нехай буде світло” – для цього світу”. Але не залишилося так, а (додалося): “І виникло світло” – для світу майбутнього”. Тобто ті, хто займаються Торою і заповідями лішма, удостоюються його тільки в майбутньому, що означає: коли прийде час в майбутньому, після закінчення очищення тіла їхнього на шляху Тори; причому стають тоді гідними того великого світла і в цьому світі, як сказано мудрецями: “Світ свій побачиш за життя свого”.

11. Однак ми знаходимо і бачимо в сказаному мудрецями Талмуда, що полегшили нам шлях Тори більш, ніж мудреці Мішни, оскільки сказали: “Завжди буде займатися людина Торою і заповідями навіть ло лішма, і від ло лішма прийде до лішма внаслідок того, що світло, яке в ній, повертає його до Джерела”.

І цим надали нам новий засіб замість обмежень, наведених у вищезгаданій Мішні (Авот), – засіб, званий “світло, що в Торі”, в якому є достатня сила, аби повернути людину до Джерела та привести її до зайняття Торою і заповідями лішма. Адже не згадали тут обмежень, а вказали лише, що при одному лише зайнятті Торою і заповідями достатньо йому того самого світла, котре повертає його до Джерела, щоби зміг займатися Торою і заповідями заради доставляння радості Сотворителю своєму, а зовсім не для власного задоволення, – що і зветься “лішма”.

12. Але, на перший погляд, слід задуматися над цими їхніми словами: хіба ми не знайшли деяких учнів, яким не пішло на користь заняття Торою, щоб удостоїтися за допомогою світла, що в ній, прийти до лішма? Однак заняття Торою і заповідями ло лішма означає, що людина вірить у Творця, в Тору, у винагороду й покарання, і займається Торою тому, що Творець повелів займатися нею, але поєднує самонасолоду із завданням насолоди Творцеві своєму.

І якщо після всіх зусиль людини в зайнятті Торою та заповідями їй стане ясно, що не отримала вона за допомогою цього заняття й цього великого занепокоєння ніякої особистої вигоди, – вона жалкує про всі свої зусилля, яких доклала. Бо катувала себе з самого початку, вважаючи, що вона теж отримає задоволення в результаті турбот своїх. І в такому випадку мова йде про ло лішма. Та, незважаючи на це, дозволили мудреці починати займатися Торою і заповідями також ло лішма, оскільки від ло лішма приходять до лішма.

Однак безсумнівно, – якщо той, хто займається Торою, не заслужив поки ще віри в Творця і Тору Його, а, не дай Бог, перебуває в сумнівах, – то не про нього сказали мудреці, що “від ло лішма приходить до лішма”. І не про нього сказали: “Завдяки тому, що займаються Торою, світло, що в ній, повертає їх до Джерела”. Бо світло, що в Торі, світить лише тим, хто володіє вірою. І більш того: величина цього світла відповідає силі його віри. А ті, хто позбавлений віри, навпаки, отримують пітьму з Тори, і темніє в очах у них.

13. І вже наводили мудреці красиву притчу з цього питання про уривок: “Горе тим, хто жадає дня Господня! Навіщо він вам, день Господній? Це морок, а не світло!” (Пророки, Амос, 5:18). Притча про півня і кажана, які чекали на світло. Сказав півень кажану: “Я чекаю на світло тому, що світло, – воно моє. А тобі навіщо світло?” (трактат Сангедрін, 98, стор.2). І ясна річ, що якщо учні не удостоїлися від ло лішма прийти до лішма, – так це від того, що вони позбавлені віри (не доведи Б-же) і тому не отримали ніякого світла від Тори й тому в пітьмі ходити будуть та помруть не в мудрості.

Однак тим, хто удостоївся досконалої віри, – обіцяно мудрецями, що навіть якщо займаються Торою ло лішма, світло, що в ній, повертає їх до джерела. І удостояться, – навіть без передування муками та життям у стражданнях, – Тори лішма, котра приводить до життя у щасті й добрі як в цьому світі, так і в світі прийдешньому. І про них сказано: “Тоді насолоджуватися будеш в Господі, і Я зведу тебе на висоти землі” (Пророки, Йешаягу, 58:14).

Далі буде…

Також рекомендуємо: “Лішма“, “Хто свідчить про людину“, “Нагорода в роботі“, “Зогар про місце осягнення Творця“.