Продовження. Попередню частину читайте тут.
Переклад з видання МАК “Предисловие книги Зоар” здійснений редакцією сайту “Зогар з коментарем Сулам”.
Передмова книги Зогар. Стаття “Букви рабі Амнона Саби”.
(Частина п’ята)
Буква «пей פ»
27) Увійшла буква «пей פ», звернулася до Нього: «Владика світів! Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ. Адже визволення, яке Тобі належить зробити в світі, записано в мені, бо це – порятунок (пдут פדות)». Інакше кажучи, це визволення є позбавленням від наших бід, і воно починається з букви «пей פ». «І тому мною личить створити світ».
Сказав їй: «Красива ти! Однак в тобі утаєний запис прогріху (пеша פשע), і це є подібним до змія, котрий нападає, ховаючи потім свою голову в тіло. Так само й той, хто грішить, – пригинає голову», ховаючись від чужих очей, «але руки його тягнуться до гріха». І така ж форма у літери «пей פ», голова якої нахилена й захована всередині неї. І те ж саме сказав Творець букві «айн ע», в якій відбитий гріх (авон עוון). І, незважаючи на те, що сказала вона: «Адже є в мені скромність (анава ענוה)», відповів їй Творець: «Не сотворю Я тобою світ!». І вийшла вона від Нього.
Пояснення сказаного. Сказала «пей פ», що визволення, яке в майбутньому буде послано світові, записане в ній, і тому нею личить створити світ, – оскільки вигнання і визволення, що відбуваються в світі, залежать від Нукви. Бо в той час, коли Нукві бракує будови ҐАР, званих «мохін», Ісраель виганяються зі своєї землі, з землі Ісраеля тому, що нижня земля Ісраеля відповідає вищій землі Ісраеля, Нукві Зеір Анпіну. І якщо нагорі відбувається роз’єднання між Зеір Анпіним, Ісраелєм, та Нуквою, його землею, то й внизу Ісраель виганяються зі своєї землі. А коли сини Ісраеля покращують свої діяння, вони призводять до того, що Ісраель нагорі наповнює достатком свою Нукву, тобто землю його, і будує її з мохін (досл. з розумом) та об’єднується з нею «панім бе-панім». Тоді й сини Ісраеля внизу удостоюються визволення, і вони теж повертаються в свою землю.
І ці мохін де-ҐАР Нукви, котрими Зеір Анпін будує її, приходять до неї вдягненими в Нецах та Год Зеір Анпіну, при цьому моах Хохми вдягнений у Нукви в Нецах, а моах Біни одягнений в Год. А букви «айн ע» «пей פ» – це Нецах і Год Зеір Анпіну. І в цьому полягає твердження «пей פ», – сфіри Год Зеір Анпіну, – що «визволення, яке Тобі належить зробити в світі, записано в мені», – тобто мохін Нукви, що приносять визволення світові, вдягнені в мене. І тому, якщо Ти створиш світ у моїй властивості, то, поза всяким сумнівом, у них буде можливість досягти кінця виправлення.
Чому ж «пей פ» вважала себе такою, що володіє більшими можливостями, ніж «айн ע», аби ними створити світ, – адже мохін Нукви вдягаються в них обох, в Нецах й Год, – тобто в «айн ע» «пей פ», – і їхня основа знаходиться в Нецах, в «айн ע»? І тому сказано: «Оскільки це – порятунок (пдут פדות)» – тому, що визволення відбувається лише властивістю Год, «пей פ». І порятунок полягає в тому, що Іма спочатку позбавляє Нукву від судів, і тоді Нуква готова до визволення.
І це внутрішній сенс сказаного: «Як орел стереже своє гніздо, розпростершись над пташенятами»[1]. Пояснюють нам мудреці, що орел цей є милосердним до своїх пташенят, і каже: «Краще нехай потрапить стріла в мене, але не потрапить в моїх дітей». Пояснення. Ми вже з’ясували, що МА удостоюється мохін лише внаслідок виправлення, що зване «мати (Іма) позичає свої шати дочці», бо Нуква, будучи скороченою в основі своїй, щоб не отримувати світло, з моменту першого скорочення не могла отримати ніяких мохін. Але оскільки Іма вийшла за межі рош Аріх Анпіну і стала ВАК без рош, то зійшли її букви ЕЛЄ в Нукву, і Нуква теж будується за допомогою імені Елокім. Іма називається «орел, який є милосердним до своїх синів», ЗОН, і тому вийшла назовні, і зрізується її ступень, ставши ВАК без рош, – тобто як стрілою. Як сказано: «Краще нехай потрапить стріла в мене», – за допомогою цього вона позбавляє своїх синів від судів, і вони стають гідними отримати мохін в її вбрання ЕЛЄ.
І це – «порятунок (пдут פדות)» та «визволення (підьон פדיון)», тобто Іма позбавляє Нукву від судів її, без чого та не стала б гідною мохін. І це визволення поширюється в основному на ліву лінію Нукви, в якій знаходяться суди, і, також, на сфіру Год Зеір Анпіну, букву «пей פ». І тому думала «пей פ», що вона є більш достойною, ніж «айн ע», оскільки визволення Іми вдягається лише в неї, а не в «айн ע». Адже суди знаходяться в лівій лінії, а не в правій.
І тому сказано: «Красива ти! Однак в тобі утаєний запис прогріху». Адже всі визволення, що відбуваються протягом шести тисяч років, відбуваються за допомогою ВАК мохін де-хая, тому що ҐАР цих мохін, – внутрішні Аба ве-Іма, котрі діяли в Некудім, – були вкриті та не розкриються раніше кінця виправлення, – перш ніж буде виправлене порушення заборони Древа пізнання, яке скоїв Адам Рішон, притягнувши вищі мохін в місце відокремлених світів БЄА, що знаходяться нижче від парси, де немає облачення Іми, а лише – скорочена Малхут. І тому під світом Ацилут простяглася парса, і там знаходиться зараз нижня «гей ה» першого скорочення, і вона (парса) завершує світла Ацилуту, не дозволяючи їм розповсюдитись нижче від неї.
І, внаслідок того, що він притягнув наповнення під парсу Ацилуту, записався прогріх в Нукві, і про це сказано, що увійшов змій до Хави та привніс до неї скверну[2]. І ця скверна може бути виправлена лише в кінці виправлення. Як сказано: «Знищить Він смерть навіки, і витре Творець сльозу з кожного обличчя»88, – бо нестача мохін внутрішніх Аба ве-Іми, які були приховані, називається «сльози». І це «дві сльози, які роняє Творець у велике море»[3]. І вони відповідають властивостям двох «очей (ейнаїм)», тобто внутрішнім Хохмі й Біні, які були утаєні та їх не видно.
«Очі» – це сфірот Хохма й Біна, а «сльози» – це нестача, що утворилася в них через скверну, яка в результаті порушення заборони Древа пізнання домішується та викликає сльози. І це призвело до руйнування двох Храмів[4]. І ці сльози не можна втерти з обличчя (панім) Нукви, перш ніж «знищить Він смерть навіки», – коли буде остаточно виправлене порушення заборони Древа пізнання, оскільки буде виправлений гріх, що приносить світові смерть. І тоді почнуть світити ҐАР, мохін де-хая, тобто внутрішні мохін Хохми й Біни, і таким чином «втре Творець сльозу»88.
І тому сказав їй Творець: «Красива ти! Однак в тобі утаєний запис прогріху». Адже хоча і є в тобі визволення, що приходить за допомогою Іми, завдяки чому ти несеш порятунок світові, – тобто мохін де-хая, – і всі визволення пов’язані з нею, все ж ці визволення позбавлені досконалості, оскільки Ісраель знову виганяються зі своєї землі, і руйнування повторюється в двох Храмах, тому що «в тобі утаєний запис прогріху». Адже порятунок Іми ще не може остаточно усунути порушення заборони Древа пізнання, і тому є в тобі ще утримання кліпот, і тому мохін приходять лише у властивості ВАК де-хая та бракує їм рош де-мохін де-хая. «І оскільки є в тобі утримання кліпот, ти не гідна того, щоб тобою був створений світ».
І сказано: «Однак в тобі утаєний запис прогріху, і це є подібним до змія, котрий нападає, ховаючи потім свою голову в тіло», – тому що в цьому прогріху, оскільки він прихований, міститься сила змія, який уражає тих, що перебувають в світі, та приносить смерть світові, і коли він сповнений сил, неможливо позбутися від нього. І це є подібним до змія, який кусає людину і негайно ховає голову в тіло, і тоді неможливо вбити його, бо змія можна вбити, лише вразивши його в голову.
І це він привів до того, що Адам порушив заборону Древа пізнання, а потомство його «пригинає голову та простягає руки (до гріха)». Іншими словами, також і мохін, які притягуються завдяки визволенню, що виходить від Іми, знаходяться у властивості «пригинання голови», і лише руки його, тобто ХАҐАТ, виявляються завдяки цим мохін. Таким чином, утримання змія ще присутнє в «пей פ», і тому не підходить вона для створення нею світу, оскільки не буде готовою до остаточного виправлення.
Буква «айн ע»
І так само сказав Творець букві «айн ע», в якій записаний гріх. І хоча сказала вона, що «є в мені скромність (анава ענוה)», все ж сказав їй Творець: «Не сотворю Я тобою світ!»
Вища Іма зветься «скромність (анава ענוה)». Коли Нецах Зеір Анпіну, тобто «айн ע», одягається разом з мохін в Нукву, вона піднімається, вдягаючись на вищу Іму, і Іма вінчає її своїми прикрасами. І тому вона сказала: «Є в мені скромність», – маючи на увазі, що Іма, іменована скромністю (анава ענוה), вдягається в мене. Однак через прогріхи, що містяться в цих Нецах та Год у прихованні, сказав Творець букві «айн ע»: «Не сотворю Я тобою світ!».
І порушення тут називається «гріх (авон עון)», а не «гріх (пеша פשע)», – як у випадку з «пей פ», – тому, що суть порушення (пеша פשע) записується в Год, тобто в «пей פ». Адже у сфірі Год Зеір Анпіну міститься включення до нього Малхут, в якій утримуються кліпот через порушення заборони Древа пізнання. Однак Нецах Зеір Анпіну вже є властивістю самого Зеір Анпіну, у первісній властивості якого немає утримання кліпот. Але, так само як у сказаному: «Іноді, коли приходить час вирвати будяк, що зростає поруч з капустою, – виривають разом з ним і капусту, і виходить, що капуста постраждала через нього»[5], – утримуються кліпот і в Нецаху. І ця недосконалість в ньому називається тому «гріхом (авон עון)», щоб вказати, що насправді йому властива прямота, але він був втягнутий у гріхи в силу з’єднання його з Год.
І про букву «айн ע» не мовиться: «Предстала буква” айн ע “», як всі інші літери, – але вона з’єднана з «пей פ», бо Нецах та Год є двома частинами тіла. І тому в дійсності обидві вони постали як одна, хоча Зогар з’ясовує зміст кожної з них окремо, – одну за одною.
[1] Тора, Дварім, 32:11.
[2] Вавилонський Талмуд, трактат Шабат, арк. 146:1.
[3] Зогар, глава Бешалах, п.273.
[4] Зогар, глава Берешит, частина 1, п.254.
[5] Вавилонський Талмуд, трактат Бава Кама, арк. 92:1.