Переклад з івриту Міжнародної академії кабали.
Барух Ашлаг (РАБАШ)
Шаматі
Що означає, що сітра ахра зветься «малхута блі таґа»
(стаття 17)
Почуто в 1941 році, Єрусалим
Ось, таґа (арам. «корона») означає Кетер. Кетер, за сутністю, є створювачем і коренем. А святість (властивість віддачі) – вона пов’язана із коренем. Тобто, святість називається так, бо вона тотожна за властивостями з її коренем.
Це означає, що так само як і бажання нашого кореня, тобто Творця, – лише віддавати, як написано: «Бажанням Його є дати благо створінням», також і святість: вона в тому, щоби лише віддавати Творцеві. І зовсім іншою є сітра ахра (букв. «інша сторона»): всі наміри її – лише отримати собі. Через це вона не пов’язана з коренем, яким, за своєю сутністю, є Кетер. Тому й називається сітра ахра такою, що немає в неї «таґа», корони, тобто немає в неї Кетеру, бо вона відокремлена від Кетеру.
І з цього зрозуміємо те, що сказали мудреці: «Всякий, хто додає – зменшує», – тобто додає до розрахунку, і цим зменшує. І пише так: «Також і тут так написано про те, що в тексті: «А Скінію зроби з десяти полотнищ», а про те що зовні, написано «одинадцять полотнищ» (з зайвою літерою «аїн») – додає літери, тобто додає аїн до «дванадцяти», і цим зменшує число, бо зменшується на одиницю число дванадцять через додавання аїн до дванадцяти». Кінець цитати.
Відомо, що розрахунок ведеться лише в Малхут, бо саме вона робить обрахунок висоти рівня духовного ступеня (своїм відбитим світлом). І відомо, що Малхут називається «бажанням отримувати собі». А коли вона анулює перед коренем своє бажання отримувати, бо не хоче отримувати, а лише віддавати кореню, за прикладом кореня, який є бажанням віддавати, виходить, що Малхут, звана «ані» (Я) перетворюється на «ейн» («ніщо» – ті ж самі літери, що і в «ані») з літерою алеф. Бо лише тоді вона притягує і отримує світло Кетеру в будову парцуфа, і стає як дванадцять парцуфів святості.
Але ж коли вона бажає отримувати собі, то перетворюється на аїн ра (лихе око). Тобто замість того, що було перед цим сполучення ейн (ніщо), – категорія анулювання перед коренем, Кетером, – стає «оком» аїн (що означає властивість бачення і знання в рамках розуму). І це називається «додає», адже хоче додати знання до віри, і працювати в рамках розуму. Тобто, говорить, що більш варто працювати в знанні, тоді бажання отримувати не спиратиметься такій роботі.
І це призводить до зменшення, адже відділяється від Кетеру, званого бажанням віддавати, що й є коренем. Бо немає вже тотожності властивостей з коренем, який зветься Кетером.
І з цього приводу називається сітра ахра «малхута блі таґа» (букв. «царство без корони»). Тобто сітра ахра, її Малхут, не має поєднання з Кетером, тому є в них лише одинадцять парцуфів, без парцуфа Кетер.
І в цьому сенс сказаного мудрецями: «Дев’яносто дев’ять вмерли від лихого ока», мається на увазі, – тому, що немає в них властивості «Кетер». Тобто, їхня категорія Малхут, яка я бажанням отримувати, не хоче анулювати себе перед коренем, званим Кетер. Інакше кажучи, вони не бажають перетворити ані (Я), що зветься бажанням отримувати, щоб стало ейн (ніщо), що було б скасуванням бажання отримувати, – а хочуть додавати. І це називається аїн ра (лихе око). Тобто замість того, щоби мало бути ейн (ніщо) з літерою алеф, вони вводять [літеру] аїн, [і стає] «лихе око». Тому вони падають зі свого ступеню, через відсутність злиття з коренем.
І це сенс сказаного мудрецями: «Кожен, хто гордує, говорить Творець: «Не можемо Я і він жити в одному осередку». І це через те, що утворює дві влади.
Але ж коли він має властивість «ніщо», і анулює себе перед коренем, тобто коли весь його намір є лише віддавати на зразок кореня, виходить, що існує тоді лише одна влада, тобто влада Творця. А все, що він отримує в світі, – все це лише аби віддавати Творцеві.
І це є поясненням того, що сказано: «Увесь повністю світ створений тільки для мене, а я – служити своєму Господарю». Тому я мушу отримати всі духовні ступені, що є в світі, щоби змогти все віддати Творцю, що зветься «служити своєму Господарю».
Також рекомендуємо: “Зогар про місце осягнення Творця“, “Відмінність між поняттями “облачення” і “пряме світло“, “Рабаш про надбання людини в духовній роботі“, “Рабаш про істинну молитву“.