Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Бааль Сулам про різницю між мудрецем та обивателем

Шаматі, стаття 105

Незаконнонароджений мудрець є кращим за первосвященика, обивателя

Почуто п’ятнадцятого Хешвана (1 листопада 1944 р.) в Тель-Авіві

Сказано, що незаконнонароджений мудрець є кращим за первосвященика, простого обивателя.

“Незаконнонароджений” (“мамзер”) походить від слова “ель-зар” (чужий бог). Якщо людина порушує заборону звертатися до інших сил (до своїх же егоїстичних бажань панувати над тим, що відбувається), народжуються в ній незаконнонароджені (“мамзерім”), які звертаються до інших богів, сил. (Тобто зв’язується людина з нечистою силою, зі своїм егоїзмом, бажаючи наповнити свої егоїстичні бажання.) Нечиста сила називається “ерва”, непристойне місце. Тому в такому випадкові вважається, що чоловік з’явився до “ерва”, і зачала вона від нього байстрюка.

А “думка обивателів є протилежною думці Тори”. (Обивателем називається людина, яка знаходиться ще в своїх обивательських, тобто егоїстичних бажаннях.) Тому є протиріччя між простими людьми і мудрецями Тори, та існує величезна різниця, – чи народжує людина “незаконнонародженого”. Адже мудрець вважає, що і це також від Творця, і стан, який уявляється людині зараз, званий “байстрюк”, – також посланий їй Творцем (тобто Творець зробив так, щоб з її зусиль народився “байстрюк”). Тоді як грішник каже, що це просто стороння від святої, – від Творця, – думка, яка прийшла до нього в результаті його колишнього гріха. І тому йому потрібно лише виправити свій гріх.

Мудрець же в силах вірити, що і цей стан він зобов’язаний побачити в усьому його справжньому вигляді, але, одночасно з цим, прийняти його та прийняти на себе владу Творця до самопожертви. Тобто навіть коли відбувається те, що здається йому зовсім неважливим настільки, що немає в світі нічого більш нікчемного, непотрібного і прихованого, все одно і такий стан необхідно віднести до Творця та зрозуміти, що Творець створює йому ці ситуації, малює перед ним цю картину дійсності, звану “сторонні думки про управління”. А він повинен реагувати на таку малу важливість духовного вище розуму та працювати, ніби розкривається йому вся нескінченна важливість духовної роботи.

Первосвящеником (Великим коеном) називається той, хто працює на Творця і виконує так багато в Торі й заповідях, що немає жодної вади в його роботі. Тому, якщо людина бере на себе умови духовної роботи, то закон її такий, що незаконнонароджений мудрець – є переважнішим за Великого коена. Тобто вона приймає свій стан “незаконнонародженого” як “тальмід хахам” (учень мудреця). Мудрецем (“хахам”) називається Творець, а той, хто вчиться (“тальмід”) у Творця бути подібними до Нього, називається учнем мудреця, – “тальмід хахам”. І тільки учень мудреця може сказати, що все що отримується ним, що відчувається ним в світі під час його духовної роботи, приходить прямо від Творця.

Тоді як коен поки залишається простим обивателем, – навіть якщо працює на Творця і докладає багато зусиль в Торі й заповідях, але ще не удостоївся вчитися роботі у Творця, – не називається учнем мудреця. І тому в такому стані ніколи не зможе досягти справжньої досконалості, – адже поділяє думку обивателів. А думка Тори є лише в того, хто навчається у Творця. І тільки учень мудреця знає ту істину, що все, що приходить до нього, – сходить від Творця.

Тому сказано в Торі, що рабі Шимон Бен Менасія весь час віддавав Торі, і вдень і вночі, множачи свої зусилля більше за інших, доки не зупинився і не зміг далі збільшувати свої зусилля, – тобто дійшов до такої точки, коли не було чого йому додати, а ніби, – навпаки.

Великий коментатор Тори Раши пояснює, що саме ім’я “Бен Менасія” говорить про те, що він “розуміється у відступі” (“евін аменусе”), – тобто відступає від шляху, але розуміє (“мевін”), знає істину, та якими є його справжні якості. Але в такому разі він зупиняється і не може рушити з місця, доки не приходить рабі Аківа і не каже, що необхідно примножити учнів мудреців (тальмідей хахам).

І лише зближенням з мудрецями (тальмідей хахамім) людина може отримати підтримку. Цю допомогу може надати їй тільки мудрець і ніхто інший, адже яким би великим вона не була у Торі, – все одно зветься просто земним обивателем, якщо не удостоїлася вчитися від самого Творця. Тому зобов’язана людина принизити себе перед мудрецем аби прийняти на себе те, що мудрець дасть їй, – без усяких сперечань й сумнівів, вище свого розуму та розуміння.

Також рекомендуємо: “Причина складності в анулюванні себе заради Творця“, “Рабаш про мету молитви“, “Зогар про два ступеня уподібнення людини Творцеві“, “Передмова до вчення про десять сфірот“.