Книга «Зоар для всех» («Зоар ле-Ам») – это адаптация Зоар для нашего поколения.

Этот проект имеет своей целью создание полного перевода книги "Зоар" с комментарием "Сулам" на русский и украинский языки с последующим ее изданием в печатном и электронном форматах. Организация и финансирование проекта осуществляется группой энтузиастов из разных стран мира, осознающих важность распространения каббалы для дальнейшего развития человечества

Зогар про два ступеня уподібнення людини Творцеві. Частина перша

Передмова книги Зогар

Зі Мною ти у співпраці

61) «Спочатку (берешит)». Першим заговорив рабі Шимон: «”І вкладу Я слова Свої в уста твої”[1]. Які ж зусилля повинна людина докладати в Торі вдень і вночі, – адже Творець прислухається до голосу тих, хто займаються Торою. І з кожним словом, що оновлюється в Торі людиною, яка старанно трудилася в ній, створює Він один небозвід».

Пояснення. Творець вклав силу мови Своєї в уста праведників, як сказано: «”Ти – народ Мій!”1 – для того, щоб співпрацювати зі Мною. Так само як Я створив небо й землю реченням Своїм, як сказано: “Словом Творця небеса створені”[2], – так само й ви», – так само і праведники створять небо силою речення свого.

Цим почав рабі Шимон з’ясування уривка: «Спочатку створив Творець небо і землю»[3]. Слово «створив (бара)» означає тут укриття, і говорить про те, що воно закриває й не відкриває. І потрібно зрозуміти, чому ж Він створив їх у прихованні. І повідомляється, що Він створив їх у такому вигляді для того, щоби вкласти остаточне виправлення неба й землі у промови праведників та зробити їх учасниками у створенні неба і землі разом з Ним. Про це сказано: «І вкладу Я слова Свої в уста твої»1.

Тут з’ясовується, що є дві стадії в оновленні неба й землі, які вклав Він в уста праведників.

1. Виправлення прогріху Адама Рішона, тому що сам Творець здійснив це виправлення неба й землі в найбільш піднесеній його формі ще до гріхопадіння Адама Рішона, як з’ясувалося в дії початку творення. І сказано, що ЗОН Ацилуту піднялися в Аріх Анпін та вищі Аба ве-Іму, а Адам Рішон, піднявшись, вдягнув ІШСУТ та ЗОН Ацилуту. І були в нього, у Адама Рішона, НАРАН Ацилуту, звані вищим світінням, яке було настільки піднесеним, що «п’ята Адама Рішона затемнювала сонячне коло».

А після порушення заборони Древа пізнання, він опустився до цього матеріального світу[4], і його НАРАН тепер приходять до нього від трьох відокремлених світів БЄА. А небо і земля Ацилуту опустилися через нього під табур Аріх Анпіну до стану ВАК і точки. І це виправлення покладене на праведників: виправити всі вади, котрі утворилися внаслідок цього гріхопадіння, і знову оновити небо та землю Ацилуту, тобто ЗОН, піднявши їх в Аріх Анпін та Аба ве-Іму, як і до гріхопадіння. І праведники самі отримають знову вище світіння Адама Рішона, тобто НАРАН світу Ацилут.

2. В Адама Рішона до гріхопадіння теж не було усієї довершеності, яку Творець хотів передати йому. І тому, після того, як праведники виправлять гріх Адама Рішона та досягнуть досконалості НАРАН Ацилуту, яка була в Адама Рішона до гріхопадіння, на них знову покладається робота, – притягнути всі вищі мохін, яких взагалі ще не було в світі, як сказано: «Око не бачило Всесильного, крім Тебе».

І ці світи, яких «око не бачило» і які сповнюють праведники, називаються новими небесами та новою землею[5], оскільки вони насправді є новими, бо їх взагалі ще не було в реальності. Однак ті небо й земля, які праведники знову повертають до стану, в якому вони були в дії початку творення, до гріхопадіння Адама Рішона, в дійсності не називаються новими небом й землею. Адже вони вже одного разу були в світі, тому що Творець встановив їх зі своєї сторони ще до гріхопадіння, і вони тільки були відновлені, оскільки вже після того, як втратили досконалість та перестали діяти, були відроджені знову.

І тому ці праведники ще не вважаються такими, що співпрацюють з Творцем. Адже вислів: «І вкладу Я слова Свої в уста твої», що наводиться рабі Шимоном, має на увазі вищі мохін, яких бракувало й Адаму Рішону, і вони дійсно були оновлені праведниками, тому що ще не вийшли зі сторони Творця, і щодо них праведники дійсно вважаються соратниками.

«Адже Творець прислухається до голосу тих, хто займається Торою. І з кожним словом, що оновлюється в Торі людиною, яка старанно трудилася в ній, створює Він один небозвід». Зеір Анпін називається «голос», а його Нуква – «мовлення». Коли праведник займається Торою, він піднімає МАН в ЗОН за допомогою «голосу» й «мовлення» його Тори. «Голос» піднімається до Зеір Анпіну, а «мовлення» – до Нукви. І тоді «Творець прислухається до голосу тих, хто займається Торою», – тому що голос Тори підіймається в якості МАН до Зеір Анпіну, котрий зветься Творець. «І з кожним словом, що оновлюється в Торі людиною, яка старанно трудилася в ній, створює Він один небозвід».

«Слово» означає «мовлення». І будь-яке мовлення в Торі, що оновлюване людиною, яка займається Торою, підіймається в якості МАН до Нукви, котра називається «словом» і «мовленням». І завдяки цьому утворюється один небозвід. «Небо» означає екран, на який відбувається зівуґ Творця та Шхіни Його, і це відбувається завдяки тим МАН, які піднімають праведники у своїх заняттях Торою.

І оновлення, про яке сказано, що воно відбувається в слові Тори, але не в голосі Тори, полягає в тому, що Нукві для кожного зівуґу потрібно вибудувати нову основу, бо вона після кожного зівуґу знову стає незайманою. А завдяки підйому МАН праведників оновлюється в ній кожен раз її основа (есод), тобто місце отримання світел Зеір Анпіну. Тому мовиться: «І з кожним словом, що оновлюється в Торі», – бо «слово», тобто Малхут, дійсно оновлюється завдяки слову Тори, яке осягнуте праведником. Адже після кожного зівуґу знову зникає місце їхнього отримання.

62) У той час, коли слово Тори оновлюється в устах людини, це слово піднімається та постає перед Творцем, і Творець бере це слово й цілує його, та вінчає його сімдесятьма прикрасами, різьбленими й карбованими. І оновлене слово цієї мудрості (хохма) підіймається та простягається над головою праведника, який оживляє світи. І звідти воно здіймається та пролітає по сімдесяти тисячах світів, і піднімається в Атік Йомін, тобто в сфіру Кетер. І всі вислови Атік Йоміна – це вислови мудрості про приховані вищі таємниці. Іншими словами, в той момент, коли людина піднімає МАН у своєму вислові Тори, це вище слово, Нуква Зеір Анпіну, піднімається та постає перед Творцем для зівуґу з Ним.

«І Творець бере це слово й цілує його, та вінчає його». Два стани мають місце в кожному зівузі ЗОН: зівуґ де-нешикін (поцілунків) та зівуґ де-єсодот (основ). Бо не доповнюється ім’я, поки не створює Він світло для світу Свого, і вдягаються вони один в одного; тобто крім ступеню Хохма, необхідний другий зівуґ для ступеню хасадім аби ступінь Хохми вдяглася в ступінь хасадім. Тому кожен зівуґ містить в собі два зівуґи:

  1. зівуґ для ступеню Хохма, званий «зівуґ де-нешикін (поцілунків)», здійснений в пе де рош для (виходу) ступеню рош і ҐАР;
  2. зівуґ для ступеню хасадім, званий «зівуґ де-єсодот (основ)», який здійснюється для (виходу) ступеню хасадім.

«І Творець бере це слово» – тобто Нукву, «та цілує його», – що означає зівуґ де-нешикін на ступені ҐАР. «І вінчає його» – що означає зівуґ де-єсодот на ступені хасадім, коли вдягається Хохма в хасадім і Нуква прикрашається довершеними мохін.

«Та вінчає його сімдесятьма прикрасами, різьбленими й карбованими». Довершені мохін Нукви називаються сімдесятьма прикрасами. Тому що Нуква – це сьомий день, і коли вона отримує наповнення від Зеір Анпіну, який обчислюється «десятками», то стає сімдесятьма, а ці мохін називаються прикрасами. І тому вона зветься сімдесятьма прикрасами. І мовить, що вони «різьблені й карбовані», – тобто завдяки підйому МАН цих праведників вони стають місцем отримання цих сімдесяти прикрас.

«І оновлене слово цієї мудрості (хохма) піднімається та простягається над головою праведника, який оживляє світи». Є два види оновлення неба і землі, тобто ЗОН:

  1. оновлення, яке повертає на своє місце колишню пишноту (атара), якою вона була до гріхопадіння Адама Рішона; при цьому оновленні Нуква носить назву «слово Тори»; і це те, що пояснює нам рабі Шимон до цього місця;
  2. оновлення неба і землі за допомогою вищих мохін, яких не досягнув навіть Адам Рішон; і в цій властивості Нуква носить назву «слово мудрості (хохма)»; і це оновлення з’ясовується далі.

«Оновлене слово цієї мудрості (хохма) підіймається та простягається над головою праведника, який оживляє світи». Як сказано: «Праведники сидять, і пишнотою увінчані голови їхні»[6], – тому що за допомогою МАН праведників, вже сповнених досконалістю вищого світіння Адама Рішона, таких як рабі Шимон і товариші його, підіймається Нуква Зеір Анпіну, стаючи прикрасою на голові праведника, тобто Зеір Анпіну, у властивості його Єсоду, званого «який оживляє світи».

Пояснення. Світло Хохми називається світлом хая. Та оскільки Зеір Анпін може притягнути світло хая лише за допомогою Нукви, він вважається «тим, що оживляє» лише коли перебуває у зівузі з Нуквою, званою «світ». І тому називається «який оживляє світи». І також вважається, що Нуква є прикрасою на голові його. Іншими словами, мохін, звані прикрасою, приходять зі сторони Нукви, тобто без неї він би їх не удостоївся. Ми також вивчаємо, що «ніколи не відступався він від любові до неї, поки не назвав її: “Мати моя”»[7], – тому що наслідок відносно причини називається породженням. І оскільки Нуква була причиною світла хая Зеір Анпіна, то Нуква у цьому відношенні стає його матір’ю.

«І звідти воно (слово) здіймається та пролітає по сімдесяти тисячах світів», – після того, як (Нуква) здійснила зівуґ із Зеір Анпіним в стані «прикраса на голові праведника», вона здіймається, піднімаючись ще вище, в Аріх Анпін, і там сім її сфірот (ЗАТ) стають сімдесятьма тисячами (сім рібо) світами, бо сфірот Аріх Анпіну обчислюються в «десятках тисяч (рібо)». А звідти, з Аріх Анпіну, вона піднімається ще вище, в Атік Йомін.

Тут перераховуються підйоми ЗОН, що слідують один за іншим, – до Атік Йоміна, – які відбуваються завдяки підйому МАН довершеними праведниками. Бо зівуґ, званий «прикраса на голові праведника», відбувається завдяки підйому у вищі Аба ве-Іму, і звідти він піднімається в Аріх Анпін, у властивість «сімдесят тисяч світів», а звідти – в Атік, який є вищим ступенем.

«І всі вислови Атік Йоміна – це вислови мудрості про приховані вищі таємниці». Пояснюються достойності мохін, якими наповнюється Нуква завдяки її підйому в Атік Йомін. І сказане: «Всі вислови Атік Йоміна», – тобто всі ступені, одержувані від Атік Йоміна, – «це вислови мудрості про приховані вищі таємниці», – про ҐАР Хохми. «Вислови мудрості» – це вказівка на ступень Хохми, а «приховані вищі таємниці» – це ҐАР Хохми. І розкриваються вони лише підйомом в місце Атік Йоміна та не нижче від нього.

[1] Пророки, Єшаягу, 51:16. «І вкладу Я слова Свої в уста твої, і в тіні Своєї руки укрию тебе аби влаштувати небеса та заснувати землю, і сказати Циону: “Ти – народ Мій!”».
[2] Писання, Псалми, 33:6.
[3] Тора, Берешит, 1:1.
[4] Вавилонський Талмуд, трактат Хаґіґа, арк. 12:1.
[5] Пророки, Єшаягу, 65:17. «Бо ось Я створюю небеса нові і землю нову, і не буде згадане колишнє і не прийде в серце».
[6] Вавилонський Талмуд, трактат Брахот, арк. 7:1.
[7] Мідраш, «Пісня Пісень», розділ 3.

Читати далі…

Також рекомендуємо: “Букви рабі Амнона Саби“, “І був вечір і був ранок“, “Хто свідчить про людину“.