Продовження. Попередню частину читайте тут.
Переклад з видання МАК “Предисловие книги Зоар” здійснений редакцією сайту “Зогар з коментарем Сулам”.
Передмова книги Зогар. Стаття “Букви рабі Амнона Саби”.
(Частина восьма)
Буква «йуд י»
32) Увійшла буква «йуд י», звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде твоїм бажанням створити мною світ. Адже я – початок Твого святого імені, і Тобі належить створити мною світ». Відповів їй: «Досить тобі того, що ти викарбувана в Мені, і ти записана в Мені, і все Моє бажання – до тебе. Піднімися, – не пристало тобі бути відділеною від імені Мого».
Пояснення. Оскільки «йуд י» є першою буквою імені АВАЯ (הויה), початком розкриття і вищою властивістю світла, який є святим, тому звернулася з проханням, щоб світ був створений її властивістю, і тоді напевне станеться остаточне виправлення.
Відповів їй Творець: «Досить тобі того, що ти викарбувана в Мені, і ти записана в Мені». Ми вже з’ясували, що питання, які виникають у цих букв, і відповіді на них є втіхою Творця буквами. Питання – це МАН, а відповідь – це МАД зі сторони вищого світла. Слова: «Досить тобі» – це встановлення межі, коли каже їй: «Досить тобі, і не розповсюджуйся більше»[1], як було пояснене у зв’язку зі святим ім’ям Шадай[2].
Бо після того, як «йуд י» почала розповсюджуватися в цьому великому світлі святості, зупинив її Творець і не дав їй розповсюдитися до букви «тав ת», а лише до букви «шин ש», сказавши їй: «Досить тобі, і не розповсюджуйся більше ». І сказано: «Піднімися, не пристало тобі бути відділеною від імені Мого», – адже якщо ти розповсюдишся далі, ти вже не зможеш перебувати постійно в імені АВАЯ (הויה).
Пояснення сказаного. Кажуть мудреці: «Називаюся Я не так, як пишусь, – адже записаний Я ім’ям АВАЯ, а називаюся ім’ям Адні»[3]. Справа в тому, що на ім’я АВАЯ не діють ніякі зміни в світі, як сказано: «Я, Творець (АВАЯ), не змінююся»[4]. Але оскільки з плином днів в світі відбуваються псування й виправлення, там відбувається зміна. Тому, до кінця виправлення Він називається іменем Адні, і в цьому імені може бути зміна, але тільки не в імені АВАЯ, в якому зміни бути не може.
Але в майбутньому, коли відбудеться остаточне виправлення, Він буде називатися так само, як і пишеться. Як сказано: «І ім’ям міста з того дня буде: “Творець (АВАЯ) там”»[5]. І тому сказав їй: «”Піднімись, не пристало тобі бути відділеною від імені Мого”, – адже якщо виявиться в тобі якась зіпсутість, ти опинишся відділеною від Мого імені, оскільки в Моєму імені АВАЯ немає місця псуванню й виправленню. І тому не варта ти того, щоби створювати тобою світ».
І сказав їй: «Досить тобі того, що ти викарбувана в Мені, і ти записана в Мені, бо все Моє бажання – до тебе», – це вказує на три ступені, що наявні в «йуд י» імені АВАЯ (הויה). «Викарбувана» – в Хохмі Зеір Анпіну. «Записана» – в Хохмі вищих Аба ве-Іми. «Все Моє бажання – до тебе» – в Хохмі Аріх Анпіну, тобто – в укритій Хохмі.
Букви «тет ט», «хет ח»
33) Увійшла буква «тет ט». Звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде Тобі до вподоби створити мною світ. Адже завдяки мені Ти звешся добрим і справедливим»[6]. Відповів їй: «Не створю Я тобою світ, бо доброта твоя закрита й захована в тобі самій, як сказано: “Як велика доброта Твоя, яку зберігаєш Ти для тих, хто боїться Тебе”[7]. І оскільки доброта захована в тобі, то немає у неї частки в цьому світі, який Я хочу створити, а тільки лише – в майбутньому світі. І, крім того, оскільки доброта твоя захована в тобі, поринуть (в землю) врата Храму, як сказано: “Занурилися в землю врата її”[8]. А, крім цього, буква “хет ח” є протилежною тобі, і коли ви з’єднаєтеся разом, утворюється сполучення “хет-тет חט”», – тобто гріх. І тому ці літери не були записані в іменах святих колін. Відразу ж вийшла вона від Нього.
Пояснення сказаного. «Тет ט» – це Єсод Зеір Анпіну, який відноситься до внутрішньої його властивості. Бо «цаді צ» – це дев’ята з букв, що відносяться до властивості самого Зеір Анпіну, в котрій він здійснює зівуґ з Нуквою, і тоді зветься «праведник (цадик צדיק)». Однак «тет ט» – це дев’ята з букв, що відносяться до Біни Зеір Анпіну, і вона є внутрішньою властивістю Єсоду Зеір Анпіну. І він називається добром, як сказано: «Кажіть про праведника добре»[9]. І оскільки він є властивістю нешама цього Єсоду, в якому у кліпот немає жодної можливості утриматися, тому просила «тет ט» про створення нею світу.
І тому відповів їй: «Бо доброта твоя закрита і захована в тобі самій». «У світлі, який створив Творець в перший день, Адам бачив і спостерігав від одного краю світу й до іншого. Коли подивився Творець на покоління потопу та на покоління розбрату і побачив, що їхні вчинки зіпсовані, зупинився та приховав його для праведників на прийдешнє майбутнє»[10]. Як сказано: «І побачив Творець, що світлу притаманне добро»[11]. А добрим зветься лише праведник, як сказано: «Кажіть про праведника добре».
Пояснення. Оскільки бачив Творець, що грішники викривлять діяння свої і дозволять кліпот утримуватися в цьому світі, сховав Він його (світло) у вищих «праведнику (цадик צדיק) й праведності (цедек צדק)», – Аба ве-Іми, – і від «праведника та праведності (цадик ве-цедек)», Аба ве-Іми, поширюється це світло в утаєнні у внутрішню властивість Єсоду Зеір Анпіну, тобто в «тет ט».
І про це виправлення говорив Творець у Своїй відповіді букві «тет ט»: «Бо доброта твоя закрита й захована в тобі самій. І оскільки доброта захована в тобі, то немає у неї частки в цьому світі, який Я хочу створити, а тільки лише в майбутньому світі». Іншими словами, оскільки Я повинен приховати тебе від грішників, то не призначена ти нікому, крім праведників, гідних отримувати наповнення майбутнього світу. Таким чином, немає в тебе частки у виправленні цього світу, – тобто ЗОН, – оскільки зовнішні властивості можуть утримуватися в тобі.
Тому сказано: «І, крім того, оскільки доброта твоя захована в тобі, поринуть (в землю) врата Храму». Оскільки це світло світить лише у внутрішній властивості Єсоду в утаєнні, то Нуква зможе отримувати від цього світла у врата свої лише шляхом укриття його в своїй внутрішній властивості. Тому врата Нукви занурюються у внутрішню властивість її Єсоду, і завдяки цьому вони захищені від дотику зовнішніх властивостей, і вона може бути впевнена, що ці зовнішні властивості не будуть панувати у вратах її. І про це сказано: «Під час руйнування вороги не змогли захопити владу над вратами Храму, бо ті занурилися в землю»[12]. «І оскільки ти потребуєш такого надійного укриття, – не підходиш ти для створення тобою світу».
І сказано: «А, крім цього, буква “хет ח” є протилежною тобі, і коли ви з’єднаєтеся разом, утворюється сполучення “хет-тет חט”», – тому що «хет ח» – це властивість Год, – тобто Малхут, що міститься в Зеір Анпіні. І це – лівий проток в Єсоді Зеір Анпіну. Бо є два протоки в Єсоді Зеір Анпіну:
- правий, «тет ט», для породження душ;
- лівий, «хет ח», для викидання відходів до зовнішніх.
Справа в тому, що він (лівий проток) відноситься до властивості літери «куф ק», що включена до Єсоду[13], від якої виходить тонке світіння до зовнішніх, і внаслідок цього зовнішні отримують сили наслідувати людині святості, як мавпа (коф) удає людину. Як сказано: «Одне проти іншого створив Творець».
Ці два протоки розташовані близько один до одного і розділені відстанню не більше ніж «часникова лушпайка». І тому є сила в лівого протоку запанувати над правим, і тоді народжується «хет (חט гріх)». А слово «хет (חט гріх)» має таке ж числове значення, як і слово «тов (טוב добро)», тобто 17, що й означає «одне проти одного». Якщо візьме гору права сторона, «тет ט», то це – гематрія слова «тов (טוב добро)», як сказано: «Кажіть про праведника добре». А якщо, не дай Боже, запанує лівий проток, тобто «хет ח» над «тет ט», то це – гематрія слова «хет (חט гріх)».
І сказано: «Буква “хет ח” є протилежною тобі», – бо є сила в лівого протоку, тобто «хет ח», узяти гору над тобою, «і коли ви з’єднаєтеся разом, утворюється сполучення “хет-тет חט”», – і зможуть кліпот витягати до себе наповнення святості. І звідти всі гріхи отримують владу. «І тому не були записані ці букви в іменах святих колін», – саме тому немає букв “хет ח» і «тет ט» в іменах колін, що вказує на їхню піднесеність та відділення від властивості «хет ח», яка є коренем протилежної сили. І про це сказано: «Досконалим було ложе Яакова, від якого не вийшло нічого невгодного до зовнішніх властивостей, як від Авраама та Іцхака»[14].
[1] Вавилонський Талмуд, трактат Хаґіґа, арк. 12:1.
[2] Див. вище, п.24, зі слів: «І з цієї причини…».
[3] Вавилонський Талмуд, трактат Псахім, арк.. 50:1.
[4] Пророки, Малахі, 3:6. «Я, Творец, не змінююся».
[5] Пророки, Єхезкель, 48:35.
[6] Писання, Псалми, 25:8. «Добрий та справедливий Творець, тому вказує Він грішникам шлях».
[7] Писання, Псалми, 31:20.
[8] Писання, Ейха, 2:9.
[9] Пророки, Єшаягу, 3:10.
[10] Вавилонський Талмуд, трактат Хаґіґа, арк. 12:1.
[11] Тора, Берешит, 1:4.
[12] Вавилонський Талмуд, трактат Сота, арк. 9:1, коментар Раши.
[13] Див. вище, п.24, зі слів: «Відповів Творець…».
[14] Вавилонський Талмуд, трактат Псахім, арк. 56:1.