Зогар про інструменти єднання дуальності. Частина друга

Переклад українською книги “Новий Зогар. Глава Берешит, частина перша“. Продовження. Початок читайте тут.

Новий Зогар. Глава Берешит, частина перша

5) Вище світіння середньої лінії необхідне для того, щоб могло світити світло Хохми, яке було вкрите, бо внаслідок світіння Хохми розкривається в ній радість усього. А середня лінія – це права, разом з якою довершується встановлення законів, тобто світіння лівої лінії, котре повне судів, званих законами. Іншими словами, основою середньої лінії є світіння хасадім від правої, однак в ній міститься також і Хохма від лівої лінії.

І тому в ній присутня радість всього, – як правої лінії, так і лівої. Сказано про це: «Яке велике благо Твоє, котре зберігаєш Ти для тих, хто боїться Тебе»[1], – і це перше світло, яке Творець сховав для праведників, для тих самих, хто боїться гріха. Як сказано: «І був вечір»[2], – зі сторони темряви, «і був ранок»2, – зі сторони світла, і завдяки тому, що вони з’єднуються один з іншим, сказано: «День один»2.

Пояснення. Хоча перше світло було заховане за допомогою середньої лінії, все ж не було метою ховати його остаточно, а навпаки, малося на увазі, що за допомогою приховання це світло зможе світити праведникам, які бояться гріха, тому що вони остерігаються та приймають це світло лише знизу вгору.

Справа в тому, що досконалість досягається тільки за допомогою свічення хасадім в правій лінії разом з Хохмою лівої лінії. І тоді розкривається радість усього в середній лінії, яка об’єднує їх разом. І тому закінчується уривок словами: «І був вечір», – що виходить зі сторони пітьми, тобто ліва лінія, звана тьмою. «І був ранок», – який виходить зі сторони світла, тобто права лінія, звана світлом. І після того, як вони з’єднуються один з одним завдяки середній лінії, сказано: «День один», – який є всією досконалістю та єдністю.

6) Чому мовиться про кожен день: «І був вечір, і був ранок»? З тим, щоб ми знали, що немає дня без ночі, і немає ночі без дня, і неможливо відокремити одне від іншого.

Пояснення. Права лінія без лівої вважається властивістю ВАК без ҐАР. А ліва лінія без правої вважається темрявою, бо світло Хохми лівої лінії не може світити без хасадім. Таким чином, як у правій лінії, званій «день», так і в лівій лінії, що зветься «ніч», немає досконалості. І вся їхня досконалість залежить від поєднання разом, коли одна сповнюється від іншої, тобто права лінія доповнюється властивістю ҐАР, внаслідок включення до неї лівої, а ліва лінія може світити завдяки включенню до неї властивості хасадім правої лінії.

Немає дня без ночі, тому що без лівої лінії бракує властивості ҐАР правої лінії, званої днем. І немає ночі без дня, тому що ліва лінія без правої взагалі не може світити. І тому вони повинні завжди включатися одна в іншу разом. І неможливо відокремити одну від другої, бо якщо їх розділити, обидві вони не можуть світити.

7) Той день, в якому вийшло перше світло, поширився у всі дні початку творення, адже про всіх них сказано – «день». Тобто розповсюдження першого світла називається днем, і оскільки це розповсюдження світла відбувалося в усі дні початку творення, про них усіх сказано «день».

Це видно також з того, що сказано «ранок» про всі дні початку творення, і ранком воно називається тільки лише зі сторони першого світла, що включене до нього. Іншими словами, «ранок» вказує на початок сходження світла, тобто на перше світло.

Перший день, який вказує на Хесед Зеір Анпіну, поширюється разом з усіма днями, і всі вони включаються до нього. І це показує нам, що немає поділу між шістьма днями початку творення, тобто властивостями ХАҐАТ НЕГІ Зеір Анпіну, і всі вони є одним цілим.

8) «І сказав Творець: “Нехай буде світло!”» – означає, що відбувається розповсюдження вниз цього світла. І у тих ангелів, які були створені в перший день, є місце для існування в правій стороні[3].

9) «І побачив Творець (ет) світло, що добре». Слово «ет» є необхідним, аби врахувати та поєднати дзеркало, яке не світить, Нукву, із дзеркалом, яке світить, Зеір Анпіним, про якого сказано: «Що добре». Інакше кажучи, слово «ет» потрібно для того, щоб врахувати, що також і Малхут включена до сказаного «що добре» разом із Зеір Анпіним.

Слово «ет» вказує на включення та прийняття до уваги тих ангелів, які виходять зі сторони цього світла, – і про них сказано: «Що добре». І всі вони світять першим світлом, тобто від світла першого дня, перебуваючи в досконалості.

Нехай буде небозвід

10) Внаслідок речення «нехай буде небозвід посеред вод»[4] вищі води відділилися від нижніх. «Небо» означає – розповсюдження вод. І тому сказано: «І буде він відокремлювати води від вод»4,- вищі води від нижніх вод.

11) «І створив Всесильний небозвід»[5], – здійснив за допомогою небозводу дію з вищою величчю, тобто поширив з його допомогою мохін де-ґадлут від Біни в ЗОН. Адже не сказано «і з’явився небозвід», а сказано «і створив». Це вказує на те, що Він наповнив його великою величчю.

Пояснення. Небозвід – це нове закінчення, що утворилося під Хохмою в силу підйому в місце Біни сфіри Малхут, яка закінчила цей ступінь під Хохмою. І внаслідок цього залишилися два клі Кетер і Хохма з двома світлами нефеш-руах, і це закінчення називається небозводом. І це називається часом катнут.

А під час ґадлут Він опускає Малхут з місця Біни, що називається у завершенні небозводом, і тоді сфірот Біна, Тіферет і Малхут повертаються на ступінь[6], і виходять ҐАР, які є властивістю ґадлут.

І тому сказано: «Нехай буде небозвід» – про час катнут. А про час ґадлут сказано: «І створив Всесильний небозвід». Адже не сказано: «І з’явився небозвід» після речення «Нехай буде небозвід», а сказано: «І створив». «Це вказує на те, що Він наповнив його великою величчю», – бо вказує на мохін стану ґадлут, які виходять від небозводу внаслідок опускання Малхут з цього місця закінчення на своє власне місце.

12) «У другий день», – що є лівою лінією, оскільки три перші дні початку творення це три лінії ХАҐАТ, – «було створене пекло для грішників світу». «У другий день була створена розбіжність», – тому що з виходом лівої лінії виникає суперечність між нею та правою лінією[7].

«У другий день не була завершена робота», – оскільки через виникнення розбіжності, вони не могли світити до третього дня, коли прийшла третя лінія та зменшила ліву лінію, з’єднавши її з правою[8]. «Тому не сказано про другий день “що добре”, доки не настає третій день, і не довершується в ньому робота», – за допомогою середньої лінії.

І тому сказано про третій день двічі «що добре»:

  1. один раз[9] – про довершення роботи другого дня, тобто лівої лінії;
  2. вдруге[10] – про сам третій день, середню лінію.

Тому що другий день, ліва лінія, був виправлений у третій день, який є середньою лінією, і вщухає суперечка в цей день, оскільки він відновив мир між ними та встановив світіння обох.

У третій день милосердя до грішників в пеклі проявилося в повній мірі. У третій день язики вогню пекла заспокоюються. Тому що пекло походить від лівої лінії, і оскільки ліва лінія отримала своє виправлення в третій день, вщухає вогонь пекла. Тому другий день включений до третього та довершується в ньому.

13) Світло це вийшло в перший день, а в другий день вийшла пітьма, ліва лінія, яка до свого включення у праву лінію є темрявою. І в цей день відбувся поділ вод і виникла суперечність. Чому все це не завершилося в перший день, а лише в третій – адже перший день, який є правою лінією, включає у собі й ліву? Іншими словами, оскільки світло правої лінії вийшло раніше лівої, то світло правої лінії є коренем, а світло лівої – вітою. А кожен корінь включає в собі свої віти й виправляє їх. І в такому випадку, хіба не повинен був перший день, права лінія, виправити світло лівої лінії, котре вийшло у другий день?

Однак розбіжність якраз і виникла через те, що другий день, ліва лінія, не хотів приймати на себе владу першого дня, як віта по відношенню до кореня, а протистояв йому, бажаючи скасувати його. І тоді третій день, середня лінія, змушений був сам увійти між ними, розв’язавши це протиріччя, та зміцнити мир між ними.

[1] Писання, Псалми, 31:20.
[2] Тора, Берешит, 1:5. «І був вечір, і був ранок, день один».
[3] Див. Зогар, главу Берешит, частину 2, п.153.
[4] Тора, Берешит, 1: 6. «Нехай буде небозвід посеред вод, і буде він відокремлювати води від вод».
[5] Тора, Берешит, 1: 7. «І створив Всесильний небозвід».
[6] Див. «Вступ до коментаря Сулам», п.18.
[7] Див. «Вступ до коментаря Сулам», п.31.
[8] Див. «Вступ до коментар Сулам», п.35.
[9] Тора, Берешит, 1:10. «І назвав Всесильний сушу землею, а стікання вод назвав морями. І побачив Всесильний, що це добре».
[10] Тора, Берешит, 1:19. «Щоби володіти днем та ніччю, та щоби відділяти світло від пітьми. І побачив Всесильний, що це добре».

Також рекомендуємо: “Хто свідчить про людину“, “Зогар про парсу та принцип її роботи“, “Відмінність між поняттями “облачення” та “пряме світло“.