Завершення. Дванадцяту частину читайте тут.
Єґуда Ашлаґ (Бааль Сулам)
І виходить, що людина не живе для себе, а для всього ланцюга, так що кожна ланка з ланцюга не отримує світло життя в себе, а лише віддає світло життя всьому ланцюгу. І це ти знаходиш в основних періодах його життя. Адже у віці двадцяти років гідний одружитися з жінкою. І десять років може чекати народження синів, як написано в мудреців. У тридцять років безумовно стає батьком, а тоді сидить і чекає, поки не буде його синові сорок років, “вік Біни”, так що зможе передати йому своє майно та знання, котрі набув сам, і все, що вивчив та успадкував від попередніх поколінь, і буде впевненим у тому, що не витратить це на зле. І тоді відразу йде він в інший світ, а син його продовжує ланцюг замість батька. І ось, роз’яснено в пункті 15, що вчинення гріха Древа пізнання було обов’язковим для Адама Рішона в таємниці сказаного: “Страшне звинувачення людям”. Адже потрібно набути для свого тіла зовнішнє клі для отримання оточуючого світла так, щоби дві протилежності з’явилися в одному носії, але в різні часи, одна за одною. Так що в малому стані живиться від сітри ахра та насолодами відокремлення, котрі отримує від неї, і зростають в ньому келім отримання від порожнього простору в бажаній мірі. І тоді, коли приходить до свого великого стану та займається Торою і заповідями, з’являється в нього здатність обернути великі келім отримання на віддачу, що є головною метою, яку називають “світлом правди” і “печаткою” (пункт 14).
Однак відомо, що перед тим, як приєднується до святості, зобов’язаний знову відмовитися від будь-якої форми отримання, котру дістав від живлення у сітри ахра. Як дається нам заповідь любові: “Всією душею своєю і всією сутністю своєю”. І якщо так, то яка користь від виправлень мудреців, якщо знову повернувся і втратив усе, що досяг від сітри ахра? І згідно з цим уготовило управління Творця безліч тіл в кожному з поколінь, як сказано у мудреців: “Побачив праведників, що вони нечисленні, встав і посадовив їх в кожному з поколінь”. Це означає, що побачив Творець, що кінцеве призначення праведників – абсолютно відторгнути отримання заради себе, і зменшується їхня кількість через їхнє оточуюче світло, бо відкидається від них зовнішнє клі, придатне для цього, і тому посадовив їх у кожному з поколінь так, що немає покоління, в котрому не було б великої частини тих створінь, котрі створені головним чином для праведників, аби бути для них носіями келім порожнього простору. І почне завдяки ним діяти в праведниках зовнішнє клі вимушено, не за власним їхнім бажанням. І це тому, що всі члени суспільства пов’язані один з одним, дістають вплив один від одного як відносно тіла, так і по відношенню до думок. І тому обов’язково привносять тенденцію отримання заради себе до праведників, які таким чином здатні отримувати бажане оточуюче світло. Проте згідно з цим повинні були б праведники та грішники перебувати в кожному поколінні у рівній кількості. Але це не так. Ми бачимо, що на одного праведника – тисячі десятків тисяч людей порожніх. Але необхідно, щоб знав ти два види управління, що діють у створінні. Перший – це сила якості, а другий – це сила кількості. А позаяк всі ті, хто ведеться до ніг сітри ахра, – сила їхня нікчемна та дріб’язкова, жалюгідна та ница, без бажання й без мети, то всі волочаться, як солома на вітру. Тому, як зможуть такі впливати на людей з мудрими серцями, шлях яких визначений бажанням і метою, а стовп вищого світла світить перед ними вдень та вночі, – так, що зможуть увести свої мізерні схильності до їхніх сердець? Через це уготовив Творець силу кількості в створінні, і ця сила зовсім не має потреби в будь-якій якості. І поясню тобі тим, як ми бачимо якісну силу в могутності, – на кшталт у левів та тигрів, з якими внаслідок високої якості сили їхньої міці, не боротиметься жодна людина. І в порівнянні з ними знаходимо ми силу та впертість, що не містять ніякої якості, а тільки кількість, як у мух, з якими через їхню незліченну кількість не буде битися ні одна людина. І вони гуляють вільними в домі людини, і на накритому столі, і людина відчуває себе слабкою перед ними. Тоді як щодо польових комах, огидних істот та інших непроханих гостей, хоча сила їхня буде більш якісною, ніж у домашніх мух, не заспокоїться людина і не відпочине, аж поки не вижене їх з дому повністю. І це тому, що природа не нагородила їх силою кількості, як домашніх мух.
Відповідно до цього зрозумій, що на кожного праведника обов’язково повинна припадати величезна маса для того, щоб задіяти в ньому свої грубі схильності в силу своєї більшості, тому що немає у них абсолютно будь-якої якості.
І в цьому сенс сказаного: “Дасть Творець силу народу своєму”. Силою ж називається вічне світло життя, що досягається в усьому ланцюзі створіння. І обіцяє нам сказане, що Творець дає нам цю силу безумовно. Однак маємо запитати: а як? Адже кожен сам по собі є недосконалим. Як сказано мудрецями: “Краще тій людині, яка не створена, ніж тій, що створена”. І якщо так, як же ми можемо бути впевнені в його вічності? І це те, чим завершує сказане: “Творець благословить свій народ миром”, тобто благословенням синів. Як сказано мудрецями в трактаті Шабат: “Встановлює мир в домі нероби”, бо завдяки синам продовжується і зв’язується цей ланцюг до кінцевого виправлення, і тоді всі частини перебувають у вічності.
І тому сказали мудреці: “Не знайшов Творець іншого клі, що утримувало б благословення для Ісраелю, крім миру”, бо як благословення Творця є вічним, повинні й отримувачі бути вічними. І так виходить, що завдяки синам тримають батьків, і роблять між ними ланцюжок вічності, здатний утримувати вічне благословення, і виходить, що мир утримує та примножує досконалість благословення. І тому завершили Талмуд цим висловом, оскільки миром є клі, що утримує для нас благословення Тори та всіх заповідей аж до повного визволення і навіки, незабаром, в наші дні, амен. І все стане на своє місце з миром.
Також рекомендуємо: “Зогар про чоловічу та жіночу властивості“, “Рабаш про поняття віри вище за знання“, “Із плоті своєї побачу Всесильного свого“.