Продовження. Двадцять шосту частину читайте тут .
Хаїм Віталь
Розділ двадцять шостий
він говорить про сутність душ
181. Знай, що не існує жодної душі в світі, яка була би, не приведи Господи, голою, без певного облачення, в яке вона одягнута у цьому світі. І на сутність цього облачення вказано в Зогарі, глава Мішпатім, у висловах рабі Єви Саба про уривки: “їжі, одягу та регулярного злягання” і “Не владний продати, відступившись від неї”[1]. І роз’яснімо зараз якою є сутність цього облачення, що існує у душі. Так ось, усе те, що сталося з праведником Йосефом у цьому світі з його господньою, дружиною Потіфара, коли вийшли десять крапель сімені з-під нігтів його, як сказано в Писанні: “І розкинуться передпліччя рук його”[2], – подібне також трапилося нагорі з вищим праведником Йосефом, яким є сфіра Єсод. І коли вийшли даремно ці десять крапель, – іскри святих душ, – з вищого Єсода, захара, і не були прийняті в утробу вищої некеви, вхопилися за ці душі кліпот. І вже повідомив я тобі деякі властивості парцуфів, які наявні нагорі та знаходяться у ЗОН, – в усіх цих парцуфах є категорія Єсода. І виходить, що з кожної властивості Єсода, яка знаходиться нагорі, іскри душ вийшли даремно, і ухопилися за них кліпот. Бо всі Єсоди вказують на праведника Йосефа. Так ось нагорі є п’ять категорій зівуґів, і з кожного Єсода виходять душі.
Цей порядок, згідно з достойністю їхніх ступенів, такий.
Перший зівуґ. Це (зівуґ) Зеїр Анпіна, званого Ісраель, з його Нуквою, яка називається Рахеллю. Час цього зівуґа у мусаф у суботу. Бо тоді Рахель виростає на весь рівень Зеїр Анпіна, – буквально як і він, – і тоді разом здійснюють зівуґ за допомогою істинного Єсода Зеїра Анпіна.
Другий зівуґ. Це зівуґ Яакова з Рахеллю. Його час – у шахаріт будніх днів. І він здійснює зівуґ за допомогою свого істинного Єсода.
Третій зівуґ. Це зівуґ Яакова з Леєю після опівночі. Тоді вони обидва виростають і розповсюджуються на рівні всього Зеїра Анпіна завдяки наявності в нього єдиного Єсода.
Четвертий зівуґ. Це зівуґ Ісраеля з Леєю у мінху будніх днів. І вона поширюється лише на величину верхньої половини, до його хазе. Тоді він вчинює зівуґ з нею в Єсоді, який був у нього спочатку, в Зеїр Анпіні, котрий перебуває лише у властивостях ВАК, як ми пояснювали про сутність молитов.
П’ятий зівуґ. Це зівуґ Яакова з Леєю в аравіт у будні дні, і він – у верхній половині Зеїр Анпіна. І тоді це шляхом властивості іншого Єсода.
182. Таким чином, ми знаходимо п’ять видів зівуґів, їм (відповідають) п’ять видів Єсодів, і з усіх цих Єсодів виходять краплі даремного сімені. Однак ці краплі – це таємниця облачення душ. І знай, що ці облачення завжди залишаються злитими з душами. Це облачення ніколи не відокремлюється від душі, яка всередині нього, навіть після воскресіння. І знай, що так само це в усіх видах облачень, які отримують інші душі.
183. І пояснімо тепер усі ці п’ять категорій. Перша категорія – це найбільший зівуґ з усіх. Це зівуґ Ісраеля та Рахелі, і є в ньому дві властивості, що не так в інших зівуґах. Він – в істинному Єсоді Ісраеля, який здійснює зівуґ з Рахеллю. У ньому є п’ять хасадім і п’ять ґвурот, що протягуються туди від мохін Іми, а також хасадім і ґвурот від мохін Аби. Так ось, Єсод Аби вдягається усередину Зеїр Анпіна, досягаючи і розповсюджуючись буквально разом із сіюмом Єсода Зеїр Анпіна. А десять ґвурот, якими є п’ять ґвурот Аби та п’ять ґвурот Іми, – це категорія десяти (праведників), страчених владою (Рима), душі яких вдяглися у ці краплі. П’ять ґвурот Аби – це рабі Аківа, рав Шимон бен Ґамліель, рав Єшвав – письменник, великий коен рав Ішмаель бен Еліша і рав Єгуда бен Баба. І, на мою скромну думку, їхній порядок насправді такий: рабі Аківа – це Хесед в ґвурот, рав Шимон бен Ґамліель – Ґвура в ґвурот, тощо. І не дивуйся тому, що якщо душа раби Аківи з кореня Каїна, а він від Іми, як згадано в інших тлумаченнях, (при цьому) облачення його душі буде від Аби. І подібно до цього – у кожному з інших, відповідно до того, яким він є. Знай, що немає в цьому повної відповідності. А причина в тому, про що вже роз’яснили ми в іншому місці, – як хасадім Іми вдягаються у Єсод Аби і там вони називаються ґвурот Аби. І ще: оскільки всі їхні властивості перемішуються всередині Єсода, має Йосеф близькість з усіма колінами, адже він з властивості Єсода. А облачення п’яти інших душ (праведників), страчених владою (Рима) – від ґвурот Іми. Так ось, через те, що ці десять – це згадані облачення від властивостей ґвурот і судів, тому повинні були бути страчені через те, що кліпот дуже (міцно) утримуються в ґвурот, – зокрема в краплях даремного сімені, подібних до них, – могутніх і великих.
А десять хасадім – це облачення душ десяти мудреців Рашбі, мир йому, згаданих у Зогарі, у святій Ідрі раба[3] в уривку виправлень. І це син його рав Ельазар, рав Аба, рав Єгуда, рав Іцхак тощо.[4] І будучі властивістю хасадім, вони не повинні були бути вбиті, оскільки кліпот не утримуються в них. Проте троє товаришів, які померли у святій Ідрі раба, – і це рав Йосі бар Яков, рав Хізкія та рав Єса, – вони були властивостями трьох розкритих хасадім Іми, що розповсюджувалися в Тіферет, Нецаху і Годі Зеїр Анпіна, бо вони піднялися нагору, як світіння в Зеїр Анпіні, як нами роз’яснено. І тому ці троє товаришів тоді пішли та піднялися нагору.
Так ось, Рашбі сам по собі – категорія Єсода, з якого виходять ті десять крапель, а тому повинен був навчати їх Торі та виправляти їх. Однак у десяти ґвурот, якими є десять страчених владою, не знайшли ми особливого вчителя, який би навчав їх усіх. І причина цього в тому, що роз’яснене у нас про таємницю тфілін, виготовлених відповідно до думки рава Тами, благословенної пам’яті, на уривок: “А того, хто надіється на Господа – милість (хесед) оточує його”[5]. Бо всі хасадім Аби не знаходяться всередині Єсода Аби внаслідок того, що це вузьке місце, а тому виходять назовні та оточують Єсод Аби зовні. І виходить, що хасадім Аби знаходяться всередині Єсода Іми, який вдягає Єсод Аби. Що не так у ґвурот, бо вони поділені: одні в Єсоді Аби, а інші – в Єсоді Іми. І тому неможливо назвати, позначити та встановити для них одного вчителя, і одну загальну основу (єсод) у навчанні для всіх. І знай, що з відповіді мого вчителя, хай буде згаданий він до життя майбутнього світу, побачив я, що це – лише за життя в цьому світі. Відповідно, за аналогією з цим сенсом, я (припустив) що раз так, нехай було б у них два вчителя, виходячи з двох основ. (Вчитель) відмовив мені в поясненнях і не захотів мені відповідати. Мабуть, не захотів розкривати все, що стосується цього, і я не знаю причин. І знай, що оскільки ці десять учнів Рашбі з властивості хасадім, і, зокрема, – від найвищого з усіх зівуґа Ісраеля з Рахеллю, тому удостоїлися, щоб роз’яснились та розкрилися для них усі таємниці Тори, – а зовсім не через страждання. Це те, чого не буде до покоління царя Машиаха, як згадано в Зогарі у кількох місцях.
[1] Див Зогар, главу Мішпатім, статтю “Старець”, п.п.45-50, 68-72.
[2]Тора, Берешит, 49:24.
[3] Зазвичай перекладається як “Велике святе зібрання (ідра)”. Також слово “ідра” з арамейської можна перекласти як “диво” та як “витлумачення”.
[4] Примітка укладача: “Сказав Шмуель: необхідно обміркувати слова мого вчителя, благословенної пам’яті. Адже мудреців Рашбі, мир йому, було тільки дев’ять, згаданих на початку Ідри раба, стор.127/2, наступним чином: “Вчили перед рабі Шимоном призначені товариші, і за іменами це: перший – рав Ельазар, син його, другий – рав Аба, третій – рав Єгуда, четвертий – рав Йосі бар Яков, п’ятий – рав Іцхак, шостий – рав Хізкія бар Рав, сьомий – рав Хія, восьмий – рав Йосі, дев’ятий – рав Єса”. І є ще (згадування) в кінці Ідри, стор.144/2, а саме: “І сказав про них рабі Шимон: “У сімох ми – очі Всевишнього, як написано: “Ці семеро – очі Творця”, – про нас сказано”. Сказав рабі Аба: “Ми шестеро – іскри, які світять від сьомої. Ти – сьома (іскра) рівня”. І це після того, як померло троє з них. Таким чином, ясно, що їх лише дев’ять. А якщо сказати, що там разом із Рашбі їх десять, – це теж неможливо, коли вчитель наш, благословенної пам’яті, вже написав, що сам Рашбі – це власне аспект Есода, і він не в спільності десяти хасадім. І треба обміркувати це. І, можливо, ми могли б подолати себе і пояснити, що восьмий з ними – рав Єса Зута, який потім приєднався до них. Як сказав йому рав Аба: “Дозволимо, нехай буде рав Єса приєднаний до нас”. І ще є в главі Трума, стор.154/1, підтвердження наших слів, а саме: “І я, – хто дає мені…, як написано: “Я – хто я серед них?”. Раз так, це служить підтвердженням того, що рав Єса сповнив мін’ян до десяти, окрім Рашбі. Так видається мені на мою скромну думку”.
[5] Писання, Псалми, 32:10.
Далі буде…
Такоже рекомендуємо: “Рабаш про важливість правиці“, “Бааль Сулам про структуру створіння“, “Виправлення душі“.