Букви рабі Амнона Саби. Букви “рейш”, “куф”, “цаді”

Від редакції: Робота над перекладом українською мовою “Передмови книги Зогар”, – першого тому найвидатнішого кабалістичного джерела, завершена. Ми раді надати нашим читачам можливість читати цю унікальну книгу, завантажити яку в форматах pdf та epub можна звідси.
Разом з тим, ми маємо намір опублікувати статтю “Букви рабі Амнона Саби” повністю в рубриці “Кабала українською” з огляду на її важливість як системно викладеного погляду кабали на утворення і функціонування Світобудови та людської свідомості. Попередню частину статті читайте тут.
Будь-який знак, будь-яка літера при написанні починається з крапки. В кабалі крапка символізує, як правило, первісне створіння, або його стан, званий “перше скорочення”. Горизонтальна лінія символізує поширення світла хасадім, тобто процес виправлення створіння, вертикальна лінія – розповсюдження світла хохма, тобто процес набуття створінням великого стану (ґадлут), – стану духовних осягнень. Скісна лінія часто символізує “середню лінію”, а лінія, над якою літери пишуться – “парсу”.
Переклад з видання МАК “Предисловие книги Зоар” здійснений редакцією сайту “Зогар з коментарем Сулам”.

Передмова книги Зогар. Стаття “Букви рабі Амнона Саби”.
(Частина четверта)

Букви «куф ק», «рейш ר»

25) Звідси випливає, що кожен, хто хоче збрехати, повинен взяти спочатку істинну основу, а потім вже здійснити задуманий ним обман. Бо «шин ש» – це знак істини, яким були об’єднані праотці, оскільки три лінії в «шин ש» вказують на трьох праотців, ХАҐАТ, а «куф ק» і «рейш ר» – це букви, які проявляються на стороні зла. Адже сітра ахра – це холод, і немає в ній тепла, – тобто життя, – тому що вона годується від Малхут, коли та стає застиглим морем. І для того щоб їм існувати, вони беруть букву «шин ש» до себе, і утворюється сполучення «кешер (קשר зв’язок)», що означає зміцнення й підтримку. І, як тільки дізналася про це «шин ש», – вийшла від Нього.

Пояснення. Світіння сфірот ХАҐАТ Біни, які передаються Нукві за допомогою Єсоду Зеір Анпіну, вибудувало точку закінчення Нукви в якості клі та місця отримання ста благословень від Зеір Анпіну. ХАҐАТ називаються праотцями, і тому мовиться, що в ній «об’єдналися праотці», і тому вона зветься знаком істини.

«Куф ק» та «рейш ר» – це букви, які проявляються на стороні зла, і це два джерела сітра ахра. І сказано, що вони беруть букву «шин ש» до себе, і утворюється сполучення «кешер (קשר зв’язок)». Бо тим, що вони стирають кут «далет ד» слова «ехад (אחד єдиний)», вони забирають собі Єсод Нукви святості, тобто «шин ש», і вибудовується єсод нукви кліпи буквою «шин ש». І внаслідок цього утворюється найбільше утримання в святості, зване «кешер (קשר зв’язок)», оскільки зв’язок вказує на дуже сильне утримання, яке важко розірвати.

Буква «цаді צ»

26) Увійшла буква «цаді צ», звернувшись до Нього: «Владика світу! Нехай буде Твоїм бажанням створити мною світ. Адже мною відзначаються праведники, і Ти, званий Праведним, теж відзначений мною. Як сказано: “Бо праведний Творець, праведність любить Він”[1]. І личить мною створити світ».

Відповів їй: «Цаді! Цаді – ти, і праведник (цадік צדיק) – ти. Але тобі необхідно бути прихованою. Ти не повинна розкриватися настільки», щоб починати тобою створення світу, «аби не дати світові привід для докору». І прихованою вона повинна бути тому, що була у формі «нун נ», та з’явилася буква «йуд י» імені, що є союзом святості, і, сівши на неї верхи, об’єдналася з нею. І вона стала «цаді צ».

І в цьому причина того, що Творець, створюючи Адама Рішона, котрий відноситься до властивості Зеір Анпіну, створив його у вигляді двох парцуфів: парцуф захар та парцуф некева, котрі злиті один з одним своїми ахораїм (зворотними сторонами). І тому лицьова сторона «йуд י» повернута у протилежний бік від «нун נ», – у вигляді «цаді צ», де «йуд י» звернена лицьовою стороною в одну сторону, а «нун נ» – в іншу сторону, і вони не повернуті один до одного «панім бе-панім (лицьовими сторонами)».

«І ще, – сказав їй Творець, – Я в майбутньому розділю тебе, перервавши з’єднання “ахор бе-ахор (зворотними сторонами)” в тобі, і зроблю тебе поєднаною “панім бе-панім (лицьовими сторонами)”. І в іншому місці піднесешся ти, аби стати такою, але не відразу», – тобто на початку створення світу вона повинна бути в стані «ахор бе-ахор», що вказує на укриття її світіння, і тому неможливо створити нею світ. Вийшла буква «цаді צ» від Нього й пішла.

Пояснення сказаного. Після того, як побачила «цаді צ», що буква «тав ת» відкинута через суворі суди, що в ній, а «шин ש» відкинута через утримання в ній сітри ахра, вона наважилася думати, що, безумовно, є гідною створення нею світу, – адже на ній та ж печатка, що й на них, і до того ж, у порівнянні з ними, немає в ній ніякого утримання сітри ахра.

І сказала: «Мною відзначаються праведники», – печаткою святого союзу, за допомогою обрізання та підгортання, що відштовхує всіх зовнішніх. «І Ти, званий Праведним, теж відзначений мною», – бо також Творець, тобто Біна, встановилася в вигляді «праведник та праведність», як і Зеір Анпін. І це ҐАР Біни, які встановилися в Аба ве-Імі, у вигляді: сходиться шлях Аби з дорогою Іми. «Як двоє закоханих, які обіймають один одного»[2], котрі постійно перебувають у зівузі (злитті), який ніколи не припиняється. Як сказано: «Праведний Творець, праведність любить Він».

«Праведник (цадік צדיק)» – вказує на Єсод Аби, «праведність (цидкут צדקות)» – вказує на Єсод Іми, і це – сфірот Нецах й Год, звані «праведність Творця». Та оскільки «праведник (цадік צדיק)» любить «праведність (цидкут צדקות)», зівуґ (злиття) їхнє не припиняється ніколи. І тому сказала: «Я гідна того, щоб створити мною світ. І за допомогою моєї властивості світ зможе існувати, йдучи вірним шляхом до остаточного виправлення».

І відповів їй: «Цаді! Цаді – ти, і праведник (цадік) – ти», тому що буква «цаді צ» – це Єсод Зеір Анпіну, і коли цей Єсод поєднаний з Нуквою разом, він називається праведником (цадік צדיק). Оскільки дев’ять сфірот Зеір Анпіну розташовані від букви «йуд י» до «цаді צדי», а «куф ק» – це початок нукви, і коли Нуква злита з Єсодом, то «куф ק» злита з «цаді צדי», і Єсод тоді називається праведником (цадік צדיק).

І це внутрішній зміст звеличування її Творцем: «Цаді – ти» – на твоєму місці в Єсоді Зеір Анпіну, і «Цаді – ти» – на Моєму місці, бо ти записана в Мені, в зівузі, який не припиняється; а також «праведник (цадік צדיק) – ти», – оскільки й Нуква включена в тебе, в «куф ק», що слідує після «цаді צדי ». «І, разом з тим, не підходиш ти для створення тобою світу».

Тому сказано: «Але тобі необхідно бути укритою. Ти не повинна розкриватися настільки, аби не дати світові привід для докору». І прихованою вона повинна бути тому, що була у формі «нун נ». Адже Єсод Зеір Анпіну включає в себе Нукву, тобто «куф ק» у слові «праведник (цадік צדיק)», про що й натякнув їй Творець: «Праведник (цадік צדיק) – ти». І коли Нуква включена до нього у вигляді «цаді צ», вона набуває в ньому форму літери «нун נ», бо «нун נ» – це Ґвура Зеір Анпіну, оскільки (букви) «йуд י» «каф כ» «ламед ל» – це ҐАР, Кетер-Хохма-Біна, а (букви) «мем מ» «нун נ» – це Хесед та Ґвура.

І про цю «нун נ» сказано: «Я – розум (біна), мені – сила (ґвура)»[3], бо у великому стані (ґадлут), коли ХАҐАТ стають ХАБАД, – Ґвура стає Біною. А під час малого стану (катнут), коли Аба виводить Іму назовні, Біна стає Ґвурою, тобто «нун נ». І тому падіння вказує на неї, оскільки вона падає з властивості ҐАР до [simple_tooltip content=’Абревіатура слів “вав кцавот – шість кінців”, як правило визначає малий стан і категорію ЗОН’]ВАК[/simple_tooltip] внаслідок того, що Аба вивів Біну й ЗОН за межі рош.

І про це сказано: «Не повинна ти розкриватися настільки, аби не дати привід світові для докору». І прихованою вона повинна бути тому, що була у формі «нун נ», і з’явилася буква «йуд י» імені, яка є союзом святості, та сівши на неї верхи, об’єдналася з нею. Іншими словами, Нуква, яка включена до «цаді צ», є формою літери «нун נ» в ній, і це Ґвура у властивості Біни, що падає. А «йуд י» в ній – це Єсод самого Зеір Анпіну, званий «ім’я святого союзу». І вони знаходяться у стані «ахор бе-ахор», коли їхні ахораїм (зворотні сторони) злиті один з одним, а панім (лицьові сторони) видні зовні. Бо лицьова сторона «йуд י» обернена назовні, а не в бік «нун נ», і, так само, – лицьова сторона «нун נ» обернена назовні, а не в бік «йуд י». І це вказує на те, що є утримання (зовнішніх властивостей) в їхніх ахораїм, і тому повинні бути їхні ахораїм укритими. Як сказано: «А задньою частиною – звернені всередину»[4], – щоби не утримувалися в них зовнішні властивості.

І це означає сказане: «Не повинна ти розкриватися настільки, аби не дати світові привід для докору» – через те, що є нестача в твоїх ахораїм, ти повинна знаходитися в прихованні, щоб не давати привід зовнішнім властивостям утримуватися там, між тими, що перебувають в злитті. І тому ти непридатна для створення тобою світу, – адже і в тобі утворюється утримання кліпот». І в силу того, що у «цаді צ» Єсод та Малхут знаходяться в стані «ахор бе-ахор», вийшов також Адам Рішон «ахор бе-ахор», у властивості двох парцуфів. Тому сказано: «І в цьому причина того, що Творець, створюючи Адама Рішона, який відноситься до властивості Зеір Анпіну, створив його у вигляді двох парцуфів».

І ще сказав їй Творець: «Я в майбутньому розділю тебе, перервавши з’єднання “ахор бе-ахор (зворотними сторонами)” в тобі, і зроблю тебе поєднаною “панім бе-панім (лицьовими сторонами)”. І в іншому місці піднесешся ти». Пояснення. «Якщо ти скажеш, що Я міг би створити тобою світ в стані “панім бе-панім”, подібно до того як в майбутньому Я розділю тебе, щоб привести до стану “панім бе-панім”, – це не є доказом, оскільки в той час, коли Я встановлю тебе “панім бе-панім” з Нуквою, то і тоді це не буде на твоєму місці внизу, а лише завдяки підйому на Моє місце, – на місце вищих Аба ве-Іми. І через те, що стан “панім бе-панім” на твоєму місці не буде виправлений, то і тоді буде утримання кліпот на твоєму ступені. І тому непридатна ти для створення тобою світу».

Тому сказано: «І ще, – сказав їй Творець», – тобто, ще більш того, – «Я в майбутньому розділю тебе, роз’єднавши злиття “ахор бе-ахор” в тобі, і зроблю тебе поєднаною “панім бе-панім”. Однак це не буде на твоєму місці, а піднімешся ти в інше місце аби стати такою, – в місце Аба ве-Іми, – оскільки ти в цей час піднімешся й вдягнешся на Аба ве-Іму. Але на твоєму власному місці це не буде виправлено до завершення виправлення. Як же Я можу створити тобою світ, якщо і в тебе є утримання зовнішніх?!».

[1] Писання, Псалми, 11:7
[2] Зогар, глава Трума, розділ “Сіфра де-цніюта”, п.11.
[3] Писання, Притчі, 8:14.
[4] Пророки, Мелахім 1, 7:25. «Стояло море на дванадцяти биках: три дивилися на північ, і три дивилися на захід, і три дивилися на південь, і три дивилися на схід. І море розташовувалося на них зверху, а задньою частиною вони були звернені всередину».

Читати далі…