Бааль Сулам про поняття “Творець, світло Його та Ісраель єдині”. Частина перша

Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

Передмова до книги Вуста мудрого

Мудреці в своїх книгах говорять про те, що вивчати кабалу зобов’язана кожна людина. І навіть якщо людина до тонкощів вивчила Тору, і має такі якості, що перевершують всіх праведників світу, але не вивчала кабалу, вона змушена буде знову зробити кругооборот і прийти в цей світ ще раз, аби вивчити таємниці Тори і кабали.

В книзі Зогар, у “Пісні пісень” сказано про те, що душа після смерті людини постає перед Творцем, і Творець говорить їй: “Ти найвродливіша з жінок і гідна перебування на небесах більше всіх інших душ, але не дивлячись на це, оскільки немає у тебе знань з кабали, ти повернешся в той світ. Там ти підеш до мудреців і будеш вивчати таємниці кабали”.

І потрібно зрозуміти, чому досконалість людини залежить від вивчення кабали. Бо, на перший погляд, яка різниця, – чим відрізняється вивчення кабали від вивчення відкритої Тори? Адже ніде не написано, що людина в Торі зобов’язана зрозуміти все без винятку. Навпаки, написано, що не вивчення важливе, а дія. І ще сказано, що один робить більше, інший – менше, але головне щоб серце було спрямоване до Творця. І подібне до цього знаходимо в багатьох місцях.

І щоб осягнути глибину сказаного, ми повинні перед тим добряче зрозуміти і відчути смак сказаного в Зогарі: “Творець, світло Його та Ісраель єдині”, що, на перший погляд, є дуже суперечливим.

І перш, ніж роз’яснити це, наведу вислів мудреців, який роз’яснює всі імена і назви, що зустрічаються в книгах: “Те, що не осягнуте, не називаємо ім’ям”. Це означає, що суть Творця не може бути осягнута нами, і сказано, що заборонені навіть роздуми про суть Творця, а тим більше, – розмова про це.

Але всі імена, що даються нами Творцю, відносяться не до Його суті, а до світла, котре виходить від Нього до нижніх. І навіть ім’я “Нескінченність”, яке наводиться в книгах з кабали, теж означає світло, що виходить з Його суті. Тобто, оскільки визначили, що для нижніх поняття світла, яке виходить із суті Творця, є нескінченним, то і назвали його таким ім’ям. Але мова не йде про суть Творця, оскільки абсолютно неможливо осягнути її. І тоді як же дати їй будь яке ім’я або визначення? І тому “те, що не осягнуте, не називаємо ім’ям”.

І кожен початківець у вивченні кабали, перш ніж відкриє книгу, повинен міцно запам’ятати цей непорушний закон, який говорить, що про суть Творця навіть роздуми заборонені. Бо суть абсолютно неможливо осягнути, – і як назвати її якимось словом, адже це вказувало б на певний ступінь осягнення? Між тим щодо світел Творця, котрі виходять від Нього, які є іменами Його і назвами, що наведені у книгах, – навпаки, існує велика заповідь тлумачити їх та досліджувати. І це непорушний обов’язок кожної людини з народу Ісраелю – вивчити та зрозуміти таємниці світла і всі шляхи впливу Творця на нижніх, що становить суть мудрості кабали та є майбутньою винагородою душ.

І сказано в Зогарі, що всі вищі світи і всі сфірот у всіх п’яти світах – Адамі Кадмон та АБЄА приготовлені заздалегідь лише для того, щоб привести до досконалості народ Ісраелю, оскільки душа людини з народу Ісраелю є частиною Творця. А “кінцева дія – в задумі творіння”, і простим бажанням Творця стало насолодити створіння в якості винагороди за їхні зусилля і роботу. І з цієї причини розгорнулася перед Ним вся дійсність, розвиваючись сходженням за законом причини й наслідку, поступово через світи Адама Кадмон й АБЄА, поки не завершилася створенням двох сутностей, одягнених одна в іншу, – душі, яка вміщена в матеріальне тіло.

І як суть дійсності поширилася до свого нижнього завершення, яким є матеріальне тіло з одягненою в нього душею, так і сходження за законом причини й наслідку стало суттю існування дійсності, – тобто шляхами впливу Творця, які спускались сходами. Так що призначення вищого світла, що є найвищим з усіх вищих, – поширитися і досягти душі, вдягненої в матеріальне тіло в цьому світі, як сказано: “І наповниться земля знанням про Творця, і не буде більше людина вчити ближнього свого знанням про Нього, бо всі пізнають Мене від малого до великого”.

І сказано в книзі Зогар, що вся Тора – це імена Творця. А всі історичні розповіді, всі закони і суди – це імена Творця. І оскільки “те, що не осягнуте, не називаємо ім’ям”, зрозумій, що таємниця імен Творця полягає в осягненнях, котрі поширюються від Нього до робітників Його, – пророків і праведників, – і кожен є відповідним ним. І вся ця пишнота дається нам прийняттям Тори та виконанням заповідей спочатку через відкриту частину Тори, яка має чудову властивість очищати наші тіла і збільшувати наші душі до такої величі, що станемо ми гідними осягнення як всієї Тори і заповідей, так й імен Творця, що є майбутньою винагородою душі, – але в цьому світі, як сказано: “світ свій побачиш за своє життя”.

І з цього проясняється нам те, що в кількох місцях Зогару називається шестистами тридцятьма заповідями “ітін де-орайта (порадами Тори)”, і у багатьох місцях в Зогарі названо шестистами тридцятьма заповідями “пкудін (вкладами)”. І спочатку людина повинна зберігати Тору і заповіді, щоб очистити своє тіло і збільшити душу. Тоді шістсот тринадцять заповідей знаходяться у неї в “ітін”, тобто є для неї порадами як все ж таки удостоїтися і постати перед Творцем, наповненою його світлом, оскільки збереження Тори і виконання заповідей поступово очищають її так, що удостоюється розкриття Творця. Як сказано: “Яка різниця Творцеві – вбивають принесену в жертву тварину з потилиці чи перерізають їй горло? Адже Тора і заповіді дані не для чого іншого, як тільки з’єднати ними народ Ісраелю”.

Однак після того, як в достатній мірі очистить свої потреби й удостоїться світла Творця, розкриються очі її та душа її, і осягне вона шістсот тринадцять світел, які містяться в шестиста тринадцяти заповідях, котрі є таємницею імен Творця, – тобто прийде до їх розуміння. І за допомогою виконання кожної заповіді отримує частину світла, що знаходиться в ній. Бо заповідь є таємницею клі, і в нього вдягається світло, тобто ім’я Творця, яке відноситься до цієї заповіді, як сказано: “заповідь – свіча, а Тора – світло”.

І це називається: шістсот тринадцять заповідей отримання світел. Це схоже на людину, яка склала у посудину дорогоцінне каміння і сказав коханій людині: “Візьми посудину, але бережи її від рук злодіїв”. І виходить, що говорять вони про посудину, але мають на увазі дорогоцінне каміння що знаходиться у ній.

Відомо з книг кабали, що таємниця імені Творця міститься в імені АВАЯ, яке включає в себе всі імена Творця на всіх ступенях. І тому “Творець, світло Його й Ісраель єдині”, незважаючи на те, що маси не бачать в Торі нічого, окрім історичних розповідей, законів та судів.

Однак я вже пояснював зміст виразу “золоті яблука в срібній оправі”, що називається шістсот тринадцятьма заповідями отримання світел. І як сказано мудрецями: “Вся Тора – це імена Творця”, і тому “Тора і Творець єдині”, але в таємниці “загальне і часткове”, де Творець – це сукупність всіх імен і загальне світло, а Тора розділяється на 613 світел. І виходить, що всі разом вони єдині і представляють собою самого Творця.

І зараз нам залишилося з’ясувати, що являє собою Ісраель. Спочатку потрібно зрозуміти, що означає безліч розділених форм в духовному, – тобто як і для чого вони розділені та відокремлені одна від одної. У матеріальному одне від іншого можна відокремити за допомогою ножа або місце і час відокремлюють і розділяють їх. Але неможливо уявити собі такого в духовному, яке поза часом і простором.

Однак знай, що в духовному вся відмінність між вищими світлами є не що інше, як відмінність властивостей. Відносно розумних душ в людях, – звичайно ж, кожна з душ відокремлена і віддалена одна від іншої. Однак основою відділення є відмінність властивостей, тобто душа у одного хороша, в іншого погана, у третього розумна або дурна і т.п. Як сказано: “Як відрізняються одне від одного обличчя, так само відрізняються й їхні думки”.

Разом з тим зрозуміло, якби всі люди мали однакову освіту і однакові вподобання, то і душі людей були б однією душею. І за значимістю вона була б як світло сонця, яке заливає всіх людей так, що абсолютно неможливо розрізнити, що є роздільні форми. Так і одна душа була одягнена в безліч тіл, бо простір абсолютно не відокремлює духовні сутності, якщо тільки немає різниці в їх властивостях.

А тепер почнемо роз’яснення. Уже відомо, що таємниця душ синів Ісраелю – це таємниця Божественної частини згори, причому душа сходила за законом причини і наслідку, спускаючись від ступеню до ступеня, поки не стала придатною, щоби прийти у цей світ і одягтися в брудне, матеріальне тіло. І за допомогою дотримання Тори і виконання заповідей сходить від ступеню до ступеня, поки не сповниться її обсяг і не стане гідною отримати свою винагороду від досконалості, яка уготована для неї заздалегідь, – тобто осягнення святої Тори як імен Творця, є таємницею шестисот тринадцяти заповідей отримання світел.

І зараз ти розумієш, що “світло Творця і Ісраель єдині”. А вся відмінність між Торою і душею в тому, що внаслідок сили відмінності властивостей, яка міститься в душі, світло у ній сильно зменшилося. А Тора – це просте світло, яке поширюється з суті Творця, і велич якого безмежна.

Однак в період вдосконалення душа отримує Тору в таємниці імен Творця, тобто осягає все світло, що міститься в Торі і заповідях. І знаходимо, що світло душі дорівнює світлу Тори, якщо вона вже осягнула все світло Тори. А до тих пір, поки є неповне розуміння навіть маленької частини світла із загального світла Тори, душа все ще не вважається досконалою, оскільки для душ уготоване все загальне світло, а, як я вже пояснював вище, “те, що не осягнуте, не називаємо ім’ям”.

І оскільки призначене світло для осягнення душами, а душа не осягнула його цілком, то вона недосконала. Як сказано: “Той, хто виконує всю Тору, крім однієї заповіді, є закінченим грішником”. Однак судити про виконання Тори і заповідей слід по виконанню шестиста тринадцяти заповідей отримання світел, і вважати, що душа є недосконалою, якщо не вистачає в ній чогось, – малого чи великого. І таким чином, під час завершення, досягає вона з’єднання з усіма душами і осягає світло всієї Тори. І тоді немає жодної різниці властивостей між світлом душі і світлом Тори. Таким чином пояснюється сказане “світло Творця і Ісраель єдині”, тому що оскільки немає між ними ніякої різниці і жодної відмінності властивостей, то вони являють собою одне ціле. Але оскільки ми вже довели, що Творець і Його світло – це єдине ціле, а зараз ми довели, що “світло Творця і Ісраель єдині”, то стає ясно, що “Творець, світло Його і Ісраель єдині”.