Книга «Зоар c комментарием Сулам» – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Рабаш про поняття “хліб недоброзичливця”

Барух Ашлаг (РАБАШ)

Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі

(Стаття 13, 1989р.)

У книзі Зогар, в розділі Шмот (стор.7, в коментарі Сулам, п.21) сказано: “Раби Хія заговорив: “Не їж хліба недоброзичливця”[1], бо хліб чи насолода від цієї недоброзичливої людини не варті того, щоб його їли та насолоджувалися ним. Якби Ісраель, зійшовши в Єгипет, не скуштували хліба єгиптян, не були б залишені в єгипетському вигнанні і (єгиптяни) не змогли б заподіяти їм шкоди”. А в п.23 (Зогар) говорить: “Бо немає поганого хліба в світі, окрім хліба недоброзичливця. Як сказано: “Не можуть єгиптяни їсти з євреями хліб, бо це огида для єгиптян”[2]. Іншими словами, вони не могли бачити як євреї їдять. Ось що таке хліб недоброзичливця”.

І слід зрозуміти, що означає заборону (куштувати) хліб недоброзичливця, – до такої міри, що якби Ісраель не споживати хліба єгиптян, народ Ісраелю не залишився б у вигнанні. І (здавалося б) це дуже дивно, – який зв’язок між хлібом недоброзичливця і вигнанням, іншими словами, чому це призводить до того, що за це вони потрапляють у вигнання, що означає, що це дуже сувора заборона? Чи є це взагалі заборонної заповіддю Тори або мудреців, щоб за це вони були піддані вигнанню?

І щоб зрозуміти це в сенсі духовної роботи, потрібно згадати дві наступні речі, які слід пам’ятати завжди. Це мета творіння, тобто “творити добро створінням”. І це нагадує нам про те, що ми повинні дійти досконалості і удостоїтися прийти до отримання блага й задоволення, закладеного у мету творіння. А до цього вважається, що людина має недолік, бо вона не досягла мети творіння, і вона поки що перебуває посередині роботи. А це мовою кабали називається, що людина повинна удостоїтися властивості НАРАНХАЙ, закладеної в корені її душі. Це виправлення створіння, бо відмінність по формі призводить до поділу. А оскільки людина народжена аби отримувати благо і насолоду, необхідно, щоб у неї було бажання і прагнення отримувати насолоду. А це бажання отримувати відокремлює її від кореня, бо Творець бажає віддавати, а створінням властиве бажання отримувати. Тому сталося виправлення, зване скороченням і приховуванням, так що створіння не можуть відчувати свій корінь, – тобто того, хто їх створив, до того, як вони виправлять відокремлення.

І як сказано у Птисі, п.10: “І ось ти бачиш, як ця душа, яка є світлом життя, зо вдягнене в тіло, походить як суще з сущого, прямо від Ацмуто, і, проходячи через чотири світи АБЄА, вона все більше віддаляється від світла лику Творця, поки не доходить до клі, що призначене їй, званого “тіло”; …І, не дивлячись на те що і світло в ній дуже зменшилося, до такої міри, що в ньому вже неможливо пізнати корінь, з якого воно походить, все ж завдяки заняттям Торою і заповідями з тим, щоб доставити радість своєму Творцеві, вона (людина) все більше очищає своє клі, зване тілом, поки не стане гідною отримання великого блага у всій тій мірі, яка була закладена в задумі творіння в той момент, коли Він створив її”.

І зі сказаного зрозуміємо, що наша робота полягає в тому, щоб вийти з егоїстичного отримання, тобто коли наш прожиток полягає в тому, що ми маємо наше тіло, щоб у нього було життя, і воно могло насолоджуватися життям. Аби від цього не виходило, що бажання отримувати заради себе насолоджується, бо воно називається недоброзичливцем, тобто воно не бажає бути тим, хто дає. А все його устремління – отримувати для себе, і це називається “недоброзичливець”, – той, хто не хоче нічого давати іншим, але є зануреним в егоїстичну любов. І це називається “недоброзичливець”.

Тому стосовно тієї їжі, що їсть людина, яку називають хлібом, людині заборонено отримувати насолоду від того хліба, який є хлібом недоброзичливця. Іншими словами, (в цьому випадкові) людина насолоджується і їсть собі на втіху від хліба недоброзичливця. Тобто, те, чим насолоджується недоброзичливець, – буде і насолодою людини. Іншими словами, те, від чого насолоджується бажання отримувати, зване недоброзичливцем, – від цього буде вся її радість і настрій, що отримує людина. Прийняти таке вона не згодна, оскільки ця насолода приводить людину до того, що вона буде відділена від святості через відмінність за формою.

І звідси зрозуміємо те, що ми запитали: чому настільки важлива заборона “Не їж хліба недоброзичливця”, що через неї Ісраель залишилися у вигнанні, як сказано: “Якби Ісраель, зійшовши в Єгипет, не скуштували хліба єгиптян, – не були б залишені в єгипетському вигнанні”[3]? Адже станом вигнання називається те, що народ Ісраеля не міг працювати заради віддачі Творцеві, а міг лише отримувати заради себе. І це називається єгипетським вигнанням, коли вони не могли вийти з-під їхньої влади, і (в них) запанувало бажання отримувати для себе. Тому Зогар каже, що коли вони зійшли в єгипетське вигнання, якби вони остерігалися їсти, тобто не насолоджувалися тим, чим насолоджуються єгиптяни, тобто “від недоброзичливця”, або бажання отримувати заради себе, – вони не потрапили б під їх владу, тобто в вигнання.

Виходить, що суворість заборони недоброзичливця пов’язана з тим, що його хліб – цілком заради отримання. І це викликає все відділення від святості. І з цим пов’язана вся заборона “Не їж хліба недоброзичливця”. Тобто вся наша робота в Торі і заповідях (спрямована на те), щоб вийти з вигнання в бажання отримувати заради себе. Тобто під час виконання Тори і заповідей ми повинні формувати намір, коли нашою винагородою було, завдяки цьому удостоїтися вийти з вигнання і поневолення бажанням отримувати заради себе. І змогли б цілком працювати, аби з цього виростала радість для Творця. А іншої винагороди за роботу в Торі і заповідях ми не вимагаємо. Тобто, ми хочемо удостоїтися того, щоб під час виконання Тори і заповідей ми відчували, що служимо великому і важливому Царю, і щоб при цьому у нас була любов до Творця від того, що ми відчуваємо Його велич. Однак вся наша насолода буде пов’язана із тим, що ми служимо Творцеві, – в цьому буде наша винагорода, а не в тому, що Він дасть якусь компенсацію за нашу роботу, і щоб ми відчули, що сама робота і є винагородою, і не може бути більшої винагороди в світі, ніж, коли удостоюються служити Творцеві.

У той же час “єгипетський хліб” щодо духовної роботи, – це прямо навпаки. Як сказано: “Не можуть єгиптяни їсти з євреями хліб, бо це огида для єгиптян”[4]. Де “огида”, – згідно з висловом “огида єгиптянам бути пастухом”[5], що означає, що зневажені були в їхніх очах пастухи. Тому поясненням має бути, що єгиптяни зневажали їжу євреїв, бо у євреїв весь хліб їх, тобто їжа, був заради віддачі, а у єгиптян увесь їхній хліб відноситься до властивості недоброзичливця, тобто до отримання. І коли вони чули, що хліб євреїв – щоб віддавати, тобто на віддачу, це для них огидно і зневажено. Бо коли потрібно робити щось на віддачу, а не для отримання заради себе, – таку роботу вони зневажають, і вони не відчувають у цьому жодного смаку.

Тому, коли єгиптяни тільки чули, що потрібно працювати заради віддачі, вони приходили до відчуття, що вони повинні принижувати себе. Тобто все їхнє розуміння зобов’язує, щоб людина піклувалася про власну вигоду, а то, з чого не виходить нічого для власної вигоди, – вони робити не здатні. Тому коли тіло знаходиться під владою єгиптян, навіть якщо воно чує тільки тонкий натяк, що потрібно займатися віддачею, воно відразу ж виявляє зневагу до такої роботи, стверджуючи, що воно поки що в повному розумі, і не змириться з тим, щоб їсти хліб євреїв , бо для нього цей хліб, – хліб огиди, оскільки хліб цей проти його розуміння.

[1] Писання, Притчі, 23: 6.
[2] Тора, Берешит, 43:32.
[3] Зоар, глава Шмот, п.21.
[4] Тора, Берешит, 43:32.
[5] Тора, Берешит, 46:34.

Також рекомендуємо: “Хто свідчить про людину“, “Рабаш про категорії “Яаков” та “Ісраель” в духовній роботі“, “Бааль Сулам про порядок поєднання виправлення із досягненням мети творіння“.

Оставьте комментарий

Чтобы оставить комментарий, заполните форму.
*Все комментарии проходят модерацию.

Вы можете использовать HTML теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>