Завершення. Сьому частину читайте тут.
Переклад Міжнародної академії кабали.
Єгуда Ашлаг (Бааль Сулам)
69) Але зі сказаного добре зрозуміло, що і в Торі є внутрішнє та зовнішнє, як у загалі всього світу. І тому також і той, хто займається Торою, має ці два ступеня. І коли він посилює свою роботу у внутрішній частині Тори та її тайнах, виходить, що спричинює в цій мірі, що достойність внутрішньої частини світу, котрою є Ісраель, підніметься все вище й вище над зовнішнім, яким є народи світу, і всі народи визнаватимуть і будуть згодні з перевагою Ісраеля над ними, так що здійсниться написане (Ішайягу, 14): «І візьмуть народи, і принесуть їх на їхнє місце, і оселиться дім Ісраеля на землі Творця…». А також написане в Ішайягу, (49): «Так сказав Творець Всесильний: ось піднесу до чужинців руку Свою і до народів підніму знамено, і принесуть синів твоїх на полах одягу свого і доньки твої на плечах несомі будуть».
Але якщо навпаки (хай нас омине!), коли людина з Ісраелю принижує велич внутрішності Тори та її тайн, котра судить про шляхи душ та їхні рівні, а також про частину, що стосується розуміння та смислів заповідей, піднімаючи при цьому зовнішнє в Торі, котре судить лише про практичну сторону, та й навіть коли займається іноді внутрішньою частиною Тори, ця людина виділяє їй невеличку долю свого часу, і то так, коли це «не день і не ніч», неначе це річ, у якій немає потреби, – виходить, що вона призводить до гребування Торою і все більшого приниження внутрішньої частини світу, котрою є Ісраель. І до посилення проти них зовнішньої частини світу, котрою є народи світу.
І будуть принижувати синів Ісраелю і гребувати ними, і вважатимуть Ісраель зайвою річчю у світі. І світ не бажає їх. І не тільки це, але й спричинюють цим, що навіть зовнішня частина, що в народах світу, посилюється порівняно із внутрішньою їхньою частиною, бо найгірші з народів, котрими є шкідники і руйнівники світу, зміцнюються і підносяться все вище над внутрішнім у народах, котрим є праведники народів світу. І тоді вони вчиняють всі руйнування і жахливі знищення, котрим люди нашого покоління були очевидцями. Хай Творець збереже нас віднині й надалі.
І ось ти бачиш, що визволення Ісраелю і вся достойність його залежить від вивчення Зогару і внутрішньої частини Тори. І навпаки, всі руйнування і все падіння синів Ісраелю – через те, що облишили внутрішню частину Тори і принизили її велич все нижче й нижче, і зробили її річчю, в якій взагалі немає потреби.
70) І це те, що сказано в Тікуней Зогар такими словами: «Повстаньте й пробудіться задля святої Шхіни, адже маєте ви серце порожнє, без розуміння, щоб знати і осягнути її, незважаючи на те, що вона серед вас». І сутність цього – «Голос говорить: «Проголоси!», неначе закликай, будь ласка, чи є в тебе гріх, і до когось зі святих звернешся». А вона говорить: «Що проголошувати? «Всяка плоть – трава», – адже вони як худоба, що їсть траву, «і всяке добродійство їхнє як квітка польова», «все добродіяння, яке чинять, для себе все роблять».
І сенс цього, як написано у Ішайягу, 40: «Голос говорить: «Проголоси!», тобто голос стукає в серце кожного з Ісраелю закликати і молитися про піднесення святої Шхіни, котра містить душі всього Ісраелю (і наводить доказ із писання: «Закликай, будь ласка, чи є в тебе гріх», бо заклик означає молитву). Але Шхіна говорить: «Що проголошувати?», тобто немає в мене сили підняти саму себе з праху, оскільки «всяка плоть – трава», всі вони як худоба, що їсть траву та сіно, тобто виконують заповіді без розуміння, як худоба. «І всяке добродійство їхнє – як квітка польова», – всяке добродіяння, яке роблять, роблять його для себе, тобто не мають вони наміру в заповідях, котрі виконують, щоб були вони для принесення задоволення Творцю, а лише для власної користі вони виконують заповіді. «І навіть ті, хто докладає зусилля в Торі, все добродіяння, котре чинять, для себе його роблять». І навіть найкращі серед них, які віддали весь свій час заняттям Торою, роблять це лише на користь своїх власних тіл, – без бажаного наміру, щоб принести задоволення Творцеві. «У той же час… дух іде геть, і не повернеться ніколи. І це він, дух Машиаха». «У той час» – мовиться про покоління… «Дух Машиаха», котрий має визволити Ісраель від усіх лих їхніх, аж до повного визволення, щоб здійснити написане: «І сповнена земля знанням Творця…». Дух цей іде геть і зникає, і не світить вже у світі. Горе їм, тим людям, які спричинюють, що дух Машиаха йде і зникає зі світу, і не зможе повернутися ніколи. Бо вони самі роблять Тору сухою, тобто без будь-якої «вологи» розуміння та знання, бо зосереджуються лише на практичній частині Тори. І не бажають докласти зусиль і розуміння в мудрості кабали, аби знати й осягнути секрети Тори і смисли заповідей. Горе їм, бо вони призводять цими своїми діями, щоб були злидні, і меч, і грабіжництво, і мародерство, і вбивство, і нищення в світі», – кінець цитати.
71) Сенс їхніх слів такий, що, як ми з’ясували, коли всі, хто займається Торою, нехтують своїм внутрішнім змістом і внутрішньою сутністю Тори, і облишають її, як річ, котрій немає потреби у світі, і займатимуться нею лише в час, що він й ні день, ані ніч, і вони в ній, як сліпі, що обмацують стіну, – то цим вони посилюють свій зовнішній зміст, тобто користь своїх тіл, а також зовнішнє в Торі вони поважають більше, ніж внутрішнє.
І тоді вони призводять своїми цими діями до того, що всі зовнішні властивості, що є у світі, посилюють себе щодо всіх частин внутрішніх, – кожна згідно зі своєю сутністю, бо зовнішнє, що в загалі Ісраелю, тобто народи світу, що в них, зміцнюються, і скасовують внутрішнє, що в народі Ісраелю, котрими є великі люди в Торі. Також і зовнішнє, що в народах світу, котрими є руйнівники, що в них, зміцнюються і скасовують те внутрішнє, що в них, котрими є праведники народів світу. А також і зовнішня частина всього світу, – а це народи світу, – посилюється, і вони скасовують цінність синів Ісраелю, котрі є внутрішністю світу.
І в цьому поколінні всі руйнівники народів світу підняли голову і бажають, головним чином, знищити і вбити синів Ісраелю, тобто, як сказали мудреці (Йевамот, 63): «Лихо приходить у світ лише через Ісраель». Тобто, як написано в тексті Тікуней Зогар, наведеному вище, вони спричинюють злидні і меч, і грабіжництво, і вбивства, і нищення в усьому світі.
І після того, як ми в численних гріхах наших були очевидцями всьому, сказаному вище в Тікуней Зоар, тим більше, що властивість суду уразила саме найкращих серед нас, як сказали мудреці (Бава Кама, 60): «І починає не інакше, як саме з праведників спочатку», – і з усієї слави, що була в загалу Ісраеля в країнах Польщі, Литви тощо, не залишилося нам як тільки ти, що уцілілі, які на нашій святій землі, тож ось покладено зараз на нас, залишках врятованих, – виправити це тяжке спотворення.
І кожен із нас, уцілілих і врятованих, прийме на себе всією душею і сутністю зміцнити віднині й надалі внутрішню частину Тори і надати їй достойний рівень, гідний її більшої важливості у порівнянні з рівнем зовнішньої сторони Тори. І тоді удостоїться кожен з нас зміцнити свій внутрішній зміст, тобто властивість «ісраель» в собі, котра є потребою душі, над властивістю свого зовнішнього, що є категорією «народи світу», тобто потреби тіла. І ця сила прийде також до загалу всього Ісраеля, – так що народи світу, що в нас, визнають і знатимуть славу і велич великих в Ісраелі над собою, і дослухаються до них, і підкорятимуться їм.
Також і внутрішні сили народів світу, якими є праведники народів світу, зміцняться і підкорять їхні зовнішні сили, котрими є руйнівники. Теж і внутрішні сили світу, тобто Ісраель, подолають своєю славою і величчю зовнішнє у світі, тобто народи. І тоді всі народи світу визнають перевагу Ісраеля над ними і погодяться з нею. І виконають сказане (Ішайягу, 14): «І візьмуть народи, і принесуть їх на їхнє місце, і оселиться дім Ісраеля на землі Творця…» А також (Ішайягу, 49): «І принесуть синів твоїх на полах одягу свого і доньки твої на плечах несомі будуть». І це те, що написано в Зогар (Насо,124:2): «Цим твоїм твором, яким є книга Зоар… вийдуть ним з вигнання милосердям Моїм», тобто, як пояснено.
Амен, таким хай буде Його бажання.
Також рекомендуємо: “Немає нікого окрім Нього“, “Рабаш про порядок внутрішньої роботи“, “Зогар про місце осягнення Творця“, “Рабаш про істинну молитву“.