Першу частину читайте тут.
Переклад Міжнародної академії кабали.
Єгуда Ашлаг (Бааль Сулам)
Осягнення Створювача
Ось, написано: «Бо не бачили ви жодного образа», і це потребує тлумачення. Адже який дурник подумає й помислить таке, що якась матеріальна уява може стосуватися Творця. Але насправді, таки є в світі феномен осягнення Творця, бо ніяке бажання не пробудиться до того, чого немає в дійсності.
Але можемо ми судити про це як про щось духовне і про його системи, найдуховніші в усій дійсності. І це є сутністю розуму, властивість якого зв’язана з відчуттям людини при аналізі «правда-брехня». І цей аналіз зветься самим розумом, – так його бачать люди, і зрозумій. Тому сказано, що ця особливість є частиною Творця, яка надана згори, і це дійсно абстраговано від будь-якої уяви, і зв’язано лише з відчуттями, і зветься рішенням, або дійсністю, або відсутністю дійсності, що з’ясовується в законах і способах дій. І визначення це зветься самим розумом та його образом, і зрозумій. І про це зможемо сказати, що визначене таким чином є частиною Творця, даною згори. І тому цей образ існує в ньому самому і в його відчутті самого себе та його дійсності. Збагни і зрозумієш.
А сам образ в цьому визначенні є формою досконалою, усталеною в своєму стані, такою, що не може зникнути вся або частково. І називається формою обов’язковою та необхідною, без додатків і без зменшень.
І це сутність сказаного: «Я, – і хай не буде в тебе» – з вуст «ґвури» (сили Творця) чули ми це», де в сказане «Я» включено також «хай не буде в тебе». Що означає, що якби розкрився над ними Творець в належному прояві, тоді не можна було б уявити ніякої Тори і ніякого попередження: «хай не буде в тебе», а лише Творець розкрився б над ними у виразі Його бажання, і не було б це вимушеним.
Так людина, що показує своє багатство ближньому своєму, і говорить йому: «Дивись, що я в змозі показати тобі, але ти нині не знайомий зовсім з моїм багатством, і доклади зусиль аби запам’ятати цей образ, і тоді буде в мене бажання дати тобі частину від свого багатства. А тим більше, щоб побачив ти все моє багатство, тільки щоб було збережено тобі в твоїй пам’яті цей образ, тобто, це рішення я не дав тобі як примусове, над яким ніхто не владний, – а Я володію ним, «бо Мені вся земля». Увесь доказ – в Його простому бажанні, і коли Я захочу, – не пам’ятатимеш навіть те, що бачив в цьому образі. А якщо забажаю, – бачитимеш Мене завжди. І більш за це, також нагадаю тобі все забуте. І це – з найвищих див Творця, таке, що не може бути уявлене жодним розумом. Тобто, аби зрозуміти це в повному абсолюті, і залишиться розум цієї людини, і це – за її бажанням, а не примусово, залишитися під владою Вищого.
Усвідомлення осягнення – лише методикою Тори
І дивуюсь я дослідникам Творця, все дослідження яких є сором для всіх нас, бо намагаються навести докази про відоме, що не потребує доказу, а те, що приховано від заперечення обмеженостей матеріального, відкинуть під сумнівним приводом.
А насправді, Єдиний, хто існує, не потребуватиме зовсім філософських прикладів, бо це є аксіомою, з якого боку не подивись. Як запитали людину, хто написав цю мудру книгу, – диво дивне для кожного. І пояснила вона, що насправді немає такого мудреця у світі, проте, стався випадок, що його маленький син вилив чорнила в своїй наївності на ті сторінки, і розсіялося воно в літери за їхніми формами, і зробилися літери зв’язаними одна з одною в сполучення слів цієї чудової науки.
Однак, всі незрозумілості – вони походять для створінь від Його управління, також і заперечення їхні – вони від обмеженості матеріальних істот, а про це не буде їм що сказати, бо насправді не зробиться це інакше, як завдяки саме Торі та заповідям, а не хай там якому уважному розгляду в цьому світі.
І ще знай, що обов’язковість реальності має походити від відчуття управління Творця. І це зветься повним усвідомленням, що приводить з собою любов Творця і Його чудове благо. Але ж те, що походить від сухого інтелектуального розгляду, – це знання не підносить і не опускає. Осягни і зрозумієш.
І це те, що сказали наші мудреці: «Той, хто тут і той, кого немає тут», – з цього витікає, що всі душі Ісраеля присутні були при горі Синай, бо від цього стану пішли всі душі Ісраеля в усіх поколіннях. І це те, що ми сказали, що сутність її подібна до тілесної душі, що є сутністю з її хісаронами. І збільшення її життєвої сили залежить саме від визначення хісарона. Бо якби не було бачення позитивним, – тоді не мала б розумна душа більший хісарон. А якщо так, не могла б «їсти досита», і в такому випадку анулювалася б в усьому.
Але «з дивом Моїм згодні», коли статус «бачення» відразу ж став бажанням, що супроводжується ним без жодного примусу, і відразу дало живлення, щоб виникло це бажання.
За принципом «щоб примножилися дні ваші…» і це – дотримання Тори і її законів, і таким чином статус «бачення» відкритий вашим очам, неначе сьогодні отримали з Синая. «І щодня будуть для вас як нові», бо від цього залежить статус бачення, але при порушенні будь-якого закону в Торі, відразу залишаться в пітьмі як сліпі, які не бачили світла своїми очима.
Суть сприйняття розумом
І вже відомо тобі, що тілесні створіння, що діють розумом, аж ніяк не бувають обкрадені від пізнання свого Створювача, так само як нічого не втрачають від пізнання ближніх, таких, як вони самі. Бо і щодо ближнього, як, наприклад, брата, – дивиться людина, коли взнає його, лише на його духовний та внутрішній зміст, без будь-якого облачення, тому що й сам розум вже зодягнений у вбрання, зване силою уяви.
І оскільки не може уявити в розумі духовну форму, – тому вона, та й подібне їй, просто зникає для людини. І разом з цим, весь час погляд її звернутий саме на зовнішнє, тобто на тіло ближнього, його матеріальні рухи. А завдяки силі постійності ознайомиться добре і з усіма рівнями духовного, що в ньому. Бо лише це, зрозуміло, вона бажає пізнати, а не плоть його тіла.
І аж ніяк не відчує що мало їй, не відчує туги від того, що не пізнає розум та його рівні в загальності його духовної форми, бо не повинна людина пізнати свого ближнього більше, ніж знає себе, і зрозумій це. Також і внутрішню суть його не осягає.
Тому створіння, яке є добрим знавцем усіх законів природи та її порядків у матеріальному, і спостерігає їх постійно, скаже, що знає Творця лице в лице. Означає: як говоритиме чоловік зі своїм ближнім, коли кожна з його частин злита з ближнім в уявленні, тобто силою уподібнення в формах та рухах розуму.
І коли ми дослідимо, в міру наших сил, сутність розуму, дійдемо висновку, що вона полягає в сполученні духовних створінь, і з цього сполучення походить його «поведінка». Означає це, що вся перевага людини над твариною в тому, що в конструкції людини існує такий орган, який готовий зібрати в собі духовні створіння.
І також оцінюється перевага одного над іншим збільшенням сили притягнення, як згадано вище. Також і щодо властивостей самих створінь, коли один притягує важливі створіння, а другий створіння які не настільки важливі, і подібне.
А відмінність між духовним створінням і поведінкою, – це те, що визначенням створіння є образ в розумі, який походить від нього і перебуває в мозку без жодних змін, тобто, неможливо з’ясувати його змінними, за часом, станами.
А поведінка визначається станами, що залежать від часу і місця, як скнара за своєю природою може раз в житті дати щедре подаяння, під впливом місця або часу. І зрозумій.
Притягання, що збираються в мозку людини
І знай, що підготовка, згадана вище, звана мозком людини, вона як крапля екстракту всіх органів і властивостей матеріального тіла і доліплюється до перших притягнень, що постійно збираються, притягуючись в мозок людини.
Наприклад, ще в дитячому віці, дивиться на буття створінь світу і на Творця. Деякі з них тягнуться до досягнень в розумі, деякі до багатства, деякі до сили й мужності. І якщо він вибирає собі гідності освіти, бо це подобається йому, виходить, притягує в себе добре створіння, з якого народяться потім добрі звичаї. А якщо приліплюється до багатства, говориться, що притягує собі в мозок духовне створіння гіршого ґатунку.
Потім, коли виростає більшим, бачить градації. Наприклад, один чоловік облишає всі матеріальні людські побудови і приліплюється до знання. А другий обирає освіту, але також і речі матеріальні не облишає. І якщо дитина звеличує цінність першого, тим самим притягує гарне створіння у свій мозок. А якщо другий більше їй подобається, отже, притягує собі в мозок створіння нижче.
Потім – щодо видів освіченості, – чи то від Творця, чи від створінь, – і потім перевіряє. Тобто, чи отримувати винагороду, чи не отримувати, і всі ці образи створюються, і з цього нагромадження утворюється один матеріал, що називається розумом.
Також рекомендуємо: “Зогар про складнощі у створенні людини“, “Рабаш про окремі аспекти внутрішньої роботи“, “Причина складності анулювати себе заради Творця“, “Нагорода в роботі“.