Переклад Міжнародної академії кабали.
Барух Ашлаґ (Рабаш)
Порядок духовної роботи
Стаття 68 з книги “Дарґот Сулам”
З самого початку покладено на людину вірити вище знання, що Творець бажав дати благо створінням Своїм, тому створив їх, і вкарбував у них бажання та прагнення отримувати задоволення. І це тому, що лише воно є судиною для отримання задоволення, бо людина відчуває задоволення лише від того, чого прагне. А те, до чого немає прагнення, вона може прийняти, але не може відчувати задоволення, через те, що клі для задоволення зветься жаданням, прагненням тощо.
Але це має бути вище від знання, бо коли людина дивиться в рамках знання, вона не знаходить в тому, як Творець наглядає за світом, категорії “Добрий і той, хто дає добро”, а навпаки. Тому говорять, що треба вірити вище знання, що це дійсно так.
Кажучи по правді, то коли управління Творця здійснюється властивістю “Добрий і той, хто дає добро”, – чому це не відчувається на рівні знання? Ми вчили, що це з причини виправлення “хліба сорому”, тому весь час, коли немає у створінь келім віддачі, вони не можуть бачити світло, а залишаються у пітьмі.
А коли людина вірить в ті добро і насолоду, котрі є вище за розум, тоді вона починає, відчуваючи на рівні розуму, усвідомлювати своє зло. Тобто оскільки вона вірить в те, що Творець дає багато блага і задоволення, а також вона бачить усе благо вище за розум, – то приходить до усвідомлення, тобто відчуває всіма органами силу зла, яка є в отриманні для себе, і що це перешкоджає людині отримати благо.
Виходить, згідно з цим, що віра вище за розум сприяє тому, щоби вона відчула всередині розуму свого ненависника, – того, хто заважає досягти блага. І такою є її міра оцінки: в тій мірі, в якій вона вірить вище від розуму в благо і насолоду, в тій же мірі може прийти до відчуття в усвідомленні зла.
А відчуття зла приводить згодом до відчуття блага і насолоди. Тому що усвідомлення зла, що відчувається органами, призводить до того, щоб людина виправила це зло. А це відбувається в основному за допомогою молитви, – коли просить Творця, щоб дав келім віддачі, звані злиттям, аби за допомогою цих келім відкрилася мета у відкритому управлінні, – тобто, вона вже не повинна бути в прихованні, оскільки вже є келім, придатні для отримання.
Також рекомендуємо: “Іноді називають духовне ім’ям “нешама“, “Сутність духовного осягнення“, “Зогар про місце осягнення Творця“, “Відмінність між поняттями “облачення” та “пряме світло“.