Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина четверта

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Третю частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

20. І на перший погляд ці його слова дуже дивні, оскільки він говорить, що перш ніж учень досяг успіху у вивченні відкритої частини, нехай йде займатися Істинною мудрістю, що суперечить сказаному ним же вище про те, що Кабала без відкритої частини Тори – як душа без тіла, для якої немає винагороди, діяння і розрахунку. А аргумент, який він наводить, – про учня, який не побачив гарної ознаки, – ще більш дивний. Хіба сказали мудреці, щоб відклав через це вивчення Тори? Звичайно ж, сказали це лише з метою застерегти його, щоб переглянув свій шлях і спробував займатися в іншого рава або по іншому трактату, але, зрозуміло, – в жодному разі не залишав Тору, навіть її відкритої частини.

21.Також важко зрозуміти висловлювання Хаїма Віталя і Ґмари, з яких випливає, що необхідні людині деяка підготовка та особлива відзнака, щоб удостоїтися мудрості Тори. Хіба не сказали мудреці (Мідраш Раба, трактат Ве-Зот га-Браха): “Сказав Творець Ісраелю: “Життя ваше, вся мудрість і вся Тора – це прості речі. Кожен, хто тремтить переді мною та виконує сказане в Торі, – вся Тора і вся мудрість у серці його”. З чого випливає, що не потрібно ніякої попередньої підготовки, але лише тільки чудовою силою трепоту перед Творцем й виконанням заповідей удостоюються всій мудрості Тори.

22. Дійсно, якщо ми звернемо увагу на слова його, вони стануть для нас зрозумілі як день. Оскільки сказане: “Краще йому відкласти його, після того, як спробував своє щастя у відкритій мудрості”, – має на увазі не щастя в гостроті розуму і знаннях, а те, що вже роз’яснили вище з приводу сказаного: “Створив Я злу основу, – створив Тору в приправу”. Тобто трудився і докладав зусиль у відкритій Торі, але все ще зла основа в силі своїй і не зникла зовсім, оскільки ще не врятувався від злочинних роздумів, як сказав вище Раші: “Створив Я йому Тору в приправу”.

І тому радить йому відкласти його та зайнятися Істинною мудрістю, оскільки легше притягнути світло, що є в Торі, заняттями та зусиллями в Істинній мудрості, ніж зусиллями у відкритій Торі. І причина тому дуже проста: мудрість відкритої Тори вдягнена у зовнішні матеріальні шати, такі як закони про крадіжку, грабіж, збиток і т.п., і тому дуже важко і тяжко будь-якій людині налаштувати розум свій і серце своє на Творця під час занять, щоби притягнути світло, що є в Торі. І тим більше, якщо людині тяжко і важко дається вивчення Талмуда, – як зможе пам’ятати до того ж під час навчання про Творця? Адже оскільки мова йде про матеріальні речі, – не зможе вона, не дай Боже, одночасно поєднати їх з наміром, зверненим до Творця.

І тому радить людині займатися мудрістю Кабали, адже мудрість ця вдягнена вся в імена Творця; і тоді, звичайно ж, з легкістю зможе налаштувати розум свій і серце своє на Творця в час навчання, нехай навіть людина є такою, що її дуже важко навчати. Тому що розгляд питань цієї мудрості і Творець – суть одне й те ж. І це дуже просто.

23. І тому він наводить красиве свідоцтво з Ґмари: “…той, хто вивчає, і який не побачив гарної ознаки в навчанні своєму за п’ять років, – вже не побачить його”. Адже чому не побачив гарної ознаки в навчанні своєму? Звичайно ж, тільки через нестачу наміру серця, а не через нестачу здатності до неї, бо мудрість Тори не потребує ні яких здібностей. А як сказано вище: “Сказав Творець Ісраелю: “Життя ваше, вся мудрість і вся Тора – це прості речі. Кожен, хто тремтить переді мною та виконує сказане в Торі, – вся Тора і вся мудрість у серці його”.

Однак, звичайно ж, необхідний час аби звикнути до світла, що є в Торі і заповідях. І я не знаю, – скільки. І може людина очікувати цього всі сімдесят років свого життя. Тому застерігає нас Барайта (трактат Хулін, 24), що не слід очікувати більше п’яти років. А рабі Йосі каже: і трьох років зовсім достатньо аби удостоїтися мудрості Тори. Якщо ж не побачила людина гарної ознаки за цей час, – то нехай не обманює себе марними надіями і брехливими відмовками, а нехай знає, що не побачить більше хорошої ознаки ніколи.

А тому нехай негайно побачить необхідність знайти собі гарну хитрість, щоб зуміти з її допомогою прийти до лішма та удостоїтися мудрості Тори. Однак Барайта не уточнює, що це за хитрість, а лише попереджає, щоб не сиділа людина в тому ж самому стані і не чекала більше. І про це говорить рав (Хаїм Віталь): найбільш вдала і надійна хитрість для неї – це заняття мудрістю Кабали. І нехай зовсім відкладе заняття мудрістю відкритої Тори, – адже вона вже спробувала в ній своє щастя і не досягла успіху. І нехай віддасть весь свій час мудрості Кабали, – вірному засобу для свого успіху.

24. І це дуже просто: тут ні слова не мовиться про вивчення відкритої Тори у всьому, що необхідно знати для практичного виконання, бо: “Не невіглас є благочестивим, а помилка у навчанні прирівнюється до зловмисності, і один грішник знищить багато блага”. Тому повинен обов’язково повторювати закони, наскільки це йому необхідно, щоб не зазнати невдачі в дії.

А йдеться тут лише про мудрість відкритої Тори: аби вирішувати важкі питання, що виникають у простому тлумаченні Галахи, як каже сам рав Хаїм Віталь, – тобто про ту частину у вивченні Тори, яка не потрібна при практичному виконанні. І тут можна полегшити навчання, вивчаючи матеріал зі скорочень, а не з першоджерел. Але і тут необхідне з’ясування, бо той, хто знає закон з першоджерела відрізняється від того, хто знає його з короткого опису. І щоб не помилитися в цьому, каже рав Хаїм Віталь спочатку, що душа зв’язується з тілом лише якщо воно є досконалим та виправленим заповідями Тори, 613 заповідями.

25. Тепер ти побачиш, що всі важкі питання, які ми навели на початку цієї “Передмови”, – є суєтою суєт. Вони є не чим іншим, як пастками, які розставляє зла основа, полюючи на нехитрі душі, щоби покинули цей світ такими, якими й увійшли до нього.

Погляньмо на перше питання, коли вважають себе здатними виконувати всю Тору і без знання мудрості Кабали. Кажу я їм: добре, якщо ви зможете здійснювати вивчення Тори й дотримання заповідей як личить, – лішма, тобто щоб втішити виключно Творця, благословенний Він, – тоді вам дійсно не потрібне вивчення Кабали. Бо тоді про вас сказано: “Душа людини буде вчити її”. Бо тоді розкриваються вам всі таємниці Тори, подібно до джерела, що посилюється, як сказав рабі Меїр в Мішні Авот, і ви не потребуєте допомоги від книг.

Якщо ж ви поки що стоїте на стадії зайняття ло лішма, проте плекаєте надії за допомогою цього удостоїтися лішма, то мені слід запитати у вас: скільки років ви цим займаєтеся? Якщо ви ще не завершили п’яти років згідно з Тана Кама чи трьох років згідно з рабі Йосі, тоді слід вам ще чекати і сподіватися.

Однак якщо ваше заняття Торою в ло лішма зайняло більше трьох років згідно з рабі Йосі або п’яти років згідно з Тана Кама, – то Барайта попереджає вас, що більше не побачите доброї ознаки на тому шляху, по якому ступаєте! І навіщо вам заспокоювати душі ваші марними надіями в той час, коли є у вас такий близький та надійний засіб, як вивчення мудрості Кабали, оскільки, як я обґрунтував вище, питання цієї мудрості є тим самим, що і Сам Творець?

Читати далі…

Також рекомендуємо: “Рабаш про порядок внутрішньої роботи“, “Лішма“, “Зогар про місце осягнення Творця“.