Передмова до книги Зогар. Частина п’ята

Продовження. Четверту частину читайте тут.
Переклад Міжнародної академії кабали.

Єгуда Ашлаг (Бааль Сулам)

39) І після того, як з’ясувалося, що всією кінцевою метою, яка бажана Творцеві від усього створіння, котре створив, є насолодити створіння, щоб пізнали Його істинність та велич, і отримали б від Нього все благо й приємність, котрі уготовив для них. А в мірі, що роз’яснена в написаному: «Чи не дорогий Мені син Ефраїм, чи він не дитя, яким втішаюся…», – ти бачиш ясно, що мета ця не відноситься до неживих об’єктів й великих куль, як земна, як місяць і сонце, хай там якими б не були їхні розміри та їхнє світіння. І не до рослинного виду, і не до виду тваринному, адже позбавлені вони відчуття ближнього, навіть свого виду, що подібні до них. Тож як може належати їм відчуття Творця і Його блага? Лише один людський вид, після того, як є вже в них підготовка відчуття ближнього щодо осіб свого виду, подібних до них, ось після роботи в Торі та заповідях, що перетворюють їхнє бажання отримувати на бажання віддачі, і приходять до тотожності властивостей з Творцем. І тоді здобувають всі ступені, котрі уготовані їм у вищих світах, що звуться НАРАНХАЙ, бо цим робляться готовими сприйняти мету, що в задумі творіння. Отже, кінцевий намір творіння всіх світів був виключно для людини.

40) І знаю я, що ця річ ніяк не сприймається деякими філософами, і вони не можуть погодитися, що людина, ница й нікчемна в їхніх очах, буде центром усього створіння – великого й піднесеного. Але вони подібні тому хробаку, що народився в редьці, і він живе там, і думає, що весь світ Творця є настільки гірким, і настільки темним, і настільки малим, як та редька, в котрій він народився. Але в момент, коли пробиває кліпу, шкірку редьки, і кидає погляд на те, що зовні, він дивується й каже: «Я думав, що весь світ, він – як та редька, у котрій я народився, а зараз я бачу перед собою світ, великий, світлий, значний і на диво гарний!»

Так ті, котрі занурені в кліпу свого бажання отримувати, в котрій народилися, і не спробували прийняти особливі приправи, котрими є Тора та практичні заповіді, здатні пробити цю міцну кліпу, та перетворити її на бажання принести задоволення Творцю, напевно, вони змушені прийти до рішення про свою нікчемність і порожність, якими вони є насправді. Та їм й на думку не спаде, що вся ця величезна дійсність створена саме для них. Дійсно, якби займалися Торою та заповідями, щоб принести задоволення Творцеві, у всій належній чистоті, і взялись би пробити кліпу бажання отримувати, в котрій народилися, та прийняли б бажання віддавати, то чи не розплющились би відразу їхні очі, щоб побачити й осягнути себе і всі ступені мудрості, розуміння і ясного знання, бажані та приємні до скону душі, що уготовані їм в духовних світах? І тоді сказали б вони собі те, що говорили мудреці: «Добрий гість, що він говорить? – все, чим клопотався Господар, клопотався лише для мене»[1].

41) Але поки що залишилося прояснити, врешті-решт, навіщо людині всі ці вищі світи, котрі створив Творець для неї, і яка людині є потреба в них?

А треба тобі знати, що дійсність усіх світів поділяється зазвичай на п’ять світів. І звуться вони: 1) Адам Кадмон (АК), 2) Ацилут, 3) Брія, 4) Єцира, 5) Асія. Проте в кожного з них є нескінченна кількість деталей. І вони також є категорією п’яти сфірот, КАХАБ ТУМ. Бо світ Адам Кадмон – це Кетер, а світ Ацилут – це Хохма, а світ Брія – це Біна, а світ Єцира – це Тіферет, а світ Асія – це Малхут. А світла, зодягнені в ці п’ять світів звуться єхіда, хая, нешама, руах, нефеш, де світло єхіда світить у світі Адам Кадмон. А світло хая – у світі Ацилут. А світло нешама – у світі Брія. А світло руах – у світі Єцира. А світло нефеш – у світі Асія. І всі ці світи, а також все, що в них, включається в святе ім’я «йуд-гей-вав-гей» та кінчик літери «йуд». Бо перший світ, котрим є АК, ми його не сприймаємо, і тому означений він лише кінчиком літери «йуд» цього імені, і тому ми не говоримо про нього, і згадуємо завжди лише чотири світи АБЄА. А літера йуд – це світ Ацилут, і «гей» – світ Брія, «вав» – світ Єцира, «гей» нижня – це світ Асія.

42) Отже, пояснені п’ять світів, котрі включають усю духовну реальність, що походить від Нескінченності (хай благословиться) аж до цього світу. У дійсності вони включені один до одного, і є в кожному з них сукупність п’яти світів. П’ять сфірот КАХАБ ТУМ, у яких одягнені п’ять світел НАРАНХАЙ, котрі відповідають п’яти світам.

А крім п’яти сфірот КАХАБ ТУМ, що в кожному зі світів, є також категорії духовних «неживого-рослинного-тваринного-людського». І в них душа людини є категорією «людина», а категорії «тварина» – це ангели, що в тому світі, а категорії «рослинного» звуться іменем «облачення», а категорії «неживого» називаються там «чертогами». І визначаються вони як такі, що одягаються одна на одну. Бо ця категорія – стадія «людське», котра є душами людей, вдягається на п’ять сфірот КАХАБ ТУМ, котрі є частиною Творця, в тому світі. А об’єкти стадії «тваринне», котрі є ангелами, одягаються на душі, а об’єкти «рослинного», котрі є «одягом», одягаються на «ангелів», а об’єкти стадії «неживе», котрі є «чертогами», оточують всіх їх. І феномен цього облачання оцінюється так, що вони слугують одне одному і розвиваються одне від одного, як ми з’ясували. Це також щодо матеріальних «ДАЦХАМ» (аббр. слів: “неживе-рослинне-тваринне-людське”) в нашому світі.

Як ми говорили, там три стадії: неживе, рослинне й тваринне – з’явилися не для себе, а лише, щоби змогла четверта стадія розвиватися й підніматися завдяки ним, і це – рід людський. І тому їхня функція – лише служити людині і бути їй корисною. Так це в усіх духовних світах, де три стадії в них: неживе, рослинне, тваринне – з’явилися там лише, щоб служити стадії «людина», а вона є душею людини. Тому визначається, що всі вони вдягаються на душу людини. Що означає – для її користі.

43) І ось людина, коли народжується, відразу має святу душу. І не сама «нефеш», а категорія зворотної сторони нефеш, що означає останній ступінь в ній, що зветься через свою малість точкою. І вона вдягнена у серце людини, тобто в її бажання отримувати, котре проявляється головним чином у серці людини.

І знай це правило, що все, що діє в загальній дійсності, діє в кожному зі світів, і навіть у маленькій частині, яку тільки можна виділити, як те, що існує в тому світі. Так, наприклад, є п’ять світів в усій дійсності, котрі є п’ятьма сфірот КАХАБ ТУМ, що в кожному зі світів. А також є п’ять сфірот у кожній малій частині в тому світі.

Отже, як ми сказали, цей світ поділяється на «ДАЦХАМ», і вони відповідають чотирьом сфірот ХУБ ТУМ. Бо неживе є відповідним Малхут, а рослинне є відповідним Тіферет, а тваринне – Біні, а людське є відповідим Хохмі, а корінь їх усіх є відповідним Кетеру. І, як сказано, навіть мала деталь у кожному з видів у «ДАЦХАМ», є в ній також чотири категорії «ДАЦХАМ». Так, що навіть в одному елементі в роді людському, тобто навіть в одній людині, є в ній також «ДАЦХАМ», і вони – чотири частини бажання отримувати, що в ній, а в них одягнута точка від святої душі.

44) Але до тринадцяти років точка в серці ніяк не може проявитися. А після тринадцяти років, коли почне займатися Торою та заповідями, ба навіть без жодного наміру, тобто без любові та страху, як то належить служителю Царя, і навіть ло лішма, починає точка в серці зростати і проявляти свою діяльність. Бо заповіді не потребують наміру, і навіть дії без наміру здатні очистити його бажання отримувати. Але лише тільки в мірі першого її рівня, що зветься неживим. І в тій мірі, що очищує частину неживого в бажанні отримувати, в цій мірі він починає розбудовувати шістсот тринадцять органів точки в серці, котра є неживим у святій душі.

А коли довершуєтья всіма 613  заповідями, дієво, довершуються цим всі 613 органів точки в серці, котра є неживим у святій душі, коли 248 духовних органів утворюються виконанням 248 наказових заповідей, а 365 духовних ґідін, «жил», утворюються виконанням 365 заборонних заповідей. Так що робиться повним парцуфом святої душі, і тоді душа, нефеш, піднімається і облачає сфіру Малхут, що в духовному світі Асія. І всі елементи духовних неживого, рослинного і тваринного, котрі в тому світі, які є відповідними тій сфірі Малхут світу Асія, служать і допомагають парцуфу нефеш людини, котрий піднявся туди, тобто в мірі, у якій душа осягає їх. І ці осягнення робляться для неї духовною їжею, що дає їй силу множитися і збільшуватися, аж поки зможе притягнути світло сфіри Малхут світу Асія в усій бажаній досконалості, і світити в тілі людини. А те повне світло допомагає людині додавати зусилля в Торі і заповідях та прийняти решту категорій.

І як ми говорили, що негайно, разом із народженням тіла людини, народжується і вдягається у нього точка світла нефеш, так і тут, коли народжується в неї парцуф нефеш святості, народжується разом з ним також і точка вищого за неї ступеня, тобто остання категорія світла руах світу Асія, що вдягається всередину парцуфа нефеш – і так це на всіх ступенях. А в кожного ступеня, що народився, з’являється відразу остання стадія більш вищого ступеня. І це – весь зв’язок між вищим і нижнім до верхівки ступенів. А завдяки цій точці, котра є в ньому від вищого, він робиться здатним піднятися на вищий ступінь. І тут вже нема чого додати.

45) І це світло нефеш зветься світлом «неживої святості» світу Асія. І воно спрямоване на очищення частини неживого в бажанні отримувати, що в тілі людини. Таким чином, дія його світіння в духовному подібна до стадії неживого в матеріальному, як пояснено вище. Адже він не має окремого руху у своїх частинах, а має лише загальний рух, що охоплює всі елементи порівну. Так і світло парцуфу нефеш світу Асія, незважаючи на те, що є в ньому 613 органів, котрі є 613 видів зміни форми в отриманні світла, все ж не розрізняються в ньому ці відмінності, а тільки це загальне світло, дія котрого обіймає всіх однаково, без визначення деталей, що в ньому.

46) І знай, що незважаючи на те, що сфірот належать до духовного, і немає в них жодної різниці й відмінності від рош Кетера, що в світі АК, до кінця сфіри Малхут, що в світі Асія, при цьому є все ж велика різниця щодо отримувачів. Бо у сфірот визначаються світла і келім, і світло сфірот, є повністю духовним. Але келім, що звуться КАХАБ ТУМ, котрі в кожному з трьох нижніх світів, що звуться Брія, Єцира, Асія, не належать до вищої сутності, а є категорією покривів, які приховують світло Нескінченності, що в них, та відміряють міру й долю його світінню щодо отримувачів. Щоб кожний з них отримав би лише відповідно до міри своєї чистоти.

І з цієї точки зору, незважаючи на те, що саме світло – одне, все ж ми називаємо світла в сфірот, на ім’я НАРАНХАЙ. Світло поділяється відповідно до властивостей келім. Наприклад, Малхут є найтовщим покриттям, що приховує світло Нескінченності, і вона проводить від нього до отримувачів лише малу міру світла, котре відноситься до очищення лише неживого рівня тіла людини, і тому зветься нефеш. А клі Тіферет – воно є чистішим від клі Малхут, і світло, котре воно проводить з Нескінченності, відноситься до очищення частини рослинного в тілі людини, бо діє в ньому сильніше від світла нефеш, і зветься світлом руах. А клі Біни є чистішим за Тіферет, і світло, котре воно проводить від Нескінченності, відноситься до очищення частини тваринного в тілі людини, і зветься світлом нешама. А клі Хохми – воно є чистішим за всіх, і світло, котре воно проводить від Нескінченності, відноситься до очищення частини «людина», що в тілі людини, і зветься світлом хая, впливу якого немає міри, як буде пояснено далі.

47) І, як сказано, в парцуфі нефеш, котрий здобула людина завдяки заняттям Торою та заповідями без наміру, вже одягнена точка світла руах. А коли зміцнюється людина, щоб займатися Торою та заповідями з бажаним наміром, тоді виправляє частину рослинного у своєму бажанні отримувати, і в цій мірі вона утворює точку руаха в парцуфі. І за допомоги 248 наказових заповідей з наміром, розширюється ця точка 248 її духовними органами. А виконанням 365 заповідей заборонних  розповсюджується точка 365 своїх ґідім. А коли людина довершується всіма 613 органами, вона піднімається і облачає сфіру Тіферет у духовному світі Асія, що переводить їй від Нескінченності світло більш важливе, яке зветься світлом руах, котре спрямоване відповідно до чистоти частини «рослинне» в тілі людини. І всі деталі неживого, рослинного і тваринного у світі Асія, що належать до рівня Тіферет, допомагають парцуфу руах людини отримати світла від сфіри Тіферет в усій повноті так, як пояснююється вище щодо світла нефеш. І називається через це «рослинним святості». І природа його світіння подібна значенню рослинного в матеріальному, котре, як пояснено вище, вже має помітні зміни руху в кожному з елементів окремо. Так і світло рослинного в духовному вже має силу світити особливим способом у кожному з 613 органів у парцуфі руах, і кожний з них проявляє силу дії, що належить до того органу. І з утворенням парцуфу руах, з’являється разом з ним точка ступеня, вищого за нього, тобто точка світла нешама, котра одягається всередині в ньому.

48) А займаючись таємницями Тори і сутністю заповідей, людина очищує частину «тваринне» у своєму бажанні отримувати. І в цій мірі починає утворювати точку «нешама», що одягнута в неї своїми 248 органами і 365 ґідін. А коли та довершується всією своєю будовою і робиться парцуфом, тоді піднімається і одягає сфіру Біни в духовному світі Асія. І це клі є незмірно чистішим від перших келім, ТУМ, і тому воно проводить для людини велике світло від Нескінченності, котре зветься світлом нешама. І всі елементи неживого, рослинного і тваринного у світі Асія, що належать до рівня Біна, служать і допомагають парцуфу нешама людини отримувати її світла повністю від сфіри Біна, – так, як це пояснено щодо світла нефеш.

І називається воно також категорією тваринного у святості, оскільки спрямовано на очищення частини тваринного в тілі людини. І природа його світіння така, як це пояснено щодо тваринної частини в матеріальному (в пункті 37), що дає особисте відчуття кожному з 613 органів парцуфу, – бути живим і чутливим у вільному відчутті, кожному з них, без жодної залежності від загального парцуфу. Так що 613 його органів визначаються як 613 окремих парцуфів з різним світінням, кожний у свій спосіб.

А перевага цього світла над світлом руах в духовному така ж, як відмінність тваринного від неживого і рослинного в матеріальному. А також з виходом парцуфу нешама входить точка зі світла хая святості, котра є світлом сфіри Хохма, і одягається всередині його.

[1] Вавилонський Талмуд, Брахот, 58:1

Читати далі…

Також рекомендуємо: “Зогар про інструменти єднання реальности“, “Рабаш про роботу в лініях“, “Бааль Сулам про порядок поєднання виправлення із досягненнм мети творіння“, “Зогар про утворення світів та їхню будову“.