Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Рабаш про поняття “молитва мас” в духовній роботі. Частина перша

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Молитва мас

(Стаття 7, 1986р.)

Сказав рабі Шимон: “Молитва мас піднімається до Творця, і Він прикрашається нею, тому що вона постає в декількох різновидах: один просить милості, інший – мужності, третій – жалості, і молитва складається з декількох сторін: правої, лівої, середньої. І оскільки складається молитва з декількох сторін, вона стає короною, що покладена на голову вічного праведника, на Єсод, котрий впливає на Нукву, а від неї – на все суспільство.

Яаков вміщував у собі три лінії, тому бажав Творець його молитву, – досконалу як молитва мас. Тому сказано: “І злякався Яаков дуже”, бо Творець послав йому це відчуття, щоби звернувся він із молитвою, адже Він бажав його молитви” .

Тут ми бачимо, що Зогар роз’яснює молитву мас відносно однієї людини, кажучи, що Яаков складався з трьох ліній. Але у всіх місцях, де сказано про молитву мас, слід розуміти просто: що маси моляться.

Сказано в Зогарі: “Молюсь я до Творця під час бажання”. Коли час бажання? Коли суспільство молиться, – тобто маси моляться разом. І звідси можна зрозуміти, як ця молитва стає вінцем, покладеним на голову вічного праведника. Вінець на голові, – як царська корона, як вінець царства. Те, що від молитви з’являється вінець на голові, означає важливість і велич молитви. Саме щоби розкрити велич і важливість молитви, то кажуть, що молитва створює вінець Царю. І сказано, що це зветься “Єсод”, і він впливає на Нукву, а через неї – на все суспільство. Відомо, що молитву ми піднімаємо до Творця, – чому ж тоді молитва мас утворює молитву до Єсоду , і як зрозуміти, що Єсод впливає на Нукву, а через Нукву – на все суспільство?

“Молитва мас” означає, що людина молиться для інших, – це називається “молитва мас”. І ця молитва мас зветься “час бажання”, бо в той час, коли людина молиться для себе, є сумніви, – чи буде молитва її прийнята. І навпаки: коли вона молиться для мас, немає необхідності розбиратися, чи потрібно відповісти на її молитву, адже вона нічого не просить для себе, а лише для інших! Тому сказано, що молитва мас називається часом бажання, – тобто часом, коли молитва приймається. І мовиться в коментарі Сулам, молитва мас означає Малхут, котра називається Кнесет Ісраель, або святою Шхіною, що зветься “маси”, оскільки включає в собі всі душі.

Як відомо, для того, щоб виконати задум Творця було зроблене перше скорочення . Тобто там, де є лише келім для отримання заради себе, вища насолода прихована , і лише там, де є келім, які отримують заради Творця, туди надходить вища насолода. Бо оскільки природа людини – це отримання, то там, де проявляється бажання отримати для себе, вона не може отримати. Але вона повинна робити все для Шхіни, тобто для Малхут, і лише тоді Творець проявляється для нижніх . Про сказано, що це поняття (благословення) : “Нехай піднесеться і освятиться Ім’я Його!”, оскільки ім’ям Сотворителя є “Той, хто робить добро”, яке проявляється в світі як мета творіння, звана “Той, хто робить добро для своїх створінь”. І всі осягають це коли є бажання отримання з наміром заради віддачі, зване з’єднанням із Творцем.

Виходить, що створіння утворені з бажанням отримувати заради себе, і якщо не підуть проти своєї природи, – не можуть діяти заради віддачі . Цим вони спричиняють те, що Малхут залишається уподібненою праху, – тобто не можуть бачити того, що вона може отримати від Творця, бо все приховано через дії закону скорочення.

Однак ми повинні вірити в те, що нам кажуть про насолоди матеріального світу, що вони є лише тоненькою свічкою у порівнянні із духовними насолодами. І, як мовиться у (коментарі) Сулам, в цьому полягає таємниця розбиття судин, що відбулося до створення світів. При цьому осколки розбитих чистих, альтруїстичних келім впали до нечистих, егоїстичних, і ті отримали уявлення про насолоди, яке вони і передають людині для отримання нею насолоди. Хоча основні насолоди знаходяться в духовному, ми бачимо зворотне: у кожного є те, чим насолоджуватися у матеріальному світі. А з іншого боку, для того, щоб людина працювала відповідно до Тори і заповідей, необхідно пообіцяти їй винагороду за це. І коли вона повірить в те, що зможе отримати винагороду, – то буде вона займатися Торою і заповідями. Адже у матеріальному світі, коли людина отримує їжу, гроші, пошану, і т.п., вона не питає, для чого вона повинна займатися цим. Бо там, де людина отримує насолоду, не виникає у неї питання: “Яка мета? Заради чого я отримую насолоду?”. І все, що необхідно їй під час отримання насолоди, – знати, як збільшити її кількість та якість, а не те, для чого вона повинна отримати насолоду.

Але іноді, коли людина отримує насолоду, за яку їй не треба платити, і дуже насолоджується цим, все ж таки в неї пробуджується (питання): яка мета цієї насолоди? Приклад насолоди, яку не потрібно купувати, – це насолода від відпочинку, спокою. Іноді людина задається питанням: “Що я буду мати від того, що насолоджуюся відпочинком?”. Але коли людина отримує справжню насолоду, вона ніколи не питає про її мету, і якщо з’являється в неї думка про мету насолоди, – це ознака того, що вона (насолода) – не істинна, адже залишилося в неї ще місце думати про мету. Це означає, що в такій насолоді є нестача, і тому людина може думати про іншу мету, окрім того насолоди, яку зараз отримує.

У Передмові до книги Зоар сказано: “Основний сенс життя і насолоди знаходиться в Торі і заповідях, тому що в них знаходиться вище світло в якості внеску. У кожній з шестисот тринадцяти заповідей є частинка світла, що є відповідною цьому ступеню і певному органу душі й тіла. Виконуючи заповідь, людина притягує відповідне світло, і це називається внутрішнім аспектом заповіді. А значить виконання Тори розкриває мету творіння як бажання Творця робити добро для створінь. Однак це відбувається лише у тому випадку, коли виконання Тори і заповідей робиться із правильним наміром, – в іншому разі не буде світити вище світло, яке відноситься до цієї заповіді, і будуть ці заповіді називатися порадами як досягти внутрішнього світла.

І вся робота людини, котра полягає у подоланні бажань і думок, які заважають йому рухатися по шляху істини, виконується тільки в той час, коли вона знаходиться у стані, званому “ахораїм (зворотна сторона)” . У цьому стані вона ще не відчуває вище світло, яке міститься у Торі і заповідях, тому виконує всі завдяки вірі в те, що це велика заслуга , – можливість займатися Торою і заповідями навіть не відчуваючи їхньої важливості, а роблячи все вірою вище розуму. Адже мета – поєднатися із Творцем, і вона робить все для цього, докладаючи великих зусиль з наміром досягти досконалості.

А після всіх зусиль в бажанні подолати перешкоди, що стоять на шляху, бачить, що її дії є далекими від поєднання із Творцем. І тоді людина звертається до Нього з молитвою, щоб допоміг їй підняти Шхіни з праху: адже вона бачить Її саме в такому стані. Вона бачить і те, що інші нехтують духовною роботою, тому що не знають, як відкрити для себе її важливість. І це називається молитва мас, – тобто молитва для мас.

Читати далі…

Також рекомендуємо: “Букви рабі Амнона Саби“, “Сутність духовного осягнення“, “Причина складности в анулюванні себе заради Творця“, “Зогар про два ступеня уподібнення людини Творцеві“.