Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Робота в серці. Частина третя

Закінчення. Першу частину читайте тут, другу частину – тут.

Той, хто призводить до єдності ім’я Творця, повинен спрямувати своє серце і бажання до цієї єдності, аби поєднати ім’я Його внизу. І він повинен з’єднати всі органи Його, тобто сфірот, у цій єдності, щоби всі вони стали єдиним цілим. Бо так само, як він призводить всі органи імені Його до того, щоб вони створили єдність внизу, також і нагорі він призводить до єднання всіх вищих органів у цій єдності, щоб стали вони єдиним цілим…

…Ця єдність сходить і об’єднує все у двох сторонах в повній єдності. В цей час збираються всі органи та з’єднуються в єдиному зв’язку, щоб всім їм стати єдиним цілим нагорі і внизу, як сказано: “Творець (АВАЯ) єдиний та Ім’я Його одне”.

Зогар, глава Ваетханан, п.п.61, 63

3) Причиною перешкод можуть бути також складності із налаштуванням функції уяви в процесі молитви і благословення.

До Кого ми звертаємося. Святі імена.

Будь-яка творча дія людини, на відміну від тварини, починається з уяви. Ця здатність також побудована на вірі. І чим сильніша віра, тим потужніша уява, – відповідно, тим вагомішим є результат дії. Це відбувається як на матеріальному, так і на духовному рівнях. І це великий подарунок Творця людині.

Коли людина починає свою роботу у вкритті, немає ніякого іншого способу, як тільки створити образ дії в уяві. Уява має сформувати в цьому образі всі ментальні та емоційні аспекти і процесу молитви, і її результату, включаючи відношення до Всевишнього, та якесь узагальнене уявлення про Нього. Це, по суті, є стадією задуму, без якого дії не буде. Рабаш і Бааль Сулам в своїх статтях про процес внутрішньої роботи і звернення до Творця часто застосовують метафори: “Уяви собі, що ти стоїш перед великим Царем, перед Царем світу… І Він вибрав тебе, єдиного з багатьох, щоб служити Йому…”.

Кабала забороняє надавати Творцеві будь-які образи, оскільки Він сам не має ніякого матеріального образу і форми, але на перших етапах внутрішньої роботи цього не уникнути, тому що ми піднімаємося в своєму розвитку з матеріальних сприйняття та уяви. В подальшому людина швидко переходить від образів матеріальних до форм більш абстрактних і будує в своїй уяві образи властивостей, що відокремлені від матеріальних носіїв. Вона звертається до Творця відповідно до них: “Всесильний”, “Всевишній”, “Володар світу”, “Милостивий”, “Могутній”, “Милосердний”, “Той,  хто розуміє”, “Той, хто знає” та ін.

Одному зі своїх учнів, який поскаржився на труднощі з відключенням від матеріальних уявлень при зверненні до Творця, Бааль Сулам порадив працювати зі святими іменами. Ці імена описують властивості Творця, які людина може осягнути як власні. Як правило, це назви сфірот, парцуфів і світів, що відображають стани келім, хоча є й інші категорії святих імен. Всі ці назви визначають як властивості, так і способи дії. Див. Зогар, главу Ваїкра, п.п.157-163, 166-177, главу Екев, пункти згадані вище, Сіфру ді-Цніюта, п.п.40-43 і ін. Див. також: Бааль Сулам, Шаматі, статтю 3; п.п.35, 155-156 Передмови до Вчення про десять сфірот, питання 52, 91 розділу Питань і відповідей частини першої Вчення про десять сфірот.

Діючи таким чином людина відключається від матеріалізації духовного і здатна знайти подібність тій властивості, з якою вона працює. Для людини, що не розмовляє на івриті, спочатку краще використовувати святі імена в їхньому істинному звучанні (транскрипції), надаючи їм одне значення: прояв Творця. Це гарантовано усуває матеріалізацію образу. Потім, по мірі входження в роботу зі світлами, можна поступово надавати їм емоційне забарвлення, – забарвлення властивостей і дій, що їм відповідають.

3) Буває і так, що причиною заплутаності і перешкод в молитві є занадто сильне бажання, яке охоплює відразу безліч аспектів. Воно не дозволяє побудувати всі аспекти за рівнем важливості й першорядності в процесі молитви.

Чого ми повинні просити.

Встановлення ієрархії потреб бажано проводити постійно в процесі внутрішньої роботи протягом дня. Це, власне, і є з’ясуванням бажань. Причому такому з’ясуванню бажано піддавати як потреби, з якими людина працює у “жертвоприношенні”, так і ті бажання, які включаються в “тіло молитви”.

Найкраще встановлювати ієрархію потреб від причини до породжуваного нею наслідку. Наприклад осягнення (наповнення світлом Хохма) неможливе до отримання виправлення (здобуття світла Хеседа, хасадім, милосердя). Хоча не виключено, що може бути вибудувана і зворотна ієрархія, – це залежить від обставин. Наприклад, прохання про отримання відповіді на якесь конкретне важливе питання може бути задоволене згори як разове благословення при утриманні людиною простого скорочення. При цьому треба також враховувати кабалістичну цінність бажання. Наприклад, потреби інших людей, групові та соціальні мають вищу цінність відносно потреб особистих. Потреби духовні – є вищими за потреби матеріальні.

Властивості сприйняття реальності, що стосуються виправлення створіння (такі як віра, велич Творця, скорочення, здатність протистояти своєму егоїзму і т.п.) відносяться до категорії універсальних тем молитви, вони можуть бути в будь-якому МАНі.

І тут нам дуже допомагають поради, що містяться в кабалістичних першоджерелах. Див., Наприклад, Рабаш, статті 10-12, 1986р., Бааль Сулам, Шаматі, статті 82, 113,114, Зогар, глава Ваякель, стаття “Чотири виправлення в молитві”, та ін.

Час і умови

Мудреці кабали говорили: “Бажано, щоби людина молилася увесь день”. Бааль Сулам рекомендував своїм учням піднімати не менше ста вісімдесяти благословень на добу. Якщо людина перебуває в сильній вірі і стійкому зв’язку із Творцем, такі рекомендації не здаються надмірними.

Як написано вище, “разові” короткі молитви виконуються в міру необхідності. Подяку Творцеві рекомендовано підносити при отриманні будь-якого задоволення.

Час для щодо постійної молитви та її тривалість людина визначає для себе сама. Оскільки така молитва вимагає максимального зосередження, концентрації на намірі, найкраще робити її на самоті, зі створенням умов, що виключають виникнення зовнішніх відволікаючих чинників. Небажано переривати процес молитви до її повного завершення, про це Зогар говорить так: “Навіть якщо отруйна змія обів’є його ногу, – не перерве свою молитву”. Якщо ж таке переривання відбулося, правильним буде почати її заново.

Добре сприяє зосередженню тиха спокійна інструментальна музика. Зогар рекомендує перед молитвою омити руки водою, – це символ очищення судин отримання властивістю Біни. Також рекомендується прикрити або закрити очі: в кабалистичній інтерпретації зір – це властивість знання і отримання світла Хохма прямим чином. Молитва ж – це устремління до осягнення через віру і здатність почути. І дійсно, образи, що передаються зором, дуже заважають зосередженню та налаштуванню на зв’язок із духовними відчуттями. В деякій мірі цією обставиною обумовлена кабалістична традиція молитися, повернувшись обличчям до стіни, на якій відсутні будь-які зображення.

В іудейській традиції, яка сформована великими мудрецями, визначено три щоденних постійних молитви:

– “ранкова”, – “молитва Авраама”, права лінія (Хесед), – в основному у вигляді благословення за наповнення світлом судин, виправлених в процесі “нічної” підготовки;

– “Післяполуднева”, – “молитва Іцхака”, ліва лінія (Гвура), – формування потреби нового ступеня, підготовка “тіла” молитви;

– “вечірня”, – молитва Яакова, середня лінія (Тіферет, Есод), – надання лівій лінії правильної форми, створення умов для підпорядкування її правій лінії та формування основи досконалої єдності Творця і створіння. Адже новий “день” (наступний ступінь) починається з “вечора”.

Потім слідує “нічне” виправлення і новий цикл.

Не всі можуть фізично виконувати цю традицію. Тому описаний вище порядок постійної молитви, враховує і ці чинники. Хоча будь-яка людина, в залежності від свого духовного стану, може надавати своїй постійній молитві “особливе забарвлення”, яке відповідає одній з вищеописаних базових молитов.

Групова молитва

Кожна людина виконує роботу Творця в молитві і благословенні індивідуально, і кожен прагне до власного унікального відчуття Його, до злиття з Ним.

Але коли здійснюється групова молитва, дуже важливим є встановлення правильних зв’язків між людьми, що моляться, – створення правильної форми поєднання в устремлінні до єдиної мети. Це є головним аспектом стадії “жертвопринесення” в цьому випадку.

Другий важливий аспект. Як сказано вище, “тіло” молитви повинно бути ретельно з’ясоване її учасниками, щодо нього не повинно бути ніяких розбіжностей у думках. У всіх учасників має бути спільне бажання до наповнення Творцем об’єкта (“тіла”) молитви. Це  бажання повинно відчуватися на рівні власної нестачі.

Третя важлива умова. Об’єктом такої молитви не повинно бути задоволення особистих потреб самих учасників групової молитви, – лише наповнення потреб інших людей, певного суспільства чи людства в цілому.

Також рекомендуємо: “Рабаш про основу служіння Творцеві“, “Рабаш про категорії “Яаков” та “Ісраєль” у внутрішній роботі“, “Передмова до Вчення про десять сфірот“.