Врата перевтілень. Частина п’ята

Продовження. Четверту частину читайте тут.

Хаїм Віталь

Вступ третій

(29) Однак (що стосується) категорії кругообороту, необхідно дещо розширити (пояснення) його суті. І тому почнемо (роз’яснювати) це питання з Адама Рішона, тоді ми зрозуміємо ці речі.^[1]

Знай, що коли згрішив Адам Рішон, впали всі іскри його нефеш, руаха та нешами. І справа в тому, що відомо: як тіло людини включає певну кількість іскор в двохстах сорока восьми органах і трьохстах шістдесяти п’яти жилах, і є деяка кількість іскор в рош^[2], і в ейнаїм^[3], і також в кожному органі, – так само ця нефеш. Подібно до того, як витлумачений в Мідраші Танхума і в Мідраші Раба, в розділі Насо уривок: “Де ти був, коли Я заснував землю?”, – (це) вчить, що Адам Рішон був втілений лежачим, і це залежить від його рош… І у подібності цього розділені в ньому руах і нешама. І коли згрішив, тоді пошкодилися безліч іскор його нефеш, руаха і нешами та перейшли в кліпот. Це таємниця написаного в книзі Тікунім, у вступі на уривок: “Як птах віддаляється з гнізда”. Це подібно до того, як Шхіна вигнана у кліпот, так само і праведники будуть вигнані з нею, і вичерпуються через поневіряння, переходячи з покоління у покоління”. І, відповідно до властивостей іскор, вони вигнані в місце, що відведене їм всередині кліпот: рош – в рош, аїн^[4] – в аїн і т.п. І це таємниця суті вигнання душ, згадана там. Так ось, також Каїн та Евель, його сини, згрішили своїм гріхом, окрім прогріху їхнього батька, Адама. І згодом вони теж занурили свої іскри в глибини кліпот.

Однак в кожному поколінні виходить частина з цих іскор і приходить в кругооборот в цьому світі, – все згідно породі^[5] душ цього покоління: або з іскор рош, або з іскор аїн, і т.п., і виправляються в цьому світі. А є також такі, хто прийшов в кругооборот для виправлення, не остерігся гріха і знову (ще) більше занурився у кліпот, як спочатку, – він, і всі іскри, що простягаються від нього і залежать від нього. І це та проміжна властивість, що включає ґільґуль і убар. Бо всі іскри нефеш, навіть ті, що виправлені, з моменту народження приходять у втілення повністю, разом із зіпсованою окремою іскрою, і вони не відокремлюються взагалі до дня смерті.

(30) Однак кругооборот виправлених іскор називається убаром відповідно до того, що він не бере участь в проступках цього тіла, – лише в його очищенні, – за прикладом того, що роз’яснено про нефашот праведників, які вже померли, а в дійсності приходять в таємниці ібуру за життя, а не з дня народження. І виходить, що іскра, яка взагалі не виправлена за допомогою виконання заповіді, що відноситься до неї, або коли її минулий гріх – з тих, за що немає у неї воскресіння, вона втілюється у друге тіло і називається його іменем. А іскри, які виправилися в заповідях, але були пошкоджені у легкому прогріху, приходять у згаданому убарі, незважаючи на те, що це також кругооборот. Але іскри, які після того, як виправилися в заповідях, і не були пошкоджені у гріху, не приходять взагалі, окрім як за допомогою убару за життя. І це теж – лише тільки якщо удостоїться.

(31) Підйом з цього – коли нефеш перевтілюється в цьому світі не основним своїм втіленням, а в тій окремій частині, що пошкоджена та відноситься до цього тіла. А решта частин нефеш, які вже приходили в інших тілах і виправилися там, приходять лише в властивості убару. І тому коли частка, яка відноситься до цього тіла, зробить будь-яку заповідь в цьому світі, також й інші частини нефеш, що зародилися в ньому, набудуть частину в цій заповіді. Бо вона (нефеш) теж допомагає йому в здійсненні ним цієї заповіді, подібно до того як згадано вище про таємницю убара когось з праведників. Разом з тим, коли ця окрема частина грішить, тоді у частини нефеш, що залишилася, немає долі в покаранні, оскільки вона допомагає робити добро, а не зло.

І виходить, що в той час, коли людина народжується у втіленні, там втілюється вся нефеш в сукупності її частин. Але основа кругообороту, – лише для тієї окремої частини, що відноситься до тіла, котра приходить виправити шкоду, яка завдана у попередньому тілі, і від неї залежать нагорода і покарання. Однак інші частини нефеш набувають частки в нагороді, але не в покаранні, як згадано. Так ось, оскільки ця нефеш у своїй спільності зараз терпить муки і покарання, що приходять до цього тіла за життя, окрім того, що страждала вже в первісних тілах її інших іскор, а також зазнає горе своєї смерті і горе після цієї смерті, – завдяки цьому їй прощаються її попередні гріхи. Однак є у неї частка в заповідях, що здійснені в попередніх кругооборотах, а також в заповідях, котрі ця іскра здійснила зараз. І завдяки цьому сповнює свої виправлення та досконалість. Однак, якщо б взяла частку також в прогріхах, які зараз робить ця іскра, ніколи не було б у нефеш ніяких виправлень в усіх перевтіленнях в світі. Бо людина грішна завжди і додає злочини до своїх первісних гріхів, які передували у неї в інших кругооборотах, і нема їм кінця. Але оскільки інші частини нефеш не беруть участі в злодіянні цієї іскри, а (лише) в її очищенні, виходить, що гріхи виправляються спокутованням, і вони не додаються. А отримані достойності оновлюються, і в кожному перевтіленні додаються нові іскри. І завдяки цьому є завершення у стадій втілення та виправлення нефеш. І зрозумій це добре. І ось, цим шляхом, завдяки перевтіленням, нефеш сповнюється усіма іскрами, поки не завершаться втілення і виправлення всіх іскор, від рош нефеш і до її раглін^[6]. І (коли) належним чином завершаться її раглін, прийде Машиах, як згадано в Зогарі: в главі Пкудей, стор.258, та в кінці глави Ваякель.

(32) Однак в категорії ібуму^[7] це не так. І сенс в тому, що у втіленого з інших причин, – через інші прогріхи в Торі, – є виправлення за допомогою страждань, котрі зазнає в цьому світі або в Геїномі^[8]. І тому всім частинам нефеш необхідний кругооборот лише шляхом убару, як згадано, а втілюється її окрема іскра. Але той, хто прийшов в таємниці ібума, – це через те, що помер без синів. Таким чином, він ніби не досяг успіху взагалі, а головне, – ніби як не був у світі, і ніби-то не було створено перше тіло, як згадано (в Зогарі), в главі Ваєшев. І тому необхідно, щоб та нефеш, яка була в першому тілі, тепер заново повернулася в кругооборот у всіх її частинах, – повністю заради себе. І це друге тіло – його основне тіло. А коли виправляться в ньому (іскри) і залишить цей світ, то під час воскресіння з мертвих нефеш повернеться лише в нього. Але в перше тіло вона не входить, – тільки той руах, що був залишений в його дружині, як згадано з Саба де-мішпатім. Отже, роз’яснена відмінність між тим хто помер без синів і прийшов в таємниці ібума, і тим, хто помер через інші прогріхи в Торі, приходячи в кругооборот відповідно до можливості, а не за допомогою ібума. І таким же чином всі згадані деталі характерні для руаха і нешами, – подібно до того, що ми пояснили в питанні іскор нефеш.

(33) І є ще інша відмінність між ібумом і ґільґулем, і це те, що було роз’яснено у нас на початку цього коментаря. А саме: перше тіло втіленого в таємниці ібуму вважається (таким), ніби його не було взагалі. Коли з цієї причини нефеш, в сукупності її частин, прийде у перевтілення, вийде, що все це дійсно нова будова. І тому втіляться зараз також руах і нешама, – троє разом. Однак не за один раз: лише коли удостоїться і виконає заповіді, що гідні руаха, – увійде в нього руах, і так само – щодо нешами. За прикладом того, що ми пояснили вище на початку всіх коментарів про первісний прихід людини в цей світ. Оскільки вона дійсно нова, про неї згадано в Саба де-мішпатім: “Удостоївся більше, дають йому руах…, удостоївся більше, дають йому нешаму…”, що не так при (наступному) втіленні, як буде роз’яснено. Тому що приходить в таємниці ібуму теж подібний до нової будови і може набути в цей раз одночасно трьох НАРАН, відповідно до своїх діянь, як згадано.

І це таємниця уривка: “Якщо віддасть Йому своє серце, його руах і його нешаму до нього збере”, що витлумачено в Саба де-мішпатім з питання того, хто приходить в таємниці ібуму. І пояснення цього (наступне). Як сказано, що подібно до того, як є сила у брата повернути частину нефеш його батька^[9] в цей світ за допомогою ібуму, так само є сила в цьому ібумі повернути і зібрати до нього разом всю цю нефеш, його руах і його нешаму. Однак (це можливо) завдяки добрим діянням, як сказано в Писанні: “Якщо віддасть Йому своє серце”.

(34) Але кругооборот, що відбувається не завдяки ібуму, не має сили притягти їх трьох (разом), – лише одного за іншим, як згадано вище. Бо спочатку втілюється тільки одна нефеш, поки не виправиться повністю, і не помре. А потім буде втілюватися в тіло сам руах, поки не виправиться. Однак нефеш теж втілюється з ним, але це тільки в таємниці убару, тому що вона виправлена, і вона приходить з ним лише щоби допомогти йому робити добро, але не зло. І тому в дійсності набуває частки в добрих діях руаха, а не в поганих. Подібно до того, як сказано вище щодо самої нефеш, яка втілюється вся разом з однією часткою своїх частин, і перебуває в ньому в таємниці убару, і т.п. І з цього так само стане зрозумілим, яким чином існує завершення кругооборотів нефеш, і вона має можливість для виправлення, – тому що у неї немає частини в прогріхах руаха, як згадано. А потім помре, і після цього втілиться нешама для власного виправлення, і тоді приходять в нього нефеш і руах в таємниці лише убара з ним, допоки не очиститься. І тоді більш не потрібно тій людині втілюватися заради себе цьому світі. Однак можливо, що прийде в таємниці убара в цей світ за життя іншої людини, щоб допомагати їй, очищати її, і набути долі з нею, як згадано вище докладно.

^[1] Примітка упорядника: “Автор, здається, сказав, що однієї заповіді як виправлення буде досить для початкового притягнення убару, і не буде необхідності вдосконалюватися у кожній заповіді”.
^[2] Досл.: голова, початок.
^[3] Досл.: очі.
^[4] Досл.: око.
^[5] Досл.: “мінералу”, – ймовірно, мається на увазі матеріал неживого рівня.
^[6] Досл.: “ноги”, – мається на увазі нижнє закінчення духовного об’єкта.
^[7] Перевтілення в результаті левіратного шлюбу.
^[8] Пекло.
^[9] Мається на увазі померлий брат. Відповідно до правила левіарату його вдову бере в дружини його брат (або інший його близький родич). І якщо вона народить від нього сина, то завдяки “первинному духу (руха кадма)”, залишеному в жінці її колишнім чоловіком при першому зляганні, нефеш покійного набуває тим самим в її сині нове тіло. Таким чином, померлий стає ніби батьком самому собі. Див. Вчення про десяти сфірот, ч.9.