Книга «Зоар для всех» («Зоар ле-Ам») – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Зогар про чоловічу та жіночу властивості. Частина друга

m&w3
Творец

1) Сила отдачи, желание отдавать, наслаждать
2) Общий замысел и природа мироздания, глобальный закон, который нисходит на нас, строит нас, создает нашу Вселенную, управляет всем, ведя к изначальной цели - поднять творения в развитии до Своего уровня.
3) Творец = первопричина = Источник света (наслаждения)

ЗОН

зэир анпин и нуква (малхут), прообраз мужчины и женщины в нашем мире, духовное начало - мужское и женское, система, занимающаяся исправлением душ, находящихся в мирах БЕА .

Адам

первый человек, который получил желание к познанию Высшего мира (почти 6000 лет назад). Автор книги «Разиель Малах» («Тайный ангел»).
Адам (ивр. - человек) - означает «подобный Творцу» («эдомэ ле Элион»), самостоятельно строящий себя для того, чтобы стать Ему подобным.

АВАЯ

то же «юд-хей-вав-хей» - четырехбуквенное имя Творца, отражает 4 стадии построения в нас ощущения Творца (кли) и Его имени (наполнения)

Закінчення. Першу частину читайте тут.

Глава Берешит, частина друга

Чоловіком і жінкою створив Він їх

373) В день, коли Адам порушив заповідь Господаря свого, небо і земля попросили прибрати їх з їхнього місця, тому що вони можуть існувати тільки спираючись на союз, як сказано: «Якби не Мій союз вдень і вночі, законів неба і землі не встановив би Я»[1]. Однак Адам порушив союз, про що мовлено: «А вони, як Адам, порушили союз»[2]. І тому втратили вони основу свою, і попросили, щоб їх усунули з їхнього місця.

Пояснення. Союз — це виправлення Єсоду за допомогою обрізання, тобто видалення кліпи крайньої плоті та підгортання, тобто притягнення мохін де-ҐАР. І тоді відбувається зівуґ ЗОН, званих «день і ніч», і ці мохін передаються небу й землі, і тоді може існувати світ. І сказано: «Якби не Мій союз вдень і вночі», — якби не було укладено союз, тобто виправлення Єсоду за допомогою обрізання та підгортання, «законів неба і землі не встановив би Я»5, — тому що не було б у них наповнення і не змогли б існувати.

Адам Рішон під час прогріху притягував крайню плоть, тобто притягував кліпу крайньої плоті до Єсоду святості, і розділилися вищі ЗОН, і не було наповнення та можливості існувати у неба і землі. І попросили небо та земля прибрати їх з їхнього місця, тому що наповнення не притягувалося до них, щоб була можливість існувати.

374) Якщо б не було відкрито Творцю, що в майбутньому Ісраель будуть стояти у гори Синай, аби втілити цей союз, світ не міг би існувати після гріхопадіння Адама Рішона. Всякого, хто розкаявся у своєму гріху милує Творець і прощає гріхи його. І після того, як Адам Рішон розкаявся та зробив повернення, світ зміг існувати.

375) Коли Творець створив світ, Нукву, він зробив союз, Єсод Зеір Анпіну, тобто виправив його, очистивши від кліпот і притягнувши мохін. І встановив на ньому світ, Нукву, яка одержує від нього. Адже сказано, що слово «берешит (בראשית спочатку)» складається зі слів «бара (ברא створив) шит (שית основу)», і «шит (שית основа)» — це союз, на якому встановлений мир. І має назву «шит (שית основа)», тому що мається на увазі Єсод (основа), від якого походять та виходять у світ благословення, і на ньому створений світ. Однак Адам своїм порушенням заборони Древа пізнання порушив цей союз, і привів до зміни місця його, і тому попросили тоді небо і земля, щоб їх прибрали з їхнього місця.

376) На цей союз вказує буква «йуд י» — мала літера, і вона є коренем і основою (єсод) світу, тому що на ній був створений світ. Пояснення. Букви «шин» «тав» придатні тільки для відбитого світла, тобто (для відбиття) знизу нагору. Але після того як розповсюджується між ними буква «йуд י», Єсод Зеір Анпіну, вони приймають пряме світло, в якому містяться всі мохін. І тоді називається «шит (שית основа)», оскільки «йуд י» включає всі мохін.

І коли Адам породив сина, він розкаявся у гріху та нарік він ім’я йому Шет, але не згадав у ньому букву «йуд י», що символізує пряме світло, давши йому ім’я Шит (שית). Це вказує на те, що він буде притягувати за допомогою них тільки відбите світло знизу нагору, оскільки порушив його, як сказано: «А вони, як Адам, порушили союз (і) там зрадили Мене». І те, що назвав його Шет (שת) без «йуд י», вказує на каяття у гріхах. І за те, що розкаявся, Творець заснував від нього світ, і беруть початок від нього всі покоління та праведники світу. Таким чином, завдяки тому, що він розкаявся, пробачив йому Творець, і світ зміг існувати.

377) Під час стояння Ісраелю у гори Синай між двох букв «шин ש» «тав ת» увійшла таємниця союзу. Хто ж вона? Це буква «бет», що представляє собою мохін, які розкриваються разом із виправленням союзу. І тому називається таємницею союзу, і це «бет ב» слова «берешит (בראשית спочатку)». І вона увійшла між двох букв, що залишилися після прогріху Древа пізнання, — «шин ש» «тав ת». І тоді Ісраель була дарована субота (шабат שבת).

І коли увійшла «бет ב», що символізує союз, між двома буквами «шин ש» «тав ת», і вони утворили «шабат (שבת суботу)», — сказано: «І нехай дотримуються сини Ісраелю суботи, щоб зробити суботу для їхніх поколінь союзом вічним»[3], — тобто вони удостоїлися отримати суботу на всі покоління, безперервно. Бо так само, як стали вони початком світу, і від цих двох букв виникають всі покоління світу, так само і тепер, коли зійшла до нього «бет ב», і вони утворили суботу (шабат שבת), вони світять «для їхніх поколінь союзом вічним», безперервно. Тому що букви «шин ש» «тав ת» перебували в залежному становищі, поки світ не встановився у належній досконалості під час отримання Тори, і тоді увійшов між ними союз святості, і світ встановився у досконалості, і вони утворили «шабат (שבת суботу)».

378) Ці дві букви «шин ש» «тав ת» прийняли досконалість літери «бет ב», щоб стати гідними отримання прямого світла при врученні Тори. І так само, як повернулися букви в зворотному порядку від дня народження Шета, щоб не отримувати згори вниз, а тільки знизу нагору, так само вони повертаються в кожному поколінні, щоби світити знизу догори, як властиво світлу нефеш. Доки не досягли Ісраель гори Синай, і не виправилися так, щоб світила в них «бет ב», тобто мохін прямого світла, які світять згори вниз, і тоді вони утворили «шабат (שבת суботу)».

379) Букви повернулися до світіння згори вниз, тобто до світла руах, а не світили тільки знизу вгору, як до вручення Тори, тобто світлом нефеш. І тоді світ користувався буквами, і вони не залишалися на своїх місцях. Пояснення. Вони переміщалися від милосердя до суду, від суду до милосердя, як властиво світлу руах, не залишаючись на одному місці. А коли Ісраель була дарована Тора, все було виправлене, і вони знову стали світити у досконалості, як і до гріхопадіння.

У дні Еноша люди володіли мудрістю чаклунства й чарівництва, і мудрістю, як зупинити вищі сили, щоб вони не могли діяти в світі. А з дня виходу Адама з Еденського саду він забрав з собою мудрість листя смоківниці, тобто чаклунства, і не було більше людини, що займається нею, тому що Адам і дружина його, і ті, хто народилися від неї до появи Еноша, залишили цю мудрість і не займалися нею.

380) Коли з’явився Енош, то побачив ці листя смоківниці і зрозумів, що їхня мудрість суперечить вищому та суперечить святості, і вони займалися, здійснюючи дії чаклунства і чарівництва, і навчали ним інших, доки не поширилася ця мудрість в поколінні потопу, і всі вони вчиняли дії, що несуть зло, користуючись силою її.

381) І вони зміцнювалися проти Ноаха в цій мудрості щодо його попередження про потоп. І говорили, що жоден суд в світі не буде владним над ними, тому що за допомогою цієї мудрості вони зможуть відвести від себе звинувачення будь-кого, хто затіває з ними тяжбу в суді. І від Еноша і далі всі почали займатися цією мудрістю. І сказано: «Тоді почали нарікати ім’ям Творця»[4]. «Почали» — означає, що зробили повсякденним наречення іменем Творця, користуючись мудрістю чаклунства, якої вони займалися.

382) Всі ті праведники, які були після покоління Еноша, намагалися позбутися них, як наприклад, Єред, Мітушелах і Ханох, але не могли, доки що не поширилися в світі грішники, які повстали проти свого Володаря, і не сказали: «Хто такий Всемогутній, щоб ми служили Йому?»[5].

383) Хіба можливо сказати таку дурість: «Хто такий Всемогутній, щоб ми служили Йому»? Але оскільки вони знали всі свої премудрості та всіх правителів світу, які поставлені для управління світом, вони покладалися на них, тобто покладалися на мудрість їхню, що завдяки клятвам, якими вони присягнуть цим правителям, не спіткає їх ніяке зло. І це тривало до тих пір, поки Творець не повернув світ до того ж виду, в якому він був, навівши на них водяний потоп, тому що спочатку світ був водами у водах, як у другий день створення світу, перш ніж була створена суша.

А після потопу повернув Творець світ до виправленого вигляду, як і спочатку, і він не був повністю знищений під час потопу, тому що Він доглядав за ними тоді з милосердям, як сказано: «Творець (АВАЯ) над потопом посів»[6], і це — міра милосердя. Не сказано: «Всесильний (Елокім) над потопом сів», що означало б міру суду. Таким чином Він судив їх із милосердям, і тому він не був повністю знищений потопом.

384) А в дні Еноша навіть маленькі діти в цьому поколінні всі вивчали вищі мудрості, заглиблюючись в них, тобто вони осягали їх. Але в такому разі, вони були дурнями, бо не знали, що Творець наведе на них в майбутньому води потопу, і вони загинуть в них.

385) Вони знали, але утримували дурість в серцях своїх, тобто вони знали ангела, який править вогнем та ангела, який править водою, і знали, як зупинити їх, щоб ті не здійснили над ними суд. І тому вони не боялися покарання. Але вони не знали, що Творець панує над землею, і від нього прийде суд на світ.

386) Однак вони бачили, що світ перебуває в руках цих правителів, і від них залежить те, що здійснюється у світі. І тому вони не дивилися на Творця, і не стежили за діяннями Його, доки не була зруйнована земля. А дух святості виголошував над ними щодня: «Нехай грішники зникнуть з землі, і нечестивих не буде більше!»[7].

387) І Творець чекав на них весь той час, поки праведники Єред, Мітушелах і Ханох жили в світі. Після того, як вони пішли зі світу, Творець вчинив над ними (грішниками) суд, і вони були знищені, як сказано: «І були стерті вони з лиця землі»[8].

[1] Пророки, Єрміягу, 33:25.
[2] Пророки, Ошеа, 6:7. «А вони, як Адам, порушили союз, там зрадили Мені».
[3] Тора, Шмот, 31:16.
[4] Тора, Берешит, 4:26. «І в Шета також народився син, і він нарік ім’я йому Енош. Тоді стали нарікати ім’ям Творця».
[5] Писання, Йов, 21:15. «Хто такий Всемогутній, щоб ми служили Йому, і що нам за користь Йому молитися?!».
[6] Писання, Псалми, 29:10. «Творець над потопом посів, на царському престолі сидить Творець навік!».
[7] Писання, Псалми, 104:35. «Нехай грішники зникнуть з землі, і нечестивих не буде більше! Благослови, душе моя, Творця! Алелуя (вихваляйте Творця)!».
[8] Тора, Берешит, 7:23. «І стер Він все суще, що на поверхні землі, від людини до худоби, до повзучого і до птаха небесного: і були стерті вони з лиця землі. І залишився лише Hoax і те, що з ним у ковчезі».

Також рекомендуємо: «Зогар про місце, з якого виходить управління світом й душами«, «Букви рабі Амнона Саби«.

Оставьте комментарий

Чтобы оставить комментарий, заполните форму.
*Все комментарии проходят модерацию.

Вы можете использовать HTML теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>