Продовження. П’яту частину читайте тут.
Хаїм Віталь
(35) А тепер роз’яснимо те, що дізналися ми вище на початку коментаря, який був наданий. І це те, що в таємниці кругообороту, за великої потреби можливо, щоби нова (душа) удостоїлася пробудження до набуття разом трьох НАРАН за один раз в одному тілі, та, не потребуючи в безлічі кругооборотів, завершила виправлення їх трьох лише в одному втіленні. А справа в тому, що коли спочатку втілиться тільки нефеш, – якщо буде виправлена абсолютно повним очищенням, тоді руах не може прийти до неї в силу того, що вона є досконалою, а у нього бракує виправлення. Проте є у людини один (спосіб) виправлення. Оскільки нефеш була повністю виправлена, то коли людина спить вночі, – ввіряє свою нефеш в руку Його, благословенного, як відомо. Тоді можливо, щоби залишилася його нефеш нагорі, злитою з вищим джерелом в таємниці маїн нуквін[1], як ми роз’яснили у Вратах молитви про нічне лежання, – вивчи там. І коли прокинеться від сну на ранок, руах увійде в людину сам по собі. І, таким чином, це немов буквально перевтілилася наступного разу в іншому тілі. І (тоді) виправляється до остаточної досконалості. І тоді нефеш зможе повернутися в тіло як і раніше, оскільки вони обидва виправлені. І вдягнеться руах в нефеш, а нефеш стане у нього будовою (меркава). А потім, якщо руах очистився повністю, можливо що також вийдуть нефеш і руах вночі під час сну в таємниці вкладу (Всевишньому), як згадано, і залишаться там нагорі. І тоді на ранок, при пробудженні від сну, в людину увійде нешама і виправиться в ній. А після того, як завершиться її виправлення, знову прийдуть виправлені нефеш і руах та з’єднаються втрьох разом в цьому тілі, і стане одне будовою для іншого. І більше не потрібні будуть інші перевтілення.
(36) Так ось, суть цього виправлення вказана у вірші: “Душею (нефеш) моєю прагну до Тебе вночі, також і духом (руах) своїм, що всередині мене, розшукаю Тебе”. Пояснення. Категорія “нефеш моя”, – коли буде очищена абсолютно, поки що не зможе злитися з Тобою, в таємниці: “І злитися з Ним”. Тоді прагне до Тебе і дуже пристрасно бажає злитися з Тобою. І бажання, і пристрасть ця, – вона в ночі, під час передачі (Всевишньому) нефашот, які піднімаються туди в таємниці маїн нуквін, щоб пробудити вищий зівуг. Внаслідок цієї пристрасті, оскільки вона очищена, і може злитися там повним злиттям, залишається там і не спускається. А коли настає світанок, – час спуску нефашот, – вона не спускається, але тоді “дух мій спустився і увійшов всередину мене”, – на світанку. І тому “розшукаю Тебе” – це не властивість “нефеш моя”, а властивість “руах мій”, який входить всередину мене для виправлення. І тому абревіатура слів: “вночі також руах мій (רוחי בלילה אף)”, – це (слово) “джерело (באר)”, що натякає на те, що згадано вище. Бо “душа моя прагне до Тебе”, – піднятися до вищого джерела (בא”ר). Однак людина, яка знає в собі сама, що сповнила категорію своєї нефеш, – їй уготоване те, що сказано в цьому уривку: “Душа моя прагне до Тебе вночі…”. Коли ляже на своє ліжко в усьому згаданому вище намірі, – за допомогою цього знайде внутрішню суть руаху, а також нешами, і не будуть більше потрібні інші перевтілення. І зрозумій цю приховану таємницю і будь обережним в ній. Однак те, що ми говоримо вірш: “В руку Твою передам дух мій…”, це не сприяє згаданому, бо наш намір лише в тому, щоб піднялися наші нефашот тільки у властивості вкладу і знову спустилися вранці. Але вірш: “Душа моя прагне до Тебе” залишає нефеш нагорі, а спускає руах або нешаму, як сказано вище.[2]
Вступ четвертий
Про суть кругообороту. І роз’яснимо питання подвійного кругообороту.
(37) Про це скажемо так: є ще два інших аспекти у питанні самого кругообороту. Перший, – це коли той, хто вперше прийшов в цей світ, удостоївся та досягнув НАРАН, а потім згрішив і заподіяв їм шкоди. Коли ця людина знову втілиться для виправлення, не зможе набути в цьому кругообігу НАРАН разом, якщо тільки не шляхом виправлення, яке було роз’яснене вище, – коли лежачи в своєму ліжку скаже вірш: “Душа моя (прагне) до Тебе вночі…”. Другий, – це коли той, хто (прийшовши у втілення) в перший раз, удостоївся лише нефеш, і згрішив, заподіявши їй шкоди. Коли втілиться (знову), зможе набути НАРАН в цьому ж самому кругообороті, оскільки від початку руах і нешама не пошкоджені і зараз можуть прийти разом з нефеш після того, як буде виправлена, як ніби була б новою, (яка втілилася) в перший раз. Про нього мовиться тоді: “удостоївся більшого…”, як згадано вище. Що не так, коли спочатку прийшли вони всі і були пошкоджені всі. Бо тоді як же нефеш буде справною будовою для пошкодженого руаха? І те ж – щодо нешама. Однак коли в перший раз ушкодилася лише нефеш, потім можуть прийти в кругооборот втрьох, як згадано.
(38) І згідно моєму скромному розумінню, всі аспекти виправлення – це виконання заповідей (“роби”), що залежать від органів нефеш, а категорія шкоди, – це вчинення гріхів (у) заповідях “не роби”. І відомо, що завершення входження нефеш в тіло, – а це називається виправленням нефеш, – тільки завдяки виконанню заповідей. Однак (хоча) гріхи завдають нефеш шкоди, вони не заважають входити її іскрам. Але існують два інших аспекти в цьому питанні. Якщо набув нефеш тільки в перший раз, не удостоївся виправити її всю і помер, то оскільки це перше тіло не завершило виправлення всіх властивостей нефеш, під час “воскресіння мертвих” у її першого тіла є тільки її окрема частина, яку воно виправило за життя. І тому, коли ця нефеш перевтілюється в інше тіло для завершення свого виправлення, може набути НАРАН. І тоді категорія частин нефеш, які виправилися в цьому другому тілі зі всією сукупністю руаха і нешами, – вони у другого тіла в цьому воскресінні. Таким чином, у першого тіла немає ніякої частини в руаху і нешамі, але нефеш частково поділена, відповідно до її двох частин: тих, що виправлені (в першому тілі) та інших частин, які для другого тіла. І це подібно до того, що згадано вище в Саба де-Мішпатім про ібум, що перше тіло, яке досягло успіху (у виконанні заповіді) “Плодіться і розмножуйтеся”, удостоюється лише окремої іскри цієї нефеш. І це його іскра, внесена в його дружину при першому зляганні. А решта частини нефеш з руахом і нешамою, – у другому тілі. І це таємниця того, що написано в Зогарі, в главі Хаєй Сара стор.131/1: “Ось тіла, які не досягли успіху: були – як не були”. І ця річ дивна, бо немає тебе людини з Ісраелю, який не був би наповнений заповідями як гранат, – і чому ж анулюється повністю під час воскресіння? Але в сказаному натяк на те, що головна насолода в прийдешньому майбутньому – у властивостях руаху і нешами. А в першому тілі немає навіть досконалої нефеш, лише окрема іскра від руаха, що залишена в його дружині, і т.п. Виходить, що у нього немає насолоди, і відносно цього існує якби не існуючи. Але якщо це перше тіло удостоїлося виправити всю нефеш, а потім знову пошкодило її, то коли ця нефеш знову втілиться з руахом і нешамою в другому тілі, – вони втілюються у поєднанні з іскрою іншої нефеш, щоб допомогла їм в заповідях. І це називається подвійним кругооборотом, і запам’ятай це поняття. А потім під час воскресіння повертаються НАРАН в перше тіло, а це друге тіло удостоюється тільки іскри іншої нефеш, яка приходить із ним. Бо вона – основна іскра в цьому другому тілі, адже перша нефеш вже була виправлена повністю в першому тілі. І виходить, що це зусилля для інших, як буде роз’яснено у нас з приводу сказаного равом Шешетом: “Радуйся душа моя, для тебе називаю, для тебе вчу…”.
(39) Так ось, ми повинні знати: коли людина удостоюється нефеш, руаха і нешами, а потім пошкоджує їх, то коли повертається в кругооборот, ці троє не приходять разом, – кожен з них лише у власному втіленні. І необхідно знати те, що буде (діяти) закон для цих нефеш, руаха і нешами: коли нефеш перевтілюється в тіло після виправлення, і вона виправлена, тоді руах туди не може увійти, як згадано. Адже як пошкоджений руах вдягнеться всередину виправленої нефеш? А якщо скажемо, що пошкоджений руах одягнеться в нефеш перш ніж вона буде виправлена, – це теж неможливо, бо руах не входить до завершення виправлення нефеш, яка є нижчою за її ступінь. Однак потрібно щоб цей руах прийшов у втілення сам, поєднуючись із нефеш гера замість його нефеш, і там виправився. І подібно до цього приходить тільки нешама в одне тіло, з’єднуючись із нефеш гера. І це таємниця того, що написано в Саба де-Мішпатім, стор.98/2: “Приходять нішматін (душі) в нефеш прозеліта і очищаються в ній…”. Бо сам руах, або сама нешама не можуть облачитися ні в яке тіло, – (лише) завдяки нефеш. І тому беруть замість (своєї) нефеш гера, і за допомогою неї виправляються.
(40) І в цьому буде роз’яснена тобі велика тема: виходить зі сказаного нами, що більшість синів Адама удостоюються тільки нефеш. І (є лише) деякі в цих наших останніх поколіннях, які удостоються руаха і нешами. Адже відомо, що син Давида[3] не прийде, поки не зможуть виправитися рухот і нешамот. Однак разом зі згаданим стане зрозумілим, що також руах або нешама втіляться в інші тіла, будучи з’єднаними з нефеш ґера, і тоді вони теж виправляться. Проте, коли удостоїться виправлення його основна нефеш, зможе отримати інший руах, – якогось праведника, якому є подібною в його діях, і (він) буде їй замість її справжнього руаха. І подібно до цього виправиться до рівня, коли зможе набути також нешаму якогось праведника. І коли ця нефеш піде з (цього) світу, – якщо її основний руах ще не завершив своє виправлення, – тоді, так чи інакше, ця нефеш йде з руахом того праведника в майбутній світ і завдяки йому отримує заслужене нею благо. А коли її руах завершить виправлення в його втіленні в іншому тілі, як згадано вище, тоді нефеш каже: “Піду я і повернуся до мого першого чоловіка” та поєднується зі своїм руахом. І така ж ситуація з нешамою: коли вона виправиться, повертаються до неї знову нефеш і руах всі разом, як згадано вище.
[1] Досл. “жіночі води”, абревіатура “МАН”. Тут не мається на увазі нестача, що відчувається, з якою нижній духовний об’єкт звертається до вищого (молитва), як зазвичай тлумачиться це поняття, але, вочевидь, – певна постійна форма контакту нижнього з вищим за принципом формування сфіри Даат.
[2] Примітка упорядника: “Сказав Шмуель (син та учень Хаїма Віталя, – прим. перекладача): “Питання цього уривка: “Душа моя прагне до Тебе” було з’ясоване у вступі шостому Врат намірів”.
[3] Мається на увазі Машиах.
Також рекомендуємо: “Іноді називають духовне ім’ям нешама“, “Зогар: Адам – це середня лінія, що містить у собі все“, “Передмова до книги Зогар“.