Продовження. П’ятнадцяту частину читайте тут.
Хаїм Віталь
Вступ дванадцятий
Про сутність нових і старих душ
(98) Вже роз’яснено вище, що всі душі спочатку були включені до спільніотя Адама Рішона. А коли прогрішив, розбилися його органи та зменшився його рівень. І ми пояснили значення цього факту: це те, що душі спустилися в глибини кліпот, і вціліла в ньому лише мала їхня (частина), що є внутрішньою суттю (поняття) “сто ліктів”, як сказано нашими мудрецями, благословенної пам’яті, про уривок: “І поклав на мене долоню свою”. Так ось, в Адамі Рішоні була невелика спільність нових душ, які не приходили у світ, і вони називаються істинно новими. А нижче від них був інший ступінь, і це душі, які вціліли в його спільності та не відпали від нього. Вони називаються новими теж, але не (настільки), як перші. І ось потім, коли помре Адам Рішон, а ці душі другого ступеня відокремляться від нього і прийдуть в тіло у кругообороті, тоді все ще будуть називатися новими. А сенс цього в тому, що Адам Рішон був створений у властивості вищого зівуґа ахор бе-ахор. І тому, доки вона (тобто душа) не прийде знову в стадії вищого зівуґа панім бе-панім, – тоді, прийшовши у світ вперше, називається новою. І так само – якщо після смерті Адама Рішона удостоїлася ця душа прийти в світ в інший раз лише у властивості зівуґа ахор бе-ахор. Разом з тим, зараз, коли вперше прийшла у світ, хоча приходить не завдяки зівуґу паним бе-панім, називається (новою) внаслідок того, що приходить вже після смерті Адама Рішона.
(99) А після цього ступеня є ще третій ступінь, нижчий від нього. І він (складається) з душ, які вціліли в Адамі Рішоні, і з них Адам передав спадщину Каїну та Евелю, своїм синам, коли породив їх. І цей ступінь зрівнюється з другим ступенем, адже будучи в Каїні та в Евелі, вони там не у властивості (приходу у світ) вперше, оскільки не приходять до Каїна та Евеля після смерті Адама, а він передає їм (ці душі) у спадок за життя. Тому знаходження їхньої спільності в Каїні та Евелі не вважається навіть як (втілення) вперше, але вони подібні до тих, які були спільністю ще в Адамі. А коли помруть Каїн та Евель, якщо знову прийдуть у світ ці душі, – навіть коли прийдуть у властивості зівуґа ахор бе-ахор, – називаються тоді такими, що прийшли у світ вперше, та називаються новими. А звідти й надалі, якщо помруть і знову прийдуть у світ, тоді називатимуться такими, що перевтілилися. Однак незважаючи на те, що за законом відповідають другому ступеню, разом з тим, в іншій властивості вони є нижчими за ті душі, що включені до Каїна та Евеля з душ, які вціліли в самому Адамі, і вони не називаються настільки новими, як ті.
(100) А після нього – четвертий ступінь з них. І це душі, які випали з самого Адама в глибини кліпот, – вони називаються старими. І після того, як впали у кліпот, – навіть коли приходять у світ вперше, – називаються перевтіленими старими душами. А потім п’ятий ступінь, найнижчий з усіх, – це душі, що приходять у тіло ґерів-неофітів. Однак спускаються в кліпот всі згадані ступені, окрім (душ) першого ступеня, які називаються істинно новими. І з цього погляду вони всі є рівними. Але все ж таки є у них відмінність, і вони не однакові у рівні свого падіння. І це тому, що в тих, які вціліли в Адамі, званих другим ступенем, є лише одне пошкодження: вони пошкоджені прогріхом Адама. А у тих, що успадкували його сини Каїн та Евель, – і це третій ступінь, – є два ушкодження: ушкодження від гріха Адама і власне ушкодження Каїна та Евеля, адже вони теж прогрішили, як згадано в книзі Тікунім (Зогар), тікун 69.
(101) І знай, що коли приходить час виходу душ із кліпот та приходу в цей світ, вони повинні спочатку прийти у зародження в черево Малхут, вищої некеви, щоб очиститись там до чистоти від забруднення нечистотами погані кліпот. Тоді затримуються у ній, перебуваючи всередині.
Однак час їх перебування там неоднаковий, бо якою є (необхідність) огородження душі, повністю такою буде в неї сила і право затриматися там, в утробі, доки зовсім не очиститься та не оновиться.
(102) І роз’яснімо порядок душ згаданих ступенів. Перший ступінь – душі, звані істинно новими, – можуть затриматися в таємниці зародження в утробі Малхут дванадцять місяців, а потім спускаються в тіло в цьому світі. І тому подібно до цього ми знаходимо вагітність у жінки (протягом) дванадцяти місяців, як згадано в Ґмарі про факт дванадцяти місяців (вагітності) жінки. Другий ступінь – це душі, які збереглися в Адамі і називаються не повністю новими душами. Є у них сила затриматися в утробі Малхут лише дев’ять місяців, а потім приходять у світ. Третій ступінь – це душі Каїна та Евеля, які теж (вважаються) новими. Але поряд з цим вони не як перші та не як другі, оскільки є у них два види пошкоджень. Вони можуть затриматися в утробі Малхут тільки сім місяців. Четвертий ступінь – це душі, які відпали від Адама Рішона та спустилися в кліпот. Незважаючи на те, що виходять звідти, опускаються та приходять у цей світ вперше, – вони як перші ступені, що приходять вдруге. І всі вони називаються перевтіленими старими душами, як згадано. І тому як ці (душі) четвертого ступеня, що приходять вперше, так і ті (душі) від перших ступенів, що приходять вдруге і далі, – всі вони затримуються в утробі Малхут лише сорок днів – подібно (до періоду) утворення зародка, – а потім відразу спускаються в цей світ. П’ятий ступінь – це душі ґерів. Вони можуть затриматися в утробі Малхут лише три дні, – для того, щоб було сприйняте сім’я, – а потім спускаються у світ. І знай, що якою є перевага часу затримки в таємниці зародження всередині Малхут, такою є величина користі світіння та очищення їх від погані кліпот.
Вступ тринадцятий
(103) Також зі сказаним пов’язане те, що буде викладено далі. Насамперед знай, що коли всі ці душі виходять з кліпот, піднімаючись до святості в таємниці згаданого зародження, вони виходять за допомогою молитов Ісраеля, бо тоді вони виходять та піднімаються до святості в таємниці МАН, як відомо. Або виходять також завдяки якомусь особливому єхуду[1] праведної людини в цьому світі, як роз’яснена у нас у Вратах святого духу реальність єхудім та їхня сутність. Або завдяки якійсь заповіді, яку здійснила людина у цьому світі. Також знай, що є душі, які через якесь ушкодження, наявне в їхніх нижніх, або через шкоду, яка є в них самих, – коли грішили спочатку, будучи в цьому світі, – спускаються в глибини кліпот. І якщо тоді станеться вихід і підйом якоїсь душі з кліпот у зародження в утробі Малхут і (вона) там виправиться, як згадано, є можливість у душі, що прийшла в Малхут, захопити ті душі, які раніше пошкоджені та спустилися в кліпот, і відновити їх на місці, повернувши їх тепер, на місце у череві Малхут в таємниці зародження. І там усі вони виправляться, а потім прийдуть у світ.
А річ у тому, що перебуваючи в утробі Малхут, душа завжди піднімає нагору маїн нуквін. І через ті маїн нуквін, які вона піднімає, може підняти з ними ту згадану душу. Однак це можливо лише завдяки тому, що вкладе трохи свого духа та залишить його у її тілі. Пояснення. Перша душа, що в Малхут, дає від себе силу тій іншій ушкодженій душі. І вона одягає в ту свій дух та виправляє її за допомогою цього. І цей дух залишається постійно зв’язаним з нею до часу воскресіння, а тоді розлучаються одне з одним.
(104) Знай також, що якщо ця душа зароджена в утробі Малхут від того ступеня душ, котрі перебувають у зародженні дванадцять місяців, є в неї можливість і сила, щоб також і та пошкоджена душа затрималася з нею (в Малхут), перебуваючи там, як і вона, дванадцять місяців, – навіть коли вона лише з найнижчого з усіх ступенів, а це душі ґерів, затримка яких (триває) до трьох днів. І так само, якщо перша (душа) зі ступеня дев’яти чи семи місяців, а інша нижча, – від властивості сорока днів чи трьох днів, – перебуватиме там як і вона, дев’ять місяців чи сім місяців. А якщо сказати це навпаки, що перша, яка затримує іншу, вона лише зі ступеня дев’яти місяців, а друга, яка затримується завдяки ній, вона зі ступеня дванадцяти місяців, – тоді будуть там дванадцять місяців. Таким чином, ніколи не вичерпується розширення та підйом їхнього ступеня.
І ось, не впевнений я в тому, як почув я це від мого вчителя, благословенної пам’яті, але (наведу) приклад цього. З новою душею зі ступеня Каїна та Евеля, період якої сім місяців, затримується інша душа зі ступеня Адама Рішона, що вціліла в ньому, період якої – дев’ять місяців, але була старою душею, яка двічі приходила у світ. Оскільки ця друга душа зі ступеня дев’яти місяців і зараз затримується та виправляється за допомогою першої, то навіть якщо та (перша) душа буде зі (ступеня) семимісячних, – обидві вони затримаються на дев’ять місяців.
(105) Також знай, що іноді (може) трапиться, що одна душа утримає іншу душу від спуску в кліпот, як згадано вище. І це завдяки тому, що залишає один свій дух у її тілі, як згадано. А потім від з’єднання їх разом буде у них обох сила утримати ще й третю душу від спуску в кліпот. І це – через вкладення другою душею у третю одного свого духа, а також перша душа залишає один свій дух у третій. І таким чином можуть зв’язатися одна з іншою до десяти душ, поки не виявиться, що в десятій душі є один дух від першої душі, а також – один дух від кожної з інших дев’яти душ, які передували цій десятій душі. І відповідно до цього виходить, що в першій є дев’ять духів від дев’яти душ, які нижчі від неї, в другій є вісім духів тощо. В десятій же є тільки її сила, і взагалі немає в неї нижнього, який би одержав її дух від неї. І виходить, що всі дев’ять останніх душ підпорядковані першій, бо вона щодо всіх них подібна до їхнього батька. І вона для них усіх наставник і той, хто виправляє їх завдяки своєму духові, вміщеному до тіл кожної з них. І оскільки також виходить, що вона бере участь у всіх заповідях, які вони виконують, і зобов’язана наставляти їх на шлях добра, – набуває також і вона свою частину в їхніх добрих справах. Але вони не беруть участь в її діяннях, а тому вони не повинні наставляти її. І подібно до цього – друга: всі інші душі підпорядковані їй, а вона не підпорядкована їм. І так само – в усіх них. І це таємниця того, що сказали мудреці, і наводить Рамбам, благословенної пам’яті, в “Законах про сусідство”, гл.3 і далі: “Всевишній доставляє воду в сад з одного джерела, а зіпсується джерело, – всі вони виправляються разом із вищим…”. І прояснимо суть цього так. Знай, що немає тобі праведника у світі, який не мав би двох імен, як написано в Зогарі, на початку глави Ноах, у тосефті на уривок “Ось породження Ноаха: Ноах”. І так само – “Моше, Моше”, “Шмуель, Шмуель” тощо, – (Всевишній) закликав їх двічі[2].
Читати далі…
[1] “Єхуд”, мн. “єхудім” – дія людини в духовній роботі, що виражається в поєднанні будь-якої сприйнятої людиною події, стану та відчуття з дією Творця. Це єднання здійснюється як на рівні відчуття, так і усвідомлення. Класичними формами єхудім є молитва та благословення.
[2] Примітка укладача: “Сказав Шмуель: тлумачення цієї тосефти я пояснив у других вратах Врат висловів мудреців у главі Ноах, і тому не повертаюся і не пишу його тут. І знайдеш там те, що витлумачено”.
Також рекомендуємо: “Бааль Сулам про поняття “Творець, світло Його та Ісраель єдині“, “Бааль Сулам про структуру створіння“, “Рабаш про рівень аиправлення людини“.