Продовження. Двадцять п’яту частину читайте тут .
Хаїм Віталь
Розділ двадцять четвертий
він мовить про винагороду душ праведників
177. Незважаючи на те, що я вже описав це у Вратах висловлювань мудреців, бо там справжнє місце (цій темі), – вивчи там, – проте знову приведу (цей опис) тут таким, яким воно є там. Отже, зараз, коли ми поговорили про покарання душ грішників, коротко поговоримо про винагороду душ праведників. І при цьому роз’ясниться деяка відмінність, яку ми знайшли в речах мудреців, благословенної пам’яті, у різних висловлюваннях. Бо іноді вони згадують у своїх висловлюваннях, (що у) когось є частка в майбутньому світі, або що він син майбутнього світу, або що він запрошений до життя майбутнього світу. Сутність цих відмінностей у наступному. Знай, що після відходу душі праведника з цього світу, якщо він не підлягає покаранням, будучи завершеним праведником, у таких (праведників) існує три групи. Перша група: коли приходить їхній власний час позбутися світу, після їхньої кончини вони завжди піднімаються у таємниці вищих МАН у Есод вищої Іми, Біни, яка називається майбутнім світом, як відомо. Там вони пробуджують цей вищий зівуґ, і Аба здійснює зівуґ з Імою. Ця група називається синами майбутнього світу. Пояснення. Подібно до того, як Зеїр Анпін, званий сином вищої Іми, сам піднімається у таємниці МАН до Аба ве-Іми та з’єднує їх у зівузі, – так само цей праведник називається сином майбутнього світу, котрий є вищою Імою, і він самостійно викликає цей вищий зівуґ.
Друга група гірша, ніж перша. І це оскільки є праведник, що не здатний піднятися самостійно та пробудити зівуґ Аба ве-Іми, але потребує приєднання та об’єднання з душею іншого праведника, вищого відносно нього. І завдяки цьому пробудить цей вищий зівуґ. Про подібне до цього сказали мудреці наші, благословенної пам’яті: “У кожного з Ісраеля є частка в майбутньому світі”[1]. Бо всі Ісраель пов’язані, і хоча вони не з завершених праведників, є у них невелика частка у приєднанні до інших душ, що піднімаються до вищого зівуґу майбутнього світу. Але вони не подібні до самих синів майбутнього світу, котрі як єдиний домочадець входять до будинку свого батька без допомоги іншої людини, (яка може) його завести.
Третя група – величніша за дві згадані групи. І про них сказано: “Запрошені до життя майбутнього світу”. А справа в тому, що це сказано про майбутній світ у його сутнісній основі, – коли це не після смерті людини, а йдеться про прийдешнє майбутнє, про що написано: “І буде світло місяця як світло сонця”[2]. А суть у тому, що тоді вкотре Аба ве-Іма знову піднімуться у таємниці ібура всередину Аріха Анпіна, подібно до того, як було під час створення світу. І відомо, що будь-яке відновлення зародження – воно для відновлення їхніх мохін. І завдяки цьому буде в них сила збільшити світло місяця подібно до світла сонця, якими є ЗОН. Так ось, ці мохін називаються життям майбутнього світу, тому що вони – їхнє (тобто ЗОН) життя. Як відомо, мохін називаються життям царя у таємниці того, що сказали мудреці: “У всіх тих, які накладають тфілін, продовжаться дні їхні, як сказав про них Всевишній: “Житимуть”[3]. Бо вони – ті, хто притягує життя до майбутнього світу, який є Імою. І тому про того, хто буде тоді достойним і порядним, щоби піднятися у таємниці МАН нагору в Аріх Анпін, пробудити вищий зівуґ в Аріх Анпіні заради зародження мохін Аба ве-Іми, сказано: “Запрошений до життя майбутнього світу”. З цього зрозумій сутність (сказаного) пророком Шмуелєм, мир праху його, який сказав: “Навіщо ти спонукав мене піднятися?”[4]. Він страхався дня великого суду у майбутньому. І хоча вже знав, що він із синів майбутнього світу, все ж таки сумнівався, – чи був удостоєний бути серед запрошених до життя майбутнього світу.
Ще є четверта група, і це ті, про яких витлумачено в трактаті Сангедрін, главі Хелек: “А ті, які не мають уділу в майбутньому світі, – це три царі і четверо невігласів…”[5]. Бо вони навіть не з другої, найгіршої групи, яка має частку в майбутньому світі після смерті за сприяння інших душ. Адже незважаючи на те, що зазнали своїх покарань, вони взагалі не піднімаються в майбутній світ для пробудження Аба ве-Іми до зівуґа (своїми) МАН, а залишаються внизу у таємниці МАН в Малхут, Нукві Зеїр Анпіна, і не більше.
Розділ двадцять п’ятий
про створення гір, пагорбів, джерел, і на що вони натякають
178. Побачив я (необхідність) привести тут одне тлумачення мого вчителя, благословенної пам’яті, про гори і пагорби, які створив благословенний Творець у цьому світі, а також про джерела. Знай, що як вища земля, будучи Малхут, ділиться на сім меж і називається з цієї причини Бат Шевою[6], так само нижня земля розділена на сім “земель”[7], як відомо. І також у кожної частини в цій землі, як у будь-якого об’єкта, що утворюється внизу, нагорі є правитель, що відповідальний за неї. Так ось, над кожною з великих високих гір на цій землі є нагорі окремий правитель. І відповідно до піднесення гори над іншою горою, – таке ж значення висоти і достойності цього правителя над правителем іншої, меншої гори. Адже небеса в кожному своєму діянні та прояві подібні до цієї нижньої землі. І знай, що ці гори щодня, зі створення світу й надалі, постійно зростають, але їх зростання непомітне. І так само навпаки, є гори, які зменшуються та стають нижчими, як сказали мудреці про землю Ісраеля, що була в чотириста парсаот, але струсонулася та стиснулася[8]. А є гори, які зростають і посилюються. І ці процеси (відбуваються) внаслідок (зростання) нагорі достойності та величі їхнього правителя в небесах, або внаслідок зменшення його сили. А іноді, коли нагорі достоїнство правителя цієї гори повністю скасовується, тоді і ця його гора внизу теж скасовується у своїй достойності та немає її в реальності. І це тому, що приліплюється та приєднується до іншої гори, анулюючись в ній, і внаслідок цього сама по собі вона не розрізнювана. А іноді це буде інакше, – у правителя цієї гори забирають частину його влади, розділюють його владу та віддають половину іншому правителю, а половина залишається в нього. І тоді та гора внизу, що була під його владою, розколюється і ділиться надвоє. І тому можеш побачити іноді велику скелю, яка буквально розколота надвоє, а в середині цієї ущелини немає іншої землі, – лише сама скеля розділена і розколота ущелиною надвоє.
179. З питання джерел. Вони відповідають властивостям джерел МАН у вищій землі, Малхут. А відповідно до них унизу, – джерела в цій землі. Це категорія МАН, що піднімаються з безодні нагору на поверхню землі. Але дощі опускаються на землю, – у дощах (проявляється) властивість МАД. І виходить, що немає тобі внизу, на (нижній) землі, того, що не відповідало би якомусь світлу у вищій землі, яка піднімає МАН від Малхут до Зеїр Анпіна, весь час притягуючи нижнє джерело. А коли якесь джерело чи криниця з водою внизу, на землі, закупорюється і висихає, – подібно до нього й нагорі висихають і не піднімаються МАН. Також іноді бачиш, що знову відновлюється і виходить джерело чи джерело живої води з безодні внизу, – те, чого не було спочатку. Це свідчить, що нагорі відновилося якесь вище світло, чи якась душа підняла тоді МАН від Нукви до Зеїр Анпіна.
180. Щодо дерев на цій землі. Над кожним із них також є правитель нагорі, і коли він падає, воно висихає. І не тільки, але щоразу, коли внизу опадає листя дерева, у вищого правителя нагорі в цей час також бракує якоїсь вищої сили. І з того, що я написав тобі, зараз зможеш провести аналогію та зрозуміти чудові речі у своєму знанні чи уяві.
[1]Трактат Сангедрін, стор.91/1.
[2] Пророки, Йешаягу, 30:26.
[3] Пророки, Йешаягу, 38:16.
[4] Пророки, Шмуель 1, 28:15.
[5] Трактат Сангедрін, стор.90/1.
[6] Досл.: дочка семи.
[7] В оригіналі використовують слово “אקלימים”, що означає “клімати”, “атмосфери”. У тексті використано слово “земель” відповідно до текстів Зогара.
[8] Трактат Ґітін, стор.57/1.
Далі буде…
Також рекомендуємо: “Рабаш про мету милосердя“, “Бааль Сулам про структуру створіння“, “З плоті своєї побачу Всесильного свого“