Продовження. Двадцять другу частину читайте тут .
Хаїм Віталь
(155) І повернемося до питання, яке удостоїлися пізнати: у втілених до неживого, рослинного тощо, сила піднятися звідти та виправиться існує не в будь-який час. Бо для кожного бажання – власний час і година. Однак знай, що ті, хто втілений у неживий (рівень), та відміряний їм певний час, певна кількість років, коли досягнуть часу їхнього підйому з неживого для втілення на ступінь рослинного, вони піднімаються лише в чотири середні місяці з дванадцяти місяців року, і це Ав, Елуль, Тішрей та Хешван. І якщо визначений для них час підніматися, підйом завершується у чотири ці місяці, а якщо ні, – повинні чекати настання згаданих чотирьох середніх місяців наступного року. Час підйому з рослинного (рівня) до тваринного – це чотири перші місяці, і це Нісан, Іяр, Сіван, Тамуз. А час підйому з тваринного (рівня) до людського – у чотири останні місяці, і це Кіслев, Тевет, Шват, Адар.
(156) Однак, незважаючи на те, що порядок їхніх підйомів відповідає вищезгаданому, – з неживого (рівня) у рослинний, з рослинного у тваринний, а з тваринного – у мовця, іноді втілений може піднятися на два ступеня відразу. Це подібно до того, як хтось втілився спочатку в неживе, яке є землею, і прийшла якась травоїдна тварина та з’їла траву, до якої примішано трохи землі, де була втілена ця нефеш. І тепер ця нефеш перевтілилися у цю тварину та піднялася відразу на два ступеня, – від неживого (рівня) до тваринного. Або іншим чином: якщо буде втілений у рослину, – як то овочі і плоди дерева, та іх з’їсть людина, виходить, що цей втілений підніметься з рослинного (рівня) до людського, і це два ступеня разом. А іноді втілений проходить усі ступені за один раз, і це від неживого (рівня) до людського. Як, наприклад, з’їсть людина трохи землі, примішаної до вареної страви, а в цій землі був якийсь втілений. Виходить, що він піднімається від неживого (рівня) до людського.
(157) І знай, що втілений у воду та сіль не називається неживим, – лише рослинним. А причина цього в тому, що вода – це життя, що стікає і б’є ключем, а не неживе, як прах. А сіль утворюється з води, і тому також і вона називається рослинним. І це те, що сказали мудреці, благословенної пам’яті, в трактаті Шабат: “Той, хто видобуває мінеральну сіль, повинен бути подібним до жнеця”. І осягни це, бо жнець – лише у рослинному.
(158) Так ось, питання цих втілених, їхньої суті, розглядається у багатьох місцях. Подібно до того, як згадано в уривку: “Врятуй від меча душу мою, від пса – єдину мою”; також натякнули мудреці, благословенної пам’яті, в сказаному: “Початок бика – в гарячості, він прагне наповнення… Бо той, хто бачить чорного бика у дні Нісана, втече від нього і підніметься на дах через те, що Сатан скаче між його рогами”[1] . А справа в тому, що бик – це суворий суд, найбільш підготовлений для втілення в ньому нефеш, – більше, ніж решта худоби. І тому “втече від нього”, на відміну від решти худоби. Раніше ми (сказали), що час підйому того, хто втілений у рослинне, до тваринного (рівня) – тільки від Нісана і далі. Тому в дні Нісана, коли входить до нього цей перевтілений грішник, можливо, що завдяки доданню (до бика) цього зародка зла (бик) завдасть шкоди тому, хто нашкодив йому. Але потім, коли його приручили, він не шкодить. І тому обережність необхідна тільки в перший місяць його підйому, а це місяць Нісан: коли (в результаті) поїдання биком трави, що росте, цей грішник, який спочатку був у тій рослині, перевтілився у нього. І роз’яснили ми вже у Вратах уривків поняття Йонуса та Йомбруса, синів грішника Білама, які створили тільця в місяці Тамуз, і про нього сказано “У вигляді бика, що поїдає траву”[2] .
(159) А сутність кругооборота у неживий (рівень) роз’яснімо на прикладі Наваля Кармелі. Написано про нього: “І померло серце його в утробі його, і був як камінь”. І таємниця цієї справи буде зрозуміла з написаного далі. Лаван перевтілився у Білама, а потім у Наваля Кармелі. Так ось, грішник Білам був закликаючим (заклинателем) змій, і коли проклинав людей його сила (була) лише у його вустах. Коли Білам був убитий, він втілився в один із каменів, а це категорія неживого, щоби був спокутий гріх навушництва у його вустах. А коли перевтілився потім у Наваля Кармелі, тоді це було початком приходу Білама до виправлення. Так ось, коли сталося, що своєю дією (Наваль) образив Давида, сказавши: “Хто такий Давид, і хто такий син Ішая…”, і забажав Давид убити його, то оскільки (Наваль) прийшов для виправлення злослів’я Білама, (замість цього він) додав злочин і знову прогрішив у промовлянні, проклинаючи Давида. І тоді Наваль згадав і збагнув, що спочатку був втілений у камінь для виправлення зломовства Білама, а зараз знову прокляв його (Давида). І тому “І померло серце в утробі його”, – він був як камінь, як згадано спочатку. І тому не написано “і буде”, але він став як камінь. Так ось, Наваль був великою людиною, і не сказано, як дізнався про це. Можливо, що розповів йому якийсь пророк чи мудрець. Можливо також, що вище управління наділило його видінням, незважаючи на те, що він не провидець. Також на суть кругообороту в неживе є натяк у нас в уривку: “Бо камінь зі стіни заволає”, оскільки існують втілені у камінь в стіні, тобто в неживе, або в дерев’яну колоду, суть якої – рослинна. І звідти волають через безліч покарань, які є в них там. А зараз із Божою допомогою роз’ясниться ще кілька інших уривків.
(160) Отже, коротко пояснімо тепер види перевтілених. Знай, що лихослівний і подібний до нього перетворюються на неживий камінь, як пояснили ми відносно Наваля. Написано про нього: “і стане як камінь”, бо замість промовляння – мовчання.
(161) Той, хто живиться падаллю в Ісраелі перетворюється на лист дерева, і це рослинне. І тоді покараний він тим, що вітер б’є в цей лист і тріпає туди-сюди, і немає йому спокою. А коли завершується відведений йому час, відривається цей лист від дерева, опадає на землю та в’яне. І це в нього буквально подібно до смерті, коли він відрізаний і вигнаний зі світу. І це таємниця уривка: “І лист в’яне”, оскільки той в Ісраелі, хто харчується падлом (נבלות), втілюється у лист, що впав (נובלת) на землю. Також це таємниця (уривка): “Бо будете як фісташкове дерево (із) зів’ялим (נובלת) листям”. А іноді, після того, як цей лист опадає, повертається у кругооборот в іншому листі до кількох разів, – подібно до людини, яка перевтілюється в цьому світі кілька разів відповідно до покарання, яке вона заслужила.
(162) Є й ті, хто перетворюються на воду, і вони також називаються так, – рослинне, як згадано вище. І ті, хто проливав кров у цьому світі, перетворюються на воду. І ознака тобі (в уривку): “На землю вилийте її як воду”. І сказано: “Той, хто проливає кров людини, – людиною кров його пролита буде”. І покарання його (у тому), що знаходиться в потоці води, і вода постійно обливає його. І він хоче встати та встояти, а вода кидає його кожну мить. І в нього немає спокою, – він постійно обертається, кружляючи у місці цього потоку води. Також натяк на це (міститься) в уривку (Шмуель 2, 14): “Бо смертю помремо, як вода, що стікає в землю”. Також кожен, кого (належало) стратити задушенням, і не покараний у нижньому суді, перетворюється на воду, і там задихається кожну мить.
Так ось, той, хто входив до заміжньої, якого (належало) стратити задушенням, перевтілюється у жорна, на яких мелють пшеницю за допомогою води, що обертає жорна. І там засуджуються і чоловік, і ця жінка, в таємниці (уривка): “Буде молоти іншому моя дружина”[3] .
У воду перетвтілюються також ті, хто нехтує обмиванням рук. І це таємниця (уривка): “Тоді б пройшли над душею (нефеш) нашою зловмисні води. Благословенний Творець, що не віддав нас на розтерзання їхнім зубам”. Так ось, акронім (слів): “віддав нас на розтерзання їхнім зубам (נתננו טרף לשניהם)” (утворює слово) “омивання (נטל)”. І це таємниця того, що сказали мудреці, благословенної пам’яті: “Той, хто їсть без обмивання рук, викорінюється зі світу та буде засуджений у воді”. Само собою (це) також вказує на зворотне. І сказане: “Благословенний Творець, що не віддав нас на розтерзання зубам їхнім (ברוך ה’ שלא נתננו טרף לשניהם)”, – акронім, (що утворює поняття) “який омив (שנטל)”, бо завдяки тому, що ми омили руки наші “не віддав нас на розтерзання їхнім зубам”, – вищезгаданих зловмисних вод. І тому благословен Всевишній, який не створив нас подібними до грішників, які не миють руки свої. Також і той, хто не благословляє перед (отриманням) задоволення і нехтує цим, – грабує своїх Батька й Мати. Він товариш шкідникові, і він теж перевтілюється у воду.
(163) А є такі, які перетвтілюються у тварин. Так ось, глава громади, що піднісся над громадою, втілиться у бджіл. І як сказав рав Нахман бар Іцхак: “Не личить жінкам бути зарозумілими. Ім’я однієї – “щур”, а ім’я іншої – “бджола”. І це Двора[4] , пророчиця, яка загордилася над Бараком і послала за ним покликати його, а (сама) вона не хотіла йти до нього. Також і Хульда[5], пропрочиця, зневажала царя Цідкіяу і сказала: “Скажіть цій людині, яка послала вас до мене” (Мелахім 2, 22). Як сказали мудреці, благословенної пам’яті, та натякнули у своїх вісловлюваннях, що Двора була горділивою, а тому не стала царицею. Тому глава громади, який загордився перед суспільством, а також той, хто вимовляє непорядні промови, – обидва вони перевтілюються у бджолу, адже вона має ці дві якості.
(164) І знай, що немає нікого з цих згаданих перевтілених, чи будь-якої душі, які покарані вищим судом, коли перед тим не проголосив би певний глашатай про його покарання та муки. Постійно, весь той час, доки він втілений там або карається там, воно не скасовується у нього. Також є за ним певний наглядач, який карає його цим призначеним покаранням, або перевтілює його в це призначене йому втілення. Як, наприклад, над тим, хто перевтілився у воду, цей наглядач стоїть постійно, кидаючи його у воду кожну мить протягом встановленого йому часу. Також перед більшістю згаданих перевтілених чи покараних є суди. Ці суди під час його кругооборота чи покарання час від часу змінюють його покарання, – від такого покарання до покаранню іншого, – згідно із правосуддям та законом, які покладені на нього.[6]
[1] Смисловий переклад з арамейської.
[2] Примітка укладача: “В іншому місці написано від імені Марху (Хаїма Віталя), благословенної пам’яті, що “трава (עשב)” – це акронім (словосполучення) “сімнадцяте Тамуза (שבעה עשר בתמוז)”.
[3] Натяк на інтимні стосунки.
[4] На івриті – “бджола”.
[5] На івриті – “щур”.
[6] Примітка укладача: “Сказав Шмуель: ще я знайшов збірку (висловлювань), що близкі дол наведених. І незважаючи на те, що (вони знаходяться) всередині промов рава, благословенної пам’яті, видається, що вони не з вуст мого вчителя і рава, “що продає врожай великого поля”, благословенна пам’ять про життя його в майбутньому світі. Коли я написав це, разом з тим не втримався від надання їх тобі. Ці висловлювання я знайшов у брошурі рава Ельазара га-Леві, благословенної пам’яті. І, згідно з моїм скромним розумінням, безсумнівно, це не від мого вчителя. “Увійшов до худоби – перевтілиться у кажана. Увійшов до нечистої (ніда) – перевтілисться у жінку неєврейку (гойа). Увійшов до заміжньої – перевтілиться в осла. Увійшов до своєї матері – перетвтілиться в ослицю. Той, хто увійшов до чоловіка, перевтілисться у кроля чи крольчиху, – згідно з тим, як порогрішив: він злягався , чи з ним злягалися. Той, що увійшов до невістки, перевтілиться у самку мула. Той, хто увійшов до неєврейки, перевтілиться у єврейку-блудницю. Той, хто увійшов до дружини батька, перевтілиться у верблюда. Той, хто увійшов до дружини брата, перевтілисться у самца мула. Той, хто увійшов до сестри, – доньки його батька чи доньки його матері, – перевтілиться в лелеку (хасіда). І вб’ють його друзі її, як сказали мудреці. І це таємниця уривка: “Чоловік, який візьме сестру свою, доньку батька свого чи доньку матері своєї, – благодіяння (хесед) це”. І так само – той, хто увійде до тещі. Той, хто злягається з худобою, звірем чи птахом, перевтілиться у шпака. Той, хто постійно споглядає наготу (геніталії) та обговорює це, перевтілиться у стерв’ятника, який бачить вдалину більше за всіх птахів. І все це – якщо не здійснить поверення (спокути)”.
Далі буде…
Також рекомендуємо: “Рабаш про важливість правиці“, “Рабаш про порядок внутрішньої роботи“, “Виправлення душі“.