Від редакції: Поки йде робота над перекладом українською мовою “Передмови книги Зогар”, – першого тому найвидатнішого кабалістичного джерела, – ми публікуємо окремі уривки з його тексту, які вже перекладені.
Першу частину статті “Букви рабі Амнона Саби” читайте тут.
Не є таємницею те, що будь-який знак, будь-яка літера при написанні починається з крапки. В кабалі крапка символізує, як правило, первісне створіння, або його стан, званий “перше скорочення”. Горизонтальна лінія символізує поширення світла хасадім, тобто процес виправлення створіння, вертикальна лінія – розповсюдження світла хохма, тобто процес набуття створінням великого стану (ґадлут), – стану духовних осягнень. Скісна лінія часто символізує “середню лінію”, а лінія, над якою літери пишуться – “парсу”.
Буква “тав”, про яку йдеться в цьому уривку, символізує сфіру Малхут та місце закінчення всіх духовних ступенів. Вона також символізує царство створіння у стані виправленого бажання. Вона є символом царської влади у стародавньому Ізраїлі, і часто її поміщали на царських коронах очільників єврейської держави.
Переклад з видання МАК “Предисловие книги Зоар” здійснений редакцією сайту “Зогар з коментарем Сулам”.
Зогар. Стаття “Букви рабі Амнона Саби”.
(Частина друга)
Буква «тав ת»
Першою з усіх увійшла буква «тав ת». Під владою кожної з букв алфавіту є певний ступінь. І тому буква «тав ת» стверджувала, що вона здатна поліпшити світ більш, ніж всі букви, разом узяті. Адже в ній панує істина, і вона є печаткою на персні царя.
Відомо, що сітра ахра може існувати лише за рахунок того, що святість світить їй тонким свіченням, як сказано: «Ноги її сходять у смерть»[1]. І мовлено: «Царство Його над усім панує»[2]. І це – «ніжка куф ק», яка спускається під лінію букв та вказує на тонке світіння, котре Малхут дає сітра ахра. І тому в жодній з усіх двадцяти двох букв не опускається ніжка вниз, а лише в «куф ק», яка відноситься до букв Малхут, бо «куф-рейш-шин-тав קרשת» знаходяться в Малхут.
Та спочатку ліва ніжка «тав ת» стала спускатися під лінію букв. І побачив Творець, що утримання сітра ахра буде занадто сильним. Тому зупинив її Творець, повернувши її ніжку так, щоби вона закінчувалася на одному рівні з лінією святості. І тому стала товстішою її ліва ніжка, оскільки та частина, яка спускалася назовні та була повернута, склалася у неї вдвічі. І внаслідок цього не приходить від неї жодне світіння до кліпот й сітра ахра.
І, крім того, встановилася вона, щоб бути печаткою персня, яка береже від кліпот, щоб не могли вони, наблизившись, витягати звідти (сили) у святості. І все, що торкнулося її, загине. І підтримання «тонкого світіння», котре необхідне для існування кліпот, здійснюється буквою «куф ק». Адже в Малхут вона є буквою найвищою та віддаленою від кліпот і сітра ахра, і тому немає остраху щодо занадто сильного утримання кліпот. І тому називається «куф ק», аби вказати, що від неї виходить початкова сила до сітра ахра і кліпот, звана «людина нікчемна», щоб уподібнити її парцуфам святості, як сказано: «Одне відповідно до іншого зробив Творець»[3], – подібно до того, як мавпу (коф) можна порівняти з людиною. І люди, що утягнуті ними, збиваються зі шляху, а ті брешуть від імені Творця.
Саме це стверджує «тав ת»: «Адже я – печатка на персні Твоєму», – тобто я, мовляв, стою в закінченні кожного парцуфа і не даю кліпот наблизитися, щоби витягати (сили) зі святості та брехати від імені Твого; і тому личить мною створити світ, і мною здійсниться все з’ясування відмінностей між сітра ахра й святістю, і тоді жителям світу буде гарантоване досягнення їхнього призначення. І тому сказала: «Ти звешся ім’ям “істина”, – личить Царю почати зі знаку істини та мною створити світ».
Пояснення. Оскільки «Ти звешся ім’ям “істина”», що вказує на неможливість злитися з Тобою інакше як досягненням ступеню «істини», тому «личить Царю почати зі знаку істини та мною створити світ», – бо за допомогою моєї властивості ті, хто живуть у світі, усунуть сітра ахра (зворотну сторону) й кліпот та приліпляться до Тебе, і тоді жителям світу буде гарантоване остаточне виправлення.
Як сказано: «Близький Творець до всіх, хто волає до Нього»[4]. До кого Він близький? Повторно вказується в уривку: «До всіх, хто волає до Нього в істині». Але хіба є ті, хто волає до Нього у брехні? Так. Це той, хто волає, не знаючи, до Кого він звертається. Як сказано: «До всіх, хто волає до Нього в істині». Що значить «в істині»? Це означає – з печаткою царського персня. Середня лінія – печать мохін з Малхут, званою царським перснем, який є довершеністю всього[5].
І відповів їй Творець, що не гідна вона того, щоби створювати нею світ, оскільки силою її будуть діяти занадто суворі суди. Адже навіть завершені праведники, які вже удостоїлися збереження в пам’яті її печаті й виконали Тору від початку до кінця (досл. від «алеф א» до «тав ת»), все ж караються її суворою силою за те, що не знищили грішників. І, крім того, вона – ще й печать смерті, в силу якої виникла смерть в світі. Адже смерть забирає всіх, хто живе в світі лише тому, що змій підробив її печатку, змусивши Адама Рішона порушити заборону Древа пізнання. І тому світ не зміг би існувати, якби був створений нею.
[1] Писання, Притчі, 5:5.
[2] Писання, Псалми, 103:19.
[3] Писання, Коелет, 7:14.
[4] Писання, Псалми, 145:18.
[5] Зогар, глава Аазіну, п.210.