Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Врата перевтілень. Частина п’ята

Продовження. Четверту частину читайте тут.

Хаїм Віталь

Вступ третій

(29) Однак (що стосується) категорії кругообороту, необхідно дещо розширити (пояснення) його суті. І тому почнемо (роз’яснювати) це питання з Адама Рішона, тоді ми зрозуміємо ці речі.[1]

Знай, що коли згрішив Адам Рішон, впали всі іскри його нефеш, руаха та нешами. І справа в тому, що відомо: як тіло людини включає певну кількість іскор в двохстах сорока восьми органах і трьохстах шістдесяти п’яти жилах, і є деяка кількість іскор в рош[2], і в ейнаїм[3], і також в кожному органі, – так само ця нефеш. Подібно до того, як витлумачений в Мідраші Танхума і в Мідраші Раба, в розділі Насо уривок: “Де ти був, коли Я заснував землю?”, – (це) вчить, що Адам Рішон був втілений лежачим, і це залежить від його рош… І у подібності цього розділені в ньому руах і нешама. І коли згрішив, тоді пошкодилися безліч іскор його нефеш, руаха і нешами та перейшли в кліпот. Це таємниця написаного в книзі Тікунім, у вступі на уривок: “Як птах віддаляється з гнізда”. Це подібно до того, як Шхіна вигнана у кліпот, так само і праведники будуть вигнані з нею, і вичерпуються через поневіряння, переходячи з покоління у покоління”. І, відповідно до властивостей іскор, вони вигнані в місце, що відведене їм всередині кліпот: рош – в рош, аїн[4] – в аїн і т.п. І це таємниця суті вигнання душ, згадана там. Так ось, також Каїн та Евель, його сини, згрішили своїм гріхом, окрім прогріху їхнього батька, Адама. І згодом вони теж занурили свої іскри в глибини кліпот.

Однак в кожному поколінні виходить частина з цих іскор і приходить в кругооборот в цьому світі, – все згідно породі[5] душ цього покоління: або з іскор рош, або з іскор аїн, і т.п., і виправляються в цьому світі. А є також такі, хто прийшов в кругооборот для виправлення, не остерігся гріха і знову (ще) більше занурився у кліпот, як спочатку, – він, і всі іскри, що простягаються від нього і залежать від нього. І це та проміжна властивість, що включає ґільґуль і убар. Бо всі іскри нефеш, навіть ті, що виправлені, з моменту народження приходять у втілення повністю, разом із зіпсованою окремою іскрою, і вони не відокремлюються взагалі до дня смерті.

(30) Однак кругооборот виправлених іскор називається убаром відповідно до того, що він не бере участь в проступках цього тіла, – лише в його очищенні, – за прикладом того, що роз’яснено про нефашот праведників, які вже померли, а в дійсності приходять в таємниці ібуру за життя, а не з дня народження. І виходить, що іскра, яка взагалі не виправлена за допомогою виконання заповіді, що відноситься до неї, або коли її минулий гріх – з тих, за що немає у неї воскресіння, вона втілюється у друге тіло і називається його іменем. А іскри, які виправилися в заповідях, але були пошкоджені у легкому прогріху, приходять у згаданому убарі, незважаючи на те, що це також кругооборот. Але іскри, які після того, як виправилися в заповідях, і не були пошкоджені у гріху, не приходять взагалі, окрім як за допомогою убару за життя. І це теж – лише тільки якщо удостоїться.

(31) Підйом з цього – коли нефеш перевтілюється в цьому світі не основним своїм втіленням, а в тій окремій частині, що пошкоджена та відноситься до цього тіла. А решта частин нефеш, які вже приходили в інших тілах і виправилися там, приходять лише в властивості убару. І тому коли частка, яка відноситься до цього тіла, зробить будь-яку заповідь в цьому світі, також й інші частини нефеш, що зародилися в ньому, набудуть частину в цій заповіді. Бо вона (нефеш) теж допомагає йому в здійсненні ним цієї заповіді, подібно до того як згадано вище про таємницю убара когось з праведників. Разом з тим, коли ця окрема частина грішить, тоді у частини нефеш, що залишилася, немає долі в покаранні, оскільки вона допомагає робити добро, а не зло.

І виходить, що в той час, коли людина народжується у втіленні, там втілюється вся нефеш в сукупності її частин. Але основа кругообороту, – лише для тієї окремої частини, що відноситься до тіла, котра приходить виправити шкоду, яка завдана у попередньому тілі, і від неї залежать нагорода і покарання. Однак інші частини нефеш набувають частки в нагороді, але не в покаранні, як згадано. Так ось, оскільки ця нефеш у своїй спільності зараз терпить муки і покарання, що приходять до цього тіла за життя, окрім того, що страждала вже в первісних тілах її інших іскор, а також зазнає горе своєї смерті і горе після цієї смерті, – завдяки цьому їй прощаються її попередні гріхи. Однак є у неї частка в заповідях, що здійснені в попередніх кругооборотах, а також в заповідях, котрі ця іскра здійснила зараз. І завдяки цьому сповнює свої виправлення та досконалість. Однак, якщо б взяла частку також в прогріхах, які зараз робить ця іскра, ніколи не було б у нефеш ніяких виправлень в усіх перевтіленнях в світі. Бо людина  грішна завжди і додає злочини до своїх первісних гріхів, які передували у неї в інших кругооборотах, і нема їм кінця. Але оскільки інші частини нефеш не беруть участі в злодіянні цієї іскри, а (лише) в її очищенні, виходить, що гріхи виправляються спокутованням, і вони не додаються. А отримані достойності оновлюються, і в кожному перевтіленні додаються нові іскри. І завдяки цьому є завершення у стадій втілення та виправлення нефеш. І зрозумій це добре. І ось, цим шляхом, завдяки перевтіленням, нефеш сповнюється усіма іскрами, поки не завершаться втілення і виправлення всіх іскор, від рош нефеш і до її раглін[6]. І (коли) належним чином завершаться її раглін, прийде Машиах, як згадано в Зогарі: в главі Пкудей, стор.258, та в кінці глави Ваякель.

(32) Однак в категорії ібуму[7] це не так. І сенс в тому, що у втіленого з інших причин, – через інші прогріхи в Торі, – є виправлення за допомогою страждань, котрі зазнає в цьому світі або в Геїномі[8]. І тому всім частинам нефеш необхідний кругооборот лише шляхом убару, як згадано, а втілюється її окрема іскра. Але той, хто прийшов в таємниці ібума, – це через те, що помер без синів. Таким чином, він ніби не досяг успіху взагалі, а головне, – ніби як не був у світі, і ніби-то не було створено перше тіло, як згадано (в Зогарі), в главі Ваєшев. І тому необхідно, щоб та нефеш, яка була в першому тілі, тепер заново повернулася в кругооборот у всіх її частинах, – повністю заради себе. І це друге тіло – його основне тіло. А коли виправляться в ньому (іскри) і залишить цей світ, то під час воскресіння з мертвих нефеш повернеться лише в нього. Але в перше тіло вона не входить, – тільки той руах, що був залишений в його дружині, як згадано з Саба де-мішпатім. Отже, роз’яснена відмінність між тим хто помер без синів і прийшов в таємниці ібума, і тим, хто помер через інші прогріхи в Торі, приходячи в кругооборот відповідно до можливості, а не за допомогою ібума. І таким же чином всі згадані деталі характерні для руаха і нешами, – подібно до того, що ми пояснили в питанні іскор нефеш.

(33) І є ще інша відмінність між ібумом і ґільґулем, і це те, що було роз’яснено у нас на початку цього коментаря. А саме: перше тіло втіленого в таємниці ібуму вважається (таким), ніби його не було взагалі. Коли з цієї причини нефеш, в сукупності її частин, прийде у перевтілення, вийде, що все це дійсно нова будова. І тому втіляться зараз також руах і нешама, – троє разом. Однак не за один раз: лише коли удостоїться і виконає заповіді, що гідні руаха, – увійде в нього руах, і так само – щодо нешами. За прикладом того, що ми пояснили вище на початку всіх коментарів про первісний прихід людини в цей світ. Оскільки вона дійсно нова, про неї згадано в Саба де-мішпатім: “Удостоївся більше, дають йому руах…, удостоївся більше, дають йому нешаму…”, що не так при (наступному) втіленні, як буде роз’яснено. Тому що приходить в таємниці ібуму теж подібний до нової будови і може набути в цей раз одночасно трьох НАРАН, відповідно до своїх діянь, як згадано.

І це таємниця уривка: “Якщо віддасть Йому своє серце, його руах і його нешаму до нього збере”, що витлумачено в Саба де-мішпатім з питання того, хто приходить в таємниці ібуму. І пояснення цього (наступне). Як сказано, що подібно до того, як є сила у брата повернути частину нефеш його батька[9] в цей світ за допомогою ібуму, так само є сила в цьому ібумі повернути і зібрати до нього разом всю цю нефеш, його руах і його нешаму. Однак (це можливо) завдяки добрим діянням, як сказано в Писанні: “Якщо віддасть Йому своє серце”.

(34) Але кругооборот, що відбувається не завдяки ібуму, не має сили притягти їх трьох (разом), – лише одного за іншим, як згадано вище. Бо спочатку втілюється тільки одна нефеш, поки не виправиться повністю, і не помре. А потім буде втілюватися в тіло сам руах, поки не виправиться. Однак нефеш теж втілюється з ним, але це тільки в таємниці убару, тому що вона виправлена, і вона приходить з ним лише щоби допомогти йому робити добро, але не зло. І тому в дійсності набуває частки в добрих діях руаха, а не в поганих. Подібно до того, як сказано вище щодо самої нефеш, яка втілюється вся разом з однією часткою своїх частин, і перебуває в ньому в таємниці убару, і т.п. І з цього так само стане зрозумілим, яким чином існує завершення кругооборотів нефеш, і вона має можливість для виправлення, – тому що у неї немає частини в прогріхах руаха, як згадано. А потім помре, і після цього втілиться нешама для власного виправлення, і тоді приходять в нього нефеш і руах в таємниці лише убара з ним, допоки не очиститься. І тоді більш не потрібно тій людині втілюватися заради себе цьому світі. Однак можливо, що прийде в таємниці убара в цей світ за життя іншої людини, щоб допомагати їй, очищати її, і набути долі з нею, як згадано вище докладно.

[1] Примітка упорядника: “Автор, здається, сказав, що однієї заповіді як виправлення буде досить для початкового притягнення убару, і не буде необхідності вдосконалюватися у кожній заповіді”.
[2] Досл.: голова, початок.
[3] Досл.: очі.
[4] Досл.: око.
[5] Досл.: “мінералу”, – ймовірно, мається на увазі матеріал неживого рівня.
[6] Досл.: “ноги”, – мається на увазі нижнє закінчення духовного об’єкта.
[7] Перевтілення в результаті левіратного шлюбу.
[8] Пекло.
[9] Мається на увазі померлий брат. Відповідно до правила левіарату його вдову бере в дружини його брат (або інший його близький родич). І якщо вона народить від нього сина, то завдяки “первинному духу (руха кадма)”, залишеному в жінці її колишнім чоловіком при першому зляганні, нефеш покійного набуває тим самим в її сині нове тіло. Таким чином, померлий стає ніби батьком самому собі. Див. Вчення про десяти сфірот, ч.9.

Читати далі…

Також рекомендуємо: “Зогар про місце осягнення Творця“, “Зогар: четверо увійшли до Пардесу“, “Із плоті своєї побачу Всесильного свого“.