Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.
Продовження. Третю частину читайте тут.
Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)
20. І на перший погляд ці його слова дуже дивні, оскільки він говорить, що перш ніж учень досяг успіху у вивченні відкритої частини, нехай йде займатися Істинною мудрістю, що суперечить сказаному ним же вище про те, що Кабала без відкритої частини Тори – як душа без тіла, для якої немає винагороди, діяння і розрахунку. А аргумент, який він наводить, – про учня, який не побачив гарної ознаки, – ще більш дивний. Хіба сказали мудреці, щоб відклав через це вивчення Тори? Звичайно ж, сказали це лише з метою застерегти його, щоб переглянув свій шлях і спробував займатися в іншого рава або по іншому трактату, але, зрозуміло, – в жодному разі не залишав Тору, навіть її відкритої частини.
21.Також важко зрозуміти висловлювання Хаїма Віталя і Ґмари, з яких випливає, що необхідні людині деяка підготовка та особлива відзнака, щоб удостоїтися мудрості Тори. Хіба не сказали мудреці (Мідраш Раба, трактат Ве-Зот га-Браха): “Сказав Творець Ісраелю: “Життя ваше, вся мудрість і вся Тора – це прості речі. Кожен, хто тремтить переді мною та виконує сказане в Торі, – вся Тора і вся мудрість у серці його”. З чого випливає, що не потрібно ніякої попередньої підготовки, але лише тільки чудовою силою трепоту перед Творцем й виконанням заповідей удостоюються всій мудрості Тори.
22. Дійсно, якщо ми звернемо увагу на слова його, вони стануть для нас зрозумілі як день. Оскільки сказане: “Краще йому відкласти його, після того, як спробував своє щастя у відкритій мудрості”, – має на увазі не щастя в гостроті розуму і знаннях, а те, що вже роз’яснили вище з приводу сказаного: “Створив Я злу основу, – створив Тору в приправу”. Тобто трудився і докладав зусиль у відкритій Торі, але все ще зла основа в силі своїй і не зникла зовсім, оскільки ще не врятувався від злочинних роздумів, як сказав вище Раші: “Створив Я йому Тору в приправу”.
І тому радить йому відкласти його та зайнятися Істинною мудрістю, оскільки легше притягнути світло, що є в Торі, заняттями та зусиллями в Істинній мудрості, ніж зусиллями у відкритій Торі. І причина тому дуже проста: мудрість відкритої Тори вдягнена у зовнішні матеріальні шати, такі як закони про крадіжку, грабіж, збиток і т.п., і тому дуже важко і тяжко будь-якій людині налаштувати розум свій і серце своє на Творця під час занять, щоби притягнути світло, що є в Торі. І тим більше, якщо людині тяжко і важко дається вивчення Талмуда, – як зможе пам’ятати до того ж під час навчання про Творця? Адже оскільки мова йде про матеріальні речі, – не зможе вона, не дай Боже, одночасно поєднати їх з наміром, зверненим до Творця.
І тому радить людині займатися мудрістю Кабали, адже мудрість ця вдягнена вся в імена Творця; і тоді, звичайно ж, з легкістю зможе налаштувати розум свій і серце своє на Творця в час навчання, нехай навіть людина є такою, що її дуже важко навчати. Тому що розгляд питань цієї мудрості і Творець – суть одне й те ж. І це дуже просто.
23. І тому він наводить красиве свідоцтво з Ґмари: “…той, хто вивчає, і який не побачив гарної ознаки в навчанні своєму за п’ять років, – вже не побачить його”. Адже чому не побачив гарної ознаки в навчанні своєму? Звичайно ж, тільки через нестачу наміру серця, а не через нестачу здатності до неї, бо мудрість Тори не потребує ні яких здібностей. А як сказано вище: “Сказав Творець Ісраелю: “Життя ваше, вся мудрість і вся Тора – це прості речі. Кожен, хто тремтить переді мною та виконує сказане в Торі, – вся Тора і вся мудрість у серці його”.
Однак, звичайно ж, необхідний час аби звикнути до світла, що є в Торі і заповідях. І я не знаю, – скільки. І може людина очікувати цього всі сімдесят років свого життя. Тому застерігає нас Барайта (трактат Хулін, 24), що не слід очікувати більше п’яти років. А рабі Йосі каже: і трьох років зовсім достатньо аби удостоїтися мудрості Тори. Якщо ж не побачила людина гарної ознаки за цей час, – то нехай не обманює себе марними надіями і брехливими відмовками, а нехай знає, що не побачить більше хорошої ознаки ніколи.
А тому нехай негайно побачить необхідність знайти собі гарну хитрість, щоб зуміти з її допомогою прийти до лішма та удостоїтися мудрості Тори. Однак Барайта не уточнює, що це за хитрість, а лише попереджає, щоб не сиділа людина в тому ж самому стані і не чекала більше. І про це говорить рав (Хаїм Віталь): найбільш вдала і надійна хитрість для неї – це заняття мудрістю Кабали. І нехай зовсім відкладе заняття мудрістю відкритої Тори, – адже вона вже спробувала в ній своє щастя і не досягла успіху. І нехай віддасть весь свій час мудрості Кабали, – вірному засобу для свого успіху.
24. І це дуже просто: тут ні слова не мовиться про вивчення відкритої Тори у всьому, що необхідно знати для практичного виконання, бо: “Не невіглас є благочестивим, а помилка у навчанні прирівнюється до зловмисності, і один грішник знищить багато блага”. Тому повинен обов’язково повторювати закони, наскільки це йому необхідно, щоб не зазнати невдачі в дії.
А йдеться тут лише про мудрість відкритої Тори: аби вирішувати важкі питання, що виникають у простому тлумаченні Галахи, як каже сам рав Хаїм Віталь, – тобто про ту частину у вивченні Тори, яка не потрібна при практичному виконанні. І тут можна полегшити навчання, вивчаючи матеріал зі скорочень, а не з першоджерел. Але і тут необхідне з’ясування, бо той, хто знає закон з першоджерела відрізняється від того, хто знає його з короткого опису. І щоб не помилитися в цьому, каже рав Хаїм Віталь спочатку, що душа зв’язується з тілом лише якщо воно є досконалим та виправленим заповідями Тори, 613 заповідями.
25. Тепер ти побачиш, що всі важкі питання, які ми навели на початку цієї “Передмови”, – є суєтою суєт. Вони є не чим іншим, як пастками, які розставляє зла основа, полюючи на нехитрі душі, щоби покинули цей світ такими, якими й увійшли до нього.
Погляньмо на перше питання, коли вважають себе здатними виконувати всю Тору і без знання мудрості Кабали. Кажу я їм: добре, якщо ви зможете здійснювати вивчення Тори й дотримання заповідей як личить, – лішма, тобто щоб втішити виключно Творця, благословенний Він, – тоді вам дійсно не потрібне вивчення Кабали. Бо тоді про вас сказано: “Душа людини буде вчити її”. Бо тоді розкриваються вам всі таємниці Тори, подібно до джерела, що посилюється, як сказав рабі Меїр в Мішні Авот, і ви не потребуєте допомоги від книг.
Якщо ж ви поки що стоїте на стадії зайняття ло лішма, проте плекаєте надії за допомогою цього удостоїтися лішма, то мені слід запитати у вас: скільки років ви цим займаєтеся? Якщо ви ще не завершили п’яти років згідно з Тана Кама чи трьох років згідно з рабі Йосі, тоді слід вам ще чекати і сподіватися.
Однак якщо ваше заняття Торою в ло лішма зайняло більше трьох років згідно з рабі Йосі або п’яти років згідно з Тана Кама, – то Барайта попереджає вас, що більше не побачите доброї ознаки на тому шляху, по якому ступаєте! І навіщо вам заспокоювати душі ваші марними надіями в той час, коли є у вас такий близький та надійний засіб, як вивчення мудрості Кабали, оскільки, як я обґрунтував вище, питання цієї мудрості є тим самим, що і Сам Творець?
Також рекомендуємо: “Рабаш про порядок внутрішньої роботи“, “Лішма“, “Зогар про місце осягнення Творця“.