Продовження. Попередню частину читайте тут.
Переклад з видання МАК “Предисловие книги Зоар” здійснений редакцією сайту “Зогар з коментарем Сулам”.
Передмова книги Зогар. Стаття “Букви рабі Амнона Саби”.
(Частина сьома)
Букви «мем מ», «ламед ל»
30) Увійшла буква «мем מ». Звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ. Бо завдяки мені Ти був названий Царем (мелех מלך)». Відповів їй: «Все це так, звичайно. Але Я не створю тобою світ, оскільки світові потрібен Цар. Вернись на своє місце, ти й “ламед ל”, і “каф כ”, бо негоже світові залишатися без Царя».
Пояснення. «Мем מ» – це Хесед Зеір Анпіну, який одержує від властивості, відповідній йому, – Хеседа Біни. Як сказано: «Вдень явить Творець милість (хесед) Свою»[1] – це день, що минає разом з усіма днями. І в момент досягнення Зеір Анпіним стану мохін, його ХАҐАТ стають властивістю ХАБАД. І тоді Хесед Зеір Анпіну піднімається і стає Хохмою. І відкривається при цьому світло лику Царя життя, яке йде від Зеір Анпіну.
І це є доводом «мем מ» про створення нею світу, – «бо завдяки мені Ти був названий Царем». І після того, як розкриється світло лику Царя в світі, безумовно, у зовнішніх властивостей не буде більше можливості утримуватися в ньому, і світові буде гарантовано кінцеве виправлення.
«Але Я не створю тобою світ, оскільки світові потрібен Цар», – тобто неможливо розкрити це світло в світі, оскільки світові потрібно аби це велике світло було вдягнене саме в три цих літери слова «Цар (мелех מלך)». І було сказано їй: «Вернися на своє місце, ти й “ламед ל”, і “каф כ”, бо негоже світу залишатися без Царя», – тобто повернися на своє місце і з’єднайся з буквами «ламед ל» та «каф כ», і тоді з’явиться можливість розкриття цього великого світла в світі. І це тому, що «негоже світові залишатися без Царя», – тобто, світ не може існувати без облачення, одержуваного у послідовності трьох літер «мем-ламед-каф מלך».
Пояснення сказаного. «Мем מ» слова «Цар (мелех מלך)» – це «велика милість (хесед)»[2]. Як сказано: «Вдень явить Творець милість (хесед) Свою» – це день, що минає разом з усіма днями. «Мем מ» є широко розкритою. «Ламед ל» слова «мелех מלך» – це «вежа, яка парить у повітрі», – Біна, яка стає Хохмою в рош Аріх Анпіну й поширюється в Зеір Анпіні. А «каф כ» слова «мелех מלך» – це Малхут, Нуква Зеір Анпіну, бо «не буває царя (мелех) без царства (малхут)». Більш того, вся велич цих піднесених мохін розкривається лише за допомогою Малхут, і вони знаходяться в її розпорядженні. І в цей момент вважається Малхут такою, що світить Зеір Анпіну на трьох рівнях:
- вона стає троном Йому, як сказано: «Цар сидить на троні високому й піднесеному»[3]; бо про цю властивість сказано: «Зробив Він тьму покровом собі»[4]; і «трон (кісе כיסה)» – від слів «покрив (кісуй כיסוי)», «укриття»; і тому називається зігнутою «кав כ»;
- вона стає вбранням Йому, бо мохін стану ґадлут проявляються лише над Ісраелєм; і тому Малхут стає для Нього облаченням пітьми, і під час розкриття Його царства Він звільняється від облачення пітьми та накидає його на народи, що поклоняються ідолам, і світло лику Його поширюється та розкривається над Ісраелєм; і про цей час мовлено[5]: «В майбутньому Творець збере в коло праведників, і кожен з них зможе вказати пальцем і сказати: “Ось наш Творець”[6]»; і звільнення від цього облачення тьми символізується буквою «каф ך», котра розігнута й довга;
- Малхут стає вінцем на голові (рош) Його, як сказано: «Виходьте й подивіться, дочки Циона, на царя Шломо, на вінець, яким прикрасила його мати в день весілля його, в день радості серця його»[7]. І «каф כ» – це властивість Кетер (כתר корона).
Буква «каф כ»
31) У той час постала перед Ним буква «каф כ», зійшовши з трону величі Його. Здригнувшись, звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ, адже я – велич Твоя». А коли спускалася буква «каф כ» з трону величі Його, здригнулися двісті тисяч світів і здригнувся трон. І всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися.
Сказав їй Творець: «”Каф כ”, а “каф כ”, що ти тут робиш? Не сотворю Я тобою світ! Повернися на своє місце, бо в тобі – знищення (клая כליה), і тобою розноситься звістка про “вирішене наперед винищення”[8]. Повернися на свій трон і будь там». Негайно вийшла вона від Нього і повернулася на своє місце.
Пояснення. Коли «мем מ» намагалася переконати Творця в необхідності створити нею світ, – адже завдяки їй відкривається світло лику Царя в світі, – це призвело до того, що «каф כ» тим часом спустилася з трону величі, – тобто зі світу Брія. Здригнувшись, звернулася до Нього: «Адже я – велич Твоя». І тоді «здригнулися двісті тисяч світів», – що походять від Хохми й Біни світу Брія, – тобто від властивості КАХАБ світу Брія. «І здригнувся трон. І всі ці світи», – звідти й нижче, – «здригнулися, боячись звергнутися».
Пояснення сказаного. Всі ці звернення букв до Творця з проханням створити ними світ є подібними до підйому МАН з метою отримати від Творця МАД для ступеню, що відноситься до властивості цієї літери. І тоді проявиться управління ЗОН, які передають світу ступінь МАД, який призначений для цієї літери. І відповідь Творця кожній з двадцяти двох букв ЗОН є сходженням МАД і виходом в належний час ступеню світла, що відповідає величині МАН, який піднятий кожною літерою.
І коли цей ступінь світла починає проявляти своє управління в світі, лунає відповідь Творця цій букві, тому що розкривається її нездатність управляти світом через присутність кліпи в її властивості, як сказано: «Одне проти іншого створив Творець»[9]. І в результаті кожна буква відходила, вирушаючи на своє місце. І це – внутрішній зміст насолод Творця з кожною з двадцяти двох букв, – кожній з них надати місце аби виявити свої права згідно Його волі, доки не з’ясують вони самостійно, виходячи із власного бажання, – яка з них є гідною того, аби світ управлявся нею. І тому сказано, що «дві тисячі років до створення світу Творець розглядав букви й насолоджувався ними».
І в момент, коли «мем מ» почала проявляти своє велике світло в світі, вона стала причиною сходження «каф כ» з трону величі, бо трон має дві властивості:
- він приховує Царя, як сказано: «Зробив Він тьму покровом собі»; і тому він називається троном (кісе כיסה) – від слова «покрив (кісуй כיסוי)»;
- він розкриває велич Малхут в світах, як сказано: «А над образом цього престолу – образ, подібний до людини на ньому»[10], – тобто за допомогою поєднання трьох букв слова «Цар (мелех מלך)», коли ця Малхут стає троном Царя й укриває Його, – як сказано: «Зробив Він пітьму покровом Себе», – вона піднімається нагору та стає розігнутою «каф ך», тобто вбранням самого Царя; адже сам Цар, Зеір Анпін, розкривається за допомогою неї; і вона також стає вінцем на голові Царя.
Але в той момент, коли «мем מ» почала розкривати світло лику Царя в світах без облачення «каф כ», зійшла також і «каф כ» з трону величі, – тобто перестала бути такою, що приховує Царя. І вона теж звернулася до Царя: «Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ, адже я – велич Твоя», – тобто управляти розкриттям величі Царя можна буде лише через неї, без усякого приховання, як того бажає «мем מ».
Тому не мовиться, що «каф כ» увійшла та звернулася до Нього: «Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ», як інші літери, – оскільки вона прокинулася не сама, а перебувала під владою «мем מ», і влада «мем מ» в цей час змусила зійти також і «каф כ» з трону величі, що знаходиться в світі Брія.
І мовиться: «Здригнувшись, звернулася до Нього: “Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ”», – оскільки в той момент, коли вона сходила з трону, здригнулася вона і, також, двісті тисяч світів, що виходять від Хохми й Біни світу Брія. «І всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися», – тому що увесь зв’язок між вищим та нижнім, з самого початку до кінця всіх ступенів, здійснюється за допомогою Малхут вищого, яка стає Кетером для нижнього. А буква «каф כ» символізує вдягання Малхут вищого (парцуфа) у нижній.
Трон має три властивості:
- як сказано: «Шість сходин в трону»[11], – тобто ВАК нижнього, звані ХАҐАТ (Хесед-Ґвура-Тіферет) НЕГІ (Нецах-Год-Єсод);
- чотири основи трону, – тобто мохін КАХБАД (Кетер-Хохма-Біна-Даат) нижнього;
- Малхут вищого, що опускається від вищого до нижнього та вдягається в нього; і через цю Малхут приходять все світла від вищого та світять нижньому.
Тому під час сходження «каф כ» з трону величі припиняється зв’язок Ацилуту з троном величі, тобто зі світом Брія. Бо «каф כ» – це Малхут світу Ацилут, яка вдягнена в сфірот КАХБАД (Кетер-Хохма-Біна-Даат) світу Брія та передає всі свої світла світу Брія, званому «трон величі». І оскільки «каф כ» зійшла звідти, припинився зв’язок з Ацилутом, і здригнулася «каф כ» тому, що припинилося надходження сили її, яка дозволяє наповнювати світ Брія. І здригнулися двісті тисяч світів, – тобто Хохма й Біна, що включають сфірот КАХБАД світу Брія. І також «всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися», – оскільки зникла вся їхня життєва сила й наповнення від світу Ацилут.
І таким же чином пояснюється зв’язок Творця, тобто Біни, з ЗОН світу Ацилут. Тому, що Малхут Біни, яка вдягається в Зеір Анпін, – це «каф כ». Таким чином, ця «каф כ», що є троном Творця, знаходиться над Зеір Анпіним, оскільки Творець – це Біна, яка є найвищою властивістю по відношенню до Зеір Анпіну, і Зеір Анпін стає троном для Біни.
І тому в момент сходження «каф כ» припиняється зв’язок Біни з Зеір Анпіним, тому що «каф כ» – це Малхут Біни, яка вдягається у Зеір Анпін та передає йому всі свої світла. Тому здригнулася також і вона сама, оскільки зникла в неї здатність віддавати Зеір Анпіну.
І також «здригнулися двісті тисяч світів», – тобто мохін Зеір Анпіну, звані Хохма й Біна, і звані, також, КАХБАД (Кетер-Хохма-Біна-Даат), – і це чотири основи трону, – бо все наповнення їхнє припинилося. І також «всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися», – тобто ВАК Зеір Анпіну, ХАҐАТ НЕГІ, котрі включають усі світи, які знаходиться під ним, бо пішло від них все наповнення Біни. І оскільки втратили світла Ацилуту, вони здригнулися, боячись звергнутися в світи БЄА розділення та розбитися.
І тому сказав їй Творець: «Бо в тобі – знищення (клая כליה), і тобою розноситься звістка про “вирішене наперед винищення”. Повернися на свій трон і будь там», – тобто, як вже з’ясувалося, через сходження «каф כ»з трону величі здригнулися ҐАР Зеір Анпіну, і всі світи здригнулися, боячись звергнутися та зруйнуватися. Іншими словами, «тобою розноситься звістка про “вирішене наперед винищення”» – про остаточне знищення, яке вже є незворотнім. І тому ти зобов’язана повернутися до властивості «трон».
І сказано: «Негайно вийшла від Нього», – спеціально підкреслює це, кажучи «негайно», щоб показати, що повернення її на своє місце, до властивості «трон», приходить разом з відповіддю Творця букві «мем מ»: «Бо негоже світу залишатися без Царя». Тобто обидві ці дії відбуваються одночасно, – і потрясіння, які відкрилися в «каф כ» під час її сходження з трону величі, коли «всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися», і відповідь Творця букві «мем מ»: «Бо негоже світу залишатися без Царя».
[1] Писання, Псалми, 42:9.
[2] Пророки, Мелахім 1, 3: 6. «Ти зберіг йому цю велику милість й дав йому сина, який сидить на престолі його в цей день».
[3] Пророки, Єшаягу, 6:1.
[4] Писання, Псалми, 18:12.
[5] Вавилонський Талмуд, трактат Тааніт, арк. 31:1.
[6] Пророки, Єшаягу, 25:9.
[7] Писання, Пісня пісень, 3:11.
[8] Пророки, Єшаягу, 10:23. «Бо Творець, Владика воїнств, здійснює вирішене наперед винищення в усій країні».[9] Писання, Коелет, 7:14.
[10] Пророки, Єхезкель, 1:26.
[11] Пророки, Мелахім 1, 10:19.