Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина сьома

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Шосту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

37. Що ж стосується третього питання, яке полягає у страсі “як би не втратити”, – то немає тут ніякого страху, тому що сходження зі шляху Творця, яке траплялося колись, відбувалося з двох причин:

– або порушили слова мудреців в тих речах, які не можна розкривати;
– або тому, що сприйняли слова Кабали в їхньому зовнішньому значенні, – тобто в матеріальних вказівках, – і порушили (заповідь): “Не роби собі кумира та всілякого зображення” (Тора, Шмот, 20: 4).

І тому дійсно була нездоланною стіна навколо цієї мудрості до сьогоднішнього дня, і багато хто намагався та приступав до навчання, і не могли продовжити його від нестачі розуміння та через матеріальні поняття. І тому я подбав в роз’ясненнях книги Панім меірот у-масбірот про те, щоби витлумачити велику книгу Арі “Древо життя”, абстрагувати матеріальні форми і поставити їх у відповідність до законів духовного, – вище простору й часу, – так, щоби зміг кожен початківець зрозуміти ці речі в їхньому сенсі та обґрунтуванні їхньому, з ясним розумом і з великою простотою, – не гірше, ніж розуміється Ґмара за допомогою тлумачень Раші.

38. Продовжимо розширювати (постулати), які зобов’язують до заняття Торою і заповідями лішма. І слід зрозуміти цю назву: “Тора лішма”. Чому визначається досконала, бажана робота назвою “лішма” (івр. буквально: “заради неї”), а робота, яка є небажаною, – назвою “ло лішма” (буквально: “не заради неї”)? Адже, згідно з простим розумінням, якщо той, хто займається Торою і заповідями, зобов’язується спрямовувати серце своє на те, щоб принести радість Творцеві своєму, а не до власної вигоди, – треба було б дати цьому назву та визначити ім’ям: “Тора лішмо” (буквально: “Тора заради Нього”) і “Тора ло лішмо” (буквально: “Тора не заради Нього”), в сенсі: заради Небес? Чому ж визначається це ім’ям “лішма” та “ло лішма”, в сенсі: заради Тори?

Звичайно ж, присутній тут сенс більший, ніж сказано; адже саме цей вислів засвідчує, що Тори заради Нього (лішмо), – що означає заради доставляння радості Творцю своєму, – все ще недостатньо, а потрібно також, щоб заняття було заради неї (лішма), що означає: заради Тори. І це вимагає роз’яснення.

39. Справа в тому, що, як відомо, Тора називається “Торою життя”, як сказано: “Життя для того, хто знайшов її” (Писання, Мішлей, 4:22), “бо це не пусте слово для вас, але це життя ваше” (Тора, Дварім, 32:47). І оскільки це так, то сенс “Тори лішма” в тому, що заняття Торою і заповідями приносить йому життя та продовження днів, бо тоді Тора відповідає своїй назві. І виходить, що тому, хто не звертає серця свого і розуму свого на сказане вище, заняття Торою й заповідями приносить протилежність життю та продовженню днів, – не приведи Боже, – тобто те, що є абсолютно невідповідним імені її (івр. “ло лішма”), а ім’я її – “Тора життя”, і зрозумій це. І слова ці тлумачаться словами мудреців (трактат Тааніт, 7, стор.1): “Кожен, хто займається Торою ло лішма, – Тора його стає для нього смертельною отрутою. А кожен, хто займається Торою лішма, – Тора його стає для нього еліксиром життя”.

Однак ці їхні слова потребують роз’яснення: треба зрозуміти, як і в чому стає для нього свята Тора смертельною отрутою? Мало того, що трудиться даремно й марно, та немає йому ніякої користі від турбот і старань своїх, – до того ж Тора і робота сама перетворюється для нього на смертельну отруту. І це дуже дивно.

40. І зрозуміємо спочатку слова мудреців (трактат Мегіла, 6, стор.2), які сказали: “Трудився і знайшов – вір. Не трудився і знайшов – не вір”. Слід запитати про висловлення “трудився і знайшов”, яке здається таким, що суперечить самому собі. Адже слово “трудився” говорить про роботу й турботи, які отримують в оплату за кожне бажане придбання; причому для важливішого придбання необхідні більші зусилля, а за менше придбання докладають менше зусиль.

І протилежною цьому є “знахідка”, яка, як правило, надходить до людини абсолютно несподівано, без будь-якої підготовки у турботах, зусиллях і оплаті. А тому як ти скажеш: “працював і знайшов”? Адже якщо є праця тут, – треба було б сказати: “працював і купив” або “працював і удостоївся” і т.п., а не “працював та знайшов”?

41. І ось про сказане: “І ті, хто шукає Мене, знайдуть Мене” запитує Зогар: “Де знаходять Творця?”. І сказали, що не знаходять Його, благословен Він, (ніде), окрім як в Торі. А також сказали про написане: “Істинно, Ти – Бог, який вкривається” (Пророки, Єшаягу, 45:15), що Творець приховує Себе у святій Торі. І слід зрозуміти слова їхні, як годить. Адже, на перший погляд, Творець є вкритим лише в матеріальних речах і шляхах та в усіх суєтах цього світу, котрі поза Торою. І як скажеш ти зворотне: що лише в Торі Він укриває Себе? До того ж, загальне поняття, що Творець вкриває Себе так, що потрібно бажати Його, – навіщо Йому приховання це? А також слова: “Всі бажаючі Його знайдуть Його”, які розуміються зі сказаного: “Всі, хто шукають Мене, – знайдуть Мене”, – потрібно добре зрозуміти суть цього бажання і суть цієї знахідки: чим є вони і для чого вони?

42. І потрібно аби ти знав при тому, що все це віддалення, – коли ми є такими далекими від Творця, і те, що ми до такої міри здатні переступити бажання Його, благословенний Він, – викликане не чим іншим, як лише однією причиною, яка стала джерелом всіх страждань і мук, що ми терпимо, та всіх злих задумів і помилок, на яких ми оступається, не доведи Боже. І разом з тим зрозуміло, що при усуненні цієї причини позбавляються відразу від усякого горя та всілякого страждання, та удостоюються злитися з Ним, благословенний Він, негайно, всім серцем, душею і силою. І скажу я тобі, що тією початковою причиною є не що інше, як “нікчемність нашого розуміння Його управління Своїми створіннями”, – ми не розуміємо Його, як личить.

43. І припустимо, наприклад: якби Творець поводився зі Своїми створіннями відкритим управлінням таким чином, що, кожен, хто з’їв щось заборонене, задихнувся б миттєво на місці, а всякий, хто здійснив заповідь, – знайшов би в ній чудову насолоду, подібну до самих найкращих насолод цього, матеріального світу. І тоді який дурень навіть подумав би про те, щоби скуштувати заборонене, знаючи, що негайно ж втратить через це своє життя, – як не вигадає про те, щоби стрибнути в полум’я? І який дурень залишив би будь-яку заповідь, не виконавши її негайно з усією спритністю, – як не може забаритися або залишити якесь велике матеріальне задоволення, що йде до нього в руки, не отримавши його негайно з усією спритністю, на яку тільки здатний?

Отже, якщо було б перед нами відкрите управління, то були б всі, хто приходить до цього світу, довершеними праведниками.

44. Тому очевидно, що не вистачає нам в нашому світі лише відкритого управління. Оскільки якщо було б відкрите управління, то були б всі, хто входить до цього світу, абсолютними праведниками. І злилися б з Ним, нехай буде Він благословен, у довершеній любові. Бо звичайно, великою честю було б для кожного з нас подружитися (з Ним), і закохатися в Нього всім серцем і всією душею, та злитися з Ним назавжди, не втрачаючи ні миті.

Але оскільки все не так, і нема нагороди за заповідь в цьому світі, та й ті, хто переступає Його бажання, абсолютно не караються у нас на очах, а Творець є терплячим з ними, і більше того, – часом нам здається навпаки, як сказано (Писання, Псалми, 73:12): “Ось ці є лиходіями, але благоденствують у світі цьому, множать багатство”, – тому не кожен бажаючий набути імені (Його), прийде та набуде, а перечіплюємося ми на кожному кроці, не дай Бог, до того, що, як сказали наші мудреці про написане: “Одну людину з тисячі знайшов Я”, – “Тисяча входить до кімнати, однак один виходить до світла”.

Тому розуміння Його управління є причиною всього блага, а нерозуміння – причина всього зла. І виходить, що воно – полюс, навколо якого обертаються всі, які входять до світу, – до покарання або до милості.

Читати далі…

Також рекомендуємо: “Іноді називають духовне ім’ям “нешама“, “Рабаш про роботу в лініях“, “Зогар про місце, з якого виходить управління світом й душами“.