Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Передмова до Вчення про десять сфірот. Частина десята

Публікується за виданням “Вчення про десять сфірот”, частина перша.

Продовження. Дев’яту частину читайте тут.

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

72. Друга – це “любов, що не залежить ані від чого”. Котра означає, що пізнав ступінь свого товариша, – що вона чудова, і набагато перевищує все мислиме й уявлюване; і тому зливається його душа з ним у нескінченно великій любові. Але і тут є дві міри.

Перша міра, – до того як дізнається про всі звичаї та справи свого товариша з іншими; і тоді ця любов визначається як “неабсолютна любов”. Оскільки є у його товариша якісь справи з іншими, в яких той, на перший погляд, виглядає як такий, що завдає їм бід та втрат через недбалість. Так, що якщо б люблячий (його) побачив їх, то постраждала б уся достойність його товариша і зіпсувалася б любов між ними. Однак він поки ще не бачив ці його справи. І тому поки що їхня любов є досконалою і на диво великою.

73. Друга міра любові, – котра не залежить ні від чого, – це четверта міра любові взагалі, і вона приходить також від визнання ступеню його товариша. Але на додаток до цього тепер він знає всі справи й звичаї того з кожною людиною, – в жодній з них не буде нестачі, – та перевірив і знайшов, що не лише немає в них найменшої вади, але доброта його перевершує їх нескінченно та перевищує все мислиме і уявлюване. І тепер – це “вічна й абсолютна любов”.

74. І всі ці чотири міри любові, що діють між людиною та її товаришем, діють також між людиною і Творцем. І більш того: тут, (стосовно) любові до Творця, вони стали ступенями в причинно-наслідковому зв’язку. І неможливо удостоїтися жодного з них, перш ніж удостоїться першої стадії, – залежної любові. А після того як удостоїться її в усій її досконалості, ця перша міра стає для нього причиною того, що удостоюється другої міри. І після того як удостоївся другої міри та прийшов до її завершення, стає вона для нього причиною, за якої удостоюється третьої міри. І так само третя міра – для четвертої, вічної любові.

75. І в зв’язку з цим постає питання: як випаде людині удостоїтися першого ступеня любові до Творця, що є першою мірою залежної любові, котра означає любов, яка приходить внаслідок великого блага, отриманого від улюбленого, – в той час, коли немає винагороди за заповідь в цьому світі?

І мало того, згідно з тим, що роз’яснене, кожна людина зобов’язана пройти через дві перші стадії управління шляхом укриття лику, що означає, що лик Його, тобто міра добра Його, – а звичай Доброго приносити добро, – вкриті в той час (п.47). І тому отримують тоді страждання й муки.

Однак роз’яснилося, що все зайняття Торою і роботою шляхом вибору ведеться головним чином в той самий час укриття. А якщо так, то як можна уявити, що удостоїться другої міри залежної любові, що означає, що з народження і до цього дня приносив йому улюблений лише велике і чудове благо та не заподіяв йому ані крупиці жодного зла? Не кажучи вже про те, щоб удостоївся третього або четвертого ступеня?

76. Однак ми вже пірнули у могутні води. І, принаймні, слід нам підняти звідси дорогоцінну перлину. І тому роз’яснимо сказане нашими мудрецями (Брахот, 17): “Світ свій побачиш ти за життя свого, а залишок твій – для життя світу прийдешнього”. І слід тут зрозуміти: чому не сказали вони: “Світ свій отримаєш ти за життя свого”, а лише: “побачиш”? Якщо вони прийшли благословити, то повинні були благословити у досконалості, – тобто щоб осягнув і отримав свій світ за життя? І ще слід взагалі зрозуміти, – навіщо людині бачити свій прийдешній світ за життя: чи не прикро, що залишок його – в майбутньому світі? І ще: чому поставили це благословення на початок?

77. І перш за все потрібно зрозуміти, як здійснюється це його бачення майбутнього світу за життя? Тому що, звичайно ж, матеріальними очима не видно нічого духовного. А також не в звичаї Творця змінювати одвічні порядки. Оскільки всі споконвічні порядки з їхнього витоку встановив Творець лише тому, що вони є найбільш вдалими для мети, яка вимагається від них, – тобто щоб удостоїлася людина через них злитися з Ним, як написано: “Вся дія Господа – для шанувальника Свого” (Писання, Мішлей, 16:4). А якщо так, то слід зрозуміти, – як з’явиться в людини бачення її світу за життя?

78. І скажу я тобі, що це бачення приходить до людини завдяки прозрінню в святій Тори, як написано: “Розплющ очі мої, і побачу чудеса в Торі Твоїй”. І про це заклинають душу, перш ніж входить вона в тіло (трактат Ніда, стор.30): “Якщо навіть весь світ скаже тобі, що ти праведник, – будь в очах своїх грішником”. Тобто – саме в своїх очах.

Тобто, доки не удостоївся розкриття “очей” в Торі, вважай себе грішником. І не обдурюй себе тим, що в усьому світі відомо, що ти праведник. І звідси ти також зрозумієш, чому поставили благословення “світ свій побачиш ти за життя свого” на початку благословень. Бо до цього не удостоюється навіть ступеню “незавершеного праведника”.

79. Однак слід зрозуміти, що якщо дійсно знає про себе, що вже виконав всю Тору, а також весь світ погодився з ним в цьому, – чому всього цього йому зовсім не вистачить, – але через дану ним клятву має намір вважати себе грішником? І через те що не вистачає йому цього чудового ступеню розкриття очей в Торі аби побачити свій світ за життя, ти уподібнюєш його грішникові?

80. Однак вже були роз’яснені чотири шляхи осягнення людьми управління Творця ними, а саме: два – на рівні вкриття лику і два – на рівні розкриття лику. І був роз’яснений сенс “укриття лику” від створінь, який полягає у великому намірі дати людям місце для докладання зусиль та зайняття Його роботою в Торі і заповідях на стадії “вибору”. Бо тоді піднімається насолода перед Творцем від їхньої роботи в Його Торі та Його заповідях більше, ніж Його задоволення від вищих ангелів, у яких немає вибору, але є зобов’язаними вони місією своєю, як відомо.

81. Але разом з усією вищенаведеної хвалою на адресу стадії вкриття лику, вона вважається не досконалістю, а лише “перехідною” стадією. Оскільки вона і є тим місцем, звідки удостоюються усієї очікуваної довершеності. Тобто кожної винагороди за заповідь, вготованої для людини, удостоюється вона лише завдяки своїм зусиллям в Торі і добрих справах під час вкриття лику, – тобто з часу, коли займається в силу вибору. Тому що тоді є у неї страждання, які випливають з її зміцнення у вірі в Творця при виконанні Його бажання. І вся винагорода людини вимірюється лише по стражданнях, котрі відчуває через виконання Тори і заповідей, як сказано: “За стражданням – платіж”.

82. І тому змушена кожна людина пройти цей “перехідний” період укриття лику. А коли завершує це, то удостоюється осягнення відкритого управління, тобто розкриття лику. Але перш ніж удостоїлася розкриття лику, хоча бачить зворотну сторону, – не може (хоча б) раз не прийти до порушення.

І мало того що не в силах людини виконати всі 613 заповідей, оскільки любов не приходить шляхом насильства і примусу, а й в 612 заповідях вона є недосконалою. Бо навіть трепіт її не є постійним, як личить. І в цьому таємниця того, що “Тора” в гематрії 611 (а будь-яка гематрія – це зворотна сторона), тобто навіть 612 (заповідей) не може вона виконати як годить. І це таємниця сказаного: “Не вічно буде сперечатися (“будеш сперечатися” –  гематрія 612)”, – а в результаті удостоїться розкриття лику.

83. І перший ступінь розкриття лику, що є осягненням управління винагородою та покаранням з абсолютною очевидністю, приходить до людини лише через визволення Творця, коли удостоюється розкриття очей в святій Торі чудесним осягненням і “стає немов джерело, що посилюється” (трактат Авот, 76). І в кожній заповіді зі святої Тори, вже виконавши її завдяки зусиллям за власним вибором, – удостоюється та бачить в ній винагороду за заповідь, яка призначена для нього в майбутньому світі. А також – велику втрату, що вміщена у порушенні.

Читати далі...

Також рекомендуємо: “Зогар про утворення світів та їхню будову“, “Зогар про два ступеня уподібнення людини Творцеві“.