Продовження. Шосту частину читайте тут.
Єґуда Ашлаґ (Бааль Сулам)
13) З цього можна зрозуміти необхідність розбиття келім та їхніх властивостей. Як сказано у книзі Зоар та у Арі, два види світла перебувають у всіх десяти сфірот, у поступально-зворотному русі:
– перше світло – це світло Нескінченності, котре сходить зверху вниз, і називається прямим світлом;
– друге світло є породженням клі Малхут, воно повертається знизу вгору, і називається відбитим світлом.
І обидва ці світла з’єднуються в одне. І знай, що від цимцума й нижче точка скорочення була відокремлена від усього світу і залишилася порожнім простором (івр. “халаль пануй”). І вище світло не з’явиться в останній стадії до остаточного виправлення, і це говориться особливо про світло Нескінченності, що називається прямим світлом. Але друге світло, зване відбитим світлом, може бути присутнім в останній стадії, бо на нього взагалі не було скорочення.
І з’ясувалося, що необхідність існування системи “сітри ахра” і кліпот обов’язкова для досягнення мети скорочення. І служить вона для того, щоб відбилося в людині величезне клі отримання під час її малого стану, коли людина живе за її рахунок. І коли так, то сітра ахра також потребує світла, але звідки це відомо, оскільки вся будова її складається лише з останньої стадії, що є простором, вільним від усякого світла, бо від скорочення й нижче, вище світло видалилося звідти остаточно.
І згідно з цим підготовлений феномен розбиття келім, бо розбиття вказує на відокремлення частини від відбитого світла, що в десяти сфірот світу Некудім, котре спустилося з місця Ацилуту і назовні, аж до порожнього простору. І ти вже знаєш, що відбитому світлові можна з’являтися також і в порожньому просторі. І ось в цій частині відбитого світла, що спустилася з місця Ацилуту і назовні, і в ній від кожної сфіри з десяти сфірот Некудім, 32 особливих категорії, і десять раз по 32, це 320. І триста двадцять цих категорій, що спустилися, приготовані для існування реальності нижніх, і виступають вони як дві системи за суттю написаного: “Одне в протилежність іншому створив Всесильний”. Тобто світи АБЄА святості, і протилежні їм світи АБЄА сітри ахра.
І сказали мудреці (трактат Меґіла, 6) в поясненні написаного: “І народ від народу міцнішатиме”, що коли один піднімається, інший падає, і не будується Цур інакше, як з руїн Єрусалиму. Можна б, щоб всі ці 320 категорій перебували в сітрі ахра, і тоді зруйнується вщент щодо нижніх будова системи святості. І можна так, щоб приєдналися всі до святості, і тоді виходить, що зовсім руйнується система сітри ахра у світі. А можна, щоб розподілилися вони між двома в більшій або меншій мірі відповідно до дій людей. І так вони переходять в цих двох системах, аж поки закінчать все виправлення.
І ось після розбиття келім і спуску 320 категорій іскор згаданого світла, від Ацилута назовні, вибрані були і піднялися з них 288 іскор. Тобто все, що спустилося з дев’яти перших сфірот, що у світі Некудім, бо дев’ять разів по 32 дорівнює РАПАХ (288) категорій. І вони повернулися та з’єдналися з будовою системи святості. І виходить, що залишилося в сітрі ахра лише 32 категорії з тих, що спустилися від Малхут світу Некудім. І було це на початку будови сітри ахра в найменшій мірі, поки що не гідної для її функції, а довершення її будови закінчилося потім з причини гріха Адама Рішона з Древом пізнання. І ось з’ясувалося, що дві системи, одна проти одної діють в існуванні та забезпеченні дійсності. А кількість світла, потрібного для цього існування, – 320 іскор. І вони підготовлені та відміряні силою розбиття келім. Цій кількості призначено переходити між двома системами, бо від цього залежать порядки існування й забезпечення дійсності. І знай, що система святості зобов’язана постачати принаймні кількість 288 іскор для довершення дев’яти її перших сфірот, і тоді може існувати й забезпечувати існування нижніх. І це було в ній до гріха Адама, і тому була вся дійсність тоді під управлінням системи святості, тому що були в ній повністю всі 288 іскор, як сказано.
14) А зараз знайшли ми “вхід” до згаданого вище мідраша, щодо чотирьох ангелів: Милосердя та Справедливості, Правди та Миру, котрі вели перемовини з Творцем про створення людини, бо ці ангели є служителями душі людини. А тому вів з ними переговори, оскільки все створіння за їхньою думкою створено, як сказали мудреці. І відомо, що кожна з душ включає десять сфірот внутрішнього світла і навколишнього. І ось Милосердя є внутрішнім світлом дев’яти перших сфірот душі. А Справедливість – це внутрішнє світло Малхут душі. А Правда – це навколишнє світло душі, і вже говорили ми, що внутрішнє та зовнішнє світла є протилежними одне одному. Оскільки внутрішнє світло притягується за законом світіння лінії, що утримується від появи в точці скорочення, котра є властивістю величезної міри бажання отримувати. А навколишнє світло походить від світла Нескінченності, що оточує всі світи. І там, в Нескінченності, малий і великий є рівними, і тому оточуюче світло світить і дає благо також і точці скорочення, а тим більше категорії Малхут. І через те, що вони протилежні, тому потребують двох келім, бо внутрішнє світло світить в дев’яти перших, і тому навіть в Малхут світить лише за законом дев’яти перших, а зовсім не за її особистою властивістю. Однак навколишнє світло світить у келім, що походять виключно від точки скорочення, що зветься зовнішнім клі.
І з цього зрозумій, чому Правда називається печаткою, – бо ця назва запозичена від печатки, котру ставлять на полях листа в кінці змісту, проте саме вона дає йому цінність і дійсність, бо без печатки немає в нього жодної цінності, і все написано марно. Так і навколишнє світло дає благо точці скорочення, що є великим станом отримання, так що робить її тотожною за властивістю з Творцем у віддачі, що є ціллю всіх обмежених світів, вищих та нижніх. І це протест Правди при створенні людини, бо стверджувала, що та вся є брехнею, оскільки з боку створення людини Творцем немає в неї зовнішнього клі, котре повинно походити від точки скорочення, бо вже відокремлена від світла Творця, як сказано вище. І коли так, то неможливо ангелам Правди допомогти людині дістати навколишнє світло, що оточує, і таким чином, всі обмежені світи вищі й нижні, бо створені лише тільки для реалізації цього, і ця людина має бути єдиним носієм його, а оскільки ця людина не готова для своєї функції, тому всі вони є порожнеча і брехня, і всякий труд щодо них є безцільним.
Однак ангели Милосердя та Справедливості, відносяться виключно до внутрішнього світла душі, оскільки немає в ньому порожнього простору, а навпаки, могли б у надлишку забезпечити її всіма світлами душі в повному достатку, давши досконалість ще більш піднесену. І тому були вони раді допомогти і повністю погодилися зі створенням людини. Адже вони становлять собою НЕГІ, що беруть участь в зівуґу де-акаа, а тому наполовину відносяться до навколишнього світла з боку відбитого світла, що знаходиться в ньому.
Ангели Миру стверджували, що людина – це суцільні чвари. Тобто, яким чином вона може отримати навколишнє світло? Адже в кінцевому результаті неможливо, щоб навколишнє і внутрішнє світло знаходилися разом в одному носії, адже протилежні вони один одному, а тому людина – суцільні чвари. (Означає це, що навколишнє світло визначається двома: майбутнє відбите світло, і майбутнє навколишнє світло. І зовнішнє клі відбитого світла – це екран, а зовнішнє клі прямого світла – це сама авіют четвертої стадії, категорія “лев га-евен” (кам’яне серце). І виходить, що Адаму бракувало лише зовнішнього клі, яке належить до ангелів Правди, і не бракувало йому зовнішнього клі, що належить до ангелів Миру. І тому згодились на створення його, але стверджували, що весь він – чвари, тобто пряме світло не може увійти у внутрішнє клі, тому що є протилежним йому.
Також рекомендуємо: “Букви рабі Амнона Саби“, “Іноді називають духовне ім’ям “нешама“, “Зогар про місце осягнення Творця“.