Врата перевтілень, частина десята

Продовження. Дев’яту частину читайте тут.

Хаїм Віталь

(62) Другий ступінь – це іскри душі, що залишилися в Адамі Рішоні після прогріху, які потім успадкували Каїн та Евель, коли народилися. Так ось вони називаються новими душами в аспекті не повністю (нових). І коли виправляться, їхня достойність буде більшою відносно решти душ, які відпали і впали з Адама Рішона. Бо в них була сила залишитися існувати в Адамі, і вони не впали в кліпот. Є в них ця особлива достойність. І вона в тому, що коли Адам залишив (іскри душі) у спадок своїм синам Каїну та Евелю, це не вважається реальним кругооборотом у перевтіленні, – коли вмирає перше тіло, а його душа перевтілюється на друге тіло. Але коли народилися, вони жили життям Адама Рішона, яке успадкували, як його сини. І тому всі іскри, що були включені до Каїна та Евеля, – ніби все ще включені до самого Адама Рішона і не відпали від нього. І виходить, що коли прийшли ці іскри, що містяться в душі Адама (до душ Каїна чи Евеля), – не прийшли для власного виправлення, бо вони не його, лише включені до нього, – ніби не приходять взагалі, уявно. І коли прийшли потім включеними в душі Каїна та Евеля за життя Адама, це не вважається приходом взагалі, оскільки не прийшли туди заради самих себе. Адже ще не розділилися на іскри самі по собі у власних тілах, а були лише включеними до тіл в Каїні та Евелі. Це поки що не вважається для них приходом взагалі. А тому коли якась іскра відокремиться та прийде потім у світ, у тіло якоїсь людини, тоді вважається їхній прихід першим (і) новим, – (але) не абсолютно (новим) відносно того, що зветься тим приходом, коли прийшли в Адама, Каїна і Евеля, як буде роз’яснено. І якщо цього разу прогрішить, завдасть шкоди і помре, тоді після приходу в друге тіло (душа) називатиметься старою, такою що (вже) перевтілилася.

(63) Отже, вперше коли прийде у світ, буде називатися новою душею з огляду на те, що згадано вище, – що вона також цього разу може, відповідно до своїх дій, досягти нефеш де-Асія, руах де-Єцира, нешами де-Брія і нефеш Ацилута, але не більше. Тоді як справжня нова душа може досягти нешами в нешамі Ацилута. І це одна відмінність, що існує між першим і другим ступенями. А річ у тому, що відомо: коли прогрішив Адам Рішон, вийшло з нього вище свічення, як згадано в Зогарі, у книзі Тикуним, глава Кдошим, стор.83/1. І це НАРАНХАЙ зі світу Ацилут, бо всі ці (світла) називаються вищим світінням (зеїра ілаа). І воно не опустилося в кліпот, не дай Боже, – як відомо, кліпот (перебувають) тільки в світах БЕА, – а вийшло нагору зі свого місця. І з усіх частин Ацилута, званих вищим світінням, залишилася в нього (тобто в Адама Рішона) лише нефеш Ацилута. І тому тепер, коли вперше прийдуть у світ іскри, які були включені до Каїна та Евеля, можуть досягти завдяки своїм діянням нефеш Ацилута, і не більше, – відповідно до того, що було в них на самому початку. Однак абсолютно нові душі першого ступеня від соф Асія за один раз можуть досягти вершини Ацилута, яка називається завершеним вищим світінням. Таким чином, це одна перевага першого ступеня над другим.

Є у них ще одна перевага. І вона в тому, що той, у кому є повністю нова душа, звана першим ступенем, коли прийде у світ вперше, може, відповідно до своїх дій, разом з цим тілом легко досягти від нефеш де-Асія до завершеної нешами в нешамі (в) Ацилуті, як згадано. І стане нефеш вмістилищем і престолом руаха, а руах – нешами, тощо. Що не так у другому ступені, де ці іскри включені до Каїна та Евеля. Бо, незважаючи на те, що ми пояснили, що вони можуть за один раз досягти нефеш Ацилута, – це загалом. Це не так легко, як першому ступеню, а (лише) за допомогою великого старання, як пояснюється у попередніх тлумаченнях. І це згадано там про таємницю ібуму вночі щодо уривка: “Душа моя прагне до Тебе вночі…”: після того, як нефеш вже виправилася повністю, виходить з людини вночі, коли вона спить, та йде від неї. А потім вранці входить до нього нефеш гера і руах самої людини, і вдягається руах у цю нефеш, допоки руах не виправиться повністю. Тоді перша нефеш повертається в тіло, і вони перебувають там разом: його нефеш є престолом його власного руаха. А якщо потім удостоїться більшого, виходять його нефеш і руах вночі, як згадано, а вранці входить до нього його нешама, і мешкає там, поки не виправиться. І потім так само входять до нього його нефеш і руах і перебувають там утрьох разом. І все це завдяки великій старанності й потребі та великого наміру у таємниці уривка: “Якщо оберне до Нього серце своє, – дух і душу його збере”. (Це) означає, що якщо буде мудрим і знатиме згаданий намір про таємницю ібуму вночі, та встановить серце й намір, – може зібрати до нього, тобто до цього свого тіла, руах і нешаму. І не буде потреби в інших кругооборотах.

А іноді, якщо удостоїться людина завершити виправлення своєї нефеш повністю, і не знатиме, як сформувати намір для притягування до себе свого руаха, – (тобто) виправленням виходу нефеш уночі в намірі уривка: “Душа моя прагне до Тебе вночі”, як роз’яснено вище в попередньому тлумаченні, – помре ця людина, щоб потім прийшов його руах для виправлення в друге тіло. І коли виправиться, прийде до нього його нефеш разом із ним (руахом), як згадано. І якщо також і тоді не знає як сформувати намір, щоб відпустити руах вночі та привести нешаму для виправлення за допомогою зазначеного вище наміру, – помре вдруге. І прийде нешама в третє тіло для виправлення, а після того, як виправиться, зберуться в ньому разом нефеш, руах і нешама.

І все це чудова причина для небагатьох завершених праведників, які живуть трохи та вмирають. Адже оскільки виправили свою нефеш у повній досконалості за короткий час, але не знають як притягнути свій руах та відпустити нефеш у наведеному вище намірі, – вони вмирають швидко. Бо нефеш не повинна затримуватись у цьому світі, а навпаки, – померти, щоби прийшов потім руах у друге тіло, і там він буде виправлений. І подібно до цього у праведників, які удостоїлися нефеш і руаха у досконалому виправленні, але не знають, як відпустити їх та притягнути нешаму, як згадано. І це таємниця уривка: “Не в мудрості помруть”, бо іноді люди помирають у нестачі мудрості, коли не знають, як притягнути руах чи нешаму.

Однак знай, що це обмеження характерне лише для того, хто виправив свою нефеш, а його руах та нешама поки що на першому етапі пошкоджені. Але той, у кого його руах або нешама вже виправлені, – коли сповниться зараз у виправленні нефеш, можуть прийти руах, або також нешама, щоб увійти та вдягнутия у цю нефеш, оскільки вони виправлені, як і вона. Таким чином, ми роз’яснили дві переваги, які є у першому ступені щодо другого.

(64) А тепер роз’яснимо іншу перевагу, яка є у другому ступені над першим. І вона у тому, що з першого ступеня не можуть набути НАРАН, і т.п., одночасно, хоча удостояться їх завдяки кількості років. (Це) означає, що під час народження удостоюються нефеш, а від тринадцяти років і одного дня, якщо удостояться своїми діяннями, входить до них руах. Якщо ж удостояться більшого, після досягнення двадцяти років входить до них також і нешама, і подібно до цього – до завершення всього (виправлення). Але другий ступінь може досягти нефеш Ацилута до сповнення тринадцяти років та одного дня. Бо оскільки ці іскри, будучи включеними до Каїна та Евеля, удостоїлися всіх згаданих частин разом, також і тепер можуть осягнути всі гідні їх частини одночасно. І це залежить не від кількості років, а тільки від їхніх діянь, а також завдяки вищезгаданому наміру.

І цим пояснюються відмінності у двох висловлюваннях (Зогару). Бо висловлювання, наведене на початку глави Мишпатим[1], стр.94/2: “Прийди і побач: коли народжується син людський, дають йому нефеш …, удостоюється більшого …”, – (означає), що це залежить від його діянь, а не від віку. Мовиться про душі другого ступеня, які були включені до Каїна та Евеля, і називаються певною мірою новими. А у згаданій статті Саба де-Мішпатім[2], стор.98/1, зазначено, що залежить від віку. Сказано, що коли удостоївся від народження тринадцяти років, каже (йому Всевишній): “Сьогодні Я тебе породив”, – і дають йому руах. А коли удостоївся двадцяти років, дають йому нешаму. І, відповідно до Писання: “Бо сином був я Отцю своєму…”. (Це) сказано про перший ступінь, де абсолютно нові душі, які ніколи не були включені в душу Адама Рішона.

(65) Третій ступінь – це душі, що впали в кліпот після гріха Адама Рішона. Від них походить душа Шета, сина Адама, та інші. Вони у будь-якому разі називаються старими душами. Так от, вони гірші за інших, оскільки відпали від Адама, розділившись через прогріх Адама на безліч іскор та частин. А тому в той час, коли були в Адамі, були названі старими лише через інше втілення. І з тих пір, коли прийде якась душа з них у тіло якоїсь людини вперше, і (він) помре, називається втіленою вдруге, і так само звідти і далі. Тому коли з цього ступеня вперше прийде якась душа в тіло якоїсь людини, вона не має змоги виправитися, – тільки (по) одній частині в кожному кругообороті: спочатку приходить частина нефеш для виправлення, і так далі. Яким чином? Ця нефеш буде з Малхут Нукви де-Асія, і необхідно, щоби виправилася до сповнення Кетера де-Асія. І коли завершиться це її виправлення, помре та людина, і після цього прийде її руах у друге тіло, а після завершення виправлення помре також і воно А після цього прийде нешама в третє тіло і після завершення свого виправлення помре також і воно. І вже роз’яснено вище, що коли прийде руах для виправлення, він приходить вдягненим у нефеш гера і з’єднаним (з нею). І подібно до цього також – нешама. Однак якщо спочатку прийде нефеш, (і) не завершить свого виправлення, їй необхідно втілитись ще кілька разів, допоки сама не сповнить своє виправлення. А потім прийде руах в інше тіло завдяки нефеш гера і втілиться сам кілька разів, поки не набуде досконалості. А після цього прийде тільки нешама в інше тіло і, за необхідності, перевтілиться кілька разів, поки не набуде досконалості.

(66) Слід також знати, що навіть коли нефеш, руах і нешама виправлені, а потім (людина) згрішила і завдала в них шкоди та повинна перевтілитися, – з нею станеться подібне до згаданого: зможе виправити щоразу лише нефеш, або тільки руах , або тільки нешаму, як згадано вище. Однак якщо виправить НАРАН і т.п., до вершини Ацилута і далі, повинна буде перевтілюватися задля виправлення ближнього, а не власного (виправлення), оскільки не грішить і не завдає шкоди. Ось така людина може взяти тепер, у цьому кругообороті, за один раз усе те, що було спочатку, навіть у своєму малому стані. І це сутність таємниці сина рава Амнуна Сави, згаданого у главі Балак, та інших дітей, згаданих у Зогарі, які були чудовими у своїх діяннях й мудрості. А причина цього в тому, що були досконалими у своїх частинах НАРАН і далі, – у всьому тому, що було в них спочатку до цього втілення. І я, автор Хаїм, повний сумнівів: якщо також прийде в кругооборот заради себе, – не для виправлення заподіяної гріхом шкоди, але для сповнення нестачі, – то буде (чи це) його покаранням?

[1] Пункт 11.
[2] Пункт 77.

Читати далі…

Також рекомендуємо: “З плоті своєї побачу Всевишнього свого“, “Шістсот тисяч душ“, “Царський раб“.