Книга «Зоар для всех» («Зоар ле-Ам») – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Букви рабі Амнона Саби. Буква «тав»

tav
Творец

1) Сила отдачи, желание отдавать, наслаждать
2) Общий замысел и природа мироздания, глобальный закон, который нисходит на нас, строит нас, создает нашу Вселенную, управляет всем, ведя к изначальной цели - поднять творения в развитии до Своего уровня.
3) Творец = первопричина = Источник света (наслаждения)

Малхут

законченное, самостоятельное творение, которое ощущает, что и от кого оно получает. Центральная точка, корень, основа всего творения.

Адам

первый человек, который получил желание к познанию Высшего мира (почти 6000 лет назад). Автор книги «Разиель Малах» («Тайный ангел»).
Адам (ивр. - человек) - означает «подобный Творцу» («эдомэ ле Элион»), самостоятельно строящий себя для того, чтобы стать Ему подобным.

Від редакції: Поки йде робота над перекладом українською мовою «Передмови книги Зогар», — першого тому найвидатнішого кабалістичного джерела, — ми публікуємо окремі уривки з його тексту, які вже перекладені.
Першу частину статті «Букви рабі Амнона Саби» читайте тут.
Не є таємницею те, що будь-який знак, будь-яка літера при написанні починається з крапки. В кабалі крапка символізує, як правило, первісне створіння, або його стан, званий «перше скорочення». Горизонтальна лінія символізує поширення світла хасадім, тобто процес виправлення створіння, вертикальна лінія — розповсюдження світла хохма, тобто процес набуття створінням великого стану (ґадлут), — стану духовних осягнень. Скісна лінія часто символізує «середню лінію», а лінія, над якою літери пишуться — «парсу».
Буква «тав», про яку йдеться в цьому уривку, символізує сфіру Малхут та місце закінчення всіх духовних ступенів. Вона також символізує царство створіння у стані виправленого бажання. Вона є символом царської влади у стародавньому Ізраїлі, і часто її поміщали на царських коронах очільників єврейської держави.

Переклад з видання МАК «Предисловие книги Зоар» здійснений редакцією сайту «Зогар з коментарем Сулам».

Зогар. Стаття «Букви рабі Амнона Саби».
(Частина друга)

Буква «тав ת»

Першою з усіх увійшла буква «тав ת». Під владою кожної з букв алфавіту є певний ступінь. І тому буква «тав ת» стверджувала, що вона здатна поліпшити світ більш, ніж всі букви, разом узяті. Адже в ній панує істина, і вона є печаткою на персні царя.

Відомо, що сітра ахра може існувати лише за рахунок того, що святість світить їй тонким свіченням, як сказано: «Ноги її сходять у смерть»[1]. І мовлено: «Царство Його над усім панує»[2]. І це — «ніжка куф ק», яка спускається під лінію букв та вказує на тонке світіння, котре Малхут дає сітра ахра. І тому в жодній з усіх двадцяти двох букв не опускається ніжка вниз, а лише в «куф ק», яка відноситься до букв Малхут, бо «куф-рейш-шин-тав קרשת» знаходяться в Малхут.

Та спочатку ліва ніжка «тав ת» стала спускатися під лінію букв. І побачив Творець, що утримання сітра ахра буде занадто сильним. Тому зупинив її Творець, повернувши її ніжку так, щоби вона закінчувалася на одному рівні з лінією святості. І тому стала товстішою її ліва ніжка, оскільки та частина, яка спускалася назовні та була повернута, склалася у неї вдвічі. І внаслідок цього не приходить від неї жодне світіння до кліпот й сітра ахра.

І, крім того, встановилася вона, щоб бути печаткою персня, яка береже від кліпот, щоб не могли вони, наблизившись, витягати звідти (сили) у святості. І все, що торкнулося її, загине. І підтримання «тонкого світіння», котре необхідне для існування кліпот, здійснюється буквою «куф ק». Адже в Малхут вона є буквою найвищою та віддаленою від кліпот і сітра ахра, і тому немає остраху щодо занадто сильного утримання кліпот. І тому називається «куф ק», аби вказати, що від неї виходить початкова сила до сітра ахра і кліпот, звана «людина нікчемна», щоб уподібнити її парцуфам святості, як сказано: «Одне відповідно до іншого зробив Творець»[3], — подібно до того, як мавпу (коф) можна порівняти з людиною. І люди, що утягнуті ними, збиваються зі шляху, а ті брешуть від імені Творця.

Саме це стверджує «тав ת»: «Адже я — печатка на персні Твоєму», — тобто я, мовляв, стою в закінченні кожного парцуфа і не даю кліпот наблизитися, щоби витягати (сили) зі святості та брехати від імені Твого; і тому личить мною створити світ, і мною здійсниться все з’ясування відмінностей між сітра ахра й святістю, і тоді жителям світу буде гарантоване досягнення їхнього призначення. І тому сказала: «Ти звешся ім’ям «істина», — личить Царю почати зі знаку істини та мною створити світ».

Пояснення. Оскільки «Ти звешся ім’ям «істина»», що вказує на неможливість злитися з Тобою інакше як досягненням ступеню «істини», тому «личить Царю почати зі знаку істини та мною створити світ», — бо за допомогою моєї властивості ті, хто живуть у світі, усунуть сітра ахра (зворотну сторону) й кліпот та приліпляться до Тебе, і тоді жителям світу буде гарантоване остаточне виправлення.

Як сказано: «Близький Творець до всіх, хто волає до Нього»[4]. До кого Він близький? Повторно вказується в уривку: «До всіх, хто волає до Нього в істині». Але хіба є ті, хто волає до Нього у брехні? Так. Це той, хто волає, не знаючи, до Кого він звертається. Як сказано: «До всіх, хто волає до Нього в істині». Що значить «в істині»? Це означає — з печаткою царського персня. Середня лінія — печать мохін з Малхут, званою царським перснем, який є довершеністю всього[5].

І відповів їй Творець, що не гідна вона того, щоби створювати нею світ, оскільки силою її будуть діяти занадто суворі суди. Адже навіть завершені праведники, які вже удостоїлися збереження в пам’яті її печаті й виконали Тору від початку до кінця (досл. від «алеф א» до «тав ת»), все ж караються її суворою силою за те, що не знищили грішників. І, крім того, вона — ще й печать смерті, в силу якої виникла смерть в світі. Адже смерть забирає всіх, хто живе в світі лише тому, що змій підробив її печатку, змусивши Адама Рішона порушити заборону Древа пізнання. І тому світ не зміг би існувати, якби був створений нею.

[1] Писання, Притчі, 5:5.
[2] Писання, Псалми, 103:19.
[3] Писання, Коелет, 7:14.
[4] Писання, Псалми, 145:18.
[5] Зогар, глава Аазіну, п.210.

Читати далі…

Оставьте комментарий

Чтобы оставить комментарий, заполните форму.
*Все комментарии проходят модерацию.

Вы можете использовать HTML теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>