Продовження. П’яту частину читайте тут.
Переклад Міжнародної академії кабали.
Єгуда Ашлаг (Бааль Сулам)
49) І після того, як уже удостоїлася людина цього великого світла, що зветься світлом нешама, коли 613 органів в тому парцуфі вже світять кожний з них повним і ясним світлом, притаманним йому як окремому парцуфу, тоді відкривається для людини можливість займатися кожною з заповідей відповідно до істинного наміру, що в ній. І кожен орган парцуфу нешама освітлює людині шляхи кожної заповіді, що належить до того органа. І завдяки великій силі тих світел людина починає очищати частину «людина» у своєму бажанні отримувати, і перетворює її на бажання віддавати. І в цій мірі утворюється точка світла хая, що одягнена в неї, в її духовних 248 органах і 365 ґідін, а коли довершується до міри повного парцуфу, тоді піднімається і вдягається у сфіру Хохма, що в духовному світі Асія.
І безмежною є чистота цього клі, тому воно проводить до людини дуже велике і потужне світло від Нескінченності, що зветься світлом хая, або нешама де-нешама. І всі елементи, що у світі Асія, котрими є неживе, рослинне і тваринне, що відносяться до сфіри Хохма, допомагають їй отримати світло сфіри Хохма у повноті, – так, як це пояснено щодо світла нефеш.
І таким чином, називається «людина» (досл. «той, хто розмовляє; мовець») святості, оскільки спрямовано все на очищення частини «людина», що в тілі людини. А цінність того світла в духовному така ж, як цінність «людини», що в «ДАЦХАМ» матеріальних, тобто здобуває відчуття ближнього. Так що міра величі того світла щодо величини духовних «ДАЦАХ», як міра величі роду людського в матеріальному щодо «ДАЦАХ» матеріальних. А категорія світла Нескінченності, що вдягнена у цей парцуф, називається світлом єхіда.
50) Проте знай, що всі ці п’ять категорій світел НАРАНХАЙ, які отримані зі світу Асія, ніщо інше, як категорія НАРАНХАЙ світла нефеш, а від світла руах немає в них ще нічого. Бо світло руах лише у світі Єцира, а світло нешама лише у світі Брія, а світло хая лише у світі Ацилут, а світло єхіда лише у світі Адам Кадмон (АК).
Але ж, як говорили вище, все, що є в загальному, розкривається також в усіх елементах, до найменшого з усіх, наскільки те загальне можна було б поділити. І згідно з цим є всі п’ять категорій НАРАНХАЙ також у світі Асія так, як ми пояснили їх, але вони тут лише НАРАНХАЙ нефеш. І так само, буквально, є всі п’ять категорій НАРАНХАЙ у світі Єцира, і вони лише п’ять частин руах. І також є всі п’ять категорій НАРАНХАЙ у світі Брія, і вони є п’ятьма частинами нешама. І також у світі Ацилут, де вони п’ять частин світла хайя. А відмінність між світами така, як ми з’ясували щодо різниці між кожною з НАРАНХАЙ в Асія.
51) І знай, що повернення до Творця і очищення (можуть бути) сприйняті як такі, лише коли буде абсолютно точно встановлено, що більше не повернеться до своєї глупоти. І це те, що написано (Рамбам): «Яке воно, повернення до Творця? – аж коли свідчитиме про нього Той, хто знає тайне, – що не повернеться до своєї глупоти знову». І виходить, як ми сказали, що коли людина очищає частину «неживе» в її бажанні отримувати, тоді вона удостоюється парцуфа нефеш світу Асія, і піднімається, і одягає сфіру Малхут світу Асія. Тобто напевно удостоїться очищення частини неживого назавжди, так що не повернеться більше до своєї глупоти. І людина тоді зможе піднятися в духовний світ Асія, бо вона і очищена, і в повній тотожності властивостей з цим світом.
Проте решта ступенів, про які ми говорили, що це руах, нешама, хая, єхіда світу Асія, відповідно до яких треба очистити такі частини, як неживе, тваринне і людське бажання отримувати, щоби вдяглися і отримали б ті світла, очищення не має бути повністю вирішеним. Аж поки засвідчить про людину Той, хто знає тайне, що не повернеться до свого глупства знову. І це тому, що весь світ Асія з усіма п’ятьма його сфірот, КАХАБ ТУМ, є лише категорією Малхут, що забезпечить очищення тільки неживого. А п’ять сфірот, – вони лише п’ять частин Малхут.
Але через те, що все ж таки заслужила людина очищення частини неживого, що в бажанні отримувати, є в неї вже тотожність властивостей з усім світом Асія. Проте оскільки кожна зі сфірот світу Асія отримує від відповідної їй категорії у світах, які вищі за неї, – наприклад, сфіра Тіферет в Асія отримує від світу Єцира, що весь є категорією Тіферет і світлом руах. А сфіра Біна в Асія отримує від світу Брія, що весь є категорією нешама. А сфіра Хохма в Асія отримує від світу Ацилут, котрий увесь є Хохмою і світлом хая. Тому хоч і очистила людина у сталості лише частину «неживе», все ж, якщо очистила інші три частини свого бажання отримувати, хай і не в сталості, вона може дістати також і руах, і нешама, і хая від Тіферет, Біни й Хохми світу Асія. Хоч і не назавжди, оскільки коли пробудиться знову одна з трьох частин її бажання отримувати, вийде так, що відразу втратить ці світла.
52) А після того, як очищає також частину рослинного у своєму бажанні отримувати в постійній формі, він піднімається у світ Єцира назавжди. І сягає там до ступеня руах у сталості, і може осягнути там також світла нешама і хая від сфірот Біна й Хохма, що там, котрі визначаються як нешама де-руах і хайя де-руах. І це, навіть, ще до того, як удостоївся очищення частини тваринного і людського назавжди так, як з’ясовано щодо світу Асія, але ще не у постійній формі. Бо після того, як досяг очищення «рослинного» у своєму бажанні отримувати назавжди, вже перебуває в тотожності властивостей зі всім світом Єцира, аж до його вершини, як сказано вище про світ Асія.
53) А після того, як очищає також і частину «тваринне» свого бажання отримувати, і перетворює його на бажання віддавати, так що Той, хто знає тайне, свідчитиме про нього, що не повернеться більше до глупства свого, вже він перебуває у тотожності властивостей зі світом Брія. І піднімається та отримує там аж до світла нешама назавжди. А також очищенням частини «людина», що в його тілі, може піднятися до сфіри Хохма, і отримує там також світло хая попри те, що ще не очистив цю частину в сталості, як сказано вище про Єцира й Асія. Але також і світло світить йому не постійно.
54) І коли вже заслужить очистити в постійній формі також частину «людина» у своєму бажанні отримувати, тоді заслуговує тотожності властивостей зі світом Ацилут, і піднімається та отримує там світло хайя постійно. А коли удостоюється більшого, – заслуговує на світло Нескінченності і світло єхіда, що вдягається на світло хая, і немає тут що додати.
55) І ось з’ясувалося добре те, що розглянули ми вище (в пункті 41), де підняли питання: навіщо людині всі ці вищі світи, котрі створив Творець для неї, і яка є людині потреба в них? Бо тепер бачиш, що ніяк неможливо людині прийти до того, щоби приносити задоволення Творцеві без допомоги всіх цих світів. Бо в мірі очищення свого бажання отримувати осягає світла та рівні своєї душі, звані НАРАНХАЙ, і світла кожного ступеню, котрий людина осягає, допомагають їй в очищенні себе.
І так сходить своїми ступенями, аж поки не заслужить дістатися до втіх кінцевого наміру, що в задумі творіння. І це те, що сказали в Зогарі про вислів «Тому, хто приходить очиститися, – допомагають», і запитує: чим допомагають йому? І говорить, що допомагають йому святою душею, бо неможливо прийти до очищення, бажаного в задумі творіння, окрім як за допомоги всіх ступенів НАРАНХАЙ душі, як це пояснено.
56) І треба знати, що всі ці НАРАНХАЙ, про які ми говорили досі, є п’ятьма частинами, на котрі поділяється вся дійсність. Адже все, що є в усьому цілому, існує також навіть у найменшій з його частинок. І, наприклад, навіть у категорії лише неживого в духовному світі Асія можна там осягти п’ять категорій НАРАНХАЙ, у яких є зв’язок з п’ятьма категоріями загальних НАРАНХАЙ. Так що досягти навіть світло неживого рівня у світі Асія, можна лише тільки чотирма частинами роботи, згаданої вище.
Таким чином, немає жодної людини в Ісраелі, котра могла б звільнити себе від занять всім цим відповідно до свого рівня. І вона має займатися Торою та заповідями з наміром отримати категорію руах на своєму рівні, і також повинна займатися таємницями Тори відповідно до свого рівня, аби отримати категорію нешама на своєму рівні, а також смислами заповідей. Бо неможливо, щоби світло, яке є найменшим в духовній реальності, стало би повним без цього.
57) І звідси зрозумій ті сухість та морок, що трапилися з нами в цьому поколінні, як таке, про що не було чути в усіх попередніх поколіннях. А це тому, що навіть робітники Творця прибрали руки свої від занять таємницями Тори.
І вже навів Рамбам істинну притчу про це, і сказав, що коли низка з тисячі сліпих людей іде дорогою, і є в них принаймні один зрячий на чолі, тоді вони всі певні того, що йтимуть прямим шляхом, і не потраплять у пастки й тенета, оскільки вони слідують за зрячим, що попереду. Але коли немає в них того єдиного, то, безсумнівно, спіткнуться об будь-що, що трапиться дорогою, і впадуть усі в западню.
Так само і в нашому випадку, якби принаймні робітники Творця займалися внутрішньою частиною Тори і притягували б повне світло з Нескінченності, тоді всі в поколінні йшли б за ними, і всі були б упевнені на своєму шляху, що не зазнають невдачі. А коли навіть робітники Творця усунули себе від цієї мудрості, то не диво, що все покоління зазнає невдач через них. І від великого свого смутку не зможу продовжити про це.
58) Проте відома мені причина, котрою є, головним чином, те, що зменшилася віра взагалі, і віра у святих Вищого, мудреців поколінь зокрема. А всі книги кабали і Зогару сповнені прикладами з матеріального життя, тому й охопив кожного страх, що «втрати перевищать набуте», адже це вже близько до гріха уявлень духовного в матеріальних образах (хай нас омине!).
І це те, що спонукало мене написати достатнє пояснення до писань Арі, а тепер – на святий Зогар. І усунув я той острах повністю, бо щодо духовного змісту всього пояснив я і довів фактично висновки, котрі є вільними від будь-яких матеріальних уявлень, вищими за місце і вищими від часу, – як побачать ті, хто вивчатиме, – для того, щоб уможливити всій спільноті «дому Ісраелю» вивчати книгу Зогар і грітися в його святому світлі. А назвав я пояснення «Сулам» (сходи), щоб вказати, що роль мого пояснення, – мов роль сходів, бо коли маєш горище, сповнене всякого добра, то бракує тобі лише сходів, щоб зійти туди, і тоді всі блага світу – в твоїх руках. Проте «сходи» не є самоціллю, бо якщо заспокоїшся на щаблях сходів, і не ввійдеш до горішнього приміщення, то не довершиться твій намір. Так воно і з моїм поясненням до Зогар: воно – лише аби пояснити до кінця його слова, глибші за все глибоке. Хоча й не створено ще виразів для цього, але, все ж таки, зробив я в цьому своєму поясненні шлях і вхід для кожної людини, щоб змогла вона зійти і заглибитися, і вдивитися в сам Зогар, бо лише тоді буде довершений мій намір щодо цього мого пояснення.
Також рекомендуємо: “Зогар про місце осягнення Творця“, “Сутність духовного осягнення“, “Зогар: четверо увійшли до Пардесу“, “Відмінність між поняттями “облачення” і “пряме світло“.