Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Рабаш про поняття “молитва мас” в духовній роботі. Частина друга

Закінчення. Першу частину читайте тут.

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Молитва мас

(Стаття 7, 1986р.)

Тут є дві сторони:

1) Малхут називається маси, тому що включає в себе всі душі;
2) молитва мас, – тому що молимося для мас, щоб маси заслужили піднятися до відчуття важливості Тори і заповідей, тобто заслужили рівня шістсот тринадцять вкладів, де є вище світло в кожній із заповідей.

Зрештою, виходить, що з двох сторін вникає одна. Це означає, що молимося, аби маси заслужили побачити велич і важливість Малхут, і буде це в той час, коли всі удостояться альтруїстичних бажань, і тоді шістсот тринадцять заповідей називаються шістсотма тринадцятьма вкладами.

Сенс того, що молитва мас не повертається порожньою, в тому, що молимося задля суспільства, і суспільством називається спільність Ісраелю, а також свята Шхіна. Виходить, що (поняття) “суспільство” складається з кількох аспектів. Тому сказано в Зогарі, що молитва суспільства приймається тому, що є в ній цілісність. І про цю молитву мовиться, що Творець “огортається нею”, тому що є в ній кілька властивостей: один просить милості, інший мужності, третій жалості.

Необхідно зрозуміти, чому потрібна молитва, яка включає в собі всі сторони. Це випливає з того, що всі ступені, які ми розрізняємо в духовному світі, повинні нам розкриватися для потреб виправлення. Тому, коли ми користуємося поняттями трьох ліній, то маємо на увазі, що досконалість – це коли розкриті всі три лінії, тобто Творець хоче дати створінням достаток, аби могли користуватися ним. Щоби не сталося, як в світі Некудім, де відбулося розбиття судин через те, що не було там виправлення розподілом на лінії, як сказано у Арі.

Значить, коли вищий хоче дати нижньому насолоду, він хоче, щоб нижній її отримав, і щоб було це на його користь. Однак якщо бажання не виправлене, то нижній не може прийняти цю насолоду, і вона виходить назовні, як було під час розбиття судин, коли насолода вийшла назовні зі святості і не потрапила до нижніх . І це називається, що молитва не прийнята.

Виправлення, яке зветься трьома лініями, полягає в тому, щоб вище світло залишилося у святості, а не виходило назовні. В цьому випадку молитва може бути прийнята. Відповідно до цього, пояснює Зогар, що Яаков складався з трьох ліній, – тобто він сам називається середньою лінією, до якої включені також права і ліва. Тому хотів Творець його молитву, яка є повноцінною, як і молитва мас. З боку Творця немає жодної затримки давати насолоду, тому що Його бажання – робити добро створінням, і Він лише чекає, щоб була готова судина, котра зможе його отримати. Тому, щоби не пішла насолода назовні, необхідно виправлення для бажання Малхут, яка повинна перевести цю насолоду до нижнім, і це виправлення називається виправленням ліній.

Тепер ми можемо розібрати, що означає , що молитва “складається з декількох властивостей і сторін”, і чому молитва мас створює вінець на голові вічного праведніка, або Єсода, який все передає Малхут, а від неї – на все суспільство. Тут виникає (питання): чому, якщо ми молимося і звертаємося до Нескінченного, то молитва мас створює вінець саме навколо Єсода? Справа в тому, що порядок передачі світла до Малхут називається “Єсод “. Тобто, всі дев’ять сфірот передають усі свої якості Єсоду, котрий, також, називається “все”.

Ми завжди говоримо про Того, хто дає і про отримувача насолоди , – про Малхут. Творець хоче давати і очікує, коли будуть у створінь судини, що здатні отримувати. Тому, коли молитви піднімаються нагору і є відповідними тому, щоб бути прийнятими, то називаються вони судинами, які отримують насолоду. І якщо вона (судина) піднімається до Того, хто дає, а ним є Єсод, то вважається, що молитва піднялася до Єсода.

Коли знизу є бажання наблизитися до Творця і заслужити злиття з Ним, тоді просять у Нього допомоги. І як сказано в Зогарі: “Якщо людина приходить очиститися, то допомагають їй, – очищають її, і вона зветься святою”. Якщо людина хоче поліпшити свої дії, то це тягне з’єднання бажання Того, хто дає, з її бажанням, і завдяки цьому спускається насолода вниз. Це називається підняття МАН, і воно викликає нестачу нагорі. Необхідно зрозуміти: чому нижній викликає нестачу нагорі? Для цього потрібно знати, що означає тут поняття нестачі. Відомо, що судиною зветься нестача, іншими словами, є там потреба і місце, щоб її заповнити, задовольнити. Зі сторони Творця немає ніякої затримки, щоби насолодити, бо це і є його бажанням. А те, що ми сприймаємо як приховування світла, – так це з причини, що немає виправлених бажань для його отримання. Тому нижній хоче очистити себе, але немає у нього сил зробити це, і просить допомоги. Тоді нестача його піднімається нагору, і є зараз у вищого судина , – бажання нижнього, – в яке він може давати насолоду. Це називаєтся підняттям МАН.

Значить молитва, яка є відчуттям нестачі, яку нижній просить заповнити, піднімається до Давця, який зветься Єсодом, і який передає Кнесет Ісраель, що називаєтся Малхут. Молитва ця створює вінець на голові Єсода. І вінець потрібно розуміти як корону, яка є короною Царя і вказує на велич Царя. Отже, коли є розкриття світла Творця, – всі бачать Його велич.

І навпаки, під час вкриття Його лику, що називається “Шхіна у вигнанні”, не осягають смаку духовного, а Тора і заповіді здаються як смак земного праху. А все через те, що немає судин для отримання світла Творця. Тому велич Його сплюндровано серед народів світу, тому що до того, як людина заслуговує рівня “єхуді”, вона знаходиться на рівні народів світу. Адже відомо, що кожна людина – це маленький світ, і складається він з сімдесяти народів та рівня Ісраель. Під час вкриття, коли світло Творця не може розкритися через відсутність виправлених бажань, необхідних для цього, – якщо навіть буде дана деяка частка світла згори, то вона піде до темних сил. Тому вище світло приховане для нижніх, що називається “впав вінець з Його голови”, і означає, що велич Творця сплюндровано.

Але коли приходить людина очиститися, – тобто хоче, щоб Творець наблизив її до Себе і дав їй альтруїстичне бажання, за допомогою якого вона зможе поєднатися з Ним, – тоді усе вище світло, яке розкриється, вона буде отримувати з наміром віддавати. Значить хоче людина, щоб дали їй згори сили для того, аби була у неї завжди можливість перебувати у святості, що є рівноціннм злиттю з Творцем. Тоді молитва його створює вінець, корону Царя, тому що проявляється тоді велич Царя. Або, як сказано в Зогарі, – молитва “створює вінець, покладений на голову вічно живого Праведника”, тобто Єсода, який передає все Нукві, а від неї – до всієї спільноти. Виходить, що за допомогою молитви надходить вище світло до нижніх, і розкривається тоді добро і насолода. Називається це “корона Царя” або “велич Царя”.

Також рекомендуємо: “Твердиня – оплот спасіння мого“, “Зогар про утворення світів та їхню будову“, “Бааль Сулам про порядок поєднання виправлення із досягненням мети творіння“.

Оставьте комментарий

Чтобы оставить комментарий, заполните форму.
*Все комментарии проходят модерацию.

Вы можете использовать HTML теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>