Продовження. Тринадцяту частину читайте тут.
Хаїм Віталь
(87) І після того, як добре роз’яснені аспект душ та місце їхнього утримання, пояснімо тепер їхні закони. Знай, що людина не називається досконалою, поки не виправиться за життя і не очиститься до того, що здобуде (рівень) єхіда Аріх Анпіна Ацилута, як згадано вище. Однак той, хто не очистився (повністю), а отримав лише всі властивості Асія, така людина удостоюється набути досконалої нефеш від спільності всього світу Асія. І подібним чином – у решті всіх частин, доки не буде повністю досконалою. Так ось, виправлення людини залежить від багатьох речей, таких як вчинення всіх виконавчих заповідей, і занять Торою тощо, як буде роз’яснено. І відповідно до того, що множить їх, – таким чином сповнить своє виправлення, удостоївшись набути всіх частин душі. А коли, не дай Боже, згрішить та переступить триста шістдесят п’ять заборонних заповідей, – такою ж буде і шкода, яка зіпсує частину його душі, навіть якщо робить безліч виконавчих заповідей.
(88) І знай, що сутність виправлення, або навпаки, шкоди, – все це тільки в місці прикріплення її душі, а не в інших місцях. Це подібно до вищезазначеного, що головне виправлення чи вада – у місці прикріплення її душі, що є окремою іскрою. Але це виправлення або заподіяння шкоди (відбувається) також і в усіх іскрах, які близькі до нього (тобто до місця прикріплення душі). Таким чином, якщо той, який був з лівої п’яти в парцуфі органу “ліве плече”, котрий зветься “Каїн”, виправиться, – він стане причиною виправлення у всіх іскрах згаданої п’яти. А якщо завдасть шкоди, – стане причиною псування в усіх, незважаючи на те, що вони вже повністю виправили все необхідне. І це зачіпає всі окремі іскри, кожну з них: вони не називаються досконалими та виправленими повністю доти, доки жодної малої чи великої іскри з усіх іскор п’яти не залишиться (у несправності), але сповняться абсолютно. Бо всі вони є п’ятою, яка називається однією великою іскрою душі. І тому всі ці іскри, навіть якщо однією з них буде пророк Шмуель, мир йому, не називаються досконалими, доки не сповняться всі іскри цієї п’яти у своєму виправленні, навіть найвищі з них. А тому всі вони приходять у цей світ допомагати іскрі, яка пошкоджена, в її виправленні. Проте в інших іскрах усього органу “ліве плече” через іскри цієї п’яти взагалі немає ні виправлення, ані шкоди.
Отримуємо правило, що кожний корінь з малих коренів у кожному органі, який звесться великим коренем з шестиста тринадцяти великих коренів у парцуфі Адама Рішона, називається однією великою душею, і всі вони допомагають один одному. Однак одна шкода не завдає пошкодження в усіх їхніх частинах, що знаходяться в усіх світах. Але є гріх, який завдає шкоди в його нефеш з боку Асія, а є заподіяння псування в частині його руаха, котрий знаходиться в Єцира тощо. І оскільки його окрема іскра завдає пошкодження в Асія, також в усіх іскрах згаданої п’яти, що знаходяться в Асія, є таке ж ушкодження. І так само – в інших світах. Зазвичай головна винагорода чи покарання – лише цієї окремої іскри. Однак через шкоду, завдану цією іскрою, благодать, що притягується в цю п’яту, зменшується в усіх її іскрах.
(89) А зараз роз’яснімо виправлення шкоди в частковостях. І почнемо зі стадії виправлення нефеш зі світу Асія, яка є найнижчою з усіх та яка первісно входить до людини під час її народження. Адже вже знаєш, що вища частина не входить, доки не сповняться виправлення нижньої. Бо спочатку необхідно, щоби завершилося виправлення входженням усіх частин нефеш де-Асія, потім почнеться входження до неї частин руаха Єцира, а коли завершиться вхід нешами де-Брія тощо, буде сповнене усе. Втім, умови та відмінності, які існують у цьому питанні, будуть роз’яснені в цьому вступі Врат перевтілень. Знай, що все виправлення людини, яка удостоїться нефеш де-Асія – воно за допомогою виконання двохсот сорока восьми виконавчих заповідей. А вся шкода, – вона у відсутності їхнього виконання, або у тому, що порушив одну з трьохсот шістдесяти п’яти заборонних заповідей. Заняття ж Торою – це здобуття руаха в Єцира, як буде роз’яснено.
(90) І знай, що людина повинна виконати всі шістсот тринадцять заповідей. І якщо одна з них відсутня, його нефеш все ще у нестачі відповідно до міри заповідей, яких у неї бракує. Проте двісті сорок вісім виконавчих заповідей діляться п’ять частин.
Перша (частина) – це заповіді, від виконання яких людина (зараз) утримується. Як наприклад, заповіді, що залежать від часу (існування) Храму, в якому було (їх) виконання, – як жертвопринесення та подібні до них. І вони не повертають людину в кругообіг для їхнього виконання, – бо яка користь у (такому) кругообороті? Але коли буде збудований Храм, – виконуватимуться.
Друга (частина) – заповіді, які людина може виконати, – як цицит і тфілін, та подібні до цього. І якщо їх не виконує, безумовно, має повернутися в кругооборот безліч разів, доки не сповнить їх усі. Таким чином, той, хто вже перевтілювався і виконав частину заповідей, – у цьому втіленні достатньо йому, коли виконав заповідь, якої йому бракує та яку взагалі ніколи не виконував. І знай, що коли втілиться для цього, може згрішити і прийти через це до багатьох злочинів.
Третя (частина) – це заповіді, виконувати які він не має обов’язку, лише якщо такий обов’язок виникне незалежно від нього, – наприклад: пожертвування, маасер, відігнати (птаха від) гнізда. Він повинен шукати можливість їх виконати. Вони теж змушують його до перевтілення для їхнього виконання, проте оскільки має перевтілитися лише з цієї причини, – обіцяно йому, що не згрішить у цьому другому втіленні.
Четверта (частина) – це заповіді, виконати які (людина) не має можливості, коли Всесильний таку (можливість) не надає. Такі як викуп сина, ібум, халиця, або розвідний лист, коли він не зобов’язаний давати розлучення, і не знаходить задоволення в цьому процесі внаслідок того, що “важким є розлучення … і жертовник плаче про нього” тощо. У цих (заповідях) є відмінності (наслідків). Бо якщо не надається йому така можливість, він не повертається у втілення, а приходить у таємниці ібура лише тимчасово, поки не виконає їх, та відразу йде зі світу і залишає його. Але якщо виникає така можливість і не виконує їх, тоді він повинен перевтілитися. Однак я не отримав від мого вчителя, благословенної пам’яті (пояснення) з питання третьої частини: обіцяно йому, що не згрішить, чи ні?
Також у питанні інших заповідей та частковостей, як то (виготовити) огорожу і відігнати (птаха) гнізда, я вдовільнюся тим, що (скажу, що людина) не повинна шукати можливість виконати їх. Якщо хоче виконати, але не мав можливості виконати їх, – наприклад був бідним і не міг придбати будинок, (щоби) побудувати огорожу, – то щоб це не називалося примусом, достатньо йому ібура. Або ж потребуватиме повного втілення. В іншому місці ми написали: як бачиться, щоб позбавитися кругооборота, достатньо йому таємниці ібура, – тож як можна сказати, що перевтілиться? Але (у будь-якому разі) Творець благословенний безсумнівно надасть йому цю заповідь і дасть можливість виконати її.
П’ята (частина) – це особиста заповідь, і це: “плодитись та розмножуватися”. І вона із заповідей, які людина має прагнути виконати. Також і є в нього можливість виконати її, і вона важливіша за всі заповіді. І це тому, що той, хто помер без синів, недостатньо, щоби перевтілився. Бо будь-яке тіло інших, які перевтілюються через брак якоїсь заповіді, повстане під час воскресіння, і увійде до нього іскра його душі відповідно до міри заповідей, котрі виконав, будучи в цьому тілі. Але в того (тіла), яке померло без синів, усі частини іскор його душі увійдуть в друге тіло, до якого був перетвтілений в таємниці ібуму. І тоді виконає заповідь “плодіться та розмножуйтесь”. Однак у перше тіло, яке не виконало її, входить лише той первинний дух (руха кадма), який він залишив в своїй дружині, коли здійснив з нею перше злягання [1].
І шоста (частина) – це (теж) особиста заповідь, і це: займатися Торою. Вона є рівноцінною всім заповідям, оскільки вчення Тори [2] відповідає їм усім. І є в неї чотири (рівня) тлумачення, які становлять (абревіатуру) “ПАРДЕС” : простий (сенс), натяк, тлумачення і таємниця [3]. І необхідно займатися всіма ними та працювати в них настільки, наскільки може дотягнутися своїм розумом. І шукатиме вчителя, щоб навчив його. А якщо бракує йому в осягненні одного (рівня) з чотирьох, – через це перевтілиться.
(91) Слід знати, що людина повинна виконати всі шістсот тринадцять заповідей у дії, і так само – у мовленні, подібно до того, як сказали вчителі наші: “Кожен, хто займається (Торою) належним чином, – сходить, якби піднімав жертвопринесення…”. І так само – у думці. Якщо не виконує їх усі у трьох цих формах, – буде перевтілюватися, доки не виконає всі шістсот тринадцять заповідей у такий спосіб.
(92) Ще знай, що шістсот тринадцять заповідей діляться в шестиста тринадцяти органах і судинах Адама Рішона, званих шістсот тринадцятьма великим корінням. І в кожному органі є окрема заповідь: як згадано, що в кожному органі лівого плеча є одинадцять виконавчих заповідей і п’ятнадцять заборонних заповідей. І кожен, хто з цього плеча, зобов’язаний сповнити ці заповіді більше, ніж решту з шестисот тринадцяти. І не (вдасться) мені добре прояснити це питання, оскільки кожна людина зобов’язана завершити всі шістсот тринадцять заповідей, – вона обов’язково змінює те (співвідношення важливості), яке існує між окремими заповідями в кожному органі та рештою шістсот тринадцяти.
(93) Також чув я від свого вчителя, благословеної пам’яті, що не подібна та (людина), у якої попередні іскри кореня її душі виконали всі заповіді, – до тієї (людини), у якої попередні іскри не виконали ті ж заповіді, які не виконує також і вона. І мені не відомо якою є та різниця, що існує між одним і іншим. Таким чином, роз’яснене питання виконання заповідей “роби”.
[1] Пояснення цього процесу див. у дев’ятій частині Вчення про десять сфірот.
[2] Абревіатура, що використана тут автором: “ת”ת”, також має також значення “Тіферет”.
[3] Пшат (простий зміст), ремез (натяк), друш (тлумачення), сод (таємниця).
Також рекомендуємо: “Світло розуму“, “Бааль Сулам про середню лінію в роботі Творця“, “Рабаш про рівень виправлення людини“.