Книга «Зоар для всех» («Зоар ле-Ам») – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Тора називається середньою лінією

Барух Ашлаг (Рабаш)

Стаття 12, 1990 р.

Мета творення полягає в тому, щоби всі створіння відчули Творця як абсолютно доброго управителя ними, – аби людина відчула, що отримує від Творця тільки хороше та всім іншим створінням Творець дає тільки добре. Виправлення створіння – в тому, щоб не відчувати сорому при отриманні насолод. Виправлення є необхідним, щоби задоволення не відчувалося в егоїстичних бажаннях, а відчувалося тільки в тому випадку, якщо людина може отримати його з наміром заради Творця.

Але щоб людина могла існувати до того, як приходить до виправленого стану, – отримання насолоди заради Творця, – а без отримання насолоди людина не в змозі існувати, бо створена Творцем у бажанні отримувати задоволення, бо мета Творця полягає в насолоджуванні створінь, – сталося розбиття духовних келім. Можливість отримувати, яка необхідна для існування насолоди до досягнення виправлення, виникла внаслідок розбиття духовних бажань (судин, “клі”) в світі Некудім з отриманням в результаті цього альтруїстичними духовними бажаннями егоїстичних намірів. В результаті падіння бажань з духовного рівня в егоїстичний, насолоду, що наповнювала їх, – світло (ор), – повернулося до свого Джерела, але його маленькі порції, – іскри світла (нер дакік), – залишилися в розбитих егоїстичних бажаннях та оживлюють їх до моменту виправлення. В результаті назва створіння (бажання) змінилося з духовного, чистого (кдуша), альтруїстичного клі на матеріальне, нечисте (кліпу), егоїстичне клі. Частинка світла, що залишилася в егоїстичних бажаннях, є подібною до іскри у порівнянні зі світлом в альтруїстичних бажаннях.

Порядок виправлення починається з правої лінії. Права лінія завжди називається досконалою. Але в чому досконалою? Це має завжди різні форми і тому назва “права лінія” має різні значення. Якщо людина віддалена від Тори і заповідей, вважається, що знаходиться в лівій лінії, оскільки віддалена від духовного, яке є досконалістю людини. Природно, що ми не говоримо взагалі про тих, хто не має ніякого відношення до Тори, – невіруючих, як їх називають, – а лише про тих, хто дотримуються Тори й заповідей, – поки що тільки в дії. Тому називаються їхні дії “одна лінія”, оскільки неможливо говорити про праву лінію, якщо немає ще в людини лівої, або навпаки.

Тому ті, хто починає роботу в дії, називаються такими, що працюють в одній лінії, бо вони тільки починають (духовну роботу). Але відносно тих, які не виконують в дії заповіді, які не мають ніякого відношення до релігії, вони називаються такими, працюють у правій лінії, оскільки відчувають свою досконалість. А нерелігійні називаються щодо них “лівої лінією”.

А якщо ми говоримо про тих, хто бажає працювати над зміною свого наміру від “для себе” до “заради Творця”, то ті, хто працюють тільки у виконанні заповідей дією, називаються недосконалими, і тому називаються “лівими”, які не мають досконалості, а ті, хто бажають набути наміру працювати заради Творця, – “правими”.

Але у відчутті самої людини, – не істинного його духовного рівня, а тільки такого, що виконує заповіді в дії, – він сам відчуває себе досконалим у своєму виконанні. І його стан оцінюється ним як права лінія, досконалість. А в роботі по виправленню наміру така людина відчуває себе недосконалою, бо не в змозі вийти з-під влади егоїзму, і такий стан оцінюється ним як ліве, бо все, що потребує виправлення, називається лівим. Тому той, хто бажає працювати заради Творця, щоб була досконалість в його діях, але під час контролю своєї роботи бачить, що ще не досягнув досконалості, оцінює цей стан як ліве щодо його роботи у виконанні дій без намірів.

Однак, якщо людина не в змозі зробити навіть щось заради Творця, все одно вона відчуває себе досконалою в своїх діях, кажучи, що є в неї велике щастя в житті від того, що може хоча б зробити дію, котра бажана Творцеві, – навіть без наміру. Що це Творець підніс людину тим, що дав їй думку й бажання займатися Торою та заповідями в дії без наміру, яка зветься правим, оскільки людина відчуває себе в досконалості. Що треба віддати велику подяку Творцеві за це. Тому вона входить поступово у правий стан. А коли переходить до наміру і бачить усі свої недоліки, то залишається їй лише просити Творця про допомогу, – дати сили виправити свої наміри та діяти заради Творця. І це називається лівим станом, щодо попереднього правого. Коли ж удостоївся допомоги Творця, – може діяти альтруїстично, але тільки “віддаючи”, бо лише віддавати, не отримуючи, легше, ніж отримувати заради Творця.

Коли дія і намір протилежні, – такий стан називається правою лінією відносно минулого стану, коли бажав, але не міг працювати заради Творця, що стало причиною молитви Творцю про допомогу. Але зараз, коли Творець вже допоміг йому, і він може віддавати заради Творця, він дякує Творцеві за досконалість, якої досяг, – це називається правим станом, а одержуване світло називається “хасадім”, світло виправлення створіння, що дає сили виправити намір.

Проте, цей стан є досконалим лише щодо виправлення створіння. Однак щодо мети творення це стан ще є недосконалим, бо людина повинна досягти мети творення. Стан виправлення вважається досконалим і правої лінією тому, що людина віддає подяку Творцеві за досягнуте, – можливість віддавати заради Творця. Проте, оскільки ще відсутні в людини сили отримувати заради Творця, – цей стан визначається як недосконалий.

Якщо ж удостоїлася людина сил отримувати заради Творця світло Хохма, то цей стан визначається як довершений щодо минулого, коли удостоївся тільки світла хасадім, – світла виправлення створіння, – що зветься зараз лівим і недосконалим відносно мети творення. Але отримання світла Хохма заради Творця також вважається недосконалим, лівим, оскільки вимагає постійного контролю. Адже дія отримання і намір віддачі є протилежними, а тому необхідним є стан, званий середньою лінією, – світло хасадім, що включає світло Хохма. Світло Хохма – для виконання мети творення, і світло хасадім – для виправлення створіння.

Середня лінія, яка називається Торою, поєднує в собі ліву та праву лінії і дозволяє використовувати світло мети творення, насолоду, яка вготована Творцем для людини, – світло Хохма, – розкриття величі Творця, самого Творця. Але до поєднання світла Хохма зі світлом хасадім не може світло Хохма відчуватися, світити в клі людини інакше, як тільки на ступеню “Тора”, що означає світіння Хохма спільно зі світлом хасадім, – в середній лінії. Тора називається “середня лінія” або “Зеір Анпін”, який поєднує, включає до себе дві лінії: ліву лінію, – мета творення, світло Хохма, розкриття Творця (гілуй Елькуто ле нівраав, квод Ашем), – в облачанні в праву лінію, – виправлення створіння, світло хасадім. Тільки поєднання двох ліній дозволяє світлу Хохма світити, проявлятися, відчуватися людиною, і досягає вона стану “Тора (одержуване світло), Ісраель (людина) і Творець (Джерело) – одне ціле”.

Ханука уособлює собою свято світла Хохма, що прийшло до людей, яким, проте, не можна користуватися через відсутність світла хасадім, – виправленого наміру, – тобто через відсутність середньої лінії, що поєднує насолоду світлом Хохма з правильним наміром його отримання, – світлом хасадім. А Пурім уособлює собою наявність світла хасадім, званого МАН, отриманого від молитов і посту. Шавуот, – середня лінія, – отримання Тори.

Переклад редакції сайту “Зоар с комментарием Сулам” за електронним виданням творів Рабаша, том 3.

Також рекомендуємо: “Рабаш про роботу в лініях” “Рабаш про порядок внутрішньої роботи“, “Зогар: Адам – це середня лінія, яка містить в собі все“, “Зогар про інструменти єднання дуальності“.