Продовження. Двадцять четверту частину читайте тут .
Хаїм Віталь
172. І з цього пояснімо причину того, чому грішники забувають своє ім’я. Отже, вище роз’яснено, що немає жодної душі у світі, яка не мала б деякого облачення кліпи від скверни змія. І ця кліпа стала таємницею злої основи, що входить у людину від дня народження, – адже через гріх Адама Рішона приліплюється до неї та вкорінюється у ній зла основа. І з часу прогріху Адама Рішона та надалі ця кліпа (співіснує) разом із цією душею, аж до того, що вони удвох, – душа і кліпа, – стають як таке собі тісто, замішане з крупи і висівок, повністю пов’язаних разом. І з цього зрозумій таємницю того, чому у злої основи є настільки (велика) сила схилити людину, аби вести її шляхом зла: через те, що вона повновладний “господар дому” всередині тіла людини. Таким чином стає зрозумілим, що не всі кліпот є рівними, бо кожна кліпа – це іскра нефеш зла сітри ахра з окремого органу 248 органів нечистого, грішного Адама. Це подібно до того, що роз’яснене в попередніх тлумаченнях з питання про іскри душ святості: кожна – з іскри окремого органа у вищому святому Адамі. І як у кожної зі святих душ є відоме ім’я, що відповідає властивості органа, з якого вона висічена, – як сказали вчителі наші, благословенної пам’яті, про уривок “Який здійснив спустошення на землі”[1]: “Читай не “спустошення (שמות)”, а “імена (שמות)”[2], – так само у кожної іскри в кліпот є відоме ім’я, що відноситься до неї. І знаходимо, що зла основа в одній людині не подібна до злої основи іншої людини. І виходить, що коли народжується людина, та батько і мати називають її якимось ім’ям, що прийшло їм на думку, вони не називають її навмання і випадково, оскільки Святий, благословенний Він, вкладає це ім’я, яким іменується ця душа, в уста їх, як сказано в Писанні: “Коли там імена на землі”[3], – відповідно до місця органа у вищому Адамі, з якого вона висічена. І це ім’я записується нагорі у престолі слави, як відомо. І тому сказали мудреці наші: “ім’я ґерів”.[4]. Також це було причиною для рава Йеошуа бен Корха та рава Меїра перевіряти ім’я. Так ось, одне відповідно до іншого створив Всесильний[5]. І як існує постійне ім’я у душі святості в людині, і це ім’я, яким назвали його батько і мати під час народження, так само є постійне ім’я у кліпи, котра є злою основою, яка входить до людини від дня її народження. І виходить, що кожна людина має два імені, – одне зі сторони святості, а інше зі сторони кліпи. Так ось, якщо людина, будучи за життя, живучи в цьому світі, зможе пізнати і осягнути яким є ім’я цієї кліпи в ній, то зможе з’ясувати, звідки вона висічена, і якою є ця властивість у нечистому Адамі. А завдяки цьому дізнається місце ушкодження та сутність виправлення, яке їй необхідне. І стане можливим легко виправити цю шкоду. І завдяки цьому ця кліпа буде відокремлена від неї за життя з легкістю, і зовсім не буде необхідності відокремлювати її від неї шляхом суду в могилі. І тому, коли вмирає праведна людина, вони (тобто ангели) не питають в неї, яким є її ім’я від сітри ахра. Бо оскільки за життя намагався і зазнавав страждань для відокремлення від нього цієї кліпи, з великою легкістю завершується її відділення через суд у могилі. Але грішник, який навпаки, став причиною її зв’язку з ним у великий силі, потребує великих покарань та ударів суду в могилі, щоб вона відокремилася від нього. А якби за життя дізнався своє ім’я від сітри ахра, виправив би це за життя з великою легкістю. І тому вдаряють його, енергійно б’ючи, оскільки не пізнав це ім’я та не прагнув дізнатися його за життя, адже не хотів намагатися у своїх діях вчинювати подібно до того, як старався праведник.
173.[6] Сутність суду в могилі вже роз’яснена вище і дивись там. І роз’яснили ми там, що внаслідок гріха Адама Рішона виникло змішання добра і зла в усіх душах. І подібно це до того, що пояснено з питання Каїна та Евеля. Так ось, це таємниця вірша: “І нарече Адам іменами”[7]. Бо як назвав (створіння) зі сторони святих душ, так само назвав їхні душі зі сторони імен кліпи. Коли Адам Рішон прогрішив у Древі пізнання добра і зла, цим став причиною того, що як висікається нефеш для людини з матеріалу святості, так само висікається йому нефеш зі ступеня кліпи. І вже відомо тобі, що в світі Асія зло перевищує добро і вони змішані, в Єцира вони є рівними та змішаними, а в Брія добро перевищує зло і вони не змішані.
174. Так от, існують люди, які мають нефеш від Малхут де-Асія у кліпі, а існують такі, в яких є НАРАН з кліпот. Однак ті, хто не настільки грішні, вони ще не здобули нешаму з кліпот, і їхнє виправлення можливе. І завдяки каяттю можуть виправитися, а коли перевтіляться у цьому світі та отримають своє покарання, будуть подібними до Єровама бен Навата та його товаришів, в яких нема частки у майбутньому світі.[8]. І це (проявиться в тому), що їхні душі піднімуться нагору у властивості МАН не до вищого зівуґу Аба ве-Іми, званих майбутнім світом, а піднімуться у властивості МАН (лише) до зівуґу ЗОН. Але у тих, у кому є НАРАН з кліпот, повинні перегнити їхні кістки і буде пожрана їхня плоть. І це таємниця Рут та Орфи, коли Орфа повернулася до народа свого та Бога свого. І також це таємниця уривка: “Дурень склав руки та пожирає плоть свою”[9], – це дух, і винищує сам себе. І щоби відокремити від них цю нефеш необхідний процес суду в могилі, і б’ють їх, щоб відокремити від них цю нефеш. І навіть у землі Ісраеля є трохи від суду в могилі через те, що народжені в землі Ісраеля приходять до свого розділення. І це залежить від дій людини, – чи до добра, чи до зла.
175. І знай, що кожен, у якому є заздрість у питаннях небес, про нього сказали вчителі наші: “Людина ревнує”[10] свою дружину лише якщо входить до нього дух чистоти.[11]. Але ті, у кого є заздрість у питаннях мирських, у них це через те, що та заздрість протягується від зовнішніх. І тому кістки їх згнивають. Як сказано в трактаті Шабат від (імені) рава Ахая бар Йешаягу про уривок “А тлін кісток[12] – заздрість”: “Але заздрий у справах мирських, – кістки його згниють і міль виїсть їх”[13].
176. І таємниця цього, як я розповів тобі, у тому, що в святості це 370 (ש”ע) світел, а коли стають 378 світлами, тоді вони в гематрії “хашмаль (חשמל)”[14] і “мальбуш (מלבוש)”[15]. Бо з цих 378 світел створюється щось на зразок облачення та навколишнього покриття на чотири світи АБЄА. І завдяки цьому зовнішні в цих світлах не панують. І відомо те, що кожне з цих чотирьох облачень для чотирьох світів АБЕА щільніше за інше. Але в Асія – найщільніше внаслідок того, що там основне утримання кліпот, і необхідно, щоби (покриття) було більш щільне, ніж інші. Так ось, подібно до того, як є 370 світел у святості, існують вони і у зовнішніх. Але називаються навпаки: “моль (עש)”[16]. І це таємниця уривка: “Бо як одяг виїсть їх моль”[17]. “Моль виїсть їх”, – вона пожирає, та гниють кістки мертвого.
Також у святості є тола (תולע), що є конешилєвим хробаком[18], – у таємниці: “Не бійся хробак Яаков”[19]. І це ім’я “АБГІТАЦ (אבגיתץ)”[20], яке в ґематрії відповідає “тола”; і це таємниця Хеседа в семи іменах сорокадвохбуквеного імені. І це коен, і це: “І “дасть” коену рамено і щелепи”[21], а слово “і дасть (ונתן)” в ґематрії – згадане ім’я. Також це в ґематрії “бик (שור)”[22], що сходить до сказаного у Ґмарі: “Чорний бик у дні Нісана”[23] внаслідок того, що сорокадвохбуквене ім’я – це сильна Гвура. Однак, відповідно, є тола в кліпот, який пожирає в могилі тіло померлого, що сходить до сказаного: “Дурень склав руки і пожирає плоть свою” та до сказаного: “Якщо будуть (гріхи) червоними як тола, стануть (білими) як вовна”[24]. Але той, хто був праведником у цьому світі, може виправити все, будучи за життя в цьому світі, подібно до рава Ахая бар Йешаягу, в якому не було заздрості до мирських справ, що протягується від кліпот. І тому не панували в ньому по смерті його зовнішні, – ні черв’як, ані моль. І в Давида, світ праху його, сказано: “Навіть плоть моя буде перебувати в упокої”[25]. Аж до того, що вже виявляються ті четверо, хоча і померли, – що померли лише з вини змія.
[1] Писання, Псалми, 46:9.
[2] Трактат Брахот, стор.6.
[3] Інше прочитання вірша: “Який здійснив спустошення на землі”.
[4] Трактат Брахот, стор.7.
[5] Писання, Коелет, 7:14.
[6] Сказав Шмуель: “Знайшов я ще й інший коментар (батька і вчителя), благословенної пам’яті, з питання суду в могилі, – дуже добрий”.
[7] Тора, Берешит, 2:20.
[8]Трактат Сангедрін, стор.1/2.
[9] Письма, Коелет, 7:14.
[10] Також – “заздрить” ; слово “קנאה” має два значення: “заздрість” та “ревнощі”.
[11] Трактат Сота, стор.3/2.
[12] Також – “сутності”.
[13] Писання, Приповісті, 14:30.
[14] Досл.: блиск, сяйво.
[15] Досл.: облачення, шати.
[16] Те ж саме числове значення – 370.
[17] Пророки, Йешаягу, 51:8.
[18] Так само “конешиль” – червона фарба, що видобувається з деяких комах.
[19] Пророки, Йешаягу, 41:14.
[20] Абревіатура з перших літер шести слів першої строфи молитви “Ана бе-коах”; ця молитва складається із сорока двох слів, розділених на сім строф, кожна зі строф є відповідною одній сфірі гуфа духовного об’єкта; вважається, що перші букви сорока двох слів молитви відповідають буквам сорокадвохбуквеного імені Всевишнього.
[21] Тора, Дварім, 18:3.
[22] Усі ці слова мають числове значення 506.
[23] Трактат Брахот, стор.33/1.
[24] Пророки, Йешаяу, 1:18.
[25] Писання, Псалми 16:9.
Далі буде…
Також рекомендуємо: “Рабаш про два ступеня до набуття здатності працювати в лішма“, “Рабаш про істину і віру в духовній роботі“, “Бааль Сулам про порядок поєднання виправлення із досягненням мети творіння“.