Переклад редакції сайту “Зогар з коментарем Сулам” з тексту видання “РАБАШ. Шлавей Сулам. Статьи 1988 года / РАБАШ – М.: НФ «Институт перспективных исследований»”. Попередня версія статті російською мовою міститься в третьому томі збірки творів Рабаша.
Закінчення. Першу частину читайте тут.
Барух Ашлаг (РАБАШ)
Стаття 20, 1988р.
Професію нелегко отримати, – потрібно багато вчитися для того, щоб стати професіоналом в тій галузі, яку вивчаєш, – неважливо, в якій конкретно: теслярська справа, чи слюсарна, або навіть професія лікаря і т.п. Всім необхідно дати час. Є професії, на які треба вчитися три роки або п’ять років, проте є також і терпіння для того, щоб дочекатися кінця встановленого терміну. І людина при цьому в змозі працювати, оскільки бачить, що з кожним днем просувається вперед. І тоді вона власним розумом розуміє, що відповідно через три або п’ять років настане час, коли вона отримає свідоцтво про закінчення, що означає, що вона може влаштуватися на роботу за своєю спеціальністю.
На відміну від цього, в роботі (з придбання наміру) заради віддачі людина бачить, що з кожним днем відкочується назад. Може пройти рік – два і вона побачить, що не просунулася ні на волосину. І тоді входить у відчай і каже, що ніколи не зможе отримати свідоцтво про те, що працює з наміром заради віддачі. І тим більше не буде у нього можливості отримати ступінь Тори, куди пускають лише надійних людей, які не зіпсують ступінь Тори, яка вручається їм. І оскільки бачить, що не в змозі отримати свідоцтво про те, що працює лішма, остільки ніколи не удостоїться ступеню таємниць Тори, – як сказали мудреці: “Тому, хто вивчає Тору лішма, розкривають таємниці Тори”. І тому він хоче втекти від битви. Про цей стан сказали мудреці: “Людина повинна зміцнитися і тоді повірить, що “Творець – це твій замовник, який сплатить тобі винагороду за труди твої”. Тобто, якщо людина докладає зусиль в Торі і заповідях з наміром отримати винагороду, – щоб їй дали сили для віддачі, – то нехай не дивиться на те, що не просувається, але повинна вона вірити: якщо людина докладає зусиль з тим, щоб удостоїтися судин віддачі, Творець, звичайно ж, дасть їх їй. Виходить, що це і є винагорода, якої ми просимо за нашу роботу, і вона в тому, що ми зможемо працювати без винагороди, а лише тому, “що Він великий і могутній”.
І зі сказаного слід роз’яснити написане (молитва “Єхі рацон”, котра передує читанню псалмів): “І обдаруй нас зі скарбниці подарунків”. Це означає, що ми молимося і вимовляємо псалми, – і намір в тому, що “ми не лише просимо винагороди, але ми також хочемо, щоб Ти дав нам зі скарбниці подарунків”. І потрібно зрозуміти це, – адже відомо, що людина повинна робити все без винагороди. Пояснення: ми хочемо, щоб Ти дав нам достаток зі скарбниці подарунків тому, що якщо отримаємо достаток звідти, то зможемо працювати безоплатно, не заради нагороди. За цим же принципом, той, кому потрібно зцілення, просить у Творця, щоб послав йому зцілення зі скарбниці зцілень. А той, кому потрібна хоробрість, просить, щоб послав йому хоробрість зі скарбниці хоробрості. З іншого боку, той, хто хоче отримати згори силу, щоб працювати безоплатно, без будь-якої оплати, просить у Творця, щоб дав йому світло зі скарбниці подарунків. Тобто, щоб дав йому силу, яка буде для нього великим подарунком, адже тоді він стане здатний здійснювати дії безоплатно. Це називається у нього “подарунком” відповідно до того, як написано: “Де Я безоплатно, там і ти безоплатно”.
І виходячи зі сказаного, треба роз’яснити написане (Писання, Псалми, 121): “Піднімаю очі мої до гір, – звідки прийде допомога мені? Допомога мені від Творця, який створив небо і землю”. Цар Давид запитував: “Звідки прийде допомога мені?”, а потім стало йому ясно: “допомога мені від Творця”. Кожен віруючий визнає, що людині нема звідки отримати допомогу, крім як від Творця. Тоді що тут нового? Він хоче сказати нам, що єдине, чого не вистачає нам, щоб отримувати благо й насолоди, – це судини віддачі. Тому що тоді ми станемо схожими формою Творця за властивістю: “Як Він милосердний, так і ти милосердний”. І тоді будемо здатні отримувати благо й насолоди.
Все творіння, яке ми називаємо “створінням”, є лише бажанням отримувати для себе, створеним як щось з нічого. Тобто, Творець – Той, хто дає, а отримання є новим аспектом, створеним Творцем з нічого. “Нічого” означає, що немає в ньому (створінні) нічого, пов’язаного з отриманням, і це (неотримання) – властивість Творця, що означає, що Він – тільки дає. Якщо людина зможе досягти цієї властивості, званої “нічого”, тоді “прийде допомога мені” і людина буде здатна отримувати благо й насолоди. Про це написано: “Допомога мені від Творця, який створив небо і землю”. Тут він роз’яснює, що таке “нічого”: протилежність отриманню, – віддача. “Того, котрий створив небо і землю” – означає, що Він зробив віддачу і породив небо й землю. І коли людина досягне властивості “нічого”, званої “силою віддачі”, тоді буде здатна отримувати блага і задоволення. Адже зі сторони Творця немає нестачі ні в чому, – не вистачає лише судин, з якими нижчий буде здатним отримувати. Ось про що написано: “Звідки прийде допомога мені?”. Нехай людина не думає, що не вистачає багато чого, щоб отримати це благо й насолоди, які Творець хоче дати створінням. Тобто, людина докладає зусиль, щоб досягти довершенності мети, для якої вона створена, і бачить, що з дев’ятирічного віку так і не піднялася на наступний ступінь, і розуміє роботу на Творця в тій же мірі. Тоді, в пошуках причини, вона говорить: “Я, звичайно ж, народився без здібностей, у мене немає сили подолання. От якби я володів великими здібностями, то у мене було б більше сил і я зміг би досягти досконалості”.
Виходить, що, на його думку, йому не вистачає багато чого; але правда в тому, що людині не вистачає тільки уподібнення форми, званого судинами віддачі, – “як Він милосердний, так і ти милосердний”. І властивість віддачі називається “аін” ( “ніщо”). Ось що він хоче сказати нам, кажучи: “Ме-аін” (івр.: “звідки”, також – “з” аін”) прийде допомога мені?” Тільки цього не вистачає – не здібностей, не сил, а: “допомога мені від Творця, який створив небо і землю”, щоб давати створінням. Ось чого мені потрібно досягти за допомогою Творця, оскільки це і є клі. І після того, як людина набула цього клі, що називається судиною віддачі, прийде світло від Нього, бо такою була мета творіння, – принести благо Його створінням.
Також рекомендуемо: “Рабаш про мету молитви“, “Зогар про місце осягнення Творця“, “Рабаш про надбання людини в духовній роботі“, “Твердиня, оплот спасіння мого“.